Рішення № 74061038, 18.05.2018, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/694/18провадження №: 2/398/1256/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"18" травня 2018 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючої судді Бугайченко Т.А., за участі секретаря Величко Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Олександрії цивільну справу №398/694/18 за позовом ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

Встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини. Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_6 померла його мати ОСОБА_2. Після її смерті відкрилась спадщина на квартиру №АДРЕСА_1. Він є спадкоємцем першої черги, крім того згідно заповіту посвідченого 08.07.2005 року реєстровий №1932 все своє майно вона заповіла йому. Коли він звернувся до нотаріуса для оформлення спадщини йому було відмовлено, у зв’язку із пропуском строку звернення з заявою про прийняття спадщини. Строк він пропустив з поважних причин, оскільки працює водієм автомобіля автомобільного взводу технічної роботи батальйону аеродромно-технічного забезпечення військової частини 2269 Національної гвардії України. Його робота пов’язана із систематичним відрядженням, зокрема і в період з червня 2017 року по грудень 2017 року він був у постійних відрядженнях, а коли повертався додому, нотаріальні контори не працювали, тому звернутися вчасно не мав можливості. Крім того він помилково вважав, що оформлення своїх спадкових прав часом не обмежене і розпочати їх оформлення він мав після закінчення 6-ти місячного строку.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, на позовних вимогах наполягає та просив їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Представник Олександрійської міської ради Кіровоградської області в судове засідання двіччі не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла ОСОБА_2 (а.с.7). Після її смерті відкрилась спадщина на майно, а саме на квартиру №АДРЕСА_2, що належала їй на праві особистої приватної власності (а.с.12-15).

ОСОБА_1 (позивач по справі) являється сином померлої, що підтверджується копіями свідоцтв про народження та укладення шлюбу (а.с.10-11) та спадкоємцем першої черги.

Відповідно довідки КП «Житлогосп» №1154 від 28.02.2018 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6, до дня своєї смерті постійно проживала та була зареєстрована АДРЕСА_3 На момент смерті у вказаній квартирі інші особи зареєстровані не були та не проживали (а.с.16).

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, згідно якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй належить на день смерті і на що за законом вона має право, заповіла ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3. Вказаний заповіт був посвідчений приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу 08.07.2005 року та зареєстровано в реєстрі за № 1932. На час смерті спадкодавця не змінений і не скасований (а.с.8, 9)

Листом від 24.02.2018 року приватний нотаріус Олександрійського міського нотаріального округу відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини (а.с.6).

Згідно відповіді Олександрійської міської державної нотаріальної контори від 15.03.2018 року, та приватного нотаріуса Олександрійського міського нотаріального округу від 24.03.2018 року наданих на запити суду, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 відсутня. Вказана інформація підтверджена інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (а.с.29, 34-35).

Згідно довідки Національної Гвардії України ВЧ 2269 від 15.03.2018 року, ОСОБА_1, в період з 01 червня по 31 грудня 2017 року перебував у службових відрядженнях (а.с.26).

Ч. 2, 3 ст. 1223 ЦК України передбачає, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Ст. 1258 ЦК України передбачає, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 1259 ЦК України, фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Для оформлення права на спадщину необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Право прийняти спадщину або не прийняти її належить виключно спадкоємцеві.

Відповідно до ст.ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини. Таким чином, закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Приймаючи до уваги встановлені в судовому засіданні обставини, суд дійшов висновку, що є підстави для задоволення позову.

Так, відповідно до Конституції України особа повинна неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей та виконувати обов'язки, передбачені ст.ст. 65-67 Конституції. При невиконанні особою конституційних обов'язків незнання законів не звільняє особу від юридичної відповідальності.

При цьому ст. 64 Конституції передбачає, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Як свідчить практика Європейського суду з прав людини особа вправі бути юридично необізнаною.

Таким чином, суд вважає, що оскільки прийняття спадщини є правом особи, а позивач в інший спосіб захистити своє право не може ніж звернутися до суду, то йому можливо визначити додатковий строк для прийняття спадщини.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли не з вини відповідача, суд вважає за необхідне судові витрати по справі віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 259, 264-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, рнокпп – НОМЕР_1, зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_4 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, яка помела ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Строк встановити терміном в два місяці після набрання рішенням законної сили.

Судові витрати у справі залишити по фактично понесеним.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційну скаргу на заочне рішення може бути подано позивачем до Апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня складення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Т.А. Бугайченко