Рішення № 74060664, 17.05.2018, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

17.05.2018 Провадження №2/389/330/18

ЄУН 389/954/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2018 року Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді – Берднікової Г.В.

при секретарі – Чукановій О.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам’янка Кіровоградської області, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення, та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з даним позовом до Дмитрівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, в якому просить: встановити факт належності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 – сертифіката на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, НОМЕР_3, площею 4,89 га, виданого 20 травня 1996 року на підставі розпорядження Знам'янської районної державної адміністрації від 04 квітня 1996 року №142-р.; встановити факт, що вона є рідною дочкою ОСОБА_3; встановити факт вступу нею у спадщину ОСОБА_3; визнати за нею право на земельну частку (пай) площею 4,89 га, що розташована на території Дмитрівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, НОМЕР_3, виданого 20 травня 1996 року на підставі розпорядження Знам'янської районної державної адміністрації від 04 квітня 1996 року №142-р, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_3

Свої вимоги обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла її мати - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка до дня смерті мешкала у будинку №13 по вулиці Партизанська в селі Дмитрівка Знам’янського району Кіровоградської області. Після смерті матері, вона своїми діями згідно зі ст.549 Цивільного кодексу України в редакції 1963 року, прийняла всю її спадщину, вступила у фактичне володіння та управління земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,89 га, що розташована на території Дмитрівської сільської ради Знам’янського району Кіровоградської області, та належала спадкодавцю на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, НОМЕР_3, площею 4,89 га, виданого 20 травня 1996 року на підставі розпорядження Знам’янської районної державної адміністрації від 04 квітня 1996 року №142-р на ім’я ОСОБА_4. Звернувшись до нотаріуса з приводу прийняття спадщини ОСОБА_3, у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказану вище земельну частку (пай) їй було відмовлено, оскільки на час відкриття спадщини вона зі спадкодавцем не проживала і у встановлений ст.1270 ЦК України строк заяви про прийняття спадщини не подала. Крім того, відсутній документ, що посвідчує право власності на майно спадкодавця, тобто сертифікат про право на земельну частку (пай). А також у її свідоцтві про народження мати зазначена як «ОСОБА_3», а в свідоцтві про смерть «ОСОБА_3». За таких обставин вона змушена звернутися до суду з даним позовом до суду. Вказала, що інших спадкоємців у ОСОБА_3 немає.

Позивач у судове засідання не з'явилася, надала заяву, в якій у повному обсязі підтримавши вимоги позову, просила розглядати справу за її відсутності.

Представник відповідача Дмитрівської сільської ради Знам’янського району Кіровоградської області у судове засідання не з’явився, надав заяву про визнання позовних вимог ОСОБА_1 та розгляд справи за відсутності представника сільради.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що за даними паспорта, свідоцтва про народження та реєстрацію шлюбу позивач ОСОБА_1, народилася ІНФОРМАЦІЯ_2, її дошлюбне прізвище на російській мові записано як «ОСОБА_1», матір’ю значиться «ОСОБА_3» (а.с. 12,13).

Свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 видане повторно 15 січня 1979 року на російській мові, свідчить про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася «ОСОБА_3» (а.с. 11). Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5, ОСОБА_3, померла ІНФОРМАЦІЯ_4, у віці 71 рік в с. Дмитрівка Знам'янського району Кіровоградської області (а.с. 10).

З довідки відділу у Знам’янському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області вбачається, що відповідно до книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) членів акціонерного товариства «Україна» по Дмитрівській сільській раді, ОСОБА_4 був виданий сертифікат серії НОМЕР_2 від 20 травня 1996 року НОМЕР_3 на підставі розпорядження районної державної адміністрації від 04 квітня 1996 року №142-р у розмірі земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах 4,89, що посвідчував її право на дану земельну ділянку (а.с. 18).

Відповідно до довідки Дмитрівської сільської ради від 22 січня 2018 року на день смерті ОСОБА_3 проживала та була зареєстрована одна за адресою: вулиця Партизанська, 12 в селі Дмитрівка Знам’янського району Кіровоградської області. Заповіт від її імені не посвідчувався (а.с. 14).

Як свідчить інформаційна довідка зі Спадкового реєстру та довідка Знам’янської районної державної нотаріальної контори, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 спадкова справа не заводилася, заповіт від її імені не посвідчувався.

Нотаріусом позивачу відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини, у зв’язку з відсутністю доказів щодо прийняття нею спадщини, доказів родинного зв’язку між ними та не наданням документу про належність спадкодавцю права на земельну частку (пай) (а.с. 9).

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кожний окремо у письмових поясненнях вказали, що проживали по сусідству з ОСОБА_3. ОСОБА_1 доводиться ОСОБА_3 рідною дочкою. На момент хвороби ОСОБА_3 і до дня смерті, тобто з 01 листопада по 30 листопада 1996 року ОСОБА_1 проживала разом з матір’ю, доглядала її, а потім здійснила поховання. Після смерті ОСОБА_3 будинок перейшов у розпорядження ОСОБА_1

У довідці Дмитрівської сільської ради від 20 лютого 2018 року також зазначено, що разом з ОСОБА_3 з 01 по 30 листопада 1996 року проживала дочка ОСОБА_1, яка доглядала хвору матір і здійснила її поховання (а.с. 15).

ОСОБА_1 у газетах «Знам’янські оголошення» від 29 березня 2018 року, «Україна центр» від 29 березня 2018 року та «Сільське життя» від 31 березня 2018 року, розміщено оголошення про втрату сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 виданого на ім’я ОСОБА_4 (а.с. 19,20, 21).

Згідно з ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення”, зазначено, що перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним і, за наявності умов, суд може встановлювати і інші факти, що мають юридичне значення.

Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Отже, не дивлячись на існуючі розбіжності в документах, факт родинних відносин між ОСОБА_1 (родове прізвище ОСОБА_1) ОСОБА_1 та ОСОБА_3, а саме те, що вони доводяться одна одній дочкою та матір'ю, підтверджується ідентичністю імені спадкодавця, що зазначене у досліджених судом документах та майже тотожним написанням прізвища з незначною різницею в одній літері ОСОБА_1/ОСОБА_1, а також поясненнями свідків.

Факт належності ОСОБА_3 права на земельну частку (пай) членів акціонерного товариства «Україна» по Дмитрівській сільській раді у розмірі 4,89 кадастрових гектарах підтверджується довідкою відділу у Знам’янському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 15.03.2018 (а.с. 18), ідентичністю написання її прізвища та ім’я у досліджених документахта співзвучністю по батькові ОСОБА_3. Вказана розбіжність у написанні по батькові спадкодавця у відповідному сертифікаті, на думку суду, пов'язана з його рідковживаністю та певною схожістю у сприйнятті на слух.

За змістом положення ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з пп.4,5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року, положення зазначеного Кодексу застосовується до тих прав і обов’язків, що виникли до набрання чинності Кодексом або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої цього Кодексу «Спадкове право» застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Для оформлення права на спадщину необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, тобто протягом шести місяців з дня відкриття спадщини після смерті спадкодавця, який помер до 01 січня 2004 року, фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.549 ЦК УРСР).

Якщо спадкодавець помер до 01 січня 2004 року, то спори щодо прийняття спадщини можуть полягати у встановленні факту прийняття спадщини або продовженні строку прийняття спадщини, якщо він пропущений з поважних причин.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року „Про судову практику у справах про спадкування", якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.

Згідно зі ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженанаказом Міністерства юстиції України N18/5 від 14 червня 1994 року, яка діяла на час відкриття спадщини, передбачала, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов'язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду, що, набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця,та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.

Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанцій про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім'я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього.

Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 травня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» заява про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом у порядку окремого провадження, якщо орган, який вчиняє нотаріальні дії, не вправі видати заявникові свідоцтво про право на спадщину через відсутність або недостатність документів, що необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном. У тому ж разі, коли всі необхідні документи були, але у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, заінтересована особа може звернутись до суду не з заявою про встановлення факту прийняття спадщини, а зі скаргою на відмову вчинити нотаріальну дію (ст.285 ЦПК).

Факт прийняття ОСОБА_1 спадщини матері ОСОБА_3 підтверджується довідками Дмитрівської сільської ради (а.с. 14,15), а також письмовими поясненнями ОСОБА_6 та ОСОБА_9

Враховуючи вищевикладене, а також, що встановлення фактів про які просить заявник, породжує юридичні наслідки, а саме їх підтвердження необхідне ОСОБА_1 для реалізації права на спадщину, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, суд вважає за необхідне встановити: факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3; факт належності ОСОБА_3 права на земельну частку (пай) членів акціонерного товариства «Україна» по Дмитрівській сільській раді у розмірі 4,89 кадастрових гектарах; факт своєчасного прийняття ОСОБА_1 спадщини ОСОБА_3

Згідно зі ст.524 ЦК УРСР в редакції 1963 року України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За загальними правилами спадкування до складу спадщини входять усі права та обов'язки, а також майно, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.550 ЦК УРСР в редакції 1963 року, якщо спадкоємець в установлений ст.549 цього Кодексу строк вступив в управління або володіння спадковим майном чи його частиною, суд з цих підстав вирішує питання не про продовження пропущеного строку, а про визнання права на спадкове майно.

Отже, в судовому засіданні встановлено, після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина у вигляді права на земельну частку (пай). Позивач, є її єдиною спадкоємицею першої черги і вжила передбачених законом заходів щодо прийняття спадщини, а саме фактично проживала на день смерті разом зі спадкодавцем, поховала матір, після смерті останньої вступила в управління та розпорядження спадковим майном. Інші спадкоємці, які б заявляли свої права на спадкове майно відсутні. Відповідач не заперечує проти задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, з урахуванням положень ст.8 Конституції України щодо верховенства права, та необхідністю збереження справедливої рівноваги між інтересами суспільства та дотриманням фундаментальних прав окремої людини, а також зважаючи на визнання позову відповідачем, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що за позивачем можливо визнати право на земельну частку (пай) в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4,12,13,81,89,200,206,259, 263 -265, 293,294,315,319, 354 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є рідною дочкою ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4.

Встановити факт прийняття ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 спадщини ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4.

Встановити факт належності ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, права на земельну частку (пай) членів Акціонерного товариства «Україна» по Дмитрівській сільській раді Знам'янського району Кіровоградської області у розмірі 4,89 умовних кадастрових гектарах, що належало їй відповідно до сертифікату серії НОМЕР_2 від 20 травня 1996 року НОМЕР_3.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, право на земельну частку (пай), розміром 4,89 в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Дмитрівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області та належала спадкодавцю на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 виданного 20 травня 1996 року НОМЕР_3.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Кіровоградської області в тридцятиденний строк з дня його проголошення через Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1, зареєстрована по АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач – Дмитрівська сільська рада Знам’янського району Кіровоградської області, місцезнаходження: вулиця Перемоги, 4, село Дмитрівка Знам’янського району Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 04365267.

Суддя Г.В. Берднікова