Рішення № 74059289, 16.05.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2018р. Справа №914/557/18

місто Львів

За позовом: приватного акціонерного товариства "Львівобленерго", адреса: 79026, місто Львів, вулиця Козельницька, 3;до відповідача:Квартирно-експлуатаційний відділ міста Львова, адреса: 79007, місто Львів, вулиця Батуринська, 2;предмет позову: стягнення 10'217,99 грн, СуддяОСОБА_1Секретар судового засіданняОСОБА_2Представники:позивача:ОСОБА_3 – довіреність №119-4349/2 від 27.12.2017,відповідача:ОСОБА_4 – довіреність №11 від 17.01.2018.Судові процедури.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова про стягнення 10'217,99 грн. Ухвалою від 02.04.2018 позов залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків. У зв'язку з усуненням позивачем виявлених недоліків, ухвалою від 10.04.2018 провадження у справі було відкрите за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 16.05.2018.

Аргументи сторін.

Позиція позивача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач у порушення умов Договору про постачання електричної енергії №90519 від 16.10.2006 не виконав свого обов’язку зі своєчасної оплати вартості отриманої активної електричної енергії та за перетікання реактивної електричної енергії, внаслідок чого позивач здійснив нарахування 6'443,25 грн. пені, 687,94 грн. – 3% річних, та 2'633,05 грн. інфляційних втрат за прострочення оплати активної електричної енергії, а також 305,12 грн. пені, 30,63 грн. – 3% річних, та 117,91 грн. інфляційних втрат за прострочення оплати реактивної електричної енергії.

Позиція відповідача.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому не заперечив проти позовних вимог, проте заявив клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 90%, посилаючись на погашення суми боргу на момент подання позивачем позовної заяви, своє скрутне фінансове становище, фінансування своєї діяльності виключно за рахунок Державного бюджету України та несвоєчасний перерахунок коштів з Державного бюджету України на сплату спожитих послуг, внаслідок чого оплата спожитих послуг була здійснена невчасно.

Обставини справи.

Позивач та Військова частина А2847 уклали Договір про постачання електричної енергії №90519 від 16.10.2006 (далі – Договір) (а.с. 30-35). Додатковою угодою до Договору 24.12.2015 первісну сторону Договору – Військову частину А2847, було замінено на нову сторону – Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова, та передано їй усі права та обов'язки первісної сторони за Договором.

За умовами пункту 1 цього договору постачальник (позивач у справі) продає електричну енергію споживачу (відповідач у справі) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку №9 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

На виконання своїх зобов’язань позивач продавав (здійснював поставку), а відповідач використовував електроенергію з серпня 2017 року по лютий 2018 року, що підтверджується такими актами про використану електричну енергію: за серпень 2017 року від 21.08.2017 (а.с. 23), за вересень 2017 року від 21.09.2017 (а.с. 24), за жовтень 2017 року від 21.10.2017 (а.с. 25), за листопад 2017 року від 21.11.2017 (а.с. 26), за грудень 2017 року від 21.12.2017 (а.с. 27), за січень 2018 року від 21.01.2018 (а.с. 28), за лютий 2018 року від 21.02.2018 (а.с. 29).

На підставі цих актів позивач пред'явив відповідачу до оплати наступні рахунки:

- рахунок за активну енергію №300508/107881-1 за серпень 2017 р. від 23.08.2017 на загальну суму 165'909,45 грн. (зокрема, за серпень 2017 року нараховано 75'616,68 грн., борг за попередній період (станом на 01.08.2017) – 90'292,77 грн.) (а.с. 16);

- рахунок за реактивну енергію №300308/107882-2 за серпень 2017 року від 23.08.2017 на загальну суму 4'664,12 грн. (зокрема, за серпень 2017 року нараховано 1'793,86 грн., борг за попередній період (станом на 01.08.2017) – 2'870,26 грн.) (а.с. 16);

- рахунок за активну енергію №300509/110142-1 за вересень 2017 року від 25.09.2017 на загальну суму 97'553,30 грн. (зокрема, за вересень 2017 року нараховано – 96'646,09 грн., борг за попередній період – 907,21 грн.) (а.с. 17);

- рахунок за реактивну енергію №300309/110143-2 за вересень 2017 року від 25.09.2017 на загальну суму 2'958,66 грн. (зокрема, за вересень 2017 року нараховано 2'954,54 грн., борг за попередній період – 4,12 грн.) (а.с. 17);

- рахунок за активну енергію №300510/111980-1 за жовтень 2017 року від 23.10.2017 на загальну суму 136'763,18 грн. (а.с. 18);

- рахунок за реактивну енергію №300310/111981-2 за жовтень 2017 року від 23.10.2017 на загальну суму 8'210,33 грн. (а.с. 18);

- рахунок за активну енергію №300511/114221-1 за листопад 2017 року від 23.11.2017 на загальну суму 245'589,22 грн. (зокрема, за листопад 2017 року нараховано 108'826,04 грн., борг за попередній період – 136'763,18 грн.) (а.с. 19);

- рахунок за реактивну енергію №300311/114222-2 за листопад 2017 року від 23.11.2017 на загальну суму 9'952,22 грн. (зокрема, за листопад 2017 року нараховано 1'748,89 грн., борг за попередній період – 8'210,33 грн.) (а.с. 19);

- рахунок за активну енергію №300512/116452-1 за грудень 2017 року від 22.12.2017 на загальну суму 217'375,16 грн. (зокрема, за грудень 2017 року нараховано 131'785,94 грн., борг за попередній період – 85'589,22 грн.) (а.с. 20);

- рахунок за реактивну енергію №300312/116453-2 за грудень 2017 року від 22.12.2017 на загальну суму 6'915,20 грн. (зокрема, за грудень 2017 року нараховано 1'955,98 грн., борг за попередній період – 4'959,22 грн.) (а.с. 20);

- рахунок за активну енергію №300501/118532-1 за січень 2018 року від 22.01.2018 на загальну суму 153'173,51 грн. (а.с. 21);

- рахунок за реактивну енергію №300301/118533-2 за січень 2018 року від 22.01.2018 на загальну суму 2'222,92 грн. (а.с. 21);

- рахунок за активну енергію №300502/120855-1 за лютий 2018 року від 22.02.2018 на загальну суму 171'449,30 грн. (зокрема, за лютий 2018 року нараховано 171'375,79 грн., борг за попередній період – 73,51 грн.) (а.с. 22);

- рахунок за реактивну енергію №300302/120856-2 за лютий 2018 року від 22.02.2018 на загальну суму 2'537,98 грн. (зокрема, за лютий 2018 року нараховано 2'515,06 грн., борг за попередній період – 22,92 грн.) (а.с. 22).

Таким чином, за період з серпня 2017 року по лютий 2018 року позивачем виставлено відповідачу рахунків на оплату активної електричної енергії в розмірі 964'480,00 грн., а реактивної електричної енергії – в розмірі 24'271,84 грн. Правильність інформації, відображеної в цих рахунках та актах про використану електричну енергію відповідачем не заперечувалася.

У цьому контексті суд звертає увагу на норму частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України: якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою з обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Представлені рахунки були оплачені відповідачем несвоєчасно, що не заперечується ним у відзиві на позов. Зокрема,

- 15.08.2017 у сумі 50'000,00 грн. за активну енергію, що підтверджується листом КЕВ м. Львова №4246 від 29.08.2017 (а.с. 52);

- 21.08.2017 у сумі 2'000,00 грн. за реактивну енергію, що підтверджується листом КЕВ м. Львова №4307 від 31.08.2017 (а.с. 53);

- 30.08.2017 у сумі 65'000,00 грн. за активну енергію, що підтверджується листом КЕВ м. Львова №4309 від 31.08.2017 (а.с. 54);

- 11.09.2017 на суму 2'660,00 грн. за реактивну енергію, що підтверджується листом КЕВ м. Львова №4457 від 12.09.2017 (а.с. 55);

- 11.09.2017 у сумі 50'000,00 грн. за активну енергію, що підтверджується листом КЕВ м. Львова №4456 від 12.09.2017 (а.с. 56);

- 19.09.2017 у сумі 97'553,30 грн. за активну енергію, що підтверджується листом КЕВ м. Львова №4746 від 28.09.2017 (а.с. 57);

- 22.09.2017 у сумі 2'958,66 грн. за реактивну енергію, що підтверджується листом КЕВ м. Львова №4747 від 28.09.2017 (а.с. 58);

- 30.11.2017 у сумі 60'000,00 грн. за активну енергію, що підтверджується листом КЕВ м. Львова №7060 від 30.11.2017 (а.с. 59);

- 30.11.2017 у сумі 5'000,00 грн. за реактивну енергію, що підтверджується листом КЕВ м. Львова №7061 від 30.11.2017 (а.с. 60);

- 11.12.2017 у сумі 100'000,00 грн. за активну енергію, що підтверджується листом КЕВ м. Львова №7194 від 11.12.2017 (а.с. 61);

- 15.12.2017 у сумі 6'915,20 грн. за реактивну енергію, що підтверджується листом КЕВ м. Львова №7417 від 26.12.2017 (а.с. 62);

- 26.12.2017 у сумі 217'375,16 грн. за активну енергію, що підтверджується листом КЕВ м. Львова №7418 від 26.12.2017 (а.с. 63);

- 25.01.2018 у сумі 50'000,00 грн. за активну енергію, що підтверджується листом КЕВ м. Львова №409 від 29.01.2018 (а.с. 64);

- 25.01.2018 у сумі 2'200,00 грн. за реактивну енергію, що підтверджується листом КЕВ м. Львова №48 від 29.01.2018 (а.с. 65);

- 31.01.2018 у сумі 50'000,00 грн. за активну енергію, що підтверджується листом КЕВ м. Львова №465 від 31.01.2018 (а.с. 66);

- 23.02.2018 у сумі 2'537,00 грн. за реактивну енергію, що підтверджується листом КЕВ м. Львова №842 від 27.02.2018 (а.с. 67).

Окрім того, позивач у своїх розрахунках вказує про сплату відповідачем 15.02.2018 53'100,00 грн. за активну енергію, однак доказів такої сплати не надав суду. Зважаючи на те, що відповідач у відзиві на позов та в судовому засідані не заперечує цього факту, суд вважає, що така сплата мала місце.

Відповідно до Положення про квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова, затвердженого Наказом начальника Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління від 30.06.2017 №100 (а.с. 80-88), відповідач є неприбутковою організацією, державною установою, яка створена Міністерством оборони України. Метою діяльності відповідача є, серед іншого, забезпечення життєдіяльності і функціонування військових частин та частин у межах його відповідальності, зокрема, з питань квартирно-експлуатаційного забезпечення. Як вбачається з довідки про кредиторську та дебіторську заборгованість відповідача станом на 01.03.2018 (а.с. 89), кредиторська заборгованість відповідача складає 240'825,40 грн., дебіторська заборгованість – 7'672'370,00 грн.

При ухваленні рішення суд виходив з наступного.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до пункту 2.3.3 Договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 "Порядок розрахунків" та №9 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії". Відповідно до пункту 6 Додатку №2 до Договору тривалість періоду для оплати отриманих рахунків не має перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

Судом встановлено, що протягом серпня 2017 року - лютого 2018 року позивач поставляв, а відповідач використовував (приймав) електроенергію. Кореспондуючий обов’язок з оплати відповідач виконував несвоєчасно.

Щодо стягнення пені.

Згідно з пунктом 4.2.1 Договору за внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати. Позивачем заявлено до стягнення 6'784,46 грн. (в тому числі 6'443,25 грн. – за прострочення оплати активної енергії та 305,21 грн. – за прострочення оплати реактивної енергії) пені. Суд погоджується з розрахунком пені позивача.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Аналогічне положення міститься й у частині 3 статті 551 Цивільного кодексу України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зважаючи на виконання свого зобов'язання відповідачем, його скрутне фінансове становище, неприбутковість його діяльності, його фінансування частково з Державного бюджету України, та наявність затримки у перерахунку з Державного бюджету України необхідних для оплати товару позивача коштів, суд вважає за необхідне зменшити суму нарахованої пені на 50%. При цьому суд також враховує і інтереси позивача, який зазнав негативних наслідків внаслідок порушення виконання відповідачем узятих на себе зобов'язань. Таким чином, до стягнення підлягає 3'374,23 грн. пені.

Щодо стягнення трьох процентів річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до пункту 7 Додатку № 2 до Договору у разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених даним договором, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені, суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.

Загальний розмір трьох процентів річних, нарахований в межах заявлених позивачем періодів, складає 718,57 грн. (в тому числі 687,94 грн. - за прострочення оплати активної енергії та 30,63 грн. - за прострочення оплати реактивної енергії). Суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення інфляційних втрат.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Пленум Вищого господарського суду у своїй постанові №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначає, що індекс інфляції – це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Із змісту листа Верховного Суду України від 03.04.1997 року №62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" випливає, що розраховані Міністерством статистики України індекси інфляції застосовуються помісячно, при цьому, якщо в індексованому періоді набирається не менше п'ятнадцяти днів. Однак позивач проводив нарахування і за періоди, що є меншими за 15 днів. З огляду на це суд провів власний розрахунок.

Розрахунок інфляційних витрат

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІ по активній енергії01.11.2017 - 29.11.2017136763.181.0091230.87 31.01.2018 - 14.02.201853173.511.0000.00 по реактивній енергії31.10.2017 - 29.11.20178210.331.00973.89 30.11.2017 - 14.12.20174959.221.0000.00 30.01.2018 - 23.02.201822.921.0090.21 Таким чином, до стягнення підлягає 1'304,97 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позивних вимог. Відтак, з відповідача підлягає до стягнення 1'512,68 грн. відшкодування судових витрат.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 13, 73, 74, 81, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити належну до стягнення пеню на 50%.

3. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (адреса:79007, Львівська область, місто Львів, вулиця Батуринська, будинок 2 ; ідентифікаційний код 07638027) на користь приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" (адреса: 79026, Львівська область, місто Львів, вулиця Козельницька, будинок 3; ідентифікаційний код 00131587) 3'374 (три тисячі триста сімдесят чотири) грн. 23 коп. пені, 718 (сімсот вісімнадцять) грн. 57 коп. – 3% річних, 1'304 (одна тисяча триста чотири) грн. 97 коп. інфляційних втрат та 1'512 (одна тисяча п'ятсот дванадцять) грн. 68 коп. відшкодування витрат на оплату судового збору.

4. Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 18.05.2018.

Суддя Рим Т.Я.