Рішення № 74059200, 17.05.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.05.2018Справа № 910/1763/18За позовом Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" до Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" про відшкодування 13190 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про стягнення заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, оскільки Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував Позивачу шкоду, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП.

Відповідач позов не визнав, пославшись у відзиві на те, що Позивачем не доведено факт проведення відновлювального ремонту, а вказаний у платіжному дорученні про сплату Позивачем страхового відшкодування одержувач - ФОП, не є учасником спірної ДТП.

Від МТСБУ на виконання вимог ухвали суду надійшли відомості щодо умов укладеного Відповідачем страхового договору (полісу).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

29.08.2017 по просп. Науки, в м. Києві, була скоєна ДТП. Причинами стало те, що водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Інфініті», д.р.н. НОМЕР_2, не врахувала безпечної дистанції, виїхавши на зустрічний бік дороги, та не вжила заходів для зменшення швидкості до руху, у результаті чого здійснила зіткнення з автомобілем «Шкода», д.р.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, чим порушила ПДР України. Дані обставини підтверджуються довідкою ДАІ про ДТП та постановою суду, копії яких містяться у справі.

Внаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль «Шкода», д.р.н. НОМЕР_1 (Застрахований автомобіль), який відповідно до залученої до справи копії реєстраційного талону належить ТОВ «Еліт-Україна» на праві власності, був застрахований Позивачем на підставі договору добровільного страхування (копія залучена до справи, далі - Договір добровільного страхування), страхувальником за яким є ТОВ «Еліт-Україна». Докази, що Договір не був діючим на час ДТП, у справі відсутні.

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування, та враховуючи, зокрема, Звіт про визначення вартості матеріального збитку від 04.10.2017 та рахунок від 15.09.2017 № б/н ремонтного СТО Застрахованого автомобіля (14190 грн.), Позивачем було складено страховий акт, відповідно до якого Позивач розрахував та виплатив страхове відшкодування у розмірі 13190 грн. на рахунок СТО (ФОП Ройтберг В.В.).

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Як убачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм ОСОБА_1, автомобіля «Інфініті», д.р.н. НОМЕР_2, під час експлуатації останнього, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено залученою до справи постановою суду.

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1, як особи, яка експлуатувала автомобіль «Інфініті», д.р.н. НОМЕР_2, на законних підставах була застрахована Відповідачем на підставі договору (полісу) №АК/2214452 (ліміт відповідальності за шкоду по майну - 100000 грн., франшиза - 0).

Отже, на Відповідача полісом №АК/2214452 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації ОСОБА_1, автомобіля «Інфініті», д.р.н. НОМЕР_2, на час ДТП.

Залученим до матеріалів справи рахунком СТО підтверджується, що ремонт на СТО Застрахованого автомобіля фактично коштував 14190 грн., та Позивач на підставі складеного на виконання умов Договору страхового акта розрахував та виплатив страхове відшкодування в розмірі 13190 грн.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування встановленої Позивачем вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля, внаслідок його пошкодження в ДТП, і також Відповідач не спростував розраховану Позивачем суму страхового відшкодування, та не надав доказів наявності підстав для застосування для деталей пошкодженого у ДТП Застрахованого автомобіля коефіцієнту зносу.

Судом встановлено, що наведені у рахунку СТО матеріали, деталі та роботи знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з завданими Застрахованому автомобілю пошкодженнями внаслідок ДТП, що відображені в довідці ДАІ та фотографіях пошкоджень, і Відповідачем не надано доказів протилежного.

Розглядаючи спір по суті суд зазначає, що у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 3-50гс15 викладено правову позицію про те, що Законами України «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу. Тому виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування Страховик набуває права зворотної вимоги до Страховика винної особи у сумі виплаченого страхового відшкодування, але у межах фактичних затрат із вирахуванням франшизи.

Таким чином, сплативши суму страхового відшкодування в розмірі 13190 грн. Позивач набув до Відповідача права вимоги в порядку регресу, а посилання останнього на те, що СТО не є учасником ДТП, не звільняє Відповідача від зобов'язання з відшкодування шкоди. Натомість, дана виплата була здійснена Позивачем з урахуванням вказаного в заяві страхувальника призначення, що відповідає п.п. 8.1., 8.2. Договору добровільного страхування.

Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Аналогічну позицію викладено в ст. 9 Закону України «Про страхування».

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу №АК/2214452 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1192 ЦК України, у Відповідача в зв'язку з настанням ДТП виник обов'язок відшкодувати Позивачу шкоду, не більше вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля (13190 грн.), та виходячи з суми, право на вимогу якої перейшло до Позивача в зв'язку з виплатою страхового відшкодування (13190 грн.), але в межах ліміту відповідальності Відповідача, як страховика, за спірним страховим випадком (100000 грн.), і за мінусом франшизи (0 грн.), і отже в сумі 13190 грн. З огляду на все наведене, позовні вимоги про стягнення 13190 грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати, у які Позивачем включено лише витрати по оплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" (м. Київ, вул. Артема, 37/41; ідентифікаційний код 25201716) на користь Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37; ідентифікаційний код 19411125) 13190 (тринадцять тисяч сто дев'яносто) грн. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 17.05.2018.

Суддя Сташків Р.Б.