Рішення № 74058973, 03.04.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ,01032,тел.(044)235-95-51,е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2018 р. м. Київ Справа № 911/3163/17

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Руденко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаркет Плюс»

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантік-Трейдінг»

про

стягнення 55281,31 грн.

за участю представників:

сторін:

не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаркет Плюс» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантік-Трейдінг» (далі – відповідач) про стягнення 55281,31 грн., з яких 49406,92 грн. основний борг, 933,71 грн. пеня, 4940,68 грн. штраф.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором поставки від 01.01.2016 № ПМК-469 щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар у строк визначений договором.

Позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 ГПК України вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд –

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір поставки від 01.01.2016 № ПМК-469 (далі – договір), відповідно до умов якого позивач – постачальник зобов’язується передавати у власність відповідачу – покупцю, а покупець приймати та оплачувати вартість продукції (надалі - товар) на умовах викладених в цьому договорі.

Відповідно до п. 1.2 договору асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару визначається в накладних, які оформлюються постачальником відповідно до поданого покупцем замовлення.

Загальна сума договору відповідає загальній сумі всіх накладних, на підставі яких здійснюється передача товару згідно цього договору (п. 1.3 договору).

Згідно з п. 1.4 договору ціна договору встановлюється постачальником на момент поставки.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що приймання та передача товару по кількості і якості здійснюється представниками постачальника та покупця в момент одержання товару відповідно до чинного законодавства України й умов даного договору. У випадку не зазначення у накладній про повернення товару постачальнику останній має право частково або повністю відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця та звільняється від відповідальності.

Згідно з умовами пунктів 4.1, 4.2 договору оплата проводиться після передачі партії товару покупцю. Оплата товару здійснюється за згодою сторін, але не пізніше 21 (двадцяти одного) календарних днів з моменту передачі товару. Кінцевою датою оплати товару вважається останній день строку від моменту отримання відповідної партії товару згідно видаткових накладних.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2017 року в частині передачі товару покупцю, а в частині здійснення розрахунків – до моменту повного виконання покупцем своїх зобов’язань. Якщо за двадцять календарних днів до закінчення строку дії даного договору будь-яка із сторін письмово не попередить іншу сторону про припинення дії даного договору або між сторонами не буде укладений новий договір, даний договір вважається автоматично пролонгованим на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах (п. 9.1 договору).

На виконання умов договору позивач у період з 18.08.2017 по 12.09.2017 поставив відповідачу товар на загальну суму 52510,06 грн. згідно з товарно-транспортними накладними від 18.08.2017 № К0818077 на суму 8720,62 грн., від 22.08.2017 № К0822020 на суму 8504,02 грн., від 25.08.2017 № К0825050 на суму 6236,73 грн., від 29.08.2017 № К0829071 на суму 3799,10 грн., від 05.09.2017 № К0905038 на суму 10430,64 грн., від 08.09.2017 № К0908056 на суму 11040,82 грн., від 12.09.2017 № К0912032 на суму 3778,13 грн., завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

За твердженням позивача, відповідач товар на загальну суму 1359,12 грн. отриманий згідно товарно-транспортних накладних від 22.08.2017 № К0822020 та від 05.09.2017 № К0905038 повернув позивачу, а також частково оплатив у розмірі 1744,02 грн. товар отриманий за товарно-транспортною накладною від 18.08.2017 № К0818077.

Разом з тим, відповідач свої договірні зобов’язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар в повному обсязі не виконав, в зв’язку з чим, за ним рахується борг в розмірі 49406,92 грн. – різниця між вартістю повернутого товару, сплаченими грошовими коштами та загальною вартістю поставленого товару.

Зазначений розмір заборгованості підтверджується залученим до матеріалів справи актом звірки взаєморозрахунків між сторонами у справі, який підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та підписи яких скріплені печатками товариств, відповідно до якого сальдо на користь позивача станом на 17.10.2017 складає 49406,92 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами п. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх договірних зобов’язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар, у зв’язку з чим за ним на час розгляду справи рахується борг в розмірі 49406,92 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 49406,92 грн. заборгованості за поставлений товар.

Позивач на підставі п. 6.1 договору просить суд за порушення строку оплати товару стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого в строк товару за кожний день прострочення платежу, розмір якої за розрахунком позивача за період прострочення з 09.09.2017 по 18.10.2017 складає 933,71 грн.

Також позивач на підставі п. 6.2 договору просить суд за порушення строку оплати товару на термін, що перевищує 15 календарних днів, стягнути з відповідача штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості, розмір якого за розрахунком позивача складає 4940,68 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з приписами ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Здійснені позивачем розрахунки пені та штрафу є арифметично вірними, відповідають вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги позивача в цих частинах підлягають задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 49406,92 грн. основного боргу, 933,71 грн. пені та 4940,68 грн. штрафу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. 1291 Конституції України, ст.ст. 13, 74, 123, 129, ч. 9 ст. 165, 232-233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантік-Трейдінг» (03110, м. Київ, Солом’янський р-н, вул. Солом’янська, 3, ідентифікаційний код 39101878) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаркет Плюс» (04073, м. Київ, Оболонський р-н, вул. Куренівська, буд. 14-Б, ідентифікаційний код 39896873) 49406 (сорок дев'ять тисяч чотириста шість) грн. 92 коп. основного боргу, 933 (дев'ятсот тридцять три) грн. 71 коп. пені, 4940 (чотири тисячі дев'ятсот сорок) грн. 68 коп. штрафу, 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 18.05.2018.

Суддя Ю.В. Подоляк