Рішення № 74058930, 11.05.2018, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/875/17

Провадження № 2/192/45/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.05.2018 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Щербини Н. О.,

за участю секретаря судового засідання – Савчукової В. В.,

позивача – ОСОБА_1,

представника позивачки – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт Солоне в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до селянського (фермерського) господарства «Сонячне» про стягнення орендної плати, розірвання договору оренди,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом, який в подальшому 14 липня 2017 року уточнила, про стягнення невиплаченої орендної плати та розірвання договору оренди земельної ділянки.

На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 29 вересня 2011 року між нею та селянським (фермерським) господарством «Сонячне» (далі - СФГ «Сонячне») був укладений договір оренди землі № НОМЕР_5, відповідно до якого ОСОБА_1 передала в оренду земельну ділянку площею 6,9015 га, яка належить їй на праві приватної власності згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2.

Зазначеним договором було передбачено, що орендодавець передає строком на 15 років в оренду земельну ділянку для сільськогосподарського призначення, а відповідно до п. 9.1 договору орендна плата вноситься в грошовій формі: не менше 3% нормативної грошової оцінки землі та в натуральній формі відповідно до п. 9.2 договору.

Позивачка посилається на те, що сторони домовилися про поєднання різних форм орендної плати: у грошовій формі та в натуральній.

Згідно п. 11 договору оренди землі передбачено, що орендна плата вноситься в грошовій формі - до 01 липня наступного року, після кожного року оренди; в натуральній – до 31 грудня поточного року.

Однак відповідач не видав (не сплатив) грошову форму оплати позивачці за 2014-2016 роки, трактуючи істотні умови договору на власний розсуд, а саме, що орендна плата повинна сплачуватися тільки у грошовій (готівковій) або тільки у натуральній формі. Тобто в альтернативній формі, що суперечить вимогам п. 9 договору, яким поєднано як грошову так і натуральну форму оплати.

У результаті неналежного виконання договірних обов’язків СФГ «Сонячне» позивачці не сплачено 8864 гривні 01 копійку заборгованості по сплаті орендної плати за 2014, 2015 роки, 5907 гривень 84 копійки заборгованості по сплаті орендної плати за 2016 рік, 5627 гривень 37 копійок пені за неналежне виконання договірних зобов’язань за 2015 рік, за період з 01 липня 2016 року по 17 липня 2017 року, та 301 гривня 24 копійки пені за неналежне виконання договірних зобов’язань за 2016 рік, за період з 01 липня 2017 року по 17 липня 2017 року, а всього 20 700 гривень 46 копійок, які вона просить стягнути на її користь.

Крім того, у зв’язку з систематичним порушення відповідачем умов договору оренди землі №481 від 29 вересня 2011 року в частині сплати грошової форми орендної плати, прохала розірвати даний договір оренди землі.

14 липня 2017 року СФГ «Сонячне» звернулося до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про визнання договору оренди виконаним.

Зустрічну позовну заяву ухвалою суду від 13 березня 2018 року було залишено без руху (а.с.76), а ухвалою від 11 травня 2018 року повернуто у зв’язку з не усуненням недоліків (а.с.94).

Позивачка та її представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов в повному обсязі пославшись на обґрунтування викладене в позовній заяві.

Представник відповідача СФГ «Сонячне», який належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, в судове засідання не з’явився, про причину неявки суд не повідомив (а.с. 88).

Суд, заслухавши позивачку, її представника, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що 29 вересня 2011 року між позивачкою та СФГ «Сонячне» був укладений договір оренди землі № НОМЕР_5, відповідно до якого позивачка передала в оренду відповідачу земельну ділянку площею 6,9015 га, що їй належить на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3 та розташована на території Олександропільської сільської ради Солонянського району, Дніпропетровської області, строком на п’ятнадцять років (а.с 8-11,13).

Даний договір 23 березня 2012 року був зареєстрований відділом Держкомзему у Солонянському районі Дніпропетровської області (а.с.11). Між позивачкою та відповідачем також було складено акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду, згідно якого ОСОБА_1 передала відповідачу належну їй земельну ділянку в оренду (а.с. 12).

Укладений договір оренди землі № НОМЕР_5 був прийнятий сторонами до виконання і продовжує діяти в період розгляду справи судом, оскільки строк його дії не закінчився.

Пунктом 9 зазначеного договору оренди передбачено форму та розмір орендної плати. А саме: згідно п.п. 9.1 було передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі: не менше 3% нормативної грошової оцінки землі та згідно п. 9.2 в натуральній формі: зерно фуражне – 1800 кг, хліб – 150 шт., борошно – 75 кг, макаронні вироби – 20 кг, крупа – 20 кг, олія – 25 кг, солома – 1000 кг, оранка городів – 0,35 га, м’ясо свинини – 6 кг, сало – 6 кг, гусенята – 10 голів, та ритуальні послуги – 2000 грн.

Згідно пункту 11 укладеного договору було передбачено, що орендна плата вноситься в такі строки: а) в грошовій формі – до 01 липня наступного року після кожного року оренди; б) в натуральній – до 31 грудня поточного року.

Підпунктом г) пункту 29 договору оренди зазначено, що орендар зобов’язаний своєчасно сплачувати орендну плату.

На період укладання даного договору оренди спірні правовідносини з приводу оренди земельних ділянок регулювались Законом України «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року зі змінами та доповненнями на день укладання договорів оренди, Цивільним Кодексом України та Земельним кодексом України, а також постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року №220, якою затверджено типову форму договору оренди земельної ділянки.

Згідно положень ст. ст. 21, 22 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на дату укладання договору), орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що оскільки на час укладання договорів оренди землі закон дозволяв існування трьох видив орендної плати: грошову, натуральну та відробіткову, а також дозволяв поєднання різних форм орендної плати, то сторонами в договорі оренди землі № НОМЕР_5 було поєднано дві з них, а саме: грошову та натуральну форми орендної плати, що не суперечило ст. 22 чинного в 2011 році Закону України «Про оренду землі».

Тому суд вважає, що відповідач за умовами укладеного договору зобов’язався виплачувати орендодавцю як грошову так і натуральну форму орендної плати, оскільки саме такі умови в частині форми орендної плати та способу її виплати були визначені сторонами при укладенні договору та протягом строку дії договору за взаємною згодою сторін не змінювались.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивачки обґрунтовані і при визначенні розміру заборгованості по орендній платі відповідача суд виходить з такого.

Судом було встановлено, що згідно п. 9.1 договору оренди орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі не менше 3 % нормативної грошової оцінки землі, яка, згідно наданих позивачкою витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки в 2014 році складала 131 360 грн., в 2015 році – 164 107 грн., в 2016 році – 196 928 грн. (а.с. 15,16,29).

Тому розмір орендної плати в грошовій формі за 2014 рік складав 3940 гривень 80 копійок, за 2015 рік – 4923 гривень 21 копійка, за 2016 рік – 5907 гривень 84 копійки, що в загальному розмірі складає 14771 гривня 85 копійок.

Крім того, оскільки в судовому засіданні достовірно встановлений факт не сплати відповідачем позивачці орендної плати за 2015 - 2016 роки, то позовні вимоги про стягнення пені за 2015-2016 роки в частині заборгованості по сплаті орендної плати в грошовій форм також підлягають задоволенню.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 14 договору оренди передбачено, що у разі невнесення орендної плати в строки визначенні цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3 % несплаченої суми за кожен день прострочення.

Таким чином, оскільки відповідач не сплатив позивачці орендну плату за 2015 рік до 01 липня 2016 року та за 2016 рік до 01 липня 2017 року, тому на користь позивачки підлягає стягненню з відповідача пеня за кожен день прострочення до строку який заявляє позивачка в своєму позові, тобто до 17 липня 2017 року в такому розмірі: за несплату орендної плати за 2015 рік за період з 01 липня 2016 року по 17 липня 2017 року – 5627 гривень 37 копійок, за несплату орендної плати за 2016 рік за період з 01 липня 2017 року по 17 липня 2017 року – 301 гривня 24 копійки.

Враховуючи викладене, на користь позивачки з відповідача загалом підлягає стягненню 20700 гривень 46 копійок, з яких 14771 гривня 85 копійок заборгованості по сплаті орендної плати за 2014, 2015, 2016 роки, 5627 гривень 37 копійок пені за неналежне виконання договірних зобов’язань за 2015 рік, за період з 01 липня 2016 року по 17 липня 2017 року, та 301 гривня 24 копійки пені за неналежне виконання договірних зобов’язань за 2016 рік, за період з 01 липня 2017 року по 17 липня 2017 року.

Що стосується вимог про розірвання договору оренди, то дані вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами і застосуванні щодо даних правовідносин, на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24, 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкту оренди, яке істотно перешкоджає передбаченого договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Виплата орендарем орендної плати за договором є основним обов'язком відповідача, невиконання якого суд вважає є істотним порушенням умов договору, так як орендна плата для орендодавця є його стабільним джерелом доходу і при передачі землі в оренду орендодавець розраховує лише на її виплату.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що встановлені судом обставини є в силу Закону України "Про оренду землі" підставами для розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між сторонами і даний договір підлягає розірванню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, у зв’язку із задоволенням позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивачки судовий збір сплачений нею під час звернення з позовом до суду (а.с. 1, 23).

На підставі викладеного, ст.ст. 509, 510, 526, 530, 549, 651, 792 ЦК України; ст.ст. 93, 96 ЗК України; ст. 32 Закону України «Про оренду землі» та керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до селянського (фермерського) господарства «Сонячне» про стягнення орендної плати, розірвання договору оренди, - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з селянського (фермерського) господарства «Сонячне» (52481, Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Петриківка, вул. Садова, буд. 1, ЄДРПОУ 24999043) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) заборгованість з орендної плати за договором оренди землі № НОМЕР_5 від 29 вересня 2011 року в розмірі 14 771 (чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят одна) гривня 85 копійок, пеню в розмірі 5 928 (п’ять тисяч дев’ятсот двадцять вісім) гривень 61 копійка, а всього 20 700 (двадцять тисяч сімсот) гривень 46 копійок.

Розірвати договір оренди землі площею 6,9015 га (кадастровий номер НОМЕР_4) № НОМЕР_5, укладений 29 вересня 2011 року між ОСОБА_1 та селянським (фермерським) господарством «Сонячне».

Стягнути з селянського (фермерського) господарства «Сонячне» (52481, Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Петриківка, вул. Садова, буд. 1, ЄДРПОУ 24999043) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 1 280 (одна тисяча двісті вісімдесят) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складений 18 травня 2018 року.

Головуючий: суддя Н. О. Щербина