Вирок № 74058090, 18.05.2018, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа №177/1486/17

1-кп/212/134/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2018 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Колочко О.В.,

за участі секретаря судового засідання Деменко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 червня 2017 року за № 12017040450000489 по обвинуваченню

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Чайківка, Христинівського району, Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, пенсіонера, інваліда 3-й групи, не судимого, одруженого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.

Сторони кримінального провадження: прокурор Криворізької місцевої прокуратури № 2 Короп А.В., потерпілий ОСОБА_4, представник потерпілого ОСОБА_4, обвинувачений ОСОБА_1, захисник Тімофєєва О.А.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 17 червня 2017 року приблизно о 12.00 годині перебував на річці Бокова біля СТ «Флорекс» в селищі Валове, Криворізького району Дніпропетровської області, де на човні займався риболовлею. Під час риболовлі потерпілий ОСОБА_4, який також знаходився на вищевказаному водоймищі та рибалив на човні, висловив ОСОБА_1 невдоволення з приводу розставлення сіток. В цей час, перебуваючи на вище вказаному водоймищі біля СТ «Флорекс» в селище Валове Криворізького району, на відстані приблизно 500 м від берега між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин відбувся словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_4 легких тілесних ушкоджень, реалізуючи який ОСОБА_1 на ґрунті особистих неприязних відносин, розуміючи протиправний характер своїх дій, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, у вигляді заподіяння шкоди здоров'ю останнього, перебуваючи у човні який знаходився біля човна потерпілого ОСОБА_4 на вище вказаному водоймищі біля СТ «Флорекс» в селище Валове Криворізького району, на відстані приблизно 500 м від берега, утримуючи у правій руці дерев'яне весло умисно наніс ОСОБА_4 один удар в обличчя в область носу, заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді забійної рани обличчя ліворуч, яка відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки.

Обвинувачений ОСОБА_1, в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення не визнав, суду пояснив, що 17 червня 2017 року він рибалив на річці в с. Валове, де також перебували та рибалили ОСОБА_6 і ОСОБА_7, до яких він підплив та пригостив коньяком. Після чого він поплив рибалити далі, закинув спінінг, і в цей час з очерету закричав ОСОБА_4, щоб він не кидав спінінг, так як у нього закинута сітка. Він (обвинувачений) поплив назад, і повернувшись побачив ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_4, останній почав ображати його, на що він попросив заспокоїтися, але потерпілий «гонявся» за ним. Він замахнувся веслом на ОСОБА_4 та побризкав на нього водою веслом, але під час цього його лодка була на відстані 5 метрівв від човна ОСОБА_4 Він (обвинувачений) підплив до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і вони йому повідомили, що ОСОБА_4 око вибили. Він поплив за ОСОБА_4, але перед берегом ОСОБА_4, який вже був на берегу почав кидати в нього камені, що змусило його відплисти від берега, і в цей час побачив в очереті ОСОБА_8 Звідки тілесні ушкодження у ОСОБА_4 не знає.

Не зважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України його вина повністю знайшла своє підтвердження сукупністю зібраних та досліджених в ході судового слідства такими доказами.

Потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що 17 червня 2017 року о 06.00 годині на річці в районі дачного кооперативу «Флорекс», він виплив на човні на риболовлю. Також, на риболовлю вийшов його зять, який рибалив на кладці, відстань між ним та зятем складала приблизно 300 метрів. Він поплив на інший бік річки, на місце, де він прикормлює рибу. Почавши ловити рибу він декілька разів зачіплявся за сітку, нічого не вловивши він поплив на середину річки, де знаходиться острів на відстані метрів 500 від берега, запливши за який, він побачив в човні ОСОБА_6 і ОСОБА_7, з якими він почав розмовляти про неможливість ловити рибу через розставлені сітки. В цей час на алюмінієвому великому човні повз них пропливав ОСОБА_1, якому він висказав претензії щодо розставлених останнім сіток. Після цього ОСОБА_1, обпливши мимо очерету, підплив на відстань приблизно 1 метру до лодки потерпілого, зняв з човна зафіксовано весло довжиною приблизно 2,5 метри, і вдарив йому (потерпілому) веслом прямо в обличчя, від чого обличчя заплило кров’ю, і перестало бачити око. Після нанесення удару ОСОБА_1 почав відпливати на човні. Потерпілий повідомивши зятю по телефону про отримання від ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, поплив до берега, і коли витягнув з води човен та почав збирати речі, побачив ОСОБА_1, який підпливав до берега. Він (потерпілий) кинув кусок каші-приманки в ОСОБА_1, але не попав. Після чого погрузивши човен на дах машини, поїхав до сторожки дачного кооперативу, де в той час якраз було зібрання, він вийшов з машини, і до нього вибігла голова кооперативу, вийшли люди та, побачивши його в крові, викликали швидку медичну допомогу, і поліцію. Також, додав, що весло, яким ОСОБА_9 вдарив його в обличчя дерев’яне, а ласта – пластмасова. Підтримав позов в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що 17 червня 2017 року о 06.00 годині він зі своїм другом ОСОБА_7 виплили порибалити на човні на водойму, яка знаходиться в межах села Кудашево. На водоймі вони були приблизно 50-60 метрів від берегу. Ближче до обіду до них підплив на човні ОСОБА_4, вони з ним поговорили приблизно 10-15 хвилин, потім до них підплив на човні ОСОБА_1, з яким у ОСОБА_4 виникла сварка через розставлення сіток, в ході якої ОСОБА_1 правою рукою, в якій удержував дерев’яне весло з пластмасовою лопаттю, вдарив цим веслом, а саме лопаттю ОСОБА_4, розбивши йому обличчя – перенісся, від чого у ОСОБА_4 почалася сильна кровотеча. Між човнами обвинуваченого та потерпілого була відстань приблизно 2 метри. Після чого ОСОБА_1 відплив вбік, а ОСОБА_4 поплив до берега, що відбувалось далі йому не відомо. Зазначив, що бачив саме нанесення удару ОСОБА_1 ОСОБА_4 в обличчя.

Свідок ОСОБА_7, суду показав, що 17 червня 2017 року, приблизно о 10.00-11.00 годині, він разом з ОСОБА_6 рибалили в камишах на водоймі приблизно 500 метрів від берега. До них підплив ОСОБА_4, який був обурений з приводу розставлення ОСОБА_1 сіток, що перешкоджає риболовлі. В цей час до них підплив на алюмінієвому човні ОСОБА_1, і ОСОБА_4 пред’явив йому претензії з приводу сіток, і між ними виникла сварка, під час якої човни обвинуваченого та потерпілого були на відстані приблизно 3 метри один від одного, стояли паралельно. ОСОБА_1 взяв весло з лодки, привстав і штиркнув цим веслом ОСОБА_4 в обличчя, від чого у потерпілого пішла кров. ОСОБА_1 одразу відплив вбік, а ОСОБА_4 поплив до берега.

Свідок ОСОБА_10 суду показав, що влітку 2017 року, точної дати не пам’ятає, він сидів на кладці на водоймі поблизу дачі в селі Кудашево, рибалив, і в цей час ОСОБА_4 повідомив йому по телефону, що ОСОБА_1 йому розбив ніс та вибив око, що вони посварилися через сітки. Після цього він зустрівся з ОСОБА_4, у якого був переламаний ніс, кров на обличчі, ока не було видно.

Свідок ОСОБА_8 суду показав, що в червні 2017 року приблизно об 11.00-12.00 годині він рибалив в очереті неподалік від берега на річці Бокова поблизу дачного селища між селищами Кудашево і Волове. В цей час почув громку розмову з протилежного боку річки, а потім побачив ОСОБА_4, який плив на резиновому човні, а за ним на алюмінієвому човні плив ОСОБА_1, який кричав ОСОБА_4 зупинитися та поговорити. Підпливши першим до берега, ОСОБА_4 почав кидати в ОСОБА_1 кусками асфальту, які попадали в човен або в воду, як він зрозумів по звуку. Потім він (свідок) почув звук закриття багажника автомобіля, але сам автомобіль не бачив, ОСОБА_4 вибіг на берег кинув сокиру в ОСОБА_1, сів у машину і поїхав. Після цього він (свідок) вийшов на берег та допоміг ОСОБА_1 дійти до дачі, оскільки останній сам йти не міг через опухлу ногу. Зазначив, що куди саме попадали камені, сокира, які кидав ОСОБА_4 він не бачив, а лише здогадувався по звуку, що вони падали або в воду, або ударялися об човен.

Крім вищезазначених показів потерпілого ОСОБА_4, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_8, винуватість ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, належність і допустимість яких ніким не оспорена та не спростована, і які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Витягом з кримінального провадження № 12017040450000489, внесеного до ЄРДР 17.06.2017 за заявою ОСОБА_4 про те, що 17 червня 2017 року о 12.00 годині, знаходячись за адресою: Криворізький район, с. Валове, вул. Центральна, біля СТ «Флорекс», ОСОБА_1 спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_4 (а.к.п. 84).

Висновком спеціаліста судово-медичного експерта КЗ «Дніпропетровське обласне бюро СМЕ» ДОР» № 1042 від 23 червня 2017 року, згідно якому у ОСОБА_4 виявлені ушкодження у вигляді: забійної рани обличчя ліворуч - яка виникло від ударної дії тупого твердого предмету (предметів). Характер виявленого ушкодження, при первинному обстеженні, а саме ступінь її загоєння (медичні документи на його ім'я), свідчить, що давність її виникнення може відповідати строку вказаному обстежуваним. За своїм характером виявлене ушкодження відноситься до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки (а.к.п. 85-86).

Актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 1042 від 23 червня 2017 року, проведеним судово-медичним експертом КЗ «Дніпропетровське обласне бюро СМЕ» ДОР ОСОБА_11, згідно якому у ОСОБА_4 виявлені ушкодження у вигляді: забійної рани обличчя ліворуч - яка виникла від ударної дії тупого твердого предмету (предметів). Характер виявленого ушкодження, при первинному обстеженні, а саме ступінь її загоєння (медичні документи на його ім'я), свідчить, що давність її виникнення може відповідати строку вказаному обстежуваним. За своїм характером виявлене ушкодження відноситься до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки (а.к.п. 87).

Протоколом огляду місця події від 26 червня 2017 року з фототаблицею до нього, в ході проведення якого було оглянуто ділянку місцевості в 500 м від бази відпочинку «Теремок» в Дніпропетровській області Криворізький району між с. Валове та с. Кудашево, вихід до річки Бокова здійснюється через дерев’яну кладку, на відстані 500 м розташоване місце виникнення сутички. На даному місці мають камиши з правої та лівої сторони на відстані 450-500 м знаходяться виходи з річки (а.к.п.88-91).

Протоколом проведення слідчого експерименту з фототаблицею від 26 червня 2017 року, в ході проведення якого в присутності двох понятих та за участю спеціаліста ОСОБА_11, представника потерпілого ОСОБА_2, потерпілий ОСОБА_4 розповів та показав, що 17.06.2017 о 07.00 годині він виплив на річку порибалити. Плаваючи по поверхні водойми виявив розставлені сітки, підплив до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та висказав їм своє обурення виявленим фактом. В ході бесіди до них підплив ОСОБА_1, приблизно о 12.00 годині і у ОСОБА_4 з ним виникла сварка, в ході якої ОСОБА_1, трохи підвівшись та утримуючи в правій руці дерев’яне весло довжиною 3 – 3,5 см з прикладанням фізичної сили наніс один удар по обличчю ОСОБА_4І в область носа, від чого пішла кров. Вказав на механізм нанесення йому тілесних ушкоджень (а.к.п. 92-95).

Висновком судово-медичного експерта КЗ «Дніпропетровське обласне бюро СМЕ» ДОР» ОСОБА_11 № 1108 від 07 липня 2017 року, згідно якому забійна рана обличчя ліворуч у потерпілого ОСОБА_4 могла виникнути при механізмі на який вказує сам потерпілий під час проведення слідчого експерименту 26 червня 2017 року. Тілесне ушкодження у потерпілого могло виникнути при падінні з височини власного зросту, з послідуючим ударом об виступаючий тупий твердий предмет, як з попереднім прискоренням тіла, так і без нього. У потерпілого була виявлена одна забійна рана обличчя ліворуч, яка за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки (а.к.п 96-97).

Протоколом проведення слідчого експерименту з фототаблицею від 26 червня 2017 року, в ході проведення якого в присутності двох понятих та за участю спеціаліста ОСОБА_11, свідок ОСОБА_6 розповів та показав механізм нанесення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4, що відбулося 17 червня 2017 року приблизно о 12.00 годині на річці в с. Валове СТ «Флорекс» (а.к.п.98-101).

Висновком судово-медичного експерта КЗ «Дніпропетровське обласне бюро СМЕ» ДОР» ОСОБА_11 № 1109 від 07 липня 2017 року, згідно якому забійна рана обличчя ліворуч у потерпілого ОСОБА_4 могла виникнути при механізмі, на який вказує свідок ОСОБА_6 під час проведення слідчого експерименту. Тілесне ушкодження у потерпілого могло виникнути при падінні з височини власного зросту, з послідуючим ударом об виступаючий тупий твердий предмет, як з попереднім прискоренням тіла, так і без нього. У потерпілого була виявлена одна забійна рана обличчя ліворуч, яка за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки (а.к.п. 102-103).

Протоколом проведення слідчого експерименту з фототаблицею від 27 червня 2017 року, в ході проведення якого в присутності двох понятих та за участю спеціаліста ОСОБА_11, свідок ОСОБА_7 розповів та показав механізм нанесення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4, що відбулося 17 червня 2017 року приблизно о 12.00 годині на річці в с. Валове СТ «Флорекс» (а.к.п. 104-107).

Висновком судово-медичного експерта КЗ «Дніпропетровське обласне бюро СМЕ» ДОР» ОСОБА_11 № 1110 від 07 липня 2017 року, згідно якому забійна рана обличчя ліворуч у потерпілого ОСОБА_4 могла виникнути при механізмі, на який вказує свідок ОСОБА_7 під час проведення слідчого експерименту 26 червня 2017 року. Тілесне ушкодження у потерпілого могло виникнути при падінні з височини власного зросту, з послідуючим ударом об виступаючий тупий твердий предмет, як з попереднім прискоренням тіла, так і без нього. У потерпілого була виявлена одна забійна рана обличчя ліворуч, яка за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки (а.к.п. 108-109).

Актом судово-медичного дослідження (обстеження) ОСОБА_1 від 05 липня 2017 року проведеного судово-медичним експертом КЗ Дніпропетровського обласного бюро СМЕ ОСОБА_11, згідно до якого будь-яких об’єктивних ознак, які могли б свідчити про наявність тілесних ушкоджень при огляді та в представленій медичній документації на ім’я ОСОБА_1, не виявлені (а.к.п.120).

Крім свідків обвинувачення судом був допитаний свідок захисту, який надав суду такі покази.

Свідок ОСОБА_12 суду показав, що у вихідний день влітку 2017 року він їхав на автомобілі на дачу, побачив чоловіка на ім’я Діма, який стояв спиною до нього, обличчям до води, в лівій руці в нього була сокира, а правою рукою він кидав каміння, які попадали у човен. Потім цей чоловік почав заходити у воду, і в цей час сокира випала в нього з рук у воду, а ОСОБА_1 в цей час відпливав у човні від берегу. Ці події він бачив на відстані від нього приблизно 30 метрів, відстань між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 була приблизно 3-5 метрів, в цей час ОСОБА_4 був по груди у воді.

З показань свідків ОСОБА_8, ОСОБА_12 вбачається, що вони підтверджують факт перебування потерпілого і обвинуваченого у дату, час та у місці, що вказані у обвинуваченні. Однак суд не бере до уваги їхні покази в іншій частині, оскільки вони не були очевидцями безпосередньо події, яка відбувалася між потерпілим та обвинуваченим, оцінку їх показам щодо подій, на які вони вказують, суд позбавлений можливості зробити, оскільки вони виходять за межі пред’явленого обвинувачення і слідують після подій, які сталися і не впливають будь-яким чином на обставини викладені в обвинуваченні.

Надаючи оцінку показам обвинуваченого ОСОБА_1, які він надавав під час судового розгляду, суд вважає їх спростованими показами потерпілого, показання якого у відповідності до положень Глави 4 КПК України є самостійним джерелом доказів і потребують оцінці в цій частині у сукупності з іншими, показами свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, а також письмовими доказами, надані стороною обвинувачення, і дослідженими судом.

Підстав не довіряти або ставити під сумнів достовірність повідомлених потерпілим та вказаними свідками ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, як в ході проведення слідчих експериментів за їхньої участі, так і в ході судового розгляду даних, судом не встановлено, а посилання обвинуваченого ОСОБА_1 на те, що ці свідки зловживають спиртними напоями і дають неправдиві показання, об’єктивно нічим не підтверджені, а тому його доводи в цій частині суд визнає надуманими та направленими на уникнення від кримінальної відповідальності за скоєні протиправні діяння.

Суд не приймає фотографії, які містяться в матеріалах кримінального провадження (а.к.п. 140-143) і які були досліджені під час судового розгляду, оскільки не містять дати здійснення цих фотознімків, не надано носіїв для перевірки їх достовірності, а також відсутність інформації щодо способу збирання таких доказів, як неналежні докази з огляду на вимоги ст. 85 КПК України, оскільки вони не містять фактичних даних щодо обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для даного кримінального провадження.

Таким чином, судом встановлено достатність та взаємозв’язок беззаперечних доказів, які вказують на наявність причинно-наслідкового зв’язку між умисними протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_1 та наслідками у вигляді заподіяних 17.06.2017 потерпілому ОСОБА_4 легких тілесних ушкоджень.

Відповідно до положень ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадку можливості зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, доведена, і кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 125 КК України за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином невеликої тяжкості, обставини, при яких було нанесено тілесні ушкодження потерпілому, відношення обвинуваченого до вчиненого, який вину у скоєнні злочину не визнав, наявність цивільного позову потерпілого, що шкода завдана злочином обвинуваченим не відшкодована, думку потерпілого щодо призначення покарання, особу винного - його вік 66 років, сімейний стан, освіту обвинуваченого, стан його здоров'я, який є інвалідом 3 групи, пенсіонер, не судимий, одружений, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебував і не перебуває, відсутність негативних характеристик на обвинуваченого, а також відсутність обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно призначити покарання в межах санкції частини 1 ст. 125 КК України у виді штрафу.

Речові докази у справі відсутні.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Запобіжний захід не обирався.

До початку судового розгляду потерпілим ОСОБА_4 було пред’явлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого матеріальної шкоди в сумі 653,66 грн., моральної шкоди в сумі 10000 грн.

Розглядаючи позовні вимоги потерпілого, суд керується положеннями ч. 5 ст. 128 КПК України, згідно якої якщо процесуальні відносини, які виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Цивільно-правова відповідальність юридичної або фізичної особи за завдану майнову шкоду на підставі ст. 1166 ЦК України настає за умови доведеності всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме наявності шкоди, протиправності дій заподіювача шкоди, причинного зв’язку між шкодою та протиправною поведінкою і вини в заподіянні шкоди. При цьому тягар доказування наявності шкоди та її розміру закон покладає на потерпілого.

В обґрунтування своїх вимог потерпілий надав копії довідок, виданих КЗ «Криворізька міська лікарня № 1» ДОР» на ім’я ОСОБА_4, згідно яким потерпілий отримував медичну допомогу з приводу тілесних ушкоджень, а також рецепти лікаря, рахунки та квитанції щодо оплати ліків та медикаментів (а.к.п. 36-40).

З огляду на це, суд вважає позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди доведеними допустимими доказами, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 653,66 грн.

Визначаючи розмір спричиненої протиправними діями обвинуваченого моральної шкоди потерпілому, суд керується положеннями ст.ст. 23, 1167 ЦК України. Так, протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_4 було спричинено легке тілесне ушкодження, що призвело до моральних страждань останнього, пов’язаних із пошкодженням його здоров’я та до вимушених змін у його звичному способі життя. Отже, враховуючи ступінь спричинених тілесних ушкоджень, тривалість вимушених змін, глибину душевних та фізичних страждань, а також виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає, що з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_4 в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди підлягає стягненню 700 гривень, таким чином, частково задовольнивши позовні вимоги потерпілого в частині відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 368, 369, 370, 371 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень, що становить п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди 653 (шістсот п’ятдесят три) грн.. 66 коп, у відшкодування моральної шкоди 700 (сімсот) грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя О. В. Колочко