Ухвала суду № 74057519, 15.05.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/5915/18

Провадження № 1-кс/200/5047/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2018 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Шевцова Т.В., за участі секретаря судового засідання Агашаріфової В.А., розглянувши у приміщенні суду в м. Дніпрі клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області Снісаря Д.О. по кримінальному провадженню № 12018040000000381 про накладення арешту на майно, -

В С Т А Н О В И Л А:

Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області майор поліції Снісар Д.О., за погодженням з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Сирота І.О., звернувся до суду з клопотанням про арешт майна ОСОБА_3.

Клопотання слідчого обґрунтовано тим, що в період часу з квітня 2017 року по листопад 2017 року, ОСОБА_3 керуючись умислом на таємне викрадення чужого майна, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4, незаконно заволоділи грошовими коштами ПП «Планета-Центрбуд», директором якого є ОСОБА_5, які зберігалися у приміщенні домоволодіння № АДРЕСА_1, в загальній сумі 6 000 000 гривень.

01.04.2018 року за вказаним фактом СУ ГУНП в Дніпропетровській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040000000831 та розпочато досудове розслідування.

Будучи допитаним, ОСОБА_5 показав, що працює на посаді директора ПП «Планета-Центрдуб», діяльність якого пов’язана з ремонтно-будівельними роботами на різноманітних об’єктах нерухомості у м. Дніпро. На початку 2017 року, ПП «Планета-Центрбуд» було укладено договір про виконання ремонтних робіт на період часу з другої половини 2017 року – 2018 рік. За вказаним договором, ПП «Планета-Центрбуд» в особі директора ОСОБА_5 отримало грошові кошти в сумі 6 000 000 гривень, які директором спочатку зберігалися за місцем реєстрації юридичної особи, а в подальшому, з метою схоронності, були перевезені до будинку у с. Новоолександрівка, за місцем мешкання, де зберігалися у окремо зачиненому кабінеті. За вказаною адресою, а саме: АДРЕСА_1, ОСОБА_5 мешкав спільно з ОСОБА_4, яка мала доступ до приміщення кабінету останнього.

В листопаді 2017 року ОСОБА_5 виявив відсутність грошових коштів в сумі 6 000 000 гривень, які зберігалися в його кабінеті та в подальшому виявив низку договорів, укладених від імені ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (яка є матір’ю ОСОБА_4.) та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», з приводу відкриття та розміщення на депозитних рахунках значних грошових коштів, датовані періодом часу з 21.11.2017 по 21.12.2017.

З приводу відсутності грошових коштів та наявності договорів, щодо розміщення значних грошових сум на рахунках ОСОБА_3, ОСОБА_5 мав розмову з останньою та з ОСОБА_4, які пояснили, що гроші вирішили залишити собі для свого майбутнього існування та повертати їх не збираються. В подальшому ОСОБА_4 виїхала у невідомому напрямку.

В ході подальшого досудового розслідування встановлено, що за вищевказаний період часу на ім’я ОСОБА_3 в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» були відкриті розрахункові рахунки №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, з загальною сумою вкладу на них 3 810 000 гривень.

В період часу з 16.02.2018 по 07.03.2018, частина з вищевказаних розрахункових рахунків була закрита з виплатою грошових коштів, які перебували на них та нарахованих відсотків, в загальній сумі 2 280 944 гривні.

Того ж дня, тобто 07.03.2018 приватним нотаріусом ОСОБА_6 було оформлено договір купівлі-продажу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 1503251512214) та земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 207638612214), які згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно були придбані на ім’я ОСОБА_3

Згідно відомостей наданих Державною фіскальної службою України, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за період часу з 2013 по 2017 роки, спільно на двох, мали доходи в загальній сумі близько 55 000 гривень.

У зв’язку з вищевикладеним вбачаються достатні підстави вважати, що житловий будинок та земельна ділянка були придбані за грошові кошті, здобуті злочинним шляхом.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 185 КК України, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна, крім того з метою забезпечення цивільного позову, виникла необхідність в арешті майна.

Слідчий у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Власник майна ОСОБА_3 в судове засідання не викликалась з метою унеможливлення відчуження майна до розгляду цього клопотання.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ст.172 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Враховуючи, що слідчим не надано доказів прийняття цивільного позову у кримінальному провадженні, а підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_3 не пред’явлено на день подання клопотання про накладення арешту на майно, вважаю клопотання слідчого безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 170-172, 309-310, 369, 371-372, 395 КПК України, -

УХВАЛИЛА:

В клопотанні старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області Снісаря Д.О. про накладення арешту на майно – відмовити.

На ухвалу слідчого судді може бути подано апеляцію безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п’яти діб з дня її винесення.

Слідчий суддя Т.В.Шевцова