Рішення № 74057181, 10.05.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2018Справа № 910/22978/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовною заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Альберо Транс Груп" доПублічного акціонерного товариства "Артем-Банк" простягнення 868 059,32 грн.

за участю представників:

від позивача:Чижов Д.А. - представник за довіреністю № б/н від 02.01.2018 р.; від відповідача:Гутник А.Ж. - представник за довіреністю № 1756 від 13.06.2017 р.В С Т А Н О В И В:

До господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Альберо Транс Груп" (далі - ТОВ "Альберо Транс Груп", позивач) із позовом до Публічного акціонерного товариства "Артем-Банк" (далі - ПАТ "Артем-Банк", відповідач) про стягнення 868 059,32 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору банківського рахунку № ПР/ЮО/995/16 від 20.09.2016 р. в частині належного виконання розрахункових операцій за дорученням позивача та повернення помилково перерахованих коштів, що свідчить про неможливість ТОВ "Альберо Транс Груп" розпоряджатись своїми грошима, наявними на рахунку, відкритому у ПАТ "Артем-Банк".

У позові ТОВ "Альберо Транс Груп" просить стягнути з ПАТ "Артем-Банк" грошові кошти, які знаходяться на рахунку у відповідача в сумі 868 059,32 грн.

Провадження у справі за вказаним позовом було відкрито ухвалою господарського суду міста Києва від 11.01.2018 р., розгляд справи вирішено здійснювати у загальному позовному провадженні, призначено підготовче засідання, сторонам надано строк для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків.

Представник відповідача подав відзив на позов та клопотання про поновлення строку для його подачі. Розглянувши вказане клопотання, суд визнав причини пропуску строку для подачі відзиву поважними, а тому даний відзив був прийнятий судом до розгляду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що на підставі рішення Правління Національного банку України № 416-рш/БТ від 15.11.2016 р. та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2447 від 16.11.2016 р. ПАТ "Артем-Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних та розпочато процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації, а рішенням Правління Національного банку України № 492-рш від 15.12.2016 р. було відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації відповідача, отже, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Просив відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши заяви учасників процесу по суті позову, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.09.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альберо Транс Груп" (клієнт) та відповідачем - Публічним акціонерним товариством "Артем-Банк" (банк) був укладений договір банківського рахунку № ПР/ЮО/995/16 (далі - договір).

Згідно з п. 1.1 договору банк за заявою клієнта та на підставі цього договору й документів, визначених законодавством України, відкриває клієнту поточний рахунок для зарахування, зберігання, перерахування, видачі грошових коштів, а також здійснення всіх інших операцій, передбачених чинним законодавством України. Дія договору поширюється на будь-які поточні рахунки, що відкриті банком клієнту, якщо інше не буде обумовлено банком та клієнтом при відкритті таких рахунків (п. 1.2).

Відповідно до п. 2.3 договору платежі з рахунку клієнта проводяться за його дорученням на підставі розрахункових документів в межах залишку коштів на рахунку на початок операційного дня.

Згідно з п. 3.2.1 договору клієнт має право самостійно розпоряджатись коштами на своєму рахунку за умови дотримання вимог чинного законодавства України, крім випадків примусового списання (стягнення).

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до закриття усіх рахунків клієнта (п. 8.1 договору).

Також встановлено, що 20.09.2016 р. сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору банківського рахунку № ПР/ЮО/995/16 від 20.09.2016 р. з використанням системи "Клієнт-Банк", відповідно до якої банк зобов'язується надавати розрахункові послуги каналами міжкоп'ютерного зв'язку прийому і виконання платіжних документів з наданням клієнту інформації про виконані або не прийняті до виконання документи. При цьому, до виконання приймаються платіжні документи, які розшифоровані, підписані двома цифровими підписами уповноважених осіб клієнта та заповнені у суворій відповідності до вимог чинного законодавства України та форм, розроблених банком згідно з вимогами системи «Кліент-Банк».

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання договору банківського рахунку банк відкрив клієнту (позивачу) банківський рахунок у національній валюті № 26005101241201, на якому станом на 27.10.2016 р. знаходились грошові кошти позивача у сумі 796 859,32 грн., що підтверджується відповідною банківською випискою.

26.10.2017 р. позивач подав відповідачу на виконання платіжні доручення на загальну суму 781 000,00 грн. за допомогою системи "Клієнт-Банк", проте банк вказані платіжні доручення не виконав, касові операції за ними не провів.

Крім того, у судовому засіданні встановлено, що 09.12.2016 р. на банківський рахунок позивача № 26005101241201 згідно з платіжним дорученням № 4756 від 09.12.2016 р. третьою особою - ПрАТ «Інтернафтогазбуд» були перераховані грошові кошти у сумі 71 200,00 грн. Указану суму ПрАТ «Інтернафтогазбуд» просив повернути ТОВ "Альберо Транс Груп", як помилково перераховані, про що свідчить лист до банку № 89/2016 від 12.12.2016 р. Про повернення помилково перерахованих коштів у сумі 71 200,00 грн. звернувся і позивач із листом № 12/12-1 від 12.12.2016 р., однак, зазначені листи банк залишив без відповіді, а платіжні доручення позивача - без виконання.

ТОВ "Альберо Транс Груп" зазначає, що своєю бездіяльністю, а саме - непроведенням розрахункових операцій за розпорядженням позивача та неповерненням коштів - банк порушив права клієнта на розпорядження своїми грошовими коштами.

Перевіряючи доводи сторін та вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Частиною 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч. 3 ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно з ч. 5 статті 341 Господарського кодексу України установи банків забезпечують розрахунки відповідно до законодавства та вимог клієнта, на умовах договору на розрахункове обслуговування.

У договорі банківського рахунку пунктом 2.7 договору сторони погодили, що розрахункові документи клієнта на переказ грошових коштів з рахунку банк приймає і виконує в день їх надходження, якщо вони надані в банк в операційний час. В разі надходження документів після операційного часу вони виконуються і проводяться наступного операційного дня.

Банк зобов'язаний приймати і зараховувати на рахунок клієнта грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проводити інші операції, які дозволені нормами чинного законодавства, та здійснювати розрахункові операції у строки, встановлені п. 2.7 договору та нормативно-правовими актами України (п. 3.3.2 договору).

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня. Банк і клієнт мають право, ураховуючи встановлені законодавством строки проведення переказу, передбачити в договорі банківського рахунку інші строки виконання розрахункових документів клієнта. Порядок виконання таких документів визначається договором між банком і клієнтом та внутрішніми правилами банку.

Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (пункт 30.1 статті 30 зазначеного Закону).

Аналогічні положення містяться у п. 2.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. № 22.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами договору банківського рахунку, суд приходить до висновку, що у позивача виникло право вимагати від банку повернення грошових коштів, наявних на рахунку № 26005101241201, відкритому у ПАТ "Артем-Банк", у сумі 868 059,32 грн. (796 859,32 грн. + 71 200,00 грн.).

Разом з тим, судом встановлено, що рішенням правлінням Національного Банку України № 416-ріш/БТ від 15.11.2016 р. ПАТ "Артем-Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних банків.

16.11.2016 р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 2447 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію у відповідача. Тимчасову адміністрацію в банку запроваджено строком на 1 місяць з 16.11.2016 р. по 15.12.2016 р.

15.12.2016 р. рішенням Правління Національного банку України № 492-рш від 15.12.2016 р. було відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації відповідача, в зв'язку з чим виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення № 2857 від 15.12.2016 р. "Про початок здійснення процедури ліквідації відповідача, та призначення уповноваженої особи фонду на ліквідацію".

Оголошення про початок введення процедури ліквідації у ПАТ "Артем-Банк" було опубліковано в офіційному друкованому органі - газеті "Голос України" № 243 від 21.12.2016 р. Цим же оголошенням був встановлений 30-ти денний строк для заявлення вимог кредиторів.

Отже, на час спірних правовідносин та на час розгляду справи банк (відповідач) перебуває у стані ліквідації, до якого звернувся клієнт (позивач) з вимогою про повернення належних йому коштів.

Відповідно до частини 1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

За змістом вказаної норми, випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.

Таким законом є Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яким врегульована процедура виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Отже, у спорах пов'язаних з виконанням банком, у якому введена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Так, пунктом 6 статті 2 зазначеного Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

Частиною 2 ст. 49 вказаного Закону України визначено порядок здійснення уповноваженою особою Фонду заходів щодо підготовки задоволення вимог кредиторів, якою передбачено, зокрема, складання реєстру акцептованих вимог кредиторів для затвердження виконавчою дирекцією Фонду.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кредитором банку є - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Частина 3 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачає, що під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат. безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Отже, у спірних правовідносинах позивач виступає кредитором, а відповідач - боржником, тому у період запровадження у банку процедури ліквідації виконання будь-яких розрахунково-касових операцій банком обмежується положеннями Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Вказану позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 25.03.2015 р. у справі № 910/9232/1.

При цьому слід зазначити, що Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачений спеціальний порядок (процедура) погашення кредиторських вимог вкладників.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду.

Згідно з ч. 2 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи:

1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;

2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;

3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду (ч. 3 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Таким чином, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що у процесі ліквідаційної процедури визначається заборгованість кожному кредитору банку та встановлюється черговість погашення їх вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів у встановленій цією частиною черговості.

Відповідно до ч. 4 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від реалізації майна банку після повного задоволення вимог попередньої черги.

Отже, задоволення вимог кредиторів здійснюється в порядку, строки та черговості, передбачені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 26 Постанови "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" № 5 від 30.03.2012 р., порядок задоволення вимог кредиторів, визнаних ліквідатором, під час процедури ліквідації банку не передбачає можливості індивідуального задоволення вимог конкретного кредитора.

За таких обставин господарський суд погоджується з доводами відповідача про те, що порядок погашення вимог кредиторів є спеціальним та він здійснюється у чіткій відповідності із Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому задоволення позовних вимог ТОВ "Альберо Транс Груп" про стягнення коштів, наявних на рахунку у відповідача, у сумі 868 059,32 грн. в період ліквідації банку є неможливим, оскільки це фактично порушить визначену спеціальним законом процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та передбачену законом черговість задоволення вимог кредиторів.

Водночас, суд встановив, що позивач, маючи права кредитора банку, не скористався своїм правом на звернення до ПАТ "Артем-Банк" із заявою про визнання його кредитором банку на суму коштів, які знаходяться на банківському рахунку (868 059,32 грн.) у порядку, визначеному вказаним законом.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що у стягненні грошових коштів за договором банківського рахунку № ПР/ЮО/995/16 від 20.09.2016 р. у сумі 868 059,32 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі відмови у позові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Альберо Транс Груп" до Публічного акціонерного товариства "Артем-Банк" про стягнення 868 059,32 грн.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 10 травня 2018 року.

Повний текст рішення складений 18 травня 2018 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.