Вирок № 74054813, 16.05.2018, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/3658/18

Провадження № 1-КП/758/568/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.05.2018 року Подільський районний суд міста Києва

в складі:

головуючого - судді Бородія В.М.,

при секретарі Лисоконь І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження №1-кп/758/568/18 (справа №758/3658/18), кримінальне провадження під час проведення досудового розслідування №12018100070000696 по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Обуховичі, Іванківського району, Київської області, громадянина України, освіта неповна середня, перебуває у фактичному, дітей не має, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, індивідуальний номер картки платника податків № НОМЕР_1, на час вчинення злочину не судимого, однак засудженого:

- 06 березня 2018 року Іванківським районним судом Київської області за ч.3 ст.185; ст.75; ст.104 КК України до трьох років позбавлення волі з випробуванням та іспитовим строком два роки,

у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

за участю прокурора Сітара Д.В.,

потерпілої ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Працюка В.Л.,

В С Т А Н О В И В :

18 лютого 2018 року, близько 05 години, ОСОБА_1, перебуваючи на території сферичного кінотеатру, що за адресою: місто Київ, Контрактова площа, 2/1, помітив як охоронник ОСОБА_4 поклав за етажеркою фотоапарат марки «Nikon» D5000 18-55 VR Kit та планшет марки «Apple» iPad A1432 16 Gb, які належать ОСОБА_2

В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи, з корисливих мотивів, ОСОБА_1 підійшов до етажерки та шляхом вільного доступу, впевнившись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, повторно, таємно викрав фотоапарат марки «Nikon» D5000 18-55 VR Kit та планшет марки «Apple» iPad A1432 16 Gb.

Згідно з висновком товарознавчої експертизи № 12-4/576 від 14.03.2018, станом на 18.02.2018 ринкова вартість фотоапарату марки «Nikon» D5000 18-55 VR Kit становить 4263 грн. 33 коп., планшету марки «Apple» iPad A1432 16 Gb становить 1316 грн. 67 коп.

Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 5580 грн. 00 коп.

16 травня 2018 року між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 471 КПК України, укладено угоду про примирення між потерпілою та обвинуваченим.

Згідно з даною угодою потерпіла ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій за ч. 2 ст. 185 КК України. ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного злочину. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 за вчинений злочин та отримана згода на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені ОСОБА_1

Сторони узгодили покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у виді одного року позбавлення волі за вчинення злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України. Із застосуванням ст.75, 76 КК України у виді іспитового строку 1 рік.

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості може бути укладена угода між потерпілим та обвинуваченим про примирення.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

ОСОБА_1, його захисник та потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні також просили вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що сторони повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим ОСОБА_1, цілком розуміють права обвинуваченого, визначені п. 1 ч. 4 та п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає встановленим в судовому засіданні, що своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, ОСОБА_1 вчинив злочин передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.

Враховуючи позицію прокурора, думку потерпілої, захисника та обвинуваченого, те що він засуджується не за сукупністю вироків, а за сукупністю злочинів, оскільки притягується до кримінальної відповідальності за злочин, який вчинено до винесення попереднього вироку, що стала судова практика, зокрема відображена у рішенні Верховного Суду України справа 5-6738км06, та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, справа № 5-2224км12, допускає повторне застосування положень ст.75, ст.76 КК України при засудженні згідно правил ч.4 ст.70 КК України.

Суд переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання ОСОБА_1 та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Також суд вважає, що в даному випадку, коли сторони узгодили інший випробувальний строк при застосування ст.75 КК України ніж той, який передбачений попереднім вироком Іванківського районного суду міста Києва від 06 березня 2018 року, по якому також застосовано вимоги ст.104 КК України, застосування якої має свої особливості, також суд вважає за необхідне встановити додаткові обов'язки передбачені ст.76 КК України, тому обидва вироки підлягають самостійному виконанню.

Згідно вимог ст. 96-1; ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація до ОСОБА_1 не застосовується, так як викрадені ним речі підлягають поверненню потерпілій.

Згідно ст.124 КПК України з ОСОБА_1 підлягають стягненню процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи у справі.

Долю речових доказів суд вирішує згідно вимог ст.100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 373, 374 та 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 16 травня 2018 року про примирення між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі.

Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, якщо протягом іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки. Іспитовий строк ОСОБА_1 встановити один рік.

Згідно п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Згідно ч.4 ст.70 КК України вирок Іванківського районного суду Київської області від 06 березня 2018 року відносно ОСОБА_1 виконувати самостійно.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_1 змінити з утримання під вартою в державній установі «Київське СІЗО» на домашній арешт, заборонивши ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, покидати місце проживання адресою: АДРЕСА_2, з 21 години до 07 години ранку наступного дня.

Звільнити ОСОБА_1 з під варти в залі судового засідання.

Зобов'язати ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до суду, в провадженні якого перебувають матеріали кримінального провадження відносно нього.

Згідно ст.124 КПК України стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний номер картки платника податків НОМЕР_1 на користь держави п'ятсот сімдесят дві гривні судових витрат на проведення товарознавчої експертизи у справі.

Згідно ст.100 КПК України речові докази, які передано для зберігання потерпілій, залишити в її володінні як законного власника.

Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ст. 394 КПК України до Апеляційного суду міста Києва через Подільський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення у той же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: В.М. Бородій.