Ухвала суду № 74054769, 12.05.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/22995/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Васильєва Н.П., при секретарі Зарембі Р.М. за участю прокурора: Соколова А.В., захисника: Бодні І.В., підозрюваного: ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київській області майора юстиції Євтушенка М.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, -

В С Т А Н О В И В:

12.05.2018 слідчий в ОВС слідчого відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київській області майор юстиції Євтушенко М.С. звернувся до слідчого судді із клопотанням, погодженим з прокурором відділу прокуратури Київської області Соколовим А.В. про застосування до підозрюваного ОСОБА_2запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Клопотання обґрунтовує тим, що слідчим в ОВС слідчого відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київській області майором юстиції Євтушенком Максимом Сергійовича, розглянувши матеріали досудового розслідування №42018110000000120, внесеного 05.04.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.

Так, вказане кримінальне правопорушення ОСОБА_2 вчинив за наступних обставин:

Так, наказом по особовому складу Головного управління Національної поліції в Київській області № 112 о/с від 20.02.2017 року ОСОБА_2 призначено на посаду помічника оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області.

Згідно з приміткою до ст. 364 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово, чи за спеціальними повноваженнями здійснюють функції представника влади чи місцевого самоврядування, а тому ОСОБА_2, займаючи посаду помічника оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області, є службовою особою.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2, будучи службовою особою, обіймаючи посаду помічника оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області, будучи відповідно до вимог вищезазначеного законодавства та ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов'язаним діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, всупереч Присязі поліцейського, порушуючи обмеження щодо використання службового становища, встановлені ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з корисливих мотивів, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, використав надане йому службове становище для вимагання та одержання неправомірної вигоди, тобто вчинив корисливий корупційний злочин у сфері службової діяльності, за наступних обставин.

Так, у середині квітня 2018 року ОСОБА_2, будучи обізнаним про надходження 04.04.2018 року до оператора служби «102» УІПКП «102» від громадянина ОСОБА_5 повідомлення про подію - «інші тілесні ушкодження», що мала місце о 16 год. 41 хв. 04.04.2018 р. на території кооперативу «Берізка 3», за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, Кільцева Дорого, 4-г, де четверо невідомих побили, вимагали гроші та хотіли забрати деталі, яка була зареєстрована у журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області під № 13294, а також про причетність до вказаної події ОСОБА_7, вступив у попередню злочинну змову із оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області капітаном поліції ОСОБА_8, направлену на отримання неправомірної вигоди за не притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності, а саме за не передачу відомостей щодо причетності останнього до вказаної події до слідчого відділу Центрального ВП Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області для реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення у Єдиному реєстрі досудових розслідувань.

25 квітня 2018 року ОСОБА_2, діючи на виконання спільного із ОСОБА_8 злочинного умислу, направленого на отримання неправомірної вигоди, будучи службовою особою, використовуючи надане йому службове становище в супереч інтересам служби, прибув із останнім за місцем проживання ОСОБА_7, а саме за адресою: АДРЕСА_1, для його розшуку. Однак, за вказаною адресою їх зустріла співмешканка ОСОБА_9, яка повідомила, що ОСОБА_7 немає вдома, у зв'язку із чим ОСОБА_2, діючи у межах спільного із ОСОБА_8 злочинного умислу, повідомив їй, що вони із карного розшуку та мають необхідність поспілкуватись із ОСОБА_7, а також залишив їй для зв'язку власний номер телефону «НОМЕР_2» і попросив перетелефонувати.

Цього ж дня, на залишений ОСОБА_2 номер телефону зателефонувала мати ОСОБА_7 - ОСОБА_10 та поцікавилась у нього про причину розшуку її сина. На запитання ОСОБА_10 ОСОБА_2, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, у межах спільного із ОСОБА_8 умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди, повідомив їй, що у відношенні її сина відкрито кримінальне провадження у зв'язку із чим їм потрібно зустрітись, а також призначив ОСОБА_10 зустріч о 16 год. 00 хв. 25.04.2018 року біля супермаркету «Білла», розташованого за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, 4.

О 16 год. 00 хв. 25.04.2018 року, як і було обумовлено під час телефонної розмови, ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_2, маючи на меті одержання неправомірної вигоди, прибули до супермаркету «Білла», розташованого за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, 4, поряд із яким зустрілися з ОСОБА_10

Під час вказаної зустрічі ОСОБА_8 та ОСОБА_2, діючи на виконання спільного злочинного умислу, направленого на отримання неправомірної вигоди, будучи службовими особами, використовуючи надане їм службове становище в супереч інтересам служби, повідомили ОСОБА_10, що її син ОСОБА_7 скоїв кримінальні правопорушення, а саме шахрайство, розбій і грабіж, та відносно нього відрито кримінальне провадження, а також те, що питання про не притягнення його до кримінальної відповідальності можна вирішити за грошові кошти, суму яких ОСОБА_8, діючи у межах спільного із ОСОБА_2 умислу, власноручно написав на аркуші паперу та показав ОСОБА_10, а саме 2000 доларів США.

Вислухавши ОСОБА_8 та ОСОБА_2 ОСОБА_10 повідомила останнім, що у неї немає такої суми коштів і що вона зможе їм заплатили лише 1000 доларів США, на що ОСОБА_8 та ОСОБА_2, усвідомлюючи злочинний характер свої дій, маючи на меті одержання неправомірної вигоди, погодились. Крім того, під час вказаної зустрічі ОСОБА_8 та ОСОБА_2, повідомили ОСОБА_10, що вони переговорять з потерпілим по справі та переконають його забрати заяву на її сина, а також щоб вона підготувала вказані кошти до 28.04.2018 року.

26 квітня 2018 року ОСОБА_2, діючи у межах спільного із ОСОБА_8 умислу, направленого на отримання неправомірної вигоди, зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_10 та повідомив їй, що вони зустрілись із потерпілим і домовились, про те, що він забере заяву.

Надалі, 28 квітня 2018 року ОСОБА_2, діючи у межах спільного із ОСОБА_8 умислу, направленого на отримання неправомірної вигоди, з телефонного номеру «НОМЕР_3» зателефонував ОСОБА_10 та запитав у неї коли вони можуть зустрітись з приводу їх домовленостей. На запитання ОСОБА_2 вона відповіла, що необхідну суму коштів ще не зібрала і попросила перенести зустріч на 02.05.2018 року, на що ОСОБА_2 погодився.

2 травня 2018 року ОСОБА_8, діючи у межах спільного із ОСОБА_2 умислу, направленого на отримання неправомірної вигоди, з телефонного номеру «НОМЕР_4» зателефонував ОСОБА_10 та запитав у неї коли вона віддасть їм обумовлену суму коштів. Однак, ОСОБА_10 посилаючись на крадіжку у неї 29.04.2018 року грошових коштів попросила зачекати ще, посилаючись на відсутність необхідної суми коштів, на що ОСОБА_8 погодився і пообіцяв зателефонувати на наступний день.

3 травня 2018 року ОСОБА_8, діючи у межах спільного із ОСОБА_2 умислу, направленого на отримання неправомірної вигоди, знову зателефонував ОСОБА_10 та запитав у неї чи готова вона зустрітись із ними. Однак ОСОБА_10 у черговий раз відповіла, що не може зустрітись, оскільки не має необхідної суми коштів. На вказану відповідь ОСОБА_10 ОСОБА_8, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, діючи у межах спільного із ОСОБА_2 умислу, повідомив їй, що у разі, якщо вона не розрахується з ними, вони почнуть шукати її сина ОСОБА_7 та притягнуть його до кримінальної відповідальності.

Приблизно о 14 год. 00 хв. 11 травня 2018 року ОСОБА_8, діючи у межах спільного із ОСОБА_2 умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди, під час телефонної розмови із ОСОБА_10 запитав чи готова вона до зустрічі з ними та отримавши ствердну відповідь домовився про зустріч цього ж дня о 16 год. 30 хв. біля супермаркету «Білла», розташованого за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, 4.

Надалі, цього ж дня приблизно о 16 год. 30 хв. ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_2, маючи на меті доведення до кінця спільного злочинного умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди, на автомобілі НОМЕР_5, прибули у обумовлене із ОСОБА_10 місце, а саме до супермаркету «Білла», розташованого за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, 4, біля якого ОСОБА_8 лишився у автомобілі, а ОСОБА_2 вийшов із нього і підійшов до ОСОБА_10

Підійшовши до ОСОБА_10 ОСОБА_2, діючи у межах спільного із ОСОБА_8 умислу, направленого на отримання неправомірної вигоди, повідомив їй, що кримінальне провадження відносно її сина вже закрито, у заявника забрано заяву і що він більше не має ніяких претензій, оскільки вони все залагодили. Після цього ОСОБА_2, діючи у межах спільного із ОСОБА_8 умислу, отримав від ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 1000 доларів США, у якості неправомірної вигоди, та повернувся із ними до автомобіля НОМЕР_5, у якому на нього очікував ОСОБА_8

У зв'язку із наявністю достатніх доказів 12.05.2018 повідомлено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Вашківці, Вижницького району, Чернівецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, помічника оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області, про те, що він підозрюється в одержані службовою особою неправомірної вигоди за невчинення в інтересах третьої особи дій з використанням наданого йому службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Того ж дня, ОСОБА_2 отримані копія клопотання та матеріали, на його обґрунтування, у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_2, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 3 років.

Слідчий вважає наявними ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, що підозрюваний, перебуваючи на волі матиме можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, так, як стороною обвинувачення не допитані особи, які були свідками вчинення злочину, зокрема ті особи, які працюють разом з підозрюваним; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема знищити речі та документи, які мають значення для кримінального провадження, зокрема окремі документи, які свідчать про протиправну діяльність підозрюваного, що не перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування.

Вказані обставини на думку слідчого виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного. При альтернативному розмірі застави, просив визначити її в розмірі 128 000 гривень, вважаючи такий розмір прийнятним при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих злочинів.

В судовому засіданні підозрюваний та його захисники доводи клопотання не визнали, зазначили про необґрунтованість підозри ОСОБА_2, оскільки до матеріалів клопотання будь-яких матеріалів на підтвердження її обґрунтованості не долучено та в клопотанні не наведено фактів, які б свідчили про наявність передбачених законом ризиків, з яким б закон пов'язував застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу та неможливість застосування більш м'якого. Просили в задоволенні клопотання відмовити та обрати запобіжний захід у вигляді застави.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, надходжу до наступних висновків.

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України в кримінальному провадженні № 42018110000000120 від 05.04.2018.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя не погоджується з доводами сторони захисту та вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалах клопотання даних, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 03.05.2018; протоколом огляду місця події від 11.05.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 11.05.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 11.05.2018; протоколом допису свідка ОСОБА_7 від 12.05.2018; протоколом затримання особи ОСОБА_8, підозрюваної у вчиненні злочину від 12.05.2018; протоколом затримання особи ОСОБА_2, підозрюваної у вчиненні злочину від 12.05.2018; повідомленням про підозру ОСОБА_2 від 12.05.2018; протоколом огляду та вилучення грошових коштів від 11.05.2018.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання. Які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.

Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, так, як стороною обвинувачення не допитані особи, які були свідками вчинення злочину, зокрема ті особи, які працюють разом з підозрюваним; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема знищити речі та документи, які мають значення для кримінального провадження, зокрема окремі документи, які свідчать про протиправну діяльність підозрюваного, що не перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2 те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).

Доказів того, що стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_2 не допускає тримання його під вартою слідчому судді не надано, а тому слід вважати, що таких перешкод не має.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.

Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, їх корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушень, у яких він підозрюється, слідчий суддя вважає, що застава у межах відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання ОСОБА_2, що підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, покладених на нього обов'язків, а тому приходить до висновку, що при визначенні розміру застави слід вийти за межі, та встановити її у розмірі 128 000 грн., що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків так як з урахуванням вказаних обставин, розмір застави на якому наполягав орган досудового розслідування є надмірно обтяжливим та таким, що не виправдує мету застосування запобіжного заходу.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього такі обов'язки:

- прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за викликом;

- не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим, прокурором;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Згідно ч.6 ст.194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київській області майора юстиції Євтушенка М.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_4 та проживає за адресою: АДРЕСА_3, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме до 11.07.2018, але не більше ніж на строк проведення досудового розслідування кримінального провадження № 42018110000000120 від 05.04.2018.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.розмір застави у сумі 128 000 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

Отримувач ТУДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ 26268059

МФО 820172

Банк Державна казначейська служба України м. Київ

р/р № 37318005112089

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2, у разі внесення застави наступні обов'язки, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за викликом;

- не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим, прокурором;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 11.07.2018, але не більше ніж строк проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018110000000120 від 05.04.2018.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи в якій підозрюваний тримається під вартою.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя