Вирок № 74054004, 16.05.2018, Оболонський районний суд міста Києва

16.05.2018 Справа № 756/10059/17

Унікальний № 756/10059/17-к

Порядковий № 1-кп/756/324/18

В И Р О К

іменем України

16 травня 2018 року колегія суддів Оболонського районного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Дев'ятка В.В.,

суддів - Майбоженко А.М., Андрейчука Т.В.,

з участю секретарів - Чупрій А.А., Мельника А.О.,

прокурорів - Заслоцької Т.В., Котлярова В.В.,

захисника - адвоката Медіна В.Г.,

потерпілої - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою : АДРЕСА_1, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

02.04.2017, протягом дня, починаючи з 08 години, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 перебували на озері Кирилівське поруч із будинком № 6 на вулиці Малиновського у м. Києві, де вживали алкогольні напої та ловили рибу.

Того ж дня та у вказаному місці, близько 20 години 20 хвилин, в ході словесного конфлікту, що виник між ними, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, реалізуючи раптовий умисел спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_4, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і хоча не бажаючи, але свідомо припускаючи настання наслідків у вигляді смерті ОСОБА_4, взяв ніж та наніс ним один удар в область живота останньої, що призвело до проникаючого колото-різаного поранення живота з ушкодженням печінки, від чого остання, через незначний проміжок часу, на фоні переохолодження тіла, померла.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заперечив свою причетність до вбивства ОСОБА_4, яка була його співмешканкою. Показав, що зранку 02 квітня 2017 року вони вдвох пішли на озеро Кирилівське ловити рибу.

Протягом дня до них приєднувалися їх знайомі, які приносили їжу, алкогольні напої та разом із ними їх вживали. Ввечері з ними залишилися брати ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_5. ОСОБА_3 ліг спати на вимостку. Коли лягав спати, свідком будь-яких конфліктів між ОСОБА_4 та іншими він не був.

Прокинувшись вранці, ОСОБА_3 виявив в воді біля вимостки, на якій він спав, труп ОСОБА_4, який лежав спиною на березі, а ногами - у воді. Він звернувся за допомогою до чергового пожежної частини, який викликав поліцію.

Свою вину не визнає, стверджує, що жодних конфліктів з загиблою у нього 02.04.2017 не було. Також категорично заперечує наявність у нього при собі ножа.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, вона підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні належних та допустимих доказів.

Так, свідок ОСОБА_6, який підтримує з обвинуваченим товариські стосунки, повідомив суду, що він разом із братом - ОСОБА_5, в обідній час 02.04.2017 приєдналися до ОСОБА_3 та його співмешканки ОСОБА_4, які на озері Кирилівське ловили рибу, вживали їжу та алкогольні напої. Через деякий час до них долучився чоловік, який винаймає у ОСОБА_3 кімнату.

Приблизно після 20 години, коли ОСОБА_6 ловив рибу з вимостки, він почув зойк ОСОБА_4, у цей час вона стояла на початку цієї ж вимостки, спиною була повернута до свідка, а обличчям - до ОСОБА_3 Підійшовши до них, ОСОБА_6 побачив, що вона притискає рукою свій живіт, з якого тече кров. Коли ОСОБА_4 підняла светр, присутні побачили поріз на животі. На запитання ОСОБА_6 до них, обидвоє, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповіли, що все нормально, а остання також у категоричній формі відмовилася від виклику карети швидкої медичної допомоги, на чому наполягав свідок та навіть встиг набрати відповідний номер.

Зі слів жінки, ОСОБА_6 зрозумів, що вона переживала через те, що медики, виявивши колото-різану рану, повинні звернутися до правоохоронців. Після цього, незважаючи на рану, вони разом продовжили вживати алкогольні напої ще приблизно півгодини. Свідок усвідомлював, що ОСОБА_4 стає гірше, оскільки вона постійно притискала рану, з якої текла кров, у зв'язку з чим він повторив свою пропозицію про виклик карети швидкої медичної допомоги. Остання емоційно відмовилася від цього та штовхнула його у воду. ОСОБА_6 образився та пішов додому.

Вранці він, не знайшовши свого брата, пішов на озеро, де неподалік від вимостки побачив ОСОБА_3, який тримав у руках речі свідка. Обвинувачений на запитання свідка повідомив, що ОСОБА_5 пішов ще в ночі та показав у воді тіло ОСОБА_4 ОСОБА_6 переконався, що вона мертва, після чого залишив берег озера.

Відповідаючи на запитання щодо механізму нанесення тілесного ушкодження, свідок стверджує, що сам момент удару він не бачив, проте, коли він, почувши звук, повернувся, перед ОСОБА_4 стояв саме ОСОБА_3, у той час як його брат лише йшов у напрямку води на певній відстані від них. Дана обставина у сукупності з подальшою поведінкою жінки, яка не бажала викриття злочинних дій свого чоловіка, дозволяє свідку у категоричній формі стверджувати, що ножове поранення ОСОБА_4 наніс саме ОСОБА_3

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 - дружина ОСОБА_6, підтвердила, що її чоловік повернувся ввечері 02.04.2017 додому у стані алкогольного сп'яніння в мокрому одязі, пояснивши при цьому, що його штовхнула у воду ОСОБА_4.

Свідок ОСОБА_8 - співробітник пожежної частини, повідомив суду, що у день його чергування 03.04.2017 вранці, до частини прибіг чоловік, в брудному одязі, з плямами схожими на кров і сказав, що жінка тоне. Свідок побіг за цим чоловіком, який привів його на берег озера, де він побачив жінку у воді без ознак життя зі слідами побоїв на обличчі. Тіло цієї жінки знаходилося біля кладки (вимостку), на якій були також сліди крові.

ОСОБА_8 повідомив чоловіку, що допомога жінці вже не потрібна. У свою чергу той розповів, що ввечері, коли він лягав спати на кладці, жодних конфліктів не було, а зранку, прокинувшись, він побачив свою дружину у воді. Свідок не запам'ятав обличчя чоловіка, проте обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив у суді, що цим чоловіком був він.

Аналогічні показання дав підлеглий ОСОБА_8 свідок ОСОБА_9, до якого 03.04.2017 о 06 годині 30 хвилин звернувся раніше незнайомий чоловік, який повідомив, що його жінка порізана лежить у воді. Сам він був у брудному рваному одязі, з плямами крові на обличчі та біля вуха.

Свідок ОСОБА_10, знайомий обвинуваченого, показав суду, що він разом із дружиною ОСОБА_11, близько 12 години 02.04.2017 прийшли до озера Кирилівське, де вже ловили рибу ОСОБА_3 та його дружина. Останні вживали алкоголь, між ними виникали суперечки, але до конфлікту не доходило. Серед речей свідок бачив залізний ніж та ножиці. Через деякий час свідок із дружиною пішли додому.

Відповідаючи на запитання, ОСОБА_10 упевнено стверджує про наявність на березі залізного столового ножа, що був серед речей ОСОБА_3 та його дружини, незважаючи на заперечення цього факту з боку обвинуваченого.

Свідок ОСОБА_12, батько обвинуваченого, який не був очевидцем подій, вказав про нездатність свого сина до вбивства співмешканки, при цьому визнав, що у періоди їх спільного подружнього життя син зловживав алкогольними напоями.

Про зловживання подружжям алкоголем також повідомила й потерпіла ОСОБА_2, рідна сестра ОСОБА_4 Потерпіла ОСОБА_2 під час допиту зазначила, що з нечастих розмов із сестрою вона прийшла до висновку, що вони з ОСОБА_3 постійно вживають алкогольні напої, під час чого він застосовує до неї фізичну силу.

Свідок ОСОБА_13, який з 2015 року винаймає у ОСОБА_3 кімнату, показав суду, що 02.04.2017, він, взявши пляшку горілки, приєднався до ОСОБА_3 з ОСОБА_4, які ловили рибу на озері Кирилівське, проте через незначний проміжок часу пішов. За словами свідка, подружжя перебувало у стані алкогольного сп'яніння, при цьому жодних конфліктів між ними він не бачив. ОСОБА_13, як найближчий сусід, стверджує, що вони дійсно зловживали алкоголем, але вели звичайне подружнє життя.

Згідно з протоколом огляду місця події від 03.04.2017, в ході вказаної слідчої дії проведеної на березі озера Кирилівське, на дерев'яній споруді у вигляді платформи, на якій знаходилася лавка, та на лавці були виявлені та вилучені змиви та зіскоби речовини бурого кольору. Також, під час огляду земельної ділянки, що прилягає до платформи, була знайдена пошкоджена куртка коричневого кольору, яка також вилучена (том 2 а.с. 1 - 2).

У ході проведення судової молекулярно-генетичної експертизи вилучених під час огляду змивів та зіскобів, встановлено, що у зіскобі з сидіння лавки виявлено кров людини, генетичні ознаки якої співпадають із генетичними ознаками крові трупа ОСОБА_4 (том 2 а.с. 118 - 121).

Крім того, 03.04.2017 у період часу з 07 години 23 хвилин до 08 години 40 хвилин, за участю спеціаліста - експерта СМЕ Щепкіної В.С. був проведений огляд місця події, за результатами якого складений протокол із фототаблицею (том 2 а.с. 3 - 19). З протоколу вбачається, що на березі озера Кирилівське неподалік пожежної частини, за адресою вулиця Малиновського, 6 у м. Києві, ліворуч від моста, що веде до води, виявлено труп жінки. Вказаний труп напівзанурений у воду, у положенні на спині. При огляді тіла виявлені сліди пошкоджень на обличчі та тулубі у вигляді синців та забійних ран, а також колото-різана рана на передній поверхні живота зліва ближче до реберної дуги.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_4 № 1063 від 09.06.2017 (том 1 а.с. 121 - 125) при проведенні дослідження виявлені наступні ушкодження: проникаюче колото-різане поранення живота - вхідна рана розташована на животі спереду зліва зверху, рановий канал у напрямку спереду назад і знизу вверх, довжиною 9 см із ушкодженням печінки; ушкодження на кінцівках та обличчі у виді синців, крововиливів та забійних ран.

Колото-різане поранення живота виникло від дії гострого предмета, близько 1 - 3 годин до настання смерті, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя. Між ним та настанням смерті існує прямий зв'язок.

Смерть ОСОБА_4 настала від проникаючого колото-різаного поранення живота з ушкодженням печінки на фоні переохолодження тіла.

Допитаний з метою уточнення висновку, у порядку ст. 356 КПК України, судово-медичний експерт ОСОБА_15 роз'яснив, що послідовність виникнення ушкоджень на тілі ОСОБА_4 встановити неможливо. Остання, після нанесення їй колото-різаної рани живота, могла вчиняти активні дії, у тому числі вживати алкоголь, рухатися, знаходячись у свідомості, яку втратила близько за годину до настання смерті, а переохолодження тіла потерпілої лише пришвидшило настання її смерті. Експерт із високою долею вірогідності припускає, що у разі своєчасного надання медичної допомоги ОСОБА_4 могла вижити.

Відповідно до висновку експерта № 10-1/343 від 20.06.2017 при проведенні судової молекулярно-генетичної експертизи на наданих на дослідження штанах ОСОБА_3, виявлена кров, генетичні ознаки якої збігаються із генетичними ознаками крові трупа ОСОБА_4 та не збігаються із генетичними ознаками біологічних матеріалів самого ОСОБА_3, ОСОБА_6, трупа ОСОБА_5

Згідно з висновком експерта № 10-1/346 від 13.06.2017 на наданих на дослідження зрізах нігтьових пластин з лівої руки трупа ОСОБА_4 виявлена кров людини та клітини з ядрами, генетичні ознаки якої збігаються з генетичними ознаками зразків букального епітелію ОСОБА_3 (том 2 а.с. 64 - 68).

Згідно з висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № 10-1/344 від 22.06.2017 (том 2 а.с. 88 - 92) на наданій для дослідження вилученій у ОСОБА_3 кофті (сорочці) виявлена кров людини, генетичні ознаки якої співпадають із генетичними ознаками крові трупа ОСОБА_4

При проведенні судової молекулярно-генетичного дослідження зрізів нігтьових пластин з рук ОСОБА_3 встановлено, що вони містять кров людини та клітини з ядрами, які співпадають із генетичними ознаками крові трупа ОСОБА_4 (том 2 а.с. 103 - 106).

Відповідно до висновку експерта № 10-1/345 від 30.06.2017 при проведенні судової молекулярно-генетичної експертизи куртки, вилученої 04.04.2017 у ОСОБА_3, встановлено, що на ній виявлена кров, генетичні ознаки якої збігаються із генетичними ознаками крові трупа ОСОБА_4 (том 2 а.с. 167 - 172).

Згідно з актом судово-медичного дослідження № 132-мк від 24.05.2017 року (том 2 а.с. 220 - 222) при дослідженні клаптя шкіри трупа ОСОБА_4 виявлена рана з морфологічними ознаками, притаманними колото-різаній рані, яка утворилася від дії гострого плаского предмету, що мав колюче-ріжучі властивості, по типу клинка ножа, з обухом шириною біля 0,1 см та доволі гострим лезом в своїй конструкції.

Відповідно до висновку медико-криміналістичного дослідження - акт № 137-мк від 29.05.2017 при експертизі одягу ОСОБА_4 встановлено, що на лівій полі кофти розташоване одне колото-різане пошкодження, що утворилося від дії гострого плескатого колючо-ріжучого предмету типу клинка ножа, що мав обух з одного боку і лезо з іншого (том 2 а.с. 223 - 227).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 14.06.2017 під час огляду берега озера Кирилівське навпроти пожежної частини з підмостка, що веде до озера за допомогою магніту, що був протягнутий по дну озера знайдений ніж столовий з металу сірого кольору, з довжиною леза 13 см (том 2 а.с. 211 - 213).

Згідно з висновком експерта № 194-мк від 16.04.2017 в ході судово-медичної експертизи знайденого ножа, з урахуванням інформації викладеної в актах №№ 132-мк, 137-мк, встановлено, що рана на тілі ОСОБА_4 могла бути спричинена вказаним ножем (том 2 а.с. 230 - 235).

При цьому суд, відповідно до вимог ст. 86 КПК України, не може використати доказ наданий стороною обвинувачення, яким є протокол пред'явлення речей для впізнання (том 2 а.с. 243 - 245) з огляду на наступне.

Положення ст. 229 КПК України регламентує порядок пред'явлення речей для впізнання, зокрема містить вимогу до зовнішнього вигляду цих речей, між якими не має бути суттєвих відмінностей. Попри це, свідку ОСОБА_6 для впізнання були надані чотири ножі, серед яких лише один був повністю металевим. За словами свідка, він упізнав ніж, завдяки тому, що всі інші мали руків'я чорного кольору, у той час як на березі озера 02.04.2017 серед речей ОСОБА_3 був лише столовий металевий ніж. При цьому ОСОБА_6 повідомив, що у разі пред'явлення йому для впізнання чотирьох металевих столових ножів, він не зміг би упізнати той, який він бачив у ОСОБА_3

Порушення порядку отримання вказаного доказу, свідчить про його недопустимість, а відтак суд не використовує інформацію, викладену у протоколі пред'явлення ножів свідку ОСОБА_6 для впізнання, при ухваленні судового рішення.

Аналізуючи наведені вище докази з точки зору належності, достовірності та допустимості, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, судом встановлено, що 02.04.2017, після 20 години, між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виникла суб'єктивно-конфліктна ситуація на фоні алкогольного сп'яніння, у якому вони перебували.

Під час конфлікту ОСОБА_3 взяв ніж і, діючи із непрямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажаючи, але свідомо припускаючи настання наслідків у вигляді смерті, наніс цим ножем у життєво-важливу частину тіла ОСОБА_4 один удар із достатньою для ушкодження внутрішніх життєво-важливих органів силою.

Завдавши жінці ножове поранення, ОСОБА_3 не вжив заходів для відвернення наслідків у вигляді її смерті, не звернувся за медичною допомогою.

Подальша посткримінальна поведінка ОСОБА_3 свідчить про те, що він, усвідомивши наслідки своїх протиправних дій, намагався уникнути відповідальності за вчинений ним злочин. До такого висновку суд приходить проаналізувавши інформацію, яку він повідомив співробітникам пожежної частини та іншим очевидцям про те, що не пам'ятає обставини вечора 02.04.2017, а вбивство сталося у той час, коли він спав. Показання обвинуваченого в цій частині спростовується як показаннями свідків, зокрема ОСОБА_6, так і висновками судових експертиз.

Правдивість показань свідка ОСОБА_6 зокрема підтверджується протоколом огляду належного йому мобільного телефону (том 2 а.с. 28 - 29), з якого убачається, що з вказаного мобільного телефону о 20 годині 35 хвилин 02.04.2017 дійсно був здійснений виклик за спецлінією 103.

Крім того, поза увагою суду не залишається експертний висновок психофізіологічного дослідження достовірності показань ОСОБА_6 (том 2 а.с. 186 - 191), в ході якого експерт Половнікова Ж.Ю. прийшла до переконання, що вони (показання) є достовірними.

При відмежуванні умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК України), суд ретельно дослідив докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу ОСОБА_3

Суд враховує, що необхідно відмежовувати умисне вбивство від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого. Зокрема, при умисному заподіянні тяжкого тілесного ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, суб'єктивне ставлення винного до настання смерті проявляється виключно в необережності.

Питання про умисел обвинуваченого ОСОБА_3 судом з'ясовано виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховано спосіб та знаряддя злочину (спричинення проникаючого колото-різаного поранення за допомогою ножа), локалізацію поранення в область життєво важливого органу (поранення живота з ушкодженням печінки), поведінку винного і потерпілої, що передувала події (сварка, що виникла на ґрунті обопільного та тривалого протягом дня вживання алкогольних напоїв).

Визначальним при цьому є встановлене судом суб'єктивне ставлення ОСОБА_3 до наслідків своїх дій, який хоча і не бажав, але, завідомо спричиняючи удар ножем в живіт з силою достатньою для проникаючого пошкодження життєво важливого органу, свідомо припускав настання наслідків у вигляді смерті ОСОБА_4 (ч. 3 ст. 24 КК України).

Враховуючи, що обвинувачений діяв з непрямим умислом на вбивство, тривалість часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілої, для кваліфікації злочину, як умисного вбивства значення не має.

Таким чином, проаналізувавши досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у вбивстві ОСОБА_4, тобто умисному протиправному заподіянні смерті останній, і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 115 КК України.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він є особою раніше не судимою, до затримання не працював, за місцем проживання та останнім місцем роботи характеризується позитивно. На обліку у лікаря психіатра не перебуває.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 114 (том 2 а.с. 255 - 259) у період кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_3, на час проведення дослідження та слідчих дій, він на будь-який психічний розлад не страждав, ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, в тому числі патологічного афекту не виявляв і за своїм психічним станом у зазначений період часу міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_3 характеризується збереженістю пам'яті, достатнім рівнем протікання розумової діяльності. В особистісній сфері він проявляє вибіркову активність, емоційну врівноваженість, стриманість зовнішніх проявів переживань, поверхневу товариськість, диференційованість у контактах, здатність дотримуватись власних інтересів, обмеженість інтересів.

При призначенні покарання суд враховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до положень ст. 12 КК України, відноситься до особливо тяжких кримінальних правопорушень, особу винного та обставину, що обтяжує його покарання, якою, у даному випадку, згідно зі ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується як показаннями самого ОСОБА_3, так і показаннями допитаних в суді свідків.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк, який на переконання суду, буде достатнім для його виправлення та недопущення вчинення ним протиправних дій у майбутньому.

Враховуючи обраний вид покарання, наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд, приймаючи до уваги обставини, визначені пунктами 2, 3, 5 ст. 178 КПК України, вважає необхідним до набрання вироком законної сили залишити без зміни обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При ухваленні вироку, суд, відповідно до вимог ст.ст. 100, 124 КПК України, вирішує долю речових доказів та стягує з ОСОБА_3 документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.

До набрання вироком законної сили обраний запобіжний захід у вигляді тримання ОСОБА_3 під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» - залишити без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання - 03.04.2017.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції від 24.12.2015) зарахувати у строк покарання ОСОБА_3 перебування в установах попереднього ув'язнення у період з 03.04.2017 до 20.06.2017 включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Судові витрати понесені в ході досудового розслідування у розмірі 38 725 гривень 84 копійки стягнути з ОСОБА_3 на користь держави (УК в Оболонському районі м Києва 24060300, код ЄДРПОУ 38002491, рахунок 31113115700006).

Речові докази :

- оптичні СД-диски із записами слідчих експериментів (том 2 а.с. 41, 209) - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- особисті речі ОСОБА_6 (кросівки, олімпійка, футболка, штани, предмет схожий на ніж) - повернути ОСОБА_6:

- металевий ніж, вилучений 14.06.2017 в озері Кирилівське - знищити;

- особисті речі ОСОБА_3 (штани, куртка, сорочка, чорні чоботи) - повернути ОСОБА_3;

- зрізи нігтьових пластин ОСОБА_3, ОСОБА_6 - знищити;

- зразки біологічних матеріалів : змиви, зіскоби вилучені в ході огляду місця події, зразки букального епітелію ОСОБА_3, ОСОБА_6, зрізи нігтьових пластин ОСОБА_4 - знищити;

- кофту ОСОБА_4, частини шкіри ОСОБА_4 - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору, обвинуваченому.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим з моменту отримання його копії.

Судді:

Дев'ятко В.В.

Майбоженко А.М.

Андрейчук Т.В.