Рішення № 74053770, 14.05.2018, Оболонський районний суд міста Києва

14.05.2018 Справа № 756/11509/16-ц

Унікальний № 756/11509/16-ц

Провадження № 2/756/1339/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2018 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Яценко Н.О.,

за участі секретаря - Хоменко І.І.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4

представника третіх осіб - Кузьменко М.І., Саушкіної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_8, треті особи: Комунальний центр «Центр комунального сервісу», служба у справах дітей Оболонської районної в м.Києві державної адміністрації про встановлення порядку користування квартирою, відкриття особових рахунків, -

в с т а н о в и в:

позивач 12.09.2016 року звернулася до суду з вищевказаним позовом до відповідачів .

12.01.2017 року представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог.

В обґрунтування якої зазначає, що рішенням апеляційного суду міста Києва від 16.12.2015 року визначено частки у праві спільної часткової власності за ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_8 - по 1/4 частки квартири АДРЕСА_2 (за кожним).

Для відповідачів ОСОБА_7 є матір'ю та бабусею відповідно, тобто рідними людьми, але фактично вже довгий час вони не проживають однією сім'єю.

ОСОБА_7 хвора людина - інвалід другої групи, потребує значних коштів на лікування, учасник бойових дій, вік ІНФОРМАЦІЯ_3, постійно потребує сторонньої допомоги. Але її близькі родичі (відповідачі по справі) взагалі їй нічим не допомагають, а також перешкоджають ОСОБА_7 у користуванні квартирою АДРЕСА_2.

З приводу перешкоджання у користуванні квартирою ОСОБА_7 зверталась з відповідною заявою до начальника Оболонського РУ ГУ МВС України в м.Києві, в якій просила працівників поліції провести бесіду з співвласниками щодо не перешкоджання їй у здійсненні свого права користування своєю власністю. Також відповідач ОСОБА_2 своїми діями перешкоджає позивачу ОСОБА_7 у користуванні гарячою водою про що було складено відповідний акт.

Згідно технічного паспорту на квартиру , вона включає в себе дві житлові кімнати 19,1 кв.м. та 11,7 кв.м., загальною площею 30,8 кв.м., кухню 8 кв.м., коридор 7,3 кв.м., вбиральні 1,1 кв.м., ванну кімнату 2,7 кв.м., балкон 6,8 кв.м.

В зазначеній квартирі проживає позивач ОСОБА_7 та відповідач ОСОБА_2 зі своїм малолітнім сином. Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_8 постійно більше 25 років проживають за адресою: АДРЕСА_1.

Зазначає, що на даний час склалася ситуація, що позивач, хвора, літня людина, фактично маючи своє житло у м.Києві, доньку та двох онуків, які мешкають у м.Києві, змушена виїхати до своєї хрещеної дочки у м. Миколаїв.

Враховуючи ставлення доньки та онуків до ОСОБА_7, вона пропонувала їм розділити особовий рахунок шляхом укладення нотаріально посвідченого договору на участь у витратах між співвласниками квартири, проте відповідачі ігнорують її права сплачувати за спожиті послуги лише за себе.

Також, ОСОБА_7 зверталася до Комунального концерну «Центр комунального сервісу» з питання розділити особовий рахунок на участь у витратах між співвласниками квартири. У листі Комунального концерну «Центр комунального сервісу» від 10.05.2016 р. № Я-489 зазначено, що якщо домовленості між споживачами не має, вирішити питання щодо розподілу особового рахунку можливо шляхом звернення до суду з позовною заявою про визнання права користування житловим приміщенням та відкриття на житлову площу окремого особового рахунку.

Відповідно до листа Комунального концерну «Центр комунального сервісу» від 28.11.2016 року № 02/05/00-372 на квартиру АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ОСОБА_7, та вона має пільгу «Учасник бойових дій» (75 %) на сплату житлово-комунальних послуг (31,5 м2), також діє соціальна норма на холодне водопостачання - 2, 4 куб.м. та гаряче водопостачання - 1,6 куб. м.

Вказує, що ОСОБА_7 не бажає, щоб її пільгами по оплаті комунальних послуг користувалися відповідачі, завдяки яким вона вимушена була виїхати зі своєї квартири до м.Миколаїв.

Посилаючись ст.ст.319, 358 ЦК України позивач просить суд встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 наступним чином: виділити у користування ОСОБА_7 кімнату площею 11,7 кв.м., виділити у користування ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_8 кімнату площею 19,1 кв.м.; у спільному користуванні співвласників залишити кухню 8 кв.м., коридор 7,3 кв.м., вбиральню 1,1 кв.м., ванну кімнату 2,7 кв.м., балкон 6,8 кв.м.

Відкрити особовий рахунок на оплату комунальних послуг по квартирі АДРЕСА_1 на ім*я ОСОБА_7

Відкрити окремий особовий рахунок на оплату комунальних ослуг по квартирі АДРЕСА_1 на ОСОБА_2 (як фактично проживаючу).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з обставин викладених в позові та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечувала та просила відмовити в позові, з посиланням на відсутність спору, оскільки позивач і так займає маленьку кімнату. Проте, кімната площею 11,7 кв.м. за метражем більша, а ніж її частка, також вказує, що в квартирі зареєстрована та проживає малолітня дитина, і кімната площею 19,1 кв.м. не може бути виділена в користування чотирьом особам.

Відповідач ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, суд вважає за можливе провести розгляд справи без його участі.

Представник третьої особи : представник служби у справах дітей Оболонської РДА в м.Києві також заперечував проти задоволення позову, з посиланням на те, що будуть порушені інтереси неповнолітньої дитини.

Представник третьої особи : Комунального центру «Центр комунального сервісу» при постановленні рішення поклалася на розсуд суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, третіх осіб, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

Рішенням апеляційного суду міста Києва від 16.12.2015 року визначено частки у праві спільної часткової власності за ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_8 - по 1/4 частки квартири АДРЕСА_2 (за кожним).

Згідно із технічним паспортом квартира складається із житлової кімнати площею 11,7 кв.м., житлової кімнати площею 19,1 кв.м., коридору площею 7,3 кв.м., кухні площею 8 кв.м., вбиральні площею 1,1 к.в.м., ванної кімнати площею 2,7 к.в.м, балкона площею 6,8 кв.м. Загальна площа квартири 49,9 к.в.м., житлова площа 30,8 к.в.м. (а.с.7-8).

Відповідно до довідки форми АДРЕСА_1 зареєстрована позивач , відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_8 та неповнолітній ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2.

В судовому засіданні встановлено, що в спірній квартирі проживають позивач в кімнаті 11,7 кв.м. та в кімнаті 19,1 кв.м. відповідач ОСОБА_2 та її неповнолітній син. Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_8 в квартирі зареєстровані , їм кожному належить по ј частини квартири, однак на даний час в спірній квартирі не проживають.

Проте, за приписами ч.1 ст.383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Ч.1 ст. 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно з положеннями ч.2 ст.358 ЦК України співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Згоди про порядок володіння та користування спірною квартирою між її співвласниками не досягнуто.

Нормою ч.3 ст.358 ЦК України визначено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Пленум Верховного Суду України в п.14 постанови від 22.12.1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист приватної власності» роз'яснив, що квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщенням квартири, якщо про це заявлено позов.

Житлова площа спірної квартири становить 30,8 кв.м., відтак частка позивача повинна становити 7,7 кв.м. (30,8 : 4)

Приміщення, яке просить виділити позивач їй та відповідачам в користування, не відповідають їхнім ідеальним часткам у спільній власності. Окрім того, позивач просить визначити порядок користування квартирою між її співвласниками, при цьому без урахування інтересів неповнолітньої дитини, яка в квартирі зареєстрована та проживає.

Тобто при вирішенні даного спору визначальним є технічна можливість виділу частки або поділу квартири відповідно до часток співвласників.

Отже, суд вважає, що відсутня технічна можливість відповідно до змісту позовних вимог встановити визначений порядок користування квартирою між сторонами, а тому в задоволенні вказаної вимоги слід відмовити. Відповідно відсутні правові підстави для задоволення вимоги про відкриття особових рахунків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 356, 358, 382, 383 ЦК України, ст. 10-13, 76-81, 89, 102, 106, 110, 263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 14 травня 2018 року.

Суддя: