Рішення № 74053281, 12.04.2018, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/3350/17

провадження № 2-а/753/5/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2018 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Шклянки М.П.,

за участю секретаря Галян Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 - начальника Житомирської митниці ДФС України про скасування постанови по справі про порушення митних правил та закриття провадження по справі, -

в с т а н о в и в :

В лютому 2017року позивач ОСОБА_2 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_3 - начальника Житомирської митниці ДФС України про скасування постанови по справі про порушення митних правил та закриття провадження по справі, свої вимоги мотивувавши тим, що ОСОБА_2 08.10.2016 року через митний пост "Північни" МАПП «Виступовичі» Житомирської митниці ДФС було здійснено перетин державного кордону України на автомобілі марки BMW525, д.н.з.НОМЕР_2, що належить МВ "ELP CTP HYDRAULICS", у митному режимі "транзит".

14.10.2016року на вказаному автомобілі було помічено відсутність номерних знаків, в зв"язку з чим ОСОБА_2 звернувся з заявою до Дарницького УП ГУНП в м.Києві.

Позивачем до Житомирської митниці ДФС були направлені заява та долучено копії документів на підтвердження вказаних у заяві обставин про факт настання дій непереборної сили (протиправні дії третіх осіб).

За вказаних обставин, позивач в строк, встановлений статтею 95 Митного кодексу України, не мав змоги вивезти автомобіль за межі митної території України.

02.02.2017року Житомирською митницею ДФС була винесена постанова в справі про порушення митних правил № 1008 / 101000014 / 2016, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у вчинення порушення митних правил, передбачених частиною 3 статті 470 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі - 8 500 гривень .

Із даною постановою позивач не погоджується , вважає її незаконною з підстав порушення процедури розгляду справ про порушення митних правил.

Позивач в судове засідання не з"явився, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримав заявлений позов, з викладених в ньому підстав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

02.12.2016 року Житомирською митницею ДФС складено протокол про порушення митних правил за № 1008 / 101000014 / 2016 по факту скоєння ОСОБА_2 порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статтею 470 Митного кодексу України.

У вказаному протоколі зазначено, що розгляд справи відбудеться 02.02.2017 року о 10 годині 00 хвилин за адресою: Житомирський район, с. Оліївка, вул. Садова, 4, в приміщенні управління боротьби з митними правопорушеннями Житомирської .митниці ДФС ( а. с. 29-30 ) .

25 листопада 2016 року позивачем було направлено листа до Житомирської митниці ДФС, яким повідомлено, що він бажає прийняти участь у розгляді справи про порушення митних правил № 0705 / 101000014 / 2016 та скористатись правами визначеними статтею 498 Митного кодексу України ( а. с. 8 , 9 ).

Ігноруючи направлену ОСОБА_4 заяву та повідомлення Дарницького УП ГУНП в м.Києві від 17.10.2016року про факт настання дій непереборної сили, не надавши інформації щодо винесеного рішення за результатами розгляду заяви, не зазначивши підстав для відмови у задоволенні вимог ОСОБА_4 про припинення провадження щодо порушення митних правил на підставі відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, тобто без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання принципу рівності перед законом, не пропорційно, без дотримання балансу між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, 02.02.2017року винесена постанова в справі про порушення митних правил № 1008 / 101000014 / 2016 ( а. .с. 29-30 ).

Згідно статті 488 Митного кодексу України провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Статтею 486 Митного кодексу України визначені завдання та зміст провадження у справі про порушення митних правил.

Так, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням.

Провадження у справах про порушення митних правил, як передбачено статтею 489 Митного кодексу України здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 495 Митного кодексу України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема поясненнями особи, яка притягується до відповідальності.

Згідно статті 497 Митного кодексу України у провадженні у справах про порушення митних правил бере участь, зокрема і особа, яка притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), представники осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та заінтересованих осіб (законні представники, представники, які діють на підставі довіреності, доручення'), захисники.

Статтею 498 Митного кодексу України передбачено, що особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень,постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

При цьому, згідно частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб"єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до п.п. 47, 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року, право на правову допомогу гарантовано статтями 8.59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013).

Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Порядок надання безоплатної правової допомоги у цивільних справах передбачений у розділі 111 Закону України від 02 червня 2011 року № 3460-УІ "Про безоплатну правову допомогу", положення якого забезпечуватимуться поетапно, починаючи з 01 січня 2015 року.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-УІ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12.42, 56 ЦПК).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року № 4191 -VI "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах".

Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84. 88. 89 ЦПК.

Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно ст. 1 Закону України від 20 грудня 2011 року № 4191 -VI "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Оскільки, позивач є юридично не обізнаною особою, то він був змушений звернутись за юридичною допомогою, а саме юридичною консультацією та складанням позову до суду, на що витратив власні кошти в сумі 5120,00 гривень, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Факт отримання юридичних послуг підтверджується копією договору про надання правової допомоги від 16.01.2017року, копією платіжного доручення від 15.02.2017 року, копією акту виконаних робіт та завіреною копією диплома, свідоцтва про державну реєстрацію, виписки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб"єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб"єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці ДФС витрати на правову допомогу в розмірі 5120 гривень 00 копійок.

На підставі статті 129 - 1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 - начальника Житомирської митниці ДФС України про скасування постанови по справі про порушення митних правил та закриття провадження по справі, задовольнити.

Постанову Житомирської митниці ДФС в справі про порушення митних правил № 1008 / 101000014 / 2016 віщ 02.02.2017, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчинення порушення митних правил, передбачених частиною 3 статті 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі - 8 500 гривень, визнати незаконною та скасувати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Житомирської митниці ДФС ( м. Житомир -10003, вул. Перемоги, 25, код ЄДРПОУ 39421140) на користь ОСОБА_2 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1) витрати на правову допомогу в розмірі 5120 гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ: