Рішення № 74051403, 15.05.2018, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"15" травня 2018 р.

Ленінський районний суд м.Харків

РІШЕННЯ

ИМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018р. Справа №642/607/18 Провадження №2/642/706/18Суд у складі: Головуючого судді Секретаря ОСОБА_1; ОСОБА_2;

За відсутності позивача ОСОБА_3 інстітуту танкових військ Національного техничного університету «Харківський політехничний інститут», відповідача ОСОБА_4, які заявили про розгляд справи за їх відсутності;

розглянув у відкритому судовому засіданні справи за позовом ОСОБА_3 інстітуту танкових військ Національного техничного університету «Харківський політехничний інститут», відповідача ОСОБА_4, про стягнення суми витрат, -

ВСТАНОВИВ:

В мотивуванні позовних вимог позивач вказав, відповідач проходив навчання та військову службу на факультеті військової підготовки імені Верховної Ради України Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут” (переформований у ОСОБА_3 інститут танкових військ НТУ “ХПІ”, на посаді курсанта з 30 серпня 2017 року по 17 листопада 2017 року.

Відповідно до розділу II “Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України ”, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, контракт про проходження військової служби (навчання) був укладений з громадянином ОСОБА_4 30 серпня 2017 року строком на термін навчання (5 років), за яким відповідач зобов’язався продовжувати подальше проходження військової служби на посадах офіцерського складу протягом не менше п’яти років після закінчення навчання.

20 грудня 2017 року контракт про проходження військової служби, укладений між Міністерством оборони України в особі начальника факультету і відповідачем був достроково розірваний через небажання продовжувати навчання.

Частиною 10 статті 25 Закону України “Про військовий обов‘язок і військову службу” визначено:

“Курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов’язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку”.

На розвиток частини 10 статті 25 Закону України “Про військовий обов‘язок і військову службу” постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964 був затверджений “Порядок відшкодування курсантами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах” , який визначає механізм відшкодування курсантами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищому військовому навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту на проходження військової служби (навчання) у зв’язку з небажанням продовжувати навчання або порушенням дисципліни, а також у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу.

Відповідно до пункту 3 вказаного “Порядку відшкодування витрат...” - відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов’язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Відповідно до пункту 4 “Порядку відшкодування витрат...” - розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.

На виконання вказаного пункту 3 “Порядку відшкодування витрат...”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964, був виданий спільний наказ Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України № 419/831/240/605/537/219/534 від 16 липня 2007 року яким затверджений “Порядок розрахунку витрат, пов’язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах” (далі - “Порядок розрахунку витрат...”).

Таким чином, факультетом відповідно до вимог “Порядку відшкодування витрат...” та “Порядку розрахунку витрат...” були розраховані фактичні витрати, пов’язані з утриманням відповідача в навчальному закладі з дня його зарахування по день виключення зі списків особового складу, загальна сума яких склала 16 407 (шістнадцять тисяч чотириста сім) грн. 44 коп., що підтверджуються розрахунками коштів на відшкодування витрат, пов’язаних з утриманням курсанта ОСОБА_4

В той же час, пунктом 7 “Порядку відшкодування витрат...”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964, визначено: “У разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку”.

Разом з викладеним вище є необхідність також визначити наступне:

Міністерство оборони України, згідно ст. ст. 1 і 10 Закону України ’’Про оборону України” є Центральний органом виконавчої влади і військового управління в системі Збройних Сил України, які створені для озброєного захисту суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України організаційно складаються з органів військового управління, об’єднань, з’єднань, військових частин, установ та організацій.

Згідно із ст. ст. 3, 15 Закону України "Про Збройні Сили України” фінансування Збройних Сил України, в тому числі Інституту здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Таким чином, невідшкодування на користь Інституту відповідачем суми витрат, пов’язаних з його утриманням у навчальному закладі, тягне за собою порушення економічних і оборонних інтересів держави. Це проявляється у створенні умов для невиконання видаткової частини Держбюджету, що у кінцевому рахунку веде до зниження боєздатності Збройних Сил України та нанесення шкоди національній економіці України. Невідшкодована на користь Інституту відповідачем сума витрат, пов’язаних з його утримання - це не отримані державою кошти на національну оборону, що, у свою чергу, завдає шкоду безпосередньо інтересам держави.

Отже, з огляду на викладене вище, враховуючи те, що :

контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством Оборони України, в особі начальника факультету і відповідачем, був достроково розірваний та відповідач був відрахований з числа курсантів через небажання подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу наказом начальника факультету (по стройовій частині) № 270 від 17 листопада 2017 року;

фактичні витрати, пов’язані з утриманням відповідача в Інституті, відповідно до проведеного розрахунку, згідно з нормами утримання курсанта, склали 16407 грн. 44 коп.;

відповідач незважаючи на ознайомлення з розрахунками коштів на відшкодування витрат пов’язаних з утриманням, не згоден з розрахунками та нарахованими сумами, а також відмовляється добровільно відшкодовувати цих витрат;

На підставі ст. 16, ст. 82, ч.2 ст. 1166 ЦК України, нормами частини 10 статті 25 Закону України “Про військовий обов‘язок і військову службу”; “Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України”, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008; пунктом 7 “Порядку відшкодування курсантами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964; “Порядку розрахунку витрат, пов’язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах”, затвердженого спільним наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України №419/831/240/605/537/219/534 від 16 липня 2007 року, вимагає:

- стягнути звідповідача на користь позивача 16407 (шістнадцять тисяч чотириста сім) грн. 44 коп. на відшкодування витрат, пов’язаних з утриманням його у навчальному закладі.

Відповідач заперечень стосовно позовних вимог суду не надав.

Представник позивача на позові наполягала, який визнав відповідач повністю, що вказали в заявах наданих суду.

У разі визнання позову ухвалення рішення відбувається у порядку, визначеному ст.206 ч.4 ЦПК України.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд..

Відповідач проходив навчання та військову службу на факультеті військової підготовки імені Верховної Ради України Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут” на посаді курсанта з 30 серпня 2017 року по 17 листопада 2017 року, на підставі контракту.

Відповідно до розділу II “Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України ”, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, контракт про проходження військової служби (навчання) був укладений з громадянином ОСОБА_4 30 серпня 2017 року строком на термін навчання (5 років), за яким відповідач зобов’язався продовжувати подальше проходження військової служби на посадах офіцерського складу протягом не менше п’яти років після закінчення навчання.

20 грудня 2017 року контракт про проходження військової служби, укладений між Міністерством оборони України в особі начальника факультету і відповідачем був достроково розірваний через небажання продовжувати навчання.

Частиною 10 статті 25 Закону України “Про військовий обов‘язок і військову службу” визначено:

“Курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов’язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку”.

Частиною 10 статті 25 Закону України “Про військовий обов‘язок і військову службу” постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964 затверджений “Порядок відшкодування курсантами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах”, який визначає механізм відшкодування курсантами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищому військовому навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту на проходження військової служби (навчання) у зв’язку з небажанням продовжувати навчання або порушенням дисципліни, а також у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу.

Відповідно до пункту 3 вказаного “Порядку відшкодування витрат...” - відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов’язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Відповідно до пункту 4 “Порядку відшкодування витрат...” - розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.

Пунктом 7 “Порядку відшкодування витрат...”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964, визначено: “У разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку”.

Міністерство оборони України, згідно ст. ст. 1 і 10 Закону України ’’Про оборону України” є Центральний органом виконавчої влади і військового управління в системі Збройних Сил України, які створені для озброєного захисту суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України організаційно складаються з органів військового управління, об’єднань, з’єднань, військових частин, установ та організацій.

Згідно із ст. ст. 3, 15 Закону України "Про Збройні Сили України” фінансування Збройних Сил України, в тому числі Інституту здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Керуючись ст.11, 15, 62, 81, 158, 169, 203, 213, 215, 223. 226, 263, 265, 282-284, 289, ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 інстітуту танкових військ Національного техничного університету «Харківський політехничний інститут», відповідача ОСОБА_4, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, іпн НОМЕР_2, на користь ОСОБА_3 інстітуту танкових військ Національного техничного університету «Харківський політехничний інститут» (ЄДРПО 07905262, МФО 820172, р/р 31254270107600 в ДКСУ м.Київ) 16407.44 грн., судові витрати на користь держави 1762грн.. а всього стягнути 18169 (вісімнадцять тисяч сто шістьдесят дев’ять)грн. 44коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі Апеляційна скарга на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області або через Ленінський районний суд м.Харкова.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення або виклику учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільно-процессуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подано апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: В.М.Євтіфієв