Постанова № 74051047, 07.05.2018, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Ізмайлов І. К.

Справа № 644/5380/17

Провадження № 2-а/644/4/18

07.05.2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді – Ізмайлова І.К.,

за участю секретарів – Яковлевої М.М., Дашкової К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 644/5380/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, -

за участі у судовому засіданні представників відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, -

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просила зобов'язати Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради призначити та виплатити їй щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі оплату житлово-комунальних послуг як особі, що переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції з 27.02.2017 року

В обґрунтування позову зазначила, що перебуває на обліку у відповідача як переміщена особа з 2014 року коли вимушено покинула своє постійне місце проживання в м. Донецьк та переїхала до м. Харкова.

З 10.11.2015 року Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради призначено щомісячну адресну грошову допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 442 грн. в місяць, як особі, що доглядає за дитиною до трьох років.

За період з 10.11.2015 року по 21.04.2016 року, з 02.06.2016 по 31.10.2016 року допомогу призначено на сім’ю у розмірі 2210 грн. щомісячно, як особі, що доглядає за дитиною до трьох років, у розмірі 442 грн. та на дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5Ю по 884 грн. З 01.11.2016 року по 01.12.2016 року допомогу на сім’ю призначено у розмірі 2210 року, в тому числі і їй у розмірі 442 грн. як особі непрацюючій. З 27.02.2017 р. по 26.08.2017 р. року допомогу призначено на сім’ю у розмірі 1768 грн. щомісяця лише на дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 884 грн.

З 27.02.2017 року їй припинена виплата адресної допомоги на підставі пункту 7 “Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг”, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 01.10.2014 року за № 505.

Таке рішення вважала безпідставним, оскільки з 03.12.2007 року і по цей день перебуває у трудових відносиш ТОВ «Агрофірма «Агротіс»».

З 06.02.2014 року по 31.10.2016 року перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Наказом ТОВ «Агрофірма Агротіс»» від 01.11.2016 року №14-к їй надано відпустку без збереження заробітної плати з 01.11.2016 року на період проведення антитерористичної операції у відповідному населеному пункті з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більш як сім календарних днів після прийняття рішення про припинення антитерористичної операції.

В судовому засіданні позивач позов підтримала, просила його задовольнити посилаючись на те, що відповідач невірно трактує положення Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, оскільки вона перебуває у відпустці, а підприємство де вона працює розташоване на території населеного пункту підконтрольному Україні.

Відповідач позов не визнав та зазначив, що ОСОБА_1 разом з малолітніми синами ОСОБА_4 та

ОСОБА_5, як внутрішньо переміщена особа з 09.11.2015 року перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради за фактичним місцем проживання (перебування): АДРЕСА_1.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг", з 24.10.2014 р. по 23.10.2015 р. ОСОБА_1, як член сім’ї уповноваженої особи - ОСОБА_6, отримувала щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, оскільки фактично мешкала з сім’єю за адресою: Харківська область, Харківський район, смт Рогань, вул. Ростовська, 1.

ОСОБА_6, як уповноважена особа, 09.11.2015 р. звернувся до Управління про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Згідно довідки-атестату допомогу в Управлінні праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації Харківської області виплачено включно по 23.10.2015 р.

Рішенням Управління адресну допомогу на наступний шестимісячний строк призначено на сім’ю - позивачу, як особі, яка доглядає за дитиною до трьох років - 442,00 грн., та на дітей: ОСОБА_4, ОСОБА_5 по 884,00 грн. без урахування ОСОБА_6, оскільки відповідно до пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, якщо у складі сім’ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку, які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім’ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

Управлінням призначено адресну допомогу на наступний шестимісячний строк з урахуванням зміни статусу позивача - досягненням дитиною трирічного віку. З 02.06.2016 р. по 31.10.2016 р. у розмірі 2210,00 грн. щомісячно на ОСОБА_1, як на особу, яка доглядає за дитиною до трьох років, на дітей: ОСОБА_4, ОСОБА_5, з 01.11.2016 р. по 01.12.2016 р. у розмірі 2210,00 грн., щомісячно на ОСОБА_1, як особі працездатній не працюючий та на дітей: ОСОБА_4, ОСОБА_5

З 31.10.2016 року ОСОБА_1 змінила статус з особи по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на статус працездатної не працюючої особи. Враховуючи даний факт та норми п. 7 Порядку, ОСОБА_1 не має законних підстав для отримання щомісячної адресної допомоги.

ОСОБА_1 надала до Управління копію наказу дирекції ТОВ «Агрофірма «Агротіс»» від 01.11.2016 № 14, згідно якого з 01.11.2016 на весь період проведення АТО вона будить знаходиться у відпустці без збереження заробітної плати.

ОСОБА_1 документально підтвердила той факт, що після закінчення відпустки по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, вона продовжує знаходитись у трудових відносинах з роботодавцем, котрий згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність» знаходиться у населеному пункті на території якого здійснюється антитерористична операція.

В зв'язку з цим ОСОБА_1 підпадає під категорію осіб, зазначених у п. 7 Порядку, тобто є особою, яка не перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, що є підставою для отримання адресної допомоги, та перебуває у трудових відносинах з роботодавцем в районі проведення антитерористичної операції, що підтверджує правомірність дій Управління стосовно не призначення адресної допомоги на гр. ОСОБА_1

Крім того Державною фінансовою інспекцією в Харківській області сумісно з Управлінням виявлено факт надання ОСОБА_6 недостовірної інформації, яка мала вагоме значення для подальшого призначення допомоги, виплату якої призупинено з 01.08.2017 р., оскільки у липні 2016 р. встановлено, що ОСОБА_6 (уповноважена особа сім’ї) мав у ПАТ КБ "Приватбанк" депозитний банківський рахунок на суму, що перевищила 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Відповідно до п. 6 Порядку грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто з членів сім’ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

З 27.02.2017 р. по 26.08.2017 р. призначено допомогу у розмірі 1768,00 грн. щомісячно на дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5

ОСОБА_1 згідно із нормами законодавства України з 02.12.2016 року не має права на отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали заперечення та просили у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши сторони дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що зареєстрованим місцем постійного проживання ОСОБА_1 є м. Донецьк пр. Комсомольський, 41 в. 12, що підтверджується відмітками у паспорті (а.с.4)

В зв'язку із проведенням антитерористичної операції позивач виїхала до м. Харкова та на час звернення з позовом проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, взята на облік в Управлінні праці та соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради, як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою № НОМЕР_1 від 09 листопада 2015 року (а.с.6)

ОСОБА_6, як уповноважена особа, 09.11.2015 р. звернувся до Управління про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

ОСОБА_1, як особі, яка доглядає за дитиною до трьох років виплачено 442,00 грн., та на дітей: ОСОБА_4, ОСОБА_5 по 884,00 грн. на кожного

ОСОБА_6, як уповноважена особа, 02.06.2016 звернувся до Управління із заявою щодо надання щомісячної адресної допомоги на членів його родини на наступний строк.

Відповідачем проводились щомісячні виплати з 02.06.2016 р. по 31.10.2016 р. у розмірі 2210,00 грн. та 01.11.2016 по 01.12.2016 у розмірі 2210,00 грн. на ОСОБА_1, як на особу, яка доглядає за дитиною до трьох років, на дітей: ОСОБА_4, ОСОБА_5Ю.)

31.10.2016 року ОСОБА_1 змінила статус з особи по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (дитина народилась 31.10.2013 р.н.) на статус працездатної не працюючої особи.

З 27.02.2017 по 26.08.2017 року допомогу призначено на сім’ю у розмірі 1768 грн. щомісяця лише на дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5Ю по 884 грн.

З 27.02.2017 року ОСОБА_1 припинена виплата адресної допомоги на підставі пункту 7 “Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг”, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 01.10.2014 року за № 505.

31 травня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради з запитом на роз'яснення причин припинення виплат для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. (а.с. 7)

12 червня 2017 року Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради ОСОБА_1 надано роз'яснення про припинення виплати адресної допомоги на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на підставі п. 7 "Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 „Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг” (а.с. 8-10)

Отже спірним є питання правомірності дій відповідача щодо відмови продовжити виплату допомоги позивачу з 27.02.2017 року на підставі п.7 Порядку № 505 з підстав перебування в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України від 20.10.2014 № 1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" внутрішньо переміщеною особою є, зокрема, громадянин України, якого змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

На підставі ч. 2 ст. 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 затверджено Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Цей Порядок визначає механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Згідно пункту 2 Порядку № 505 грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Пунктом 3 Порядку № 505 визначено, що грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї у таких розмірах, зокрема: для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім'ї).

Загальна сума допомоги на сім'ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім'ї та не може перевищувати 2 400 гривень.

Якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім'ї або інформацією компетентного органу.

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 Порядку № 505) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до п.7 Порядку № 505, якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку, які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобов'язані інформувати у триденний строк уповноважений орган про факт працевлаштування або перебування на обліку як безробітних.

Згідно копії наказу дирекції ТОВ «Агрофірма «Агротіс» від 01.11.2016 № 14, ОСОБА_1 з 01.11.2016 надано відпустку без збереження заробітної плати на весь період проведення АТО (а.с. 15).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридична особа ТОВ «Агрофірма «Агротіс» розташовано за адресою: Донецька область, Маріїнський район, село Павлівка, вул. Центральна, буд. 84.

Відповідно до розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" п. 10 с. Павлівка (Павлівська сільська рада) Мар'їнського району Донецької області віднесено до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Надані позивачем відповіді на запити до Павлівської сільської ради Мар'їнського району Донецької

області про здійснення на території села повноважень органів державної влади, не віднесення до населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення та не проведення на території села антитерористичної операції не спростовують встановлених судом фактів, визначених нормативно-правовими документами Кабінету Міністрів України та Законом.

Отже ОСОБА_1 є особою яка перебуває в трудових відносинах з роботодавцем в районі проведення антитерористичної операції, але фактично не працює, протягом двох місяців з дня призначення виплати, що є підставою у відмові в задоволенні позову про зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради призначити та виплатити щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі оплату житлово-комунальних послуг як особі, що переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції з 27.02.2017 року, оскільки посадові особи управління при прийнятті рішення про припинення виплати щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання діяли в межах наданих їм повноважень і у відповідності з Законом.

Керуючись ст. ст.2,6-10,77, 205, 229, 241-246,255, 257, 263, 295, 382 КАС України, -

в и р і ш и в :

ОСОБА_1 у задоволенні позову до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Згідно із ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Відповідно до ст. 255 КАС України рішення суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повний текст рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ перехідних положень КАС України: апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення виготовлений 17 травня 2018 р.

Позивач: ОСОБА_1 - зареєстрована як внутрішньо переміщена особа 61172, АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2;

Відповідач: Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради - 61007, м. Харків вулиця Біблика, 6, код ЄДРПОУ 26281752.

Суддя: