Рішення № 74050856, 17.05.2018, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа №628/2270/17

Провадження №2/628/183/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2018року Куп’янський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого – судді Демченко І.М.,

за участю секретаря Романової Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Куп’янську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

за участю представника відповідача ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В:

01.09.2017 поштою до Куп’янського міськрайонного суду Харківської області надійшов вищезазначений позов ПАТ КБ «ПриватБанк». Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 23.07.2009 ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 9200грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. При укладенні договору відповідач підтвердила свою згоду, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, які викладені на офіційному сайті банку http://privatbank.ua/terms/pages/70/ складають укладений кредитний договір. Банк зобов’язання за кредитним договором виконав, оскільки виготовив та видав ОСОБА_1 платіжну картку, встановивши кредитний ліміт. За користування позичальником кредитом банком здійснювалося нарахування відсотків в розмірі, встановленому зазначеними вище Тарифами. Відповідач повинна була своєчасно надавати банку грошові кошти на погашення заборгованості, нарахованих відсотків та інших обов’язкових платежів за кредитом, однак у порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним договором не виконала, оскільки не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору. У зв'язку з цим ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» просив стягнути з відповідача заборгованість, яка утворилася станом на 31.07.2017 у розмірі 56711,53 грн., яка складається з 6720,27 грн. заборгованості за кредитом; 43766,08 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; 3048,44грн. заборгованості за пенею та комісією; 500 грн. штраф (фіксована частина), 2676,74 грн. штраф (процентна складова). Крім того, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» просить суд стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600грн.

Ухвалою від 25.09.2017 провадження у справі відкрито та справу призначено до судового розгляду.

Заочним рішенням Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 25.10.2017 позовні вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» було задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» заборгованість по договору б/н від 23.07.2009 року станом на 31.07.2017 року в розмірі 56711,53 грн. яка складається з : 6720,27 грн. заборгованості за кредитом; 43766,08 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом; 3048,44 грн. заборгованості за пенею та комісією; штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг 500 грн. штраф (фіксована частина), 2676,74 грн. штраф (процентна складова), а також 1600 грн. судового збору, а всього 58311,53 грн. (а.с.35-37).

Ухвалою Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 04.12.2017 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 25 жовтня 2017 року – задоволено. Заочне рішення суду від 25 жовтня 2017 року за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по договору б/н від 23.07.2009 скасовано та призначено справу до розгляду в загальному порядку (а.с.61-62).

Ухвалою від 20.12.2017 судове засідання відкладено за клопотанням відповідача ОСОБА_1 для підготовки відзиву на позовну заяву (а.с.69).

12.01.2018 відповідачем ОСОБА_1 надано до суду відзив на позовну заяву, у якому вона просить у задоволенні позову ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» відмовити в повному обсязі, у зв’язку з тим, що в липні 2016 вона зверталася до відділення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з питання реструктуризації заборгованості за кредитним договором та заміни банківської картки, оскільки строк дії останньої спливав 31.07.2016. Однак банком у реструктуризації заборгованості та видачі картки було відмовлено, що свідчить про відмову банку від отримання виплат за кредитом, а заборгованість, яка виникла за період 2016-2017рр. сталася з вини ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК». Відсутність кредитної картки позбавила її можливості сплачувати кредит, отже несплата виникла з вини кредитодавця, у зв’язку з чим нарахування штрафних санкцій є незаконним (а.с.74).

22.01.2018 ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано до суду відповідь на відзив, у якій зазначено, що посилання відповідача на виникнення заборгованості за кредитним договором з вини кредитора є безпідставним, оскільки проведення реструктуризації заборгованості за зверненням клієнта є правом, а не обов’язком банку. Будь-яких доказів, що кредитор відмовився прийняти належне виконання зобов’язання запропоноване боржником, відповідачем не надано (а.с.80-81).

05.02.2018 представником відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 надано заяву про відкладення розгляду справи для мирного врегулювання спору (а.с.91).

15.03.2018 ухвалою Куп’янського міськрайонного суду Харківської області за клопотанням представника відповідача витребувано від ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» банківську виписку про рух грошових коштів по поточному рахунку (картковому рахунку), який було відкрито за вищезазначеним договором із зазначенням способу зарахування коштів в рахунок погашення заборгованості по кредиту (самостійне погашення або списання коштів з інших карток); інформацію щодо розміру відсотків за користування кредитом, з зазначенням відсоткової ставки та часу її зміни (а.с.104).

19.03.2018 ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано виписку по рахунку, копії наказів про актуалізацію та зміну тарифів з обслуговування карт, а також пояснення по суті позовних вимог щодо правомірності підвищення відсоткової ставки, адже порядок зміни тарифів кредитування та повідомлення про це позичальника було погоджено сторонами при укладенні договору. Відповідач, підписуючи заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, повністю з ними погодилася. Заяв про дострокове розірвання договору відповідач не подавала, що також свідчить про згоду зі змінами Тарифів. (а.с.108-132).

Представник позивача ПАТ «ПРИВАТБАНК» у судове засідання не з’явився, надав клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові та наданих письмових поясненнях.

Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» визнав частково в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі 6720,27 грн. В іншій частині позовних вимог просив відмовити, посилаючись на те, відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Нарахування банком процентів за користування кредитними коштами вважає безпідставним, оскільки банком було підвищено відсоткову ставку за кредитом в односторонньому порядку. Про зміну відсоткової ставки банк у відповідності до вимог ст. 1056-1 ЦК України мав повідомити ОСОБА_1 письмово під розписку, не пізніше ніж за 15 днів, що позивачем дотримано не було, а отже посилаючись на правову позицію Верховного Суду від 14.03.2018, викладену у справі № 515/1844/16-ц просив у задоволенні позову в цій частині відмовити.

Суд, дослідивши докази та з’ясувавши обставини справи, встановив фактичні обставини та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами.

Встановлено, що у заяві від 23.07.2009 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1, виявила бажання оформити на своє ім’я платіжну картку «Кредитка Універсальна, 55 днів пільгового періоду» в «ПриватБанку», зазначивши бажаний кредитний ліміт у розмірі 1500грн. (а.с.7).

Відповідно до вищезазначеної заяви ОСОБА_1 зазначила, що згодна, що ця заява разом з Пам’яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають договір про надання банківських послуг. Вона ознайомилася та згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банка, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді. Також ОСОБА_1 зобов’язалася виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг. Зазначені обставини підтверджуються особистим підписом ОСОБА_1 у заяві (а.с.7зв.).

З вищезазначеної заяви вбачається, що 23.07.2009 ОСОБА_1 отримала кредитну карту № 5577212908602504 (а.с.7зв.).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до розділу 2 Умов та Правил надання банківських послуг форма договору, яка укладається між банком та Держателем платіжної картки складається з заяви, пам’ятки клієнта, умов та Правил надання банківських послуг, тарифів. Борговими зобов’язаннями визначено виконання держателем платіжної картки перед Банком зобов’язань по договору про надання банківських послуг, а саме: зобов’язання щодо повернення кредитних коштів, зобов’язання по сплаті винагороди Банку. Простроченим кредитом визначено кредитні кошти, які були надані Держателю платіжної картки та не були повернуті Банку у строк, визначений Договором. Крім того, відповідно до п.3.3. зазначених Умов та Правил підписання цього договору є прямою та безумовною згодою на прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком (а.с.9-14).

Отже, підписання особисто відповідачем ОСОБА_1 вищезазначеної заяви є укладенням кредитного договору та прямою і безумовною згодою щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до Умов та правил надання банківських послуг»; нарахування банком відсотків за користування ним в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується Правилами користування платіжною карткою.

Крім того, відповідно до довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» ОСОБА_1 23.07.2009року ознайомлена з фінансовими умовами надання Кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та прикладами розрахунку суми плати за користування кредитними коштами, про що свідчить її особистий підпис (а.с.8).

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Відповідно до виписки ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» по основній карті № 5577212908602504, на номер якої є посилання у заяві ОСОБА_1 від 23.07.2009, встановлено, що рахунок було відкрито на ім’я відповідача, що саме їй була видана кредитна картка, яку відповідач використовувала для проведення розрахунків тривалий час, що свідчить про наявність кредитних правовідносин між сторонами. З цієї виписки вбачається, що ОСОБА_1 після закінчення строку дії картки № 5577212908602504 було видано карту за № 5211537330904389 (а.с.118), строк дії якої визначено до 07/16 (а.с.75). Крім того, зазначені обставини визнані відповідачем у заявах по суті, які надавалися до суду нею особисто, та не оспорювалися її представником у судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вищезазначеної довідки про Умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» визначено базова відсоткову ставку на місяць - 2,5%; розмір щомісячного платежу – 7 % від заборгованості, але не менше 50грн.; строк внесення щомісячних платежів – до 25 числа кожного місяця; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості базова процентна ставка по договору /30 – нараховується за кожен день прострочки + 1% від заборгованості, але не менше 10грн.; штраф при порушенні строку платежу по будь-якому зобов’язанню - 500грн. + 5% від суми позову (а.с.8).

Згідно розрахунку заборгованість ОСОБА_1 по договору б/н від 23.07.2009 року станом на 31.07.2017 року складає 56711,53 грн., з яких 6720,27 грн. заборгованість за кредитом; 43766,08 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3048,44 грн. заборгованість за пенею та комісією; штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг 500 грн. штраф (фіксована частина), 2676,74грн. штраф (процентна складова) (а.с.4-6).

Щодо доводів представника відповідача про безпідставність збільшення відсоткової ставки по кредиту, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1056-1 ЦК України, в редакції чинній на час виникнення правовідносин між сторонами, визначено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як роз'яснено у п. 28 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" при вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог статей 641 - 642 ЦК або в порядку, визначеному ч.6 ст.1056-1 ЦК України. Так, не є односторонньою зміною умов договору та не суперечить ст.1056-1 ЦК зміна розміру фіксованої процентної ставки залежно від зміни обставин кредитного ризику, якщо в кредитному договорі визначено обставини, за якими застосовується інша фіксована процентна ставка, та її розмір. При підвищенні процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

Відповідно до розділу 2 вищезазначених Умов і правил надання банківських послуг визначено поняття тарифів - розмір винагороди за послуги банку, які є невід’ємною частиною договору та можуть змінюватися, про що держатель карти повідомляється відповідно до Умов та Правил.

Відповідно до пункту 5.3 Умов і Правил надання банківських послуг банк має право проводити зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за виключенням випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту) зобов'язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картрахунку відповідно до п. 4.9 цього договору. Якщо протягом 7 днів банк не отримав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, вважається, що клієнт приймає нові умови.

В обов'язки клієнта входить отримувати виписки про стан картрахунку і проведені операції по картрахунку (пункту 6.3).

Відповідно до п.6.4 при незгоді зі змінами правил і тарифів банку клієнт зобов’язаний надати банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити заборгованість .

Згідно пункту 8.1. Умов та правил надання банківських послуг неотримання виписки або несвоєчасне отримання не звільняє держателя від виконання своїх зобов'язань за договором.

Отже, з огляду на умови даного договору, вбачаються ознаки змінюваної процентної ставки за користування кредитом та порядок повідомлення клієнта про підвищення тарифів, а відповідач у свою чергу, підписавши заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, користувалася кредитним лімітом, а відтак, погодилася з такими умовами, розміром процентів за користування кредитом та порядком його зміни у порядку встановленому вказаними Умовами і Правилами.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України, в редакції чинній на час укладення договору, були відсутні вимоги щодо письмового повідомлення позичальника про зміну відсоткової ставки, на що у судовому засіданні посилався представник відповідача. Редакція статті містила лише заборону на збільшення в односторонньому порядку встановленого договором розміру процентів.

Як слідує із заяви ОСОБА_1 про надання кредиту фактично між нею та банком було укладено договір приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідач своїм підписом підтвердила, що вона була ознайомлена з Умовами та Правилами надання банківських послуг, тарифами банку, погодилася з ними та була згодна отримати кредит у виді кредитного ліміту на кредитну картку саме за таких умов, при цьому сторони визначили умови та порядок зміни відсоткової ставки по кредиту, що були банком дотримані у повному обсязі.

Крім того, про прийняття умов кредитного договору та збільшеної відсоткової ставки свідчать і пояснення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, у якій вона зазначила, що мала намір продовжити строк дії кредитного договору та зверталася з відповідною пропозицію до відділення банку за місцем проживання шляхом отримання нової кредитної карти з новим строком дії та сама була ініціатором реструктуризації заборгованості за кредитним договором, що свідчить про обізнаність з умовами кредитування (а.с.74).

В обґрунтування підвищення процентної ставки представником позивача на виконання ухвали суду про витребування доказів за клопотанням представника відповідача суду були надані витяги з наказів по ПАТ «Приватбанк» від 18 серпня 2014 року та 18 лютого 2015 року.

У відповідності до вказаних наказів позивачем до сплати нараховувались проценти за користування кредитом у урахуванням процентної ставки з 01 вересня 2014 року - 34,8% річних, з 01 квітня 2015 року - 43,2% річних, що підтверджено наданим розрахунком та випискою.

Також з даних наказів вбачається, що клієнти повідомляються про зміну розміру відсотків шляхом актуалізації інформації про тарифи по карті «Універсальна» на зовнішньому сайті Приватбанку та прес-релізу для зовнішнього сайту про зміну відсоткової ставки по карткам.

З вказаного вище розрахунку заборгованості та виписки вбачається, що відповідач ОСОБА_1 активно користувалася кредитними коштами після зміни тарифів, однак платежі по погашенню кредиту та сплаті процентів за користування ними проводила несвоєчасно та не в повному розмірі, в зв'язку з чим накопичувалась заборгованість по кредиту. При цьому відповідач, діючи розумно і з належною обачливістю, мала достатньо часу та можливостей ознайомитися з умовами кредитування, у тому числі при сплаті заборгованості за договором.

Отже, з огляду на умови даного договору, враховуючи, що ОСОБА_1, як до, так і після збільшення процентних ставок користувалася кредитним лімітом, а відтак погодилася з їх зміною, позовні вимоги в частині стягнення відсотків за користування кредитом в розмірі, визначеному розрахунком є обґрунтованими, а доводи представника відповідача таких висновків не спростовують.

Крім того, у справі відсутні будь-які дані про те, що відповідач ОСОБА_1 не погодилася з діями банку щодо зміни процентної ставки, оскаржувала ці дії, що також свідчить про те, що вона погодилася зі зміною процентної ставки. Позовних вимог щодо визнання кредитного договору в частині підвищення відсоткової ставки недійсними також заявлено не було, обґрунтованого розрахунку на підтвердження своїх доводів ні відповідачем, ні її представником до суду не надано.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Оскільки ОСОБА_1 у встановлений договором строк не сплатила суму кредиту, проценти за користування грошовими коштами, тобто не виконала зобов'язання належним чином відповідно до умов договору кредиту, ці суми підлягають стягненню з неї на користь позивача.

Положення ч.3статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки застосовуються судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не можуть бути застосовані до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК України, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК України, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу. Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Враховуючи, що розмір нарахованої пені складає меншу половину розміру заборгованості по тілу кредиту, суд не вбачає підстав для її зменшення.

Будь-яких заяв про застосування строків позовної давності протягом всього розгляду справи від відповідача ОСОБА_1 та її представника до суду не надходило.

Що стосується заперечень відповідача в частині стягнення штрафу, суд зазначає таке.

У судовому засіданні представником відповідача наголошено на тому, що Банком безпідставно одночасно нараховано пеню та штрафи за порушення зобов'язань за кредитним договором, оскільки це є подвійним стягненням.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина 2 статті 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів за порушення умов договору слід відмовити, оскільки встановлено, що позичальник допустив порушення умов укладеного кредитного договору, за що позивач щоденно нараховує відповідачу пеню, а стягнення штрафу носить разовий характер, у зв'язку з тим, що порушенням позичальником будь-якого грошового зобов'язання на строк понад 30 днів, що змушує позивача звернутись до суду з позовом, а тому за порушення умов укладеного кредитного договору підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку пеня.

Оскільки вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з відповідача штрафів - 500грн. (фіксована частина) та 2676,74грн. (процентна складова) не ґрунтуються на законі, тому задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк», а саме: стягнення з відповідача на користь банку суми заборгованості за кредитом, яка складається з 6720,27грн. - тіла кредиту; 43766,08грн. - процентів за користування кредитом; 3048,44грн. - пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» задовольняються частково, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір за платіжним дорученням від 18.08.2017 у розмірі 1600грн. (а.с.1) підлягає стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто у сумі 1510,40грн. ( 56711,53грн. – 500грн. – 2676,74грн. = 53534,79грн.; 53534,79грн. х 100/ 56711,53грн. = 94,4%; 1600грн. х 94,4 % / 100 = 1510,40грн.).

Керуючись ст. ст.141, 263, 264, 265, 268, 280-284 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 598, 599, 610, ч. 2 ст.1050, 1054 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3’янськ, смт.Куп’янськ-Вузловий, вулиця Будівельна, 12, на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», м.Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість у розмірі 53534,79грн., а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1510,40грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов’язки до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Куп’янський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Оскільки у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 17.05.2018.

Головуючий: І.М.Демченко