Ухвала суду № 74050696, 17.05.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/8689/18

н/п 1-кс/640/5125/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Колесник С.А.,

при секретарі - Ашрафовій І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 про арешт майна по кримінальному провадженню №12018220000000452 від 05.05.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України, -

в с т а н о в и в:

17.05.2018 старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_1, звернувся до Київського районного суду м.Харкова з клопотанням, погодженим з прокурором відділу прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції ОСОБА_2, у якому просив накласти арешт на нерухоме майно - квартиру № АДРЕСА_1, яка на теперішній час належить на праві приватної власності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З метою забезпечення арешту майна, на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, в зв’язку із тим, що власник помер, просив розглянути дане клопотання без повідомлення власника майна.

Підставами для арешту майна слідчий вказує, що слідчим управлінням ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018220000000452, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 05.05.2018 за ч. 3 ст. 15, ч.3 ст.190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що з 09.11.2017 декілька груп шахраїв намагаються шахрайським шляхом заволодіти квартирою № 109 по вул. Джерельна, 7, в м.Харкові, шляхом відкриття спадкової справи після померлої власниці квартири ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої та проживаючої при житті за вищезазначеною адресою.

В зв’язку з тим, що особи, які відкрили спадкову справу, ніколи не мали стосунків з потерпілим, не були її родичами та не доглядали при житті, вказане свідчить про відсутність волевиявлення власника квартири на її продаж та вказує на те, що вони намагаються шахрайським шляхом заволодіти квартирою померлої. Право власності на вказану квартиру на теперішній час належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2

Слідчий вказує, що з метою виключення можливості протиправно розпорядитись квартирою № 109 по вул. Джерельна, 7 в м.Харкові, оскільки її подальше відчуження унеможливить відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, до моменту закінчення досудового розслідування та прийняття остаточного рішення по кримінальному провадженню, для виконання можливих рішень суду в частині забезпечення цивільного позову, повернення права власності на нерухомість законним володільцям, а також враховуючи те, що зазначена квартира є предметом злочину, який вчиняється, з метою збереження речового доказу, необхідно накласти арешт на квартиру № АДРЕСА_2.

Слідчий в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, 17.05.2018 подав до суду заяву, в якій просив клопотання розглядати без його участі, клопотання підтримав просив задовольнити.

Оскільки сторона кримінального провадження, яка звернулась з клопотанням, надала відповідні дані про те, що квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_3, зареєстрована на праві власності за ОСОБА_3, проте остання померла 03.06.2017, вказана обставина унеможливлює здійснення судового виклику власника майна.

Крім того, сторона обвинувачення довела наявність достатніх підстав вважати, що майно, яке не було тимчасово вилучене, може бути відчужене іншими особами, а тому, з метою забезпечення арешту майна, дане клопотання розглядається в порядку ч. 2 ст. 172 КПК України.

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що слідчим управлінням ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018220000000452 від 05.05.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.3 ст.190 КК України.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Слідчим доведено, що квартира № АДРЕСА_1, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

За вказаних слідчим у клопотанні обставин, які внесені до ЄРДР та на теперішній час здійснюється досудове розслідування, вказана квартира має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, об’єктом кримінально протиправних дій.

Тому, квартира № АДРЕСА_1 підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч.4 ст.107 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 107, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 про арешт майна по кримінальному провадженню №12018220000000452 від 05.05.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України, - задовольнити.

Накласти арешт на квартиру № АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, шляхом заборони її відчуження та розпорядження, – до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя С.А.Колесник