Вирок № 74050523, 16.05.2018, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/6273/16-к

Провадження №1-кп/639/64/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Чижиченка Д.В.

за участю секретаря Косенко С.М.

прокурора Макарова О.Г.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР 21 червня 2016 року за № 12016220500001633 за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше судимого: 25.07.2012 року Московським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.190, ст.71 КК України до 2 років позбавлення волі зі сплатою штрафу в дохід держави в сумі 1700 грн., 11.01.2017 року Московським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше судимого 25.01.2017 Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 186 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України на 2 роки, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

21 червня 2016 року о 06 год. 10 хв., ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3 перебували поблизу будинку №67 по Григорівському шосе в м. Харкові, де помітили раніше незнайому їм ОСОБА_5, яка рухалась по вказаній вулиці зі сторони вул. Дудинської в м. Харкові, а на шиї у неї був золотий ланцюжок із золотим кулоном у вигляді фігурки знаку зодіаку «Стрілець». Саме в той час ОСОБА_4 разом із ОСОБА_3, маючи спільний злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, підійшли до ОСОБА_5, після чого ОСОБА_3 упевнений в підтримці з боку ОСОБА_4, діючи зненацька для ОСОБА_5 правою рукою схопив її золотий ланцюжок, вагою 6,64 гр. 585 проби, вартістю 3916 грн. 27 коп., та, використовуючи фізичну перевагу, зірвав його у неї з шиї разом із золотим кулоном вагою 3 гр., 585 проби, вартістю 1769 грн. 40 коп. Відразу після цього, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_3, звернувши на свою користь майно потерпілої, з місця скоєння злочину зникли та розпорядились ним в подальшому на власний розсуд. В результаті протиправного діяння ОСОБА_3 та ОСОБА_4 завдали потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди в розмірі 5685 грн. 67 коп., що підтверджується висновком судової товарознавчої експертизи №3668 від 13.07.2016 року.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним та пояснив, що 21 червня 2016 року приблизно о 06 год. 00 хв. вони разом з ОСОБА_3 йшли по Григорівському шосе в м. Харкові, їм на зустріч рухалась жінка, тоді ОСОБА_3 запропонував зірвати з її шиї цепочку, на що він не відмовився, ОСОБА_3 зірвав з неї цепочку та побіг, обвинувачений побіг за ним, але спіткнувся та впав, після чого до нього підійшла потерпіла, схопила за руку, при цьому ОСОБА_4 не намагався втекти та навіть не опирався, ролі між собою обвинувачені не розподіляли, в подальшому цепочку вилучили поліцейські та повернули потерпілій.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 також визнав себе винним, підтримав пояснення обвинуваченого ОСОБА_4 та пояснив, що 21 червня 2016 року о 06 год. 00 хв. вони разом з ОСОБА_4 рухались по Григорівському шосе в м. Харкові, на зустріч їм йшла жінка, у якій на шиї була цепочка, тоді він сказав ОСОБА_4, що зараз зірве її, на що останній промовчав, тоді обвинувачений зірвав її та побіг, переліз через паркан військової частини, де і був затриманий її робітниками, після чого його відвезли до іншої військової організації, а вже потім він був затриманий співробітниками поліції, ланцюжок вилучили поліцейські та повернули потерпілій.

З показань потерпілої ОСОБА_5, 21.06.2016 року о 06 год. 00 хв. вона рухалась по Григорівському шосе в сторону метро, їй на зустріч рухались два хлопця, які перебували у стані алкогольного сп’яніння, коли вони порівнялись з нею, один з них, а саме ОСОБА_3 схопив її рукою за ланцюжок та ривком зірвав його, при цьому вона впала на коліна, далі обидва хлопця побігли вперед, потерпіла побігла за ними, один з хлопців, а саме ОСОБА_4 спіткнувся та впав, а інший побіг далі, ОСОБА_5 підійшла до ОСОБА_4 він сидів та тримався за живіт, вона почала казати, щоб він повернув ланцюжок, та спитала, де його друг, на що він відповів, що іншого хлопця не знає, номеру його телефону у нього немає, потім до них підійшов чоловік, який як вона зрозуміла працює у поліції, потерпіла йому все розповіла, а жінка котра бачила усі події з вікна своєї квартира, розповіла, що обвинувачений ОСОБА_3 переліз через паркан на територію військової частини, там на паркані співробітники поліції знайшли її ланцюжок, яку повернули потерпілій. Також ОСОБА_5 зазначила, що ніяких матеріальних та моральних претензій до обвинувачених немає, збиток їй повністю відшкодовано.

Свідок ОСОБА_6 показав, що влітку 2016 року при патрулюванні Жовтневого району м. Харкова до його екіпажу надійшло орієнтування щодо грабіжу на перехресті вул. Дудинської та Григорівського шосе, в орієнтуванні були вказані прикмети, які саме свідок не пам*ятає, пам*тає лише, що грабіжник був одягнений у шорти та футболку, далі в ході відроботки району, їх екіпаж проїжджав біля військової частини, де вони і спитали, чи не бачили хлопця, на що військові відповіли, що до них через паркан переліз не знайомий чоловік, який ними був затриманий та доставлений до контррозвідки, після чого ОСОБА_6 разом з іншими патрульними поліцейськими затримали ОСОБА_3, який тимчасово перебував в приміщенні розташованому в районі вул. Динамівській, вони передали його рапортом до Новобаварського ВП, особисто ОСОБА_6 з обвинуваченим не спілкувався, оскільки знаходився за кермом патрульного автомобілю, тому останній йому нічого не пояснював та він у нього нічого не вилучав.

Свідок ОСОБА_7 показав, що влітку 2016 року, а саме зранку, до екіпажу в складі якого перебував свідок надійшов виклик, щодо грабіжу, який стався на перехресті вул. Дудинської та Григорівського шосе в м. Харкові, по прибуттю на місце події, він побачив жінку, яка тримала за руку обвинуваченого ОСОБА_4 та яка повідомила, що вона йшла з роботи, до неї підбігли два хлопця, один з них зірвав з неї золоту цепочку та побіг у сторону військової частини, іншого вона якось затримала, як саме ОСОБА_7 не пам*ятає, другий обвинувачений був затриманий та доставлений до Новобаварського ВП іншим екіпажем поліції, там ОСОБА_7 і бачив його, подробиць затримання свідок не знає, знає тільки, що ОСОБА_3 затримали у військовій частині, також ОСОБА_7 повідомив, що не пам*ятає, що саме пояснював ОСОБА_4, оскільки пройшло багато часу.

З показань свідка ОСОБА_8, 21.06.2016 року приблизно о 06 год. 10 хв. він йшов на роботу, та побачив, як двоє молодих чоловіків в стані алкогольного сп*яніння прямують по Григорівському шосе в м. Харкові в сторону бору, при цьому про щось розмовляючи, їм на зустріч йшла жінка, один з чоловіків зненацька вдарив жінку, від удару вона впала на коліна, тоді він зірвав з неї цепочку та втік, другий хлопець почав також тікати, та побіг в сторону ОСОБА_8, проте вони разом зі своїм знайомим затримали його щоб той не втік до приїзду поліції, затримали вони обвинуваченого ОСОБА_4, який мешкався та пояснив, що раніше не знав іншого хлопця, також свідок зазначив, що цепочку зірвав саме ОСОБА_3, він бачив це дуже добре оскільки знаходився на відстані 50 метрів від місця події.

Дослідивши в сукупності показання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 потерпілої ОСОБА_5, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6, суд приходить до висновку, що вказані показання обвинуваченого, потерпілої та свідків збігаються один з одним, не мають протиріч, послідовні та лаконічні з доказами, які надані в судовому засіданні сторонами кримінального провадження.

Крім повного визнання обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 своєї вини, провина останніх підтверджується дослідженими судом доказами.

Протоколом пред’явлення особи для впізнання від 22 червня 2016 року за участю потерпілої, в ході даної слідчої дії вона впізнала ОСОБА_3, як особу котра відносно неї скоїла злочин.

Протоколом пред’явлення речей для впізнання від 22.06.2016 року, в ході даної слідчої дії потерпіла ОСОБА_5 впізнала свою цепочку.

Висновком експерта №3668 від 13 липня 2016 року.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 26 лютого 2016 року за участю обвинуваченого ОСОБА_3

Протоколом проведення слідчого експерименту від 10 серпня 2015 року за участю потерпілої ОСОБА_5

Аналізуючи обставини, які були предметом дослідження, суд дійшов висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в обсязі пред'явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України) є доведеною.

Пленум Верховного Суду України постановою №10 від 06.11.2009 р. «Про судову практику у справах про злочини проти власності» роз’яснив, що грабіж, це відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, яка у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені і оцінюються як викрадення. Грабіж потрібно вважати закінченим з моменту, коли винна особа вилучила майно і мала реальну можливість розпоряджатися чи користуватися ним.

З огляду на наведене вище дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфікуються судом за ч. 2 ст.186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж) вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфікуються судом за ч.2 ст.186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Така юридична оцінка дій обвинувачених відповідає фактичним обставинам, встановленим по справі.

Даними, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, раніше судимий, за місцем мешкання характеризується позитивно, не працює.

Даними, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, раніше судимий, за місцем мешкання характеризується позитивно, не працює.

Обставиною, що пом’якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає визнання своєї вини.

Обставиною, що пом’якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає визнання своєї вини та щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинувачених, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Виходячи з того, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого суд, призначаючи покарання, керується положеннями ст. 65 КК України та принципами законності, справедливості, індивідуальності, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів, враховує характер і ступень тяжкості скоєного злочину, пом’якшуючи покарання обставини, особу обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, їх відношення до скоєного злочину та вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження скоєння ним нових злочинів не можливо без відбуття покарання в місцях позбавлення волі, а тому йому слід обрати покарання пов’язане з ізоляцією від суспільства.

Разом з тим, враховуючи обставини, перелічені вище, суд вважає можливим звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбуття покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України, поклавши на нього обов’язки, передбачені ст. 76 КК України.

Оскільки судом встановлено, що злочин, який є предметом теперішнього розгляду обвинуваченим ОСОБА_3 було вчинено до винесення вироку Московським районним судом м. Харкова від 11 січня 2017 року, тому суд призначає йому покарання за сукупністю злочинів відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Також судом встановлено, що злочин, який є предметом теперішнього розгляду обвинуваченим ОСОБА_4 було вчинено до винесення вироку Жовтневим районним судом м. Харкова від 25 січня 2017 року, тому суд призначає йому покарання за сукупністю злочинів відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015 року) ОСОБА_3 у строк відбуття покарання за цим вироком, зарахувати строк попереднього ув’язнення по даному кримінальному провадженню з 21 червня 2016 року по 20 червня 2017 року включно, із розрахунку 1 (один) день попереднього ув’язнення за 2 (два) дні позбавлення волі.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинувачених згідно ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.370, 374, 377 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за вироком Московського районного суду м. Харкова від 11 січня 2017 року більш суворим, призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п*ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитом строком 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов’язки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 січня 2017 року більш суворим, призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п*ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитом строком 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов’язки.

На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов’язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи чи навчання.

До набрання вироком законної сили у відношенні ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Харківській установі виконання покарань УДПтСУ в Харківській області №27 залишити без змін.

Початок строку відбування покарання рахувати з 21 червня 2016 року.

На підставі ч. 5 ст.72 КК України засудженому ОСОБА_3 у строк відбування покарання за цим вироком зарахувати строк попереднього ув’язнення - з 21 червня 2016 року по 20 червня 2017 року включно, із розрахунку 1 (один) день попереднього ув’язнення за 2 (два) дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведені судові експертизи на загальну суму 263,88 грн., із кожного з них по 131,94 грн.

Речові докази, а саме: золотий ланцюжок із золота 585 проби, вагою 6,64 грам з пошкодженим замком – повернути потерпілій.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченим та захисникам. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя Д.В. Чижиченко