Ухвала суду № 74050276, 16.05.2018, Семенівський районний суд Чернігівської області

16.05.18

Справа № 744/585/18

Провадження № 1-м/744/1/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року Семенівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого – судді Смаги С. В.,

при секретарі судового засідання Фільчаговій Г. В.,

за участю:

прокурора Шевченка П. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, засудженого вироком Октябрського районного суду міста Бєлгорода від 16 травня 2017 року з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Бєлгородського обласного суду від 04 серпня 2017 року, за ч. 3 ст. 30, п. «а» ч. 4 ст. 228-1, п. «а» ч. 4 ст. 228-1, ч. 3 ст. 69 Кримінального кодексу Російської Федерації до 13 років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму,-

В С Т А Н О В И В :

25 квітня 2018 року до Семенівського районного суду Чернігівської області надійшло клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно ОСОБА_1, у якому Міністерство юстиції України просить суд визначити статті, частини статей Кримінального кодексу України, якими передбачена кримінальна відповідальність за кримінальні правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_1 визнано винним вироком Октябрського районного суду міста Бєлгорода від 16 травня 2017 року з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Бєлгородського обласного суду від 04 серпня 2017 року; визначити строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим ОСОБА_1 на підставі вироку Октябрського районного суду міста Бєлгорода від 16 травня 2017 року з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Бєлгородського обласного суду від 04 серпня 2017 року, зазначивши про початок відбування строку покарання; вирішити питання щодо виконання вироку Октябрського районного суду міста Бєлгорода від 16 травня 2017 року з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Бєлгородського обласного суду від 04 серпня 2017 року, в частині відшкодування ОСОБА_1 процесуальних витрат за надання адвокатом юридичної допомоги.

В обгрунтування клопотання зазначено, що 19 березня 2017 року наказом Міністерства юстиції України № 806/5 прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком російського суду громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до статті 606 Кримінального процесуального кодексу України, статті 3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року та на підставі запиту Міністерства юстиції Російської Федерації від 29.11.2017 за № 06-148405/17. ОСОБА_1 засуджено вироком Октябрського районного суду міста Бєлгорода від 16 травня 2017 року, з урахуванням змін внесених апеляційною ухвалою Бєлгородського обласного суду від 04 серпня 2017 року, до покарання у виді 13 років позбавлення волі (копія вироку додається) за вчинення злочинів, передбачених частиною третьою статті 30, пунктом «а» частини четвертої статі 228.1 (замах на незаконний збут наркотичних засобів з використанням мережі «Інтернет» в значному розмірі, організованою групою), пунктом «а» частини четвертої статі 228.1 (незаконний збут наркотичних засобів з використанням мережі «Інтернет» в значному розмірі, організованою групою) Кримінального кодексу Російської Федерації, що також є караними діяннями відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність. ОСОБА_1 знаходиться в ФКУ «Виправна колонія № 7 УФСВП Росії по Бєлгородській області»: кінець відбуття строку покарання – 03 серпня 2028 року. Останнє відоме місце проживання ОСОБА_1 в Україні: Чернігівська обл., м. Семенівка, вул. Польова, 14.

Відповідно до вироку Октябрського районного суду міста Бєлгорода від 16 травня 2017 року з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Бєлгородського обласного суду від 04 серпня 2017 року, ОСОБА_1 повинен сплатити процесуальні витрати за надання адвокатом юридичної допомоги 23 520 рублів. Згідно з довідкою в бухгалтерії ФКУ «Виправна колонія № 7 УФСВП Росії по Бєлгородській області» знаходяться виконавчі документи: постанови до виконавчого провадження № 22822/17 від 14 вересня 2017 року про стягнення процесуальних витрат у розмірі 26 460 рублів та про стягнення виконавчого збору в розмірі 1852 рублі 20 копійок, стягнення за якими не проводилось; залишок заборгованості становить 28 312 рублів 20 копійок (довідка додається). Згідно із заявою від 17.10.2017 року ОСОБА_1 надав гарантії відшкодувати цивільний позов.

Представник за довіреністю заявника - Міністерства юстиції України заступник директора Департаменту – начальник Управління міжнародної правової допомоги Департаменту міжнародного права Міністерства юстиції України ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась, у клопотанні просить розглянути його без участі представника Міністерства юстиції України, оскільки у відповідності до ч.1 ст. 610 КПК України його участь не є обов’язковою.

Засуджений ОСОБА_1, який відбуває покарання у ФКУ ВК № 7 УФСВП Росії по Бєлгородській області, про дату судового засідання не повідомлявся та в судове засідання не доставлявся, що не передбачено положеннями Кримінального процесуального кодексу України. Як вбачається з поданої ним заяви, він просить перевести його на територію України для подальшого відбування покарання.

В судовому засіданні прокурор Шевченко Павло Миколайович підтримав клопотання Міністерства юстиції України та вважає за необхідне привести вирок суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно засудженого ОСОБА_1

Вислухавши думку прокурора, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд вважає, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Розглядаючи клопотання про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України, суд виходить із положень Конституції України, глави 46 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК), якими регламентовано визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передачу засуджених осіб, Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року та норм Кримінального кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 602 КПК України вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом b) частини 1 статті 9 Європейської конвенції про передачу засуджених осіб визначено, що компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11 Конвенції.

Пунктами а), d) статті 11 Конвенції про передачу засуджених осіб встановлено, що при заміні вироку мають враховуватися зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку, а також не може посилюватися кримінальне покарання засудженої особи.

Статтею 606 КПК України визначаються умови передачі засуджених осіб для відбування покарання в Україні: якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку; якщо вирок набрав законної сили; якщо на час отримання запиту про передачу засуджений має відбувати покарання упродовж як найменш шести місяців або якщо йому ухвалено вирок до ув'язнення на невизначений строк; якщо на передачу згоден засуджений або з урахуванням його віку або фізичного чи психічного стану на це згоден законний представник засудженого; якщо кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або було б злочином у разі вчинення на її території, за вчинення якого може бути призначено покарання у виді позбавлення волі; якщо відшкодовано майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, а в разі наявності - також процесуальні витрати; якщо держава ухвалення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженого.

При цьому суд, як це визначено у ч. 3 ст. 603 КПК України, не перевіряє фактичні обставини, встановлені вироком суду іноземної держави, та не вирішує питання щодо винуватості особи.

Засуджений ОСОБА_1 є громадянином України, остання відома адреса проживання якого: Чернігівська область, місто Семенівка, вулиця Польова, будинок 14.

ОСОБА_1 засуджено вироком Октябрського районного суду міста Бєлгорода від 16 травня 2017 року, з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Бєлгородського обласного суду від 04 серпня 2017 року, за вчинення злочинів передбачених ч. 3 ст. 30, п. «а» ч. 4 ст.228.1, п. «а» ч. 4 ст.228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації та призначено покарання із застосуванням ч. 3 ст. 69 Кримінального кодексу Російської Федерації у виді позбавлення волі строком на 13 років з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму.

Як вбачається із довідки засуджений ОСОБА_1 утримується в ФКУ ВК-7 УФСВП Росії по Бєлгородській області. Початок строку відбування покарання: 14.08.2015 року, кінець строку відбування покарання 13.08.2018 року.

Згідно довідок ФКУ ВК-7 УФСВП по Бєлгородській області в бухгалтерії ФКУ ВК № 7 УФСВП Росії по Бєлгородській області» знаходяться виконавчі документи: постанови до виконавчого провадження № 22822/17 від 14 вересня 2017 року про стягнення процесуальних витрат у розмірі 26 460 рублів та про стягнення виконавчого збору в розмірі 1852 рублі 20 копійок, стягнення за якими не проводилось; залишок заборгованості становить 28 312 рублів 20 копійок. Згідно із заявою від 17.10.2017 року ОСОБА_1 надав гарантії відшкодувати цивільний позов.

ОСОБА_1 висловив бажання бути переданим в Україну, що підтверджується його письмовою заявою від 17.10.2017 року.

ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 статті 30, пунктом «а» частини четвертої статі 228.1 (замах на незаконний збут наркотичних засобів з використанням інформаційно-телекомунікаційної мережі «Інтернет», організованою групою, у великому розмірі), пунктом «а» частини четвертої статі 228.1 (незаконний збут наркотичних засобів з використанням інформаційно-телекомунікаційної мережі «Інтернет» організованою групою, у великому розмірі) Кримінального кодексу Російської Федерації, що також є караними діяннями відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 610 КПК України, при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім випадків: якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України.

Пункт «а» ч. 4 ст. 228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації відповідає ч.2 ст. 307 Кримінального кодексу України (незаконний збут наркотичних засобів, вчинений організованою групою, предметом якого були наркотичні засоби у великих розмірах), за якою передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк від дев’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

За вказаним кримінальним законом ОСОБА_1 слід визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 11 (одинадцять) років (збут Орлову 06 серпня 2015 року, збут Келиму 07 серпня 2015 року).

Частина 3 ст. 30, п. «а» ч. 4 ст.228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації відповідає ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (закінчений замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений організованою групою, у великих розмірах).

Засудженому ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України України слід визначити покарання з врахуванням положень ч. 3 ст. 68 Кримінального кодексу України, згідно з якими за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Таким чином, за вказаним кримінальним законом ОСОБА_1 з врахуванням положень ст. 68 Кримінального кодексу України слід визначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 8 років (злочини від 06 серпня 2015 року, 10 серпня 2015 року, 13 серпня 2015 року), що відповідає вимогам до визначення строку покарання у виді позбавлення волі, передбаченим п. 1 ч. 4 ст. 610 КПК України.

При цьому, суд враховує, що відповідно до положень ч. 1 ст. 11 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21.03.1983 року, замінюючи вирок, компетентний орган не повинен посилювати кримінальне покарання засудженій особі. Тому положення ч. 2 ст. 307 КК України в частині конфіскації майна не можуть бути застосовані, оскільки не передбачені вироком відносно ОСОБА_1 та санкцією ч. 4 статті 228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації.

Частині 3 ст. 69 Кримінального кодексу Російської Федерації відповідає ч.1 ст.70 Кримінального кодексу України, згідно якої призначається покарання за сукупністю злочинів, коли остаточне покарання призначається шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу України

У відповідності до ч. 2 ст. 70 Кримінального кодексу України при складанні покарань остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається в межах, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання. Якщо хоча б один із злочинів є умисним тяжким або особливо тяжким, суд може призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. Якщо хоча б за один із вчинених злочинів призначено довічне позбавлення волі, то остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається шляхом поглинення будь-яких менш суворих покарань довічним позбавленням волі.

Згідно ч. 2 ст. 63 Кримінального кодексу України позбавлення волі встановлюється на строк від одного до п'ятнадцяти років, за винятком випадків, передбачених Загальною частиною цього Кодексу.

Таким чином, за сукупністю злочинів на підставі ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України шляхом часткового складання призначених покарань слід визначити остаточно покарання засудженому ОСОБА_1 у виді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_1 слід обчислювати з 17.05.2017 року - відповідно до дати, яка встановлена вироком Октябрьського районного суду міста Бєлгорода від 16.05.2017 року.

Також, відповідно до положень ч. 1 ст. 11 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21.03.1983 року, компетентний орган повинен зарахувати у строк покарання весь період, впродовж якого засуджена особа була позбавлена волі, в зв’язку з чим ОСОБА_3 необхідно зарахувати в строк відбування покарання час тримання його під вартою в період з 14.08.2015 року по 16.05.2017 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 610 КПК України при розгляді питання про виконання покарання суд може одночасно вирішити питання про виконання вироку іноземної держави в частині цивільного позову і процесуальних витрат у разі наявності відповідного клопотання .

Згідно ч. 8 ст. 602 КПК України вирішення питання про визнання та виконання вироку суду іноземної держави у частині цивільного позову вирішується в порядку передбаченому Цивільним процесуальним кодексом (далі – ЦПК) України

У відповідності до ч. 6 ст. 395 ЦПК України розглянувши подані документи та надані пояснення суд постановляє ухвалу про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання .

Відповідно до ч. 7ст. 395 ЦПК України якщо рішення виконувалося , то суд визначає в якій частині чи з якого часу воно підлягає виконанню .

Згідно ч.8 ст.395 ЦПК України якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд який розглядає клопотання , визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.

Відповідно до норм Мінської Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, підписаної як Україною, так і Російською Федерацією рішення іноземних судів визнаються та виконуються в Україні, так як між вказаними державами досягнуто домовленості з даного питання.

Вирок відносно ОСОБА_1 в частині процесуальних витрат не виконаний, засуджений добровільно процесуальні витрати не сплатив, примусове стягнення не проводилося.

Підстав для відмови в задоволенні клопотання про виконання вироку в частині відшкодування процесуальних витрат суд не вбачає.

Виходячи з викладеного, клопотання про приведення вироку у відповідність із законодавством України та вирішення питання про виконання вироку в частині процесуальних витрат підлягає задоволенню.

Відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют на 16.05.2018 року 10 російських рублів складає 4,2333 грн., отже 23 520 російських рублів складає 5555,94 гривні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9-12 Конвенції про передачу засуджених осіб, ст.ст.372, 606, 610 КПК України, ч. 2 ст. 70 КК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Октябрського районного суду міста Бєлгорода від 16 травня 2017 року з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Бєлгородського обласного суду від 04 серпня 2017 року, у відповідність із законодавством України відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, - задовольнити повністю.

Вирок Октябрського районного суду міста Бєлгорода від 16 травня 2017 року з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Бєлгородського обласного суду від 04 серпня 2017 року, відносно ОСОБА_1 привести у відповідність із законодавством України.

Засудженому ОСОБА_1 на підставі вироку Октябрського районного суду міста Бєлгорода від 16 травня 2017 року з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Бєлгородського обласного суду від 04 серпня 2017 року, визначити покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України (злочин від 06 серпня 2015 року) – 8 (вісім) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Засудженому ОСОБА_1 на підставі вироку Октябрського районного суду міста Бєлгорода від 16 травня 2017 року з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Бєлгородського обласного суду від 04 серпня 2017 року, визначити покарання за ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України (збут Орлову 06 серпня 2015 року) – 11 (одинадцять) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Засудженому ОСОБА_1 на підставі вироку Октябрського районного суду міста Бєлгорода від 16 травня 2017 року з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Бєлгородського обласного суду від 04 серпня 2017 року, визначити покарання за ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України (збут Келиму 07 серпня 2015 року) – 11 (одинадцять) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Засудженому ОСОБА_1 на підставі вироку Октябрського районного суду міста Бєлгорода від 16 травня 2017 року з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Бєлгородського обласного суду від 04 серпня 2017 року, визначити покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України (злочин від 10 серпня 2015 року) – 8 (вісім) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Засудженому ОСОБА_1 на підставі вироку Октябрського районного суду міста Бєлгорода від 16 травня 2017 року з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Бєлгородського обласного суду від 04 серпня 2017 року, визначити покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України (злочин від 13 серпня 2015 року) – 8 (вісім) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч. ч. 1, 2 ст. 70 Кримінального кодексу України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань визначити остаточне покарання засудженому ОСОБА_1 у виді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі, без конфіскації майна.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з 17 травня 2017 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_1 строк його попереднього ув'язнення з 14 серпня 2015 року по 16 травня 2016 року.

Надати дозвіл на виконання вироку Октябрського районного суду міста Бєлгорода від 16 травня 2017 року з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Бєлгородського обласного суду від 04 серпня 2017 року,у відношенні засудженого ОСОБА_1 в частині процесуальних витрат, яким з ОСОБА_1 стягнуто процесуальні витрати, пов’язані з наданням адвокатами ОСОБА_4, ОСОБА_5 юридичної допомоги в суді за призначенням в сумі 23 520 рублів.

Вважати сумою процесуальних витрат до стягнення 5555 (п’ять тисяч п’ятсот п’ятдесят п’ять) гривень 94 копійки.

Ухвала може бути оскаржена органом, що подав клопотання, особою щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України та прокурором до апеляційного суду Чернігівської області через Семенівський районний суд Чернігівської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя: С. В. Смага