Постанова № 74048982, 14.05.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/2776/17 Номер провадження 22-ц/786/876/18Головуючий у 1-й інстанції Андрущенко-Луценко С. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Прядкіна О.В.,

суддів Гальонкіна С.А., Обідіної О.І.,

секретаря Лимар О.М.,

за участі відповідача ОСОБА_2,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 07 лютого 2018 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2017 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з вказаним позовом.

Зазначав, між Банком та ОСОБА_2 17 вересня 2010 року укладено договір, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 18500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Станом на 29 листопада 2017р. у відповідача наявна заборгованість за кредитним договором у розмірі 65321,58 грн. з яких: 25947,80 грн. - тіло кредиту, 17943,39 грн. – відсотки за користування кредитом, 17843,65 грн. – пеня, 500 грн. – штраф (фіксована частина, 3086,74 грн. – штраф (процентна складова), яку просили стягнути з ОСОБА_2

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 07 лютого 2018 року позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» 65321,58 грн. заборгованості за кредитним договором та 1600 грн. судових витрат.

Рішення оскаржила ОСОБА_2, яка в апеляційні й скарзі, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, просить змінити рішення або ухвалити нове, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 5537 грн.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, з таких підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено договір № б/н від 17 вересня 2010 року, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 18500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою 3,5 % відсотків на місяць за користування кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. ( а.с.7).

Відповідач зобов’язався на підставі п. 2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6, 2.1.1.5.7 Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором, слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, в разі невиконання зобов’язань за договором, на вимогу банку виконати зобов’язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту, оплатити винагороду банку.

На підставі п. 2.1.1.12.2 Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, сплату процентів за користування кредитом клієнт здійснює шляхом надання доручення банку про списання грошей з його поточного рахунку в розмірі нарахованих процентів (договірне списання).

Пунктом 2.1.1.12.6 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік.

Позивач свої зобов’язання по договору виконав, надавши відповідачеві кредит у розмірі 18500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Однак, згідно розрахунків позивача станом на 29 листопада 2017 року у ОСОБА_2 виникла заборгованість, яка складає 65321,58 грн. з яких: 25947,80 грн. - тіло кредиту, 17943,39 грн. – відсотки за користування кредитом, 17843,65 грн. – заборгованість за пенею, 500 грн. – штраф (фіксована частина), 3086,74 грн. – штраф (процентна складова).

Задовольняючи позовні вимоги, районний суд виходив з того, що відповідачем порушено умови Кредитного договору, внаслідок чого вона має прострочену заборгованість в сумі 65321,58 грн., яка підлягає стягненню.

Колегія суддів не може повністю погодитись з вказаним висновком.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та в установлені договором строки. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Як вбачається із наданих банком розрахунків, позичальник порушив умови договору, допустивши прострочення виконання зобов’язання, у зв’язку з чим у позивача виникло право на стягнення існуючої заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, з ОСОБА_2 підлягає стягненню тіло кредиту у розмірі 25 947,80 грн. та нараховані відсотки у розмірі 17 943,39 грн.

Відповідачем розмір заборгованості, визначений банком, -не спростований, як і не надано відповідних розрахунків суми у 5537 грн., яку визнає ОСОБА_2

Відповідач не скористалась наданим їй правом на відзив на позовну заяву та не надала суду ні першої, ні апеляційної інстанції жодного письмового доказу, що підтверджують заперечення проти позову.

При цьому відповідач не заперечує факту, що на протязі, більш ніж 10 років постійно користується банківською карткою позивача, а останній платіж в погашення боргу нею здійснено 8 місяців тому.

Разом з тим, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність вимог позивача про стягнення із позичальника штрафу (процентної складової) та пені.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як вбачається із кредитного договору та витягу з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», що за порушення позичальником строків виконання зобов'язання передбачено одночасно штраф і пеню, тобто за одне й те саме порушення існує подвійна відповідальність одного виду.

Однак, в силу ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Окрім цього, в розрахунку заборгованості за кредитом відсутнє розмежування пені та комісії, в зв'язку з чим не можливо визначити розмір пені, яку просить стягнути позивач та спосіб її нарахування, а також неможливо визначити розмір комісії, яку просить стягнути позивач (а.с.5).

Згідно з ч. 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 44 ЦПК України встановлено, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Враховуючи, що позивач не надав деталізований розрахунок заборгованості за кредитним договором в частині пені та комісії, колегія суддів вважає, що в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Крім того, щодо одночасного стягнення штрафів фіксованої частини і процентної складової, колегія суддів дійшла висновку, що така заборгованість є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зважаючи на вказане з відповідача підлягає стягненню 500 грн. фіксованої частини штрафу.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги і зміни оскаржуваного рішення шляхом зменшення суми заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача з 65321,58 грн. до 44391,13 грн.

Рішення районного суду в частині відшкодування судових витрат позивача по сплаті судового збору в розмірі 1600 грн. слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.2, 376 , 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 07 лютого 2018 року змінити, зменшивши розмір заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» за кредитним договором № б/н від 17 вересня 2010 року з 65321,58 грн. до 44391,13 грн.

Рішення районного суду в частині стягнення судового збору в розмірі 1600 грн. залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий-суддя /підпис/ ОСОБА_1

Судді: /підпис/ ОСОБА_3

/підпис/ ОСОБА_4

Повний текст постанови складено 14.05.2018р.

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1