Постанова № 74048891, 08.05.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/6692/17 Номер провадження 22-ц/786/564/18Головуючий у 1-й інстанції Чуванова А. М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів : Одринської Т.В., Панченка О.О.,

при секретарі Зеленській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 22 грудня 2017 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Полтавської міської ради, виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання дій протиправними, треті особи: «Громадська організація «Об’єднання громадян «Лихачівське», Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Полтавської міської ради, виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання дій протиправними, треті особи: «Громадська організація «Об’єднання громадян «Лихачівське», Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради, посилаючись на те, що вона з 1991 року проживає в кімнаті гуртожитку колишнього ПМК-76 ВБО «Південні електромережі» за адресою: вул. Лихачова, 19, м. Полтава. У зв’язку із проживанням у гуртожитку та наявності статусу одинокої матері ОСОБА_2 24 липня 1991 року була взята на квартирний облік на отримання житла в житловому відділі виконавчого комітету Полтавськоїміської ради в пільговому списку одиноких матерів. В 1996 році на підставі рішення житлового відділу виконавчого комітету Полтавськоїміської ради та адміністрації ПМК - 76 ВБО «Південні електромережі» позивача було позбавлено права проживання в гуртожитку у займаній кімнаті. Позивач на своє звернення від 13 вересня 2002 року отримала відповідь від виконавчого комітету Полтавськоїміської ради, що у 1989 році ОСОБА_2 отримала 2-кімнатну квартиру, а тому, враховуючи черговість у пільговому списку, вирішити питання покращення житлових умов в обхід існуючої черги міськвиконком не може. 13 січня 2010 року позивачу було надано довідку, що вона все ж таки перебуває на квартирному обліку з 24 липня 1991 року, занесена в пільговий список одиноких матерів, в загальній черзі значиться під №955 та в пільговому списку цієї категорії відповідно під №13. Таким чином, на момент звернення до суду із цим позовом відповідачі не вживають жодних заходів, спрямованих на реалізацію прав громадян щодо забезпечення своєчасності та черговості отримання житлових площ, що тягне за собою визнання їх дій протиправними та такими, що порушують реалізацію приписів ст.47 Конституції України щодо права позивача на житло.

Просила визнати протиправною бездіяльність Полтавськоїміської ради та виконавчого комітету Полтавської міської ради в частині невжиття заходів спрямованих на реалізацію прав громадян щодо забезпечення своєчасності та черговості отримання житлових площ ОСОБА_2

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 22 грудня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до Полтавської міської ради, виконавчого комітету Полтавської міської ради, про визнання дій протиправними; треті особи «Громадська організація «Об’єднання громадян «Лихачівське», Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради, відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким її позовні вимоги задовольнити повністю.

У відзиві на апеляційну скаргу Полтавська міська рада зазначила, що вважає апеляційну скаргу ОСОБА_2 необґрунтованою та такою, що підлягає відхиленню.

Управління майном комунальної власності міста Виконавчого комітету Полтавської міської ради у відзиві на апеляційну скаргу зазначило, що вважає рішення суду першої інстанції прийнятим з дотриманням чинного законодавства, ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи. Просило у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін та Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що сім’я ОСОБА_2 у складі 2 осіб (мати та син) взято на облік при місцевих радах 24 липня 1991 року, у зв’язку з проживанням у гуртожитку, та включено у пільговий список одиноких матерів під №162.

На підставі рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради №185 від 14 липня 1999 року ОСОБА_2 було знято з квартирного обліку, у зв’язку з виїздом з м. Полтави. Після поновлення документів, рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради №233 від 14 серпня 2002 року ОСОБА_2 було поновлено на квартирному обліку у пільговому списку одиноких матерів з дати попередньої постановки на облік (тобто з 24 липня 1991 року) під №116, та визнано як таку, що була знята з обліку помилково (а.с.98-102 рішення).

На даний час ОСОБА_2 перебуває на квартирному обліку при виконавчому комітеті Полтавської міської ради з 24 липня 1991 року, складом сім’ї 2 особи, під №4 в списку одиноких матерів.

Згідно ст. 24 Конституції України проголошує, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЖК України громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Як вбачається з ч.ч. 1, 3, 4 ст. 43 ЖК України громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень).

Також відповідно до даної статті та п. 38 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470, громадянам, які перебувають на квартирному обліку, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється законодавством Союзу РСР, вищевказаним кодексом та правилами, а також іншими актами законодавства Української РСР. Черговість надання жилих приміщень визначається часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).

Статтею 46 ЖК Української PCP визначено перелік осіб, яким жилі приміщення можуть бути надані поза чергою, до таких віднесено, зокрема, інвалідів Великої Вітчизняної війни і прирівняних до них у встановленому порядку осіб, яким жиле приміщення надається поза чергою протягом двох років з дати прийняття рішення про включення їх до списку на позачергове одержання жилого приміщення, а з них інвалідам першої групи з числа учасників бойових дій на території інших держав - протягом року з визначенням переважного права інвалідів великої Вітчизняної війни і прирівняних до них у встановленому порядку осіб на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків.

Тобто, судом першої інстанції вірно встановлено, що до переліку осіб, які мають право на позачергове отримання житлових приміщень, категорія «одинокі матері» не належить.

При цьому, позивачем не надано суду доказів наявності переважного права на отримання житла, відмінного від інших осіб, які за часом взяття на облік у цьому списку передують позивачу.

ОСОБА_2 має право на забезпечення житлом лише за умови надходження її черги на отримання житла. Порушення черговості є порушенням норм чинного законодавства та прав осіб, які перебувають в черзі перед позивачем.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на отримання житла в установленому законом порядку, однак за умови надходження її черги у відповідному обліку, та не може отримати житло раніше осіб, які перебувають перед нею у черзі. Отже, позивач не може отримати житло, порушивши права інших осіб, включених раніше до списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов і мають рівнозначні з нею права.

Посилання ОСОБА_2 на те, що вона разом з сином в 1995 році була виселена з гуртожитку та їй не було надано місця для проживання не впливає на процедуру та порядок отримання квартири, не надає пільги для позачергового отримання житла, а тому не може бути підставою для задоволення позову.

Безпідставними є доводи наведені в апеляційній скарзі стосовно того, що інша особа з аналогічними ПІБ, яка має доньку, у 1989 році отримала квартиру проте у 2002 році знову стояла в черзі на отримання житла, оскільки дана обставина не стосується позивача та не впливає на отримання нею житла.

Посилання ОСОБА_2 на те, що представником Полтавської міської ради зазначено про недоведеність позивачем, що її черга пропущена, проте не надано доказів про протилежне тоді як доступ до цих документів має тільки відповідач, а також доводи стосовно того, що відповідачем не надано доказів, що помилкове зняття її з обліку та подальше поновлення не вплинуло на черговість отримання житла є необґрунтованими.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тоді як, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що її чергу було пропущено, чи при поновленні її на обліку її права, щодо черговості були порушені.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_3 клопотання про витребування доказів не заявляла.

Крім того, як вже зазначалося та вбачається з матеріалів справи на момент постановлення на облік в 1991 році вона була 162 в черзі, на момент поновлення -116, тобто її було поновлено на обліку з урахування наближення черги. Тоді як доказів на спростування даної обставини позивачем не надано.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який повно встановивши фактичні обставини справи, із дотриманням норм процесуального права, вірно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, ухвалив рішення, яке відповідає закону.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 22 грудня 2017 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 10 травня 2018 року.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді: Т.В. Одринська

ОСОБА_4