Ухвала суду № 74048837, 07.05.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/947/18 Номер провадження 11-сс/786/243/18Головуючий у 1-й інстанції Материнко М.О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого - суддіОСОБА_1,суддів з секретаремОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, з участю прокурора підозрюваногоОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава справу за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 10 квітня 2018 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою щодо ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, проживаючого в цивільному шлюбі, маючого на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_3, водія ПАТ «Гадячгаз», несудимого,

підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.15 та ч.2 ст.185, ч.2 ст.292 КК України, продовжено строк тримання під вартою на строк 60 днів (всього до 4-х місяців), тобто до 11 червня 2018 року та визначений розмір застави – 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 140960 грн., з покладенням певних обов’язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні 11 лютого 2018 року за попередньою змовою групою осіб пошкодження магістрального газоконденсатопроводу «Яблунівка-Гадяч» філії ГПУ «Полтавагазвидобування» на ділянці місцевості між с. Петрівка-Роменська в сторону с. Комешеве Гадяцького району Полтавської області, поблизу електроопори №83, що призвело до порушення нормальної роботи зазначеного трубопроводу та створило небезпеку для життя людей, а також у вчиненні цього ж дня о 5 год. 50 хв. незакінченого замаху на крадіжку за попередньою змовою групою осіб газоконденсату із зазначеного вище місця несанкціонованого втручання до газоконденсатопроводу.

Мотивуючи рішення, слідчий суддя зазначив про поважність причин тривалого строку досудового розслідування і тримання підозрюваного під вартою. Вказав про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих злочинів та про відсутність даних, що дозволяють скасувати тримання під вартою.

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_6 прохає обрати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою. При цьому зазначає, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, працює, утримує малолітню дитину.

Звертає увагу на свою другорядну роль під час вчинення злочину і вказує про відсутність даних щодо перешкоджання з його боку кримінальному провадженню чи намагання ухилитися від органу досудового розслідування та суду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного на підтримання доводів апеляційної скарги, думку прокурора про законність ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого.

За змістом кримінального процесуального закону (ст.199 КПК України) при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя досліджує подані йому матеріали на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу, з’ясовує конкретні причини тривалого строку досудового розслідування і тримання особи під вартою, чи не допущено безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, необхідні для вирішення справи, чи не з’явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший передбачений законом запобіжний захід, тощо.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, слідчий суддя не в повній мірі оцінив обставини, що враховуються при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою, та не виконав належним чином приписів ст.177, ст.183, ст.197, ст.199 КПК України.

Обґрунтованість підозри та необхідність застосування запобіжного заходу в апеляційній скарзі не оспорюються.

Водночас, приймаючи рішення про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_6, слідчий суддя не навів належних мотивів того, що лише самий суворий запобіжний захід зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків і не обґрунтував неможливість застосування більш м’якого запобіжного заходу.

Відповідно до ст.5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на волю та особисту недоторканність.

Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як:

с) законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення;

Параграф 3 статті 5 Конвенції передбачає, що обґрунтована підозра сама по собі не виправдовує взяття особи під варту, і орган досудового слідства зобов'язаний привести інші підстави для обрання такого запобіжного заходу.

З огляду на положення, закріплені у ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену, зокрема, у п.62 рішення від 12 січня 2012 року у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої зі спливом певного часу державні органи були зобов'язані навести більш докладні та відповідні поточному стану провадження причини для позбавлення підозрюваного свободи.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, ОСОБА_6 раніше ні до кримінальної, ні до адміністративної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, сім'ю, на утриманні малолітню дитину, працює, що підтверджується відповідними копіями документів.

У той же час сторона обвинувачення не довела реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, а тому колегія вважає за можливе змінити запобіжний захід на більш м’який.

Адже загальна складність справи не може вважатися «достатньою» причиною для тримання підозрюваного під вартою, про що наголошує Європейський суд з прав людини у п.63 рішення від 12 січня 2012 року у справі «Тодоров проти України».

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що більш м’який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігти спробам перешкоджати кримінальному провадженню.

Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.405, ст.407 та ст.422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 10 квітня 2018 року щодо ОСОБА_6 скасувати.

Ухвалити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_7 від 6 квітня 2018 року про продовження строку тримання під вартою та обрати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, з 22 год. до 6 год. на строк до 11 червня 2018 року.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України зобов’язати підозрюваного ОСОБА_6 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого та прокурора а також виконувати такі обов’язки:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними в даному кримінальному провадженні;

На підставі ст.202 КПК України звільнити ОСОБА_6 з-під варти в залі суду та зобов’язати його невідкладно прибути до місця свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Виконання ухвали покласти на Гадяцький ВП ГУ НП в Полтавській області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3