Рішення № 74048568, 10.05.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 10.05.2018 Справа № 554/703/18

Провадження №2/554/1310/2018

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2018 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави, в складі суду :

головуючої судді - Блажко І.О.

при секретарі - Кучеренко В.В.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_2, в особі представника позивача за довіреністю ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо транспортної пригоди , -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних внаслідок ДТП. В якій прохала: стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 25 959 грн. 85 коп. відшкодування матеріальної шкоди; 2 000 грн. вартості проведених експертних досліджень; з метою забезпечення позову накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно відповідача, яке належить йому на праві власності; стягнути з відповідача відшкодування судових витрат; витребувати в ПрАТ «СК «Уніка» оригінал повідомлення про ДТП від 17.09.2017 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (власник ТЗ ОСОБА_2М.) та належно посвідчену копію страхової справи про зазначене ДТП. В обґрунтування позову зазначили, що 17.09.2017 ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, в м. Полтаві по вул. Петровського, виїхав на смугу зустрічного руху, що призвело до зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, власник ТЗ ОСОБА_2 Згідно повідомлення про ДТП, що було складено 17.09.2017 о 15.40 годин сумісно обома водіями («Європротокол»), ДТП сталася з вини водія ОСОБА_3 Вина водія ОСОБА_3 підтверджується повідомленням та схемою ДТП і поясненнями учасників та свідків пригоди. Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження №010118 від 04.01.2018 вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 21154 складає 43 703,39 грн. Витрати на експертні послуги склали 2000 грн. Відповідно до поліса АК 5333184, що діяв станом на 17.09.2017 цивільно-правова відповідальність відповідача, ОСОБА_3 була застрахована у ПрАТ «СК «УНІКА». Для досудового врегулювання позовних вимог позивач звернувся до ПрАТ «СК «УНІКА». Відповідно до повідомлення про ДТП ПрАТ «СК «УНІКА» виплатило позивачеві, ОСОБА_2 суму страхового відшкодування в розмірі 17743,54 грн. Загальна сума матеріальних збитків, що не відшкодовані, складає: (43703,39-17743,54) + 2000,00 = 27959,85 грн. ОСОБА_3, як власник джерела підвищеної небезпеки – автомобіля НОМЕР_3, повинен відшкодувати позивачу, ОСОБА_2 витрати, які він мусить зробити для відновлення первинного стану свого автомобіля НОМЕР_4, пошкодженого в ДТП, тобто витрати на його повний ремонт. Протягом тривалого часу у зв’язку з пошкодженням автомобіля позивачеві, ОСОБА_2 довелося самостійно шукати гроші для ремонту автомобіля, і до того суворий сімейний бюджет позивача довелося спрямувати на ремонт пошкодженого в результаті ДТП автомобіля. Від пригніченого стану та нецільового використання сімейних грошей постраждали крім самого позивача, ОСОБА_2 і члени його родини, родичі, що призвело до розладу стосунків у родині позивача. На тривалий час після ДТП позивачеві, ОСОБА_2 та його близьким довелося пересісти на громадський транспорт, що викликало суттєві незручності у пересуванні. ОСОБА_2 через втрату автомобіля, не міг виконувати певні доручення керівництва, що були пов’язані з переїздом, що спричинило зменшення заробітної плати. Розмір душевних страждань позивача, ОСОБА_2 і страждань його родини оцінюється в 10 000 грн., щоб компенсувати ті емоційні страждання, які довелося перенести йому і його родині, та витрати, пов’язані з відновленням психічного стану, відпочинком від усього що сталося із ним та членами його родини. Ціна враховує в себе усі страждання, які довелося перенести позивачеві, зозуля А.М., а саме порушення звичайного способу життя, негативного впливу на стан здоров’я, а також моральних страждань, пов’язаних з дорожньо-транспортною пригодою, через що звертається до суду з позовом.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 за дорученням ОСОБА_1 позов підтримала повністю. Проти винесення заочного рішення не заперечувала.

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 02.03.2018, 04.04.2018 та 10.05.2018 не з'явився будучи належним чином повідомленим (ст.130 ЦПК України), шляхом отримання судових повісток, про час та місце розгляду справи та не надав суду дані про причину неявки. (а.с.61,134,150)

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_3 за ордером ОСОБА_5 04.04.2018 та 10.05.2018 не з'явився будучи повідомленим про час та місце розгляду справи у встановлений ЦПК України спосіб. При цьому надали суду відзив на позовну заяву, у якому зазначили, що з позовом ОСОБА_3 не погоджується в повному обсязі, вважає його безпідставним та необґрунтованим виходячи з наступного. Відповідно до поліса № АК 5333184, що діяв станом на 17.09.2017 цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА». Для досудового врегулювання позовних вимог позивач звернувся до ПрАТ «СК «Уніка», яке виплатило позивачеві суму страхового відшкодування в розмірі 17 743 грн. 54 коп. Також з суті позову вбачається , що позивач не погоджується з такою сумою страхового відшкодування, оскільки згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 010118 від 04.01.2018 вартість відновлювального ремонту його автомобіля складає 43 703,39 грн., а тому різницю між сумою виплаченого страхового відшкодування та вартістю відновлюваного ремонту, що складає 25 959 грн.85 коп. позивач просить стягнути з відповідача. Якщо позивач не погоджувався з сумою страхового відшкодування та визначеною страховиком сумою завданих йому збитків (розміром шкоди оціненим страховиком) він повинен був оскаржувати в судовому порядку рішення страховика про здійснення страхового відшкодування в сумі 17 743 грн.54 коп., оскільки ліміт відповідальності ОСОБА_3 складає 100 000 грн. Страховиком було винесене рішення про здійснення страхового відшкодування в сумі 17 743 грн. 54 коп. яке не оскаржувалось позивачем, то слід вважати, що позивач погодився з визначеною страховиком сумою завданих йому збитків (розміром шкоди оціненим страховиком), а отже звернення до ОСОБА_3 з позовом про стягнення шкоди в більшому розмірі є безпідставним та необґрунтованим. Крім того, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження зазначених в позовній заяві обгрунтувань моральної шкоди, а саме виникнення пригніченого стану, внаслідок чого позивач почав до всього нервово відноситися, того що відбувся розлад стосунків у родині та інших обставин на які посилається позивач як на підставу своїх вимог по сплаті моральної шкоди. Тому прохає, в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних в результаті ДТП - відмовити в повному обсязі. (а.с.80-84)

Третя особа ПАТ СК «УНІКА» в судове засідання свого представника не направили, надіславши суду лист про розгляд справи без участі представника третьої особи. (а.с.93-94)

Відповідно до ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 17.09.2017 ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_3, в м. Полтаві по вул. Петровського, рухаючись прямо, не врахував дорожню обстановку, не дотримався руху якнайближче до правого краю проїзної частини, внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху, що призвело до зіткнення з автомобілем НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_4, власник ТЗ ОСОБА_2 (а.с.96)

Згідно Повідомлення про ДТП, що було складено 17.09.2017 о 15.40 годині сумісно обома водіями («Європротокол»), ДТП сталася з вини водія ОСОБА_3 (а.с.96).

Таким чином, вина ОСОБА_3 підтверджується повідомленням та схемою ДТП.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХХ №884963 від 27.11.2014 автомобіль НОМЕР_6 на праві власності належить ОСОБА_2 (а.с.10)

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САТ №502539 від 17.10.2013 автомобіль НОМЕР_7 на праві власності належить ОСОБА_3 (а.с.109).

Автомобіль марки «DAEWOO Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_8на момент ДТП був застрахований в ПрАТ «СК «УНІКА» згідно полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/5333184. (а.с.105)

18 вересня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «СК «УНІКА» із заявою про виплату матеріального збитку. (а.с.76)

ПрАТ «СК «УНІКА» на підставіПолісу АК/5333184 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 02.12.2016 в зв’язку з настанням страхового випадку власнику пошкодженого транспортного засобу ОСОБА_2 було виплачено страхове відшкодування в сумі 17 743 грн. 54 коп., що підтверджується копією : страхового акту №00236848 від 10 листопада 2017 року; платіжним дорученням №050406 від 28 листопада 2017 року. (а.с.78-79).

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.37.1 ст.37 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у ст.35 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» документів або в строки та обсягах, визначених рішенням суду.

Відповідно до п.32.7 ст.32 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик не відшкодовує шкоду, пов»язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу.

Таким чином, в зв»язку з настанням події, передбаченої ст.41 п.1 У «Про обов»язкове страхування цивліьно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ПрАТ «СК «УНІКА» здійснило виплати відшкодування ОСОБА_2 в розмірі 17 743 грн. 54 коп.

Статтею 29 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Таким чином, відшкодовуються не матеріальні витрати, а саме вартість відновлювального ремонту.

Відповідно до Правового висновку у справі за № 6-2969цс16 від 31.05.2017, вартість відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу більша за вартість матеріального збитку, а вартість матеріального збитку – це та сума, яку за ЗУ від 01.07.2004 за № 1961-IV «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» має сплатити страховик як страхове відшкодування.

Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля (аналогічна правова позиція наведена в листі Верховного Суду України від 19.07.2011 "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування").

Відповідно ст.1192 ЦК України, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. При цьому, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження №010118 від 04.01.2018 судового експерта ОСОБА_6 вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 21154 реєстраційний номер ВІ 5818АК пошкодженого внаслідок ДТП, яка сталася 17.09.2017, у цінах на час огляду становить: 43 703 грн. 39 коп. Вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля ВАЗ 21154 реєстраційний номер ВІ 5818АК внаслідок ДТП яка сталася 17.09.2017, у цінах на час огляду з технічної точки зору, становить: 30 773 грн. 27 коп. (а.с.12-22)

Таким чином, вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 21154 станом на 04.01.2018 складає 43 703 грн. 39 коп.

Витрати ОСОБА_2 на експертні послуги, які склали 2000, що слідує із копії договору від 12 грудня 2017 (а.с.43).

Таким чином, загальна сума матеріальних збитків, що не відшкодовані, складає (43703,39 (вартість відновлювального ремонту) -17743,54 (страхове відшкодування) + 2000,00 (витрати на експертні послуги)) 27959,85 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187, п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Шкода завдана одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

Згідно ч.1 ст. 22, ч.1 ст.1166 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме - шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник – особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки – особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом із тим правила регулювання деліктних зобов’язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, – якщо законом передбачено такий обов’язок.

Так, відповідно до ст.999 ЦК України законом може бути встановлений обов’язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров’я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов’язкове страхування). До відносин, що випливають із обов’язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов’язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним ЗУ від 01.07.2004 за № 1961-IV «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Метою здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності ЗУ від 01.07.2004 за № 1961-IV «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об’єктом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов’язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров’ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5).

Згідно зі статтею 6 ЗУ від 01.07.2004 за № 1961-IV «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю та/або майну потерпілого.

За змістом ЗУ від 01.07.2004 за № 1961-IV «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Як передбачено статтею 1194 ЦК України, в разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Тобто з метою захисту інтересів потерпілого на страхувальника (зокрема, винуватця ДТП) покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність.

Отже, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування завданої потерпілому шкоди, то страховик, який виплатив страхове відшкодування, на підставі статті 1194 ЦК України має право звернутися безпосередньо до страхувальника з вимогою про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на вищенаведене, сторонами договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов’язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов’язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов’язання згідно з договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника – в договірному зобов’язанні ним є страховик.

Разом із тим, зазначені зобов’язання не виключають одне одного. Деліктне зобов’язання – первісне, основне зобов’язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування – виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов’язково припиняє деліктне зобов’язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов’язаною. При цьому, потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов’язаний виконати обов’язок зі здійснення страхового відшкодування.

З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов’язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов’язанні.

Таким чином ОСОБА_2 як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов’язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов’язково припиняє деліктне зобов’язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов’язаною.

Тож ОСОБА_2 має право на отримання відшкодування від особи, що заподіяла таку шкоду, у повному обсязі, і отримавши частину відшкодування від страховика на підставі договору страхування між заподіювачем шкоди і страховиком, має право вимагати від заподіювача шкоди, тобто від відповідача, відшкодування йому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, відповідач ОСОБА_3, як власник джерела підвищеної небезпеки – автомобіля НОМЕР_9, повинен відшкодувати ОСОБА_2 витрати, які він мусить зробити для відновлення первинного стану свого автомобіля НОМЕР_4, пошкодженого в ДТП, тобто витрати на його повний ремонт.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення завданої майнової шкоди в розмірі 25 959 грн. 85 коп.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає : 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»зку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім»ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у принижені честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до п.22.3 ст.22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену п.п.3, 4 ч.2 ст.23 ЦК України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно п.5 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов”язковому з”ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають : наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв”язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 №4 „Про судову практику в справах про відшкодував нняморальної (немайнової) шкоди” крім інших вимог, передбачених ст.137 ЦПК України, має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, з яких міркувань виходив позивач, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог про стягнення матеріальної та моральної шкоди у повному обсязі. Оскільки не можна заперечити той факт, що майно ОСОБА_2 було значно пошкоджено, що підтверджується матеріалами страхової компанії про дане ДТП та висновком експерта. Ці обставини змусили як позивача, так і його родину значно змінити свій спосіб життя, що також підтверджується вищезазначеними матеріалами, так як вони значний час не могли користуватися належним їм майном, що також викликало моральні страждання.

Розмір душевних страждань позивача і страждань його родини оцінюється в 10 000 гривень. Ціна враховує в себе усі страждання, які довелося перенести позивачеві зокрема: порушення звичайного способу життя, негативного впливу на стан здоров’я, а також моральних страждань, пов’язаних з дорожньо-транспортною пригодою.

Судові витрати по справі сплачені позивачем складають : судовий збір - 704 грн. 80 копійок, витрати на проведення експертних досліджень - 2 000 гривень (а.с.1,43).

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов’язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Також стягнути з ОСОБА_3судові витрати сплачені позивачем при подачі позову.

Керуючись ст.ст.12, 81,130,131, 141, 229, 263, 354 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2, в особі представника позивача за довіреністю ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо транспортної пригоди - задовольнити повністю.

Стягнути з громадянина України, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований - АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_10 на користь громадянина України, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований - АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_11 майнову шкоду в розмірі 25 959 (двадцять п»ять тисяч дев»ятсот п»ятдесят дев»ять) грн. 85 (вісімдесят п»ять) коп., моральну шкоду 10 000 (десять тисяч) грн., вартість проведення експертних досліджень – 2 000 (дві тисячі) грн., судовий збір – 704 (сімсот чотири) грн. 80 (вісімдесят) коп., всього 38 664 (тридцять вісім тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 85 (вісімдесят п»ять) коп.

Складання поновного тексту відкладено на 5 (п»ять) робочих днів 16 травня 2018 року.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після спливу строку на подачу апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана.

Заочне рішення суду може бути переглянуто Октябрським районним судом м. Полтави за заявою відповідача, яку може бути подано до суду протягом 20 днів зо дня отримання ним копії рішення.

Суддя І.О.Блажко