Рішення № 74048411, 15.05.2018, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/839/18

Номер провадження 2/541/609/2018

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15 травня 2018 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі:

головуючого судді - Андрущенко-Луценко С.В.,

за участю секретаря судового засідання - Калініченко Л.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Миргороді справу за позовом ОСОБА_1 до Державного Миргородського гренажного заводу про стягнення заборгованості по витратах на службове відрядження, витрат на господарські потреби підприємства, -

в с т а н о в и в :

20.04.2018 року ОСОБА_1звернувся до Миргородського міськрайонного суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що він з 06.07.2016р. до 27.11.2017р. працював на посаді директора Державного Миргородського гренажному заводу. Під час роботи змушений був через відсутність коштів підприємства використовувати власну заробітну плату на витрати на відрядження та господарські потреби підприємства, що підтверджується відповідною довідкою.

Відповідно до ст.121 КЗпП України, працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями.

Зважаючи на що, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість по витратах на відрядження та витрати на господарські потреби підприємства в розмірі 4860,84 грн..

Копія ухвали про відкриття провадження у справі, копія позовної заяви та копії доданих до неї документів направлялися відповідачу – ОСОБА_2 Миргородському гренажному заводу та отримані ним (а.с.12). Відзиву на позов у встановлений законом строк на адресу суду від відповідача не надійшло.

У відповідності до положень ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки сторонами не направлено на адресу суду клопотань про інше.

Суд, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що, згідно записів у трудовій книжці, позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Державним Миргородським гренажним заводом з 06.07.2016 року до 27.11.2017 року (а.с.3).

Станом на 19.04.2018 року, підприємство заборгувала позивачу 4860 грн. 84 коп. витрачених власних коштів на господарські потреби підприємства та відрядження, що підтверджується довідкою відповідача (а.с.4).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.121 КЗпП України, працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями.

Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.

Згідно ч. 2 ст. 1158 ЦК України особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана при першій нагоді повідомити її про свої дії. Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір.

Згідно ч. 1 ст. 1160 ЦК України особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, має право вимагати від цієї особи відшкодування фактично зроблених витрат, якщо вони були виправдані обставинами, за яких були вчинені дії.

У разі придбання працівником товарів для потреб підприємства, використання коштів (у тому числі власних) до бухгалтерської служби надаються визначений діючим законодавством Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, а також документи, що підтверджують використання таких коштів.

Якщо керівник підприємства підтвердив доцільність та обґрунтованість здійснених працівником витрат затвердив Звіт, бухгалтерська служба відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291, відображає у бухгалтерському обліку зобов'язання перед підзвітною особою, визнане підприємством, за кредитом субрахунку 372 "Розрахунки підзвітними особами".

Оскільки відповідачем визнається суму боргу по рахунку 372 перед позивачем, що підтверджується довідкою підприємства №23 від 19.04.2018 року (а.с.4), а також враховуючи ту обставину, що відзиву на позовну заяву відповідач не направив в установленому законом порядку, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення.

Судові витрати підлягають до стягнення з відповідача Державного Миргородського гренажного заводу на користь держави у відповідності до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 76-81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 279 ЦПК України; ст.ст. 1158, 1160 ЦК України; ст.121 КЗпП України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (вул.Великотирнівська, 39 а, кв.152, м.Полтава, 36000, РНОКПП НОМЕР_1) до Державного Миргородського гренажного заводу (вул.Київська, 15, м.Миргород, Полтавська обл., 37606, ЄДРПОУ 00703279) про стягнення заборгованості по витратах на службове відрядження та витрат на господарські потреби підприємства задовольнити.

Стягнути з Державного Миргородського гренажного заводу на користь ОСОБА_1 4860 грн. 84 коп. (чотири тисячі вісімсот шістдесят гривень вісімдесят чотири копійки) заборгованості по витратах на службове відрядження та витрат на господарські потреби підприємства.

Стягнути з Державного Миргородського гренажного заводу на користь держави 1762 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні) судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області на протязі тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Суддя: ОСОБА_3