Постанова № 74046378, 07.05.2018, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/547/18

Провадження № 2-а/675/86/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2018 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Столковського В. І., з участю: секретаря судового засідання – Кущука А. О., позивача – ОСОБА_1, представника відповідача – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у режимі відеоконференції в залі суду в м. Ізяслав адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» про визнання дій та рішення протиправними та зобов’язання до вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» про визнання дій та рішення протиправними та зобов’язання до вчинення певних дій.

В обґрунтування позову зазначає, що 27 вересня 2017 року він одержав від родичів посилку, у якій, зокрема, знаходилися чотири консерви у металевій тарі. Вказані консерви були вилучені у нього та передані на склад установи. У подальшому ОСОБА_1 звернувся до адміністрації виправної колонії з заявою про видачу зазначених продуктів харчування, однак йому було відмовлено у задоволенні цієї заяви з незрозумілих причин.

Позивач зазначає, що засудженим дозволяється придбання аналогічних продуктів харчування у крамниці Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)», а тому відмова у видачі йому вмісту консервів, що надійшли у посилці від родичів, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просить суд визнати протиправними дії Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» при прийнятті консервів у посилках (бандеролях) та подальшому оформленню такого прийняття на відповідальне зберігання, визнати протиправним рішення відповідача щодо відмови у видачі консервів зі складу установи, а також зобов’язати відповідача видати йому зі складу установи вміст консервів з додержанням правил санітарії.

Ухвалою судді від 06 березня 2018 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання у даній справі в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 04 квітня 2018 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свій адміністративний позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 заперечив проти заявленого позову, вказав, що дії представників адміністрації Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» при вилученні консерв, що надійшли у посилці засудженому ОСОБА_1, та переданні їх на склад установи для зберігання відповідають вимогам чинного законодавства.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з положеннями п. 13-1 ч. 1 ст. 537, п. 1 ч. 2, ч. 9 статті 539 КПК України засудженим надане право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність адміністрації установи виконання покарання до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, в порядку адміністративного судочинства.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 відбуває покарання у ОСОБА_3 установі «Замкова виправна колонія (№ 58)».

27 вересня 2017 року під час огляду та видачі посилки, що надійшла на ім’я позивача від ОСОБА_4, було виявлено та вилучено чотири консерви в металевих банках, які передано на склад установи.

За даним фактом комісією у складі заступника чергового помічника начальника Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» ОСОБА_5, молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» ОСОБА_6, молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» ОСОБА_7 було складено акт про вилучення продуктів харчування, предметів, виробів і речей, що не передбачені переліком продуктів харчування, виробів і речовин, які засуджені можуть отримувати в посилках (передачах), купувати в крамницях установ виконання покарань та зберігати при собі (понад встановлену переліком норму) від 27 вересня 2017 року, від підписання якого позивач відмовився.

Вказані обставини підтверджуються даними журналу № 7392 обліку посилок, бандеролей, що надійшли на адресу засуджених, та їх вмісту, картки обліку побачень, видачі посилок (передач) та бандеролей, заведеної на ім’я ОСОБА_1, та акта про вилучення продуктів харчування, предметів, виробів і речей, що не передбачені переліком продуктів харчування, виробів і речовин, які засуджені можуть отримувати в посилках (передачах), купувати в крамницях установ виконання покарань та зберігати при собі (понад встановлену переліком норму) від 27 вересня 2017 року.

В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 зазначає, що відповідач при вилученні надісланих йому у посилці консервів та переданні їх на склад установи допустив порушення вимог чинного законодавства України, яке визначає правила виконання та відбування кримінальних покарань.

Суд не погоджується з такими доводами позивача з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.ст. 1-3, 7 КВК України кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими. Завданнями кримінально-виконавчого законодавства України є визначення принципів виконання кримінальних покарань, правового статусу засуджених, гарантій захисту їхніх прав, законних інтересів та обов'язків; порядку застосування до них заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки; системи органів і установ виконання покарань, їх функцій та порядку діяльності; нагляду і контролю за виконанням кримінальних покарань, участі громадськості в цьому процесі; а також регламентація порядку і умов виконання та відбування кримінальних покарань; звільнення від відбування покарання, допомоги особам, звільненим від покарання, контролю і нагляду за ними.

Кримінально-виконавче законодавство України складається з цього Кодексу, інших актів законодавства, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_5 України.

До засуджених, які відбувають покарання на території України, застосовується кримінально-виконавче законодавство України. Порядок і умови виконання та відбування покарань визначаються та забезпечуються відповідно до законодавства, яке діє на час виконання та відбування кримінального покарання.

ОСОБА_3 поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку. Засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду. Правовий статус засуджених визначається законами України, а також цим Кодексом, виходячи із порядку і умов виконання та відбування конкретного виду покарання.

За змістом ч. 3 ст. 107 КВК України засуджені зобов'язані дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами.

Згідно з ч. 5 ст. 112 КВК України порядок приймання і вручення посилок (передач) або бандеролей, а також перелік предметів, заборонених до одержання засудженими, визначаються нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.

Порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань у виді арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі регулюють Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 29 грудня 2014 року № 2186/5 (далі - Правила).

Ці Правила обов'язкові для виконання персоналом установ виконання покарань, засудженими, які в них утримуються, а також іншими особами, які відвідують ці установи (п. 1 Правил).

В силу п. 1 розділу ХІ Правил засудженим дозволяється зберігати при собі предмети, вироби і речі в асортименті та кількості, що визначені переліком.

Предмети, вироби та речі, що не передбачені переліком або кількість яких перевищує встановлені переліком норми, які були виявлені в посилках або по прибутті засудженого до установи виконання покарань, вилучаються, про що складається акт про вилучення продуктів харчування, предметів, виробів і речей, що не передбачені переліком продуктів харчування, виробів і речовин, які засуджені можуть отримувати в посилках (передачах), купувати в крамницях установ виконання покарань та зберігати при собі (понад встановлену переліком норму) (додаток 12), та передаються на склад установи. При цьому засудженому видається другий примірник акта з відміткою про передачу речей на склад. Вилучені предмети, вироби та речі, що не передбачені переліком, повертаються засудженому після відбуття ним строку покарання або його родичам за письмовою заявою засудженого.

Продукти харчування, що не передбачені переліком, які були виявлені в посилках або придбані незаконним шляхом, підлягають вилученню, про що складається відповідний акт, та з письмової згоди начальника медичної частини установи виконання покарань або особи, яка виконує його обов’язки, передаються до їдальні або знищуються в присутності засудженого, на ім’я якого надійшла посилка, про що робиться відмітка в акті.

За змістом Переліку продуктів харчування, виробів і речовин, які засуджені можуть отримувати в посилках (передачах), купувати в крамницях установ виконання покарань та зберігати при собі (Додаток 2 до Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань (пункт 1 розділу ІІ)) (далі – Перелік) до таких належать продукти харчування фабричного (заводського) виготовлення, не в скляній або металевій тарі, з діючим терміном реалізації, які не потребують додаткового приготування шляхом термічної обробки та можуть зберігатися при кімнатній температурі, свіжі фрукти та овочі (огірки, помідори, цибуля, часник, перець, капуста, морква та зелень), а також чай та тютюнові вироби фабричного розфасування.

Також п. 3 розділу Х Правил імперативно визначено, що у посилках і передачах забороняється передавати засудженим продукти харчування в скляній та металевій тарі, крім випадків придбання таких продуктів у крамниці установи виконання покарань.

Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що консерви, які надійшли позивачу у посилці, містилися у металевій тарі, що не передбачено вищезазначеним Переліком.

Відтак, дії відповідача щодо вилучення зазначених продуктів харчування та передання їх на склад установи відповідають вимогам Правил.

Посилання ОСОБА_1 на те, що адміністрацією Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» всупереч вимогам чинного законодавства не складено акта про вилучення продуктів харчування, спростовується долученим до матеріалів справи актом про вилучення продуктів харчування, предметів, виробів і речей, що не передбачені переліком продуктів харчування, виробів і речовин, які засуджені можуть отримувати в посилках (передачах), купувати в крамницях установ виконання покарань та зберігати при собі (понад встановлену переліком норму) від 27 вересня 2017 року.

Доводи позивача стосовно того, що продукти харчування у металевій тарі можна купувати в крамниці установи виконання покарань, що підтверджується переліком товарів, які реалізуються особам, які відбувають покарання у виді позбавлення волі в ОСОБА_3 установі «Замкова виправна колонія (№ 58)» у квітні місяці 2018 року, затвердженим начальником установи 05 квітня 2018 року, а тому адміністрація колонії повинна була надати йому вміст переданих у посилці консервів, а також відносно відсутності у чинному законодавстві України заборони щодо видачі засудженим вмісту надісланих у металевій тарі продуктів харчування не беруться судом до уваги, оскільки Правилами не передбачено можливості вчинення посадовими особами виправних установ таких дій.

Натомість, п. 1 розділу ХІ Правил визначено, що продукти харчування, що не передбачені переліком, які були виявлені в посилках, з письмової згоди начальника медичної частини установи виконання покарань або особи, яка виконує його обов’язки, передаються до їдальні або знищуються в присутності засудженого, на ім’я якого надійшла посилка, про що робиться відмітка в акті.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутня письмова згода начальника медичної частини ЗВК № 58 на передання вилучених продуктів харчування до їдальні або їх знищення, за наявності якої можуть бути вчинені такі дії. Представник відповідача ОСОБА_2 ствердив суду, що така згода не надавалася. Тому, на думку суду, відповідачем правомірно передано вилучені у ОСОБА_1 консерви на склад установи.

Суд також зауважує, що Правила прийнято відповідно до статей 51, 59, 102, 107 та 151 Кримінально-виконавчого кодексу України та з метою врегулювання порядку виконання та відбування кримінальних покарань у виді арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі.

Питання визнання законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, ОСОБА_5 міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень може бути оскаржене в судовому порядку. Водночас зазначені Правила не визнані в судовому порядку незаконними чи такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині, є чинними та обов'язковими до виконання на всій території України.

За вимогами ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

На думку суду, в даній справі відповідачем доведено належними та допустимими доказами правомірність своїх дій.

Зважаючи на зазначене, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243-246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» про визнання дій та рішення протиправними та зобов’язання до вчинення певних дій відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1: утримується в ОСОБА_3 установі «Замкова виправна колонія (№ 58)» за адресою: м. Ізяслав, вул. Гагаріна, 2 Хмельницької області, рнокпп у матеріалах справи відсутній.

Відповідач ОСОБА_3 установа «Замкова виправна колонія (№ 58)»: адреса місцезнаходження - м. Ізяслав, вул. Гагаріна, 2 Хмельницької області, код ЄДРПОУ 08564771.

Повне рішення складене 16 травня 2018 року.

Суддя: В. І. Столковський