Ухвала суду № 74045899, 10.05.2018, Біловодський районний суд Луганської області

10.05.2018

Справа № 408/8090/16-ц

6/408/43/18

УХВАЛА

10 травня 2018 року смт. Біловодськ

Біловодський районний суд Луганської області у складі:

головуючого Соболєва Є.О.

при секретареві Негоді В.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення, винесеного у цивільній справі № 408/8090/16-ц,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 28 квітня 2017 року у цивільній справі № 408/8090/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення сум боргу позов ОСОБА_1 було задоволено. Стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 190294,03 грн. – суму боргу за договором позики. Також цим рішенням з відповідача на користь держави стягнуто судовий збір, що повинен був сплатити при зверненні до суду з позовом позивач, в розмірі 1902,94 грн.

У порядку виконання даного судового рішення позивач звернувся з заявою до суду, в якій просить розстрочити виконання рішення суду в такому порядку: стягнути негайно 20000,00 грн.; стягнення 80000,00 грн. відстрочити на 3 місяці з моменту набрання ухвалою суду про розстрочення рішення законної сили; стягнення 90294,03 грн. відстрочити на 6 місяців з моменту набрання ухвалою суду про розстрочення рішення законної сили.

Обґрунтовуючи подану заяву ОСОБА_1 зазначив, що відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» до заяви про примусове виконання рішення суду стягувач повинен додати квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотка від суми, що підлягає стягненню. Суму в такому розмірі одразу він не здатен сплатити з огляду на скрутний його майновий стан.

У судовому засіданні під час розгляду даної заяви сторони участі не брали. Позивач подав заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності. Відповідач до суду не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, що не перешкоджає розгляду заяви ОСОБА_1 по суті.

Перевіривши доводи поданої заяви, оглянувши матеріали цивільної справи, в якій було винесено судове рішення, суд вважає заяву ОСОБА_1 такою, що підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Дійсно, стадія виконання судового рішення згідно практики ЄСПЛ вважається складовою частиною судового процесу.

Частинами 1, 3 ст. 435 ЦПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вимогами ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягувач до заяви про примусове виконання рішення повинен додати квитанцію про сплату авансового внеску у розмірі 2 відсотків від суми, що підлягає стягнення. Якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску при поданні виконавцеві виконавчого документа, то такий виконавчий документ повертається стягувачу без прийняття до виконання згідно п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону. Якщо стягувач не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачених ст. 43 цього Закону, виконавчий документ також повертається стягувачу без подальшого виконання згідно п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону.

У цьому випадку позивач ОСОБА_1 до заяви про примусове виконання судового рішення повинен надати документ, що підтверджує сплату авансового внеску на суму 3805,88 грн.

Позивач зазначає, що таку суму одразу він через скрутний майновий стан сплатити не здатен.

Матеріалами справи підтверджується факт, що позивачу через скрутний майновий стан надавалось відстрочення сплати судового збору.

З огляду на те, що вимогами Закону України «Про виконавче провадження» не передбачена можливість відстрочення або розстрочення сплати авансового внеску за виконання судового рішення, суд погоджується з ОСОБА_1 щодо необхідності розстрочення виконання винесеного судового рішення з видачою нових виконавчих листів, отже його заяву слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 435, 258-260 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Розстрочити виконання рішення Біловодського районного суду Луганської області від 28 квітня 2017 року, винесеного у цивільній справі № 408/8090/16-ц, яким з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 було стягнуто 190294,03 грн. – суму боргу за договором позики, таким чином: 1) стягнути негайно 20000,00 грн; 2) стягнення 80000,00 грн. відстрочити на 3 місяці з моменту набрання законної сили ухвалою про розстрочення судового рішення; 3) стягнення 90294,03 грн. відстрочити на 6 місяців з моменту набрання законної сили ухвалою про розстрочення судового рішення.

Замість раніше виданого виконавчого листа, ОСОБА_1 видати виконавчі листи на відповідні суми стягнення, зазначені в цій ухвалі.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області протягом п’ятнадцятии днів з моменту її ухалення.

Головуючий: