Ухвала суду № 74045766, 17.05.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.05.2018 Справа №607/13150/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Кунцьо С.В.

за участю секретаря Ліщинського О.І.

прокурора Лушкін І.В.

розглянувши, у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Тернополі клопотання начальника державної установи «Чортківська установа виконання покарань №26» про роз’яснення порядку направлення засудженого ОСОБА_1 Манучара до місця відбування покарання у виді обмеження волі,

В С Т А Н О В И В:

На адресу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшло клопотання від начальника державної установи «Чортківська установа виконання покарань №26» про роз’яснення порядку направлення засудженого ОСОБА_1 Манучара до місця відбування покарання у виді обмеження волі.

В обґрунтування поданого клопотання начальник держаної установи вказує на те, що у вироку Тернопільського міськрайонного суду від 30.03.2018 року не вказано порядок направлення засудженого ОСОБА_1 Манучара до місця відбування покарання у виді обмеження волі, з врахуванням вимог п.п.1, 2 ст.57 КВК України.

Дослідивши заяву про роз’яснення порядку направлення засудженого ОСОБА_1 Манучара до місця відбування покарання у виді обмеження волі, ознайомившись із матеріалами кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебувало кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017210010002684 від 14 серпня 2017 року, про обвинувачення ОСОБА_1 Манучара у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч. 1 ст. 345 КК України.

Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 березня 2018 року, ОСОБА_1 Манучара та ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні кримінальних правопорушень, зокрема, ОСОБА_1 Манучара визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, та призначено за даним кримінальним правопорушенням покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 3 (трьох) років обмеження волі. Строк відбуття покарання ОСОБА_1 Манучару слід рахувати з моменту його затримання, тобто з 14 серпня 2017 року. На підставі ст.72 КК України в строк призначеного судом покарання ОСОБА_1 Манучару зараховано термін перебування його під вартою з 14 серпня 2017 року по дату ухвалення вироку включно, тобто по 30 березня 2018 року у співвідношення одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі. Захід забезпечення кримінального провадження, а саме: запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 Манучару продовжено до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців, тобто до 28 травня 2018 року.

У своєму клопотанні начальник державної установи «Чортківська установа виконання покарань №26» зазначив, що у вищезгаданому вироку Тернопільського міськрайонного суду не вказано порядку направлення засудженого ОСОБА_1 Манучара до місця відбування призначеного покарання, у зв’язку із чим просить суд роз’яснити такий порядок.

Відповідно до п.14 ч.1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Згідно ч.ч.2,3 ст. 377 КПК України при засудженні до обмеження волі суд з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, має право звільнити обвинуваченого з-під варти. Якщо обвинувачений, що тримається під вартою, засуджений до арешту чи позбавлення волі, суд у виняткових випадках з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, має право змінити йому запобіжний захід до набрання вироком законної сили на такий, що не пов’язаний з триманням під вартою, та звільнити такого обвинуваченого з-під варти.

Так, відповідно до ч.1 ст.57 КВК України, особи, які засуджені до обмеження волі, прямують за рахунок держави до місця відбування покарання самостійно. Орган з питань пробації згідно з вироком суду вручає засудженому припис про виїзд до місця відбування покарання. Не пізніше трьох діб з дня одержання припису засуджений зобов'язаний виїхати до місця відбування покарання і прибути туди відповідно до вказаного в приписі строку.

Зокрема ч.2 ст. 57 КВК України передбачено, що з урахуванням особи та інших обставин суд може направити засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. У цьому випадку засуджений звільняється з-під варти при прибутті до місця відбування покарання.

Як вбачається із вироку Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_1 Манучар засуджено до 3 (трьох) років обмеження волі, захід забезпечення кримінального провадження, а саме: запобіжний захід у вигляді тримання під вартою останньому було залишено без змін до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців. Таким чином суд при засудженні ОСОБА_1 Манучара враховував його особу, зокрема те, що він являється громадянином ОСОБА_3, знаходиться на території України без місця реєстрації та постійного місця проживання, вчинив тяжкий злочин, а також інші обставини кримінального провадження, у зв’язку із чим залишив засудженого під вартою до 28 травня 2018 року, адже кримінальним законом передбачено можливість а не обов’язок при засудженні до обмеження волі звільнити обвинуваченого з-під варти.

Таким чином враховуючи особу засудженого ОСОБА_1 Манчура та інші обставини кримінального провадження те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 Манучара не змінювався, відтак засудженого до обмеження волі слід направити до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі, на підставі ч. 2 ст. 57 КВК України.

Згідно до ст.87 КВК України передбачений порядок направлення засудженого до місця відбування покарання шляхом переміщення засудженого під вартою.

Окрім цього порядок направлення осіб для відбування покарань визначений також Положенням про визначення особам, засудженим до довічного позбавлення волі та позбавлення волі на певний строк, виду колонії, порядок направлення для відбування покарання осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, арешту й обмеження волі, та їх переведення. Згідно вказаного положення, засуджені підлягають направленню(етапуванню) із слідчих ізоляторів до місця відбування покарання.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 372, 377, 395, 537, 539 КПК України, ст.ст.57, 87 КВК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання начальника державної установи «Чортківська установа виконання покарань №26» про роз’яснення порядку направлення засудженого ОСОБА_1 Манучара до місця відбування покарання у виді обмеження волі – задовольнити.

Роз'яснити Чортківській УВП №26, що засуджений ОСОБА_1 Манучар, ІНФОРМАЦІЯ_1, повинен бути етапований із державної установи «Чортківська установа виконання покарань №26» до місця відбування покарання у виді обмеження волі в порядку встановленому для осіб засуджених до позбавлення волі.

Копію ухвали негайно направити в Чортківську УВП №26 для вручення засудженому ОСОБА_1 Манучар.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом семи діб з дня її оголошення.

Головуючий суддяОСОБА_4