Рішення № 74045710, 08.05.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.05.2018 Справа №607/37/18

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді Вийванко О.М.

за участю секретаря судового засідання Стрілкової М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

02 січня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (надалі – ТОВ «Кредитні ініціативи») звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15 травня 2005 року Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (Первинний кредитор) та відповідач уклали кредитний договір №03-265 відповідно до умов якого Первинний кредитор зобов’язався надати відповідачу кредит в сумі 23000,00 дол. США., які виконав, надавши ОСОБА_1 кредит на вказану суму. В свою чергу відповідач зобов’язалася повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

17 грудня 2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», який є правонаступником Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено Договір відступлення прав вимоги. Згідно з цим ОСОБА_2 ТОВ «Кредитні ініціативи» зобов’язувалось передати грошові кошти в розпорядження ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», який зобов’язувався відступити позивачу свої права грошових вимог до боржників за кредитними договорами, перелік яких міститься в додатку №1 до ОСОБА_2 відступлення. Сторони свої зобов’язання за ОСОБА_2 відступлення виконали, ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було відступлено право грошової вимоги за договором про іпотечний кредит №03-265 від 15 травня 2005 року ТОВ «Кредитні ініціативи», яке вправі звертатися з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Через неналежне виконання позивачем взятих на себе зобов’язань за кредитним договором станом на 29 листопада 2017 року, остання має заборгованість: за кредитом - 6619,59 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 177880,47 грн.; по відсотках – 6844,24 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 183917,22 грн.; по комісії – 781,16 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 20991,20 грн. Для захисту своїх кредиторських прав позивач надсилав відповідачу письмову вимогу про повернення кредиту, але на дату подання позовної вимоги така вимога не виконана. Таким чином, ТОВ «Кредитні ініціативи» вважає, що вправі вимагати стягнення з ОСОБА_1 заборгованість по кредиту, відсотках, комісії, а також неустойку за невиконання умов договору (штраф).

З врахуванням вищенаведеного ТОВ «Кредитні ініціативи» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 382788,89 грн., а саме: за кредитом – 177880,47 грн.; по відсотках – 183917,22 грн.; по комісії – 20991,20 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

16 лютого 2018 року позивач подала до суду відзив на позовну заяву в якому зазначила наступне.

Щодо заміни кредитора у зобов'язаннях, які виникли на підставі ОСОБА_2 про іпотечний кредит №03-265 від 16 травня 2005 року, укладеного між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_1, остання заявила, що оригіналу ОСОБА_2 про відступлення прав вимоги вона ніколи не бачила і не довіряє твердженням позивача щодо переходу до нього права вимоги за кредитним договором, який відображено в Додатку № 1 до ОСОБА_2 про відступлення прав вимоги.

На час ніби-то укладення ОСОБА_2 про відступлення прав вимоги ОСОБА_1 не проживала за адресою, яку вказав у позовній заяві та у долученій вимозі позивач. Так, з 02 листопада 2011 вона проживає та зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1. Дана інформація наявна і в долученій позивачем до позовної заяви копії ОСОБА_2 № 1 від 04 листопада 2011 року про внесення змін та доповнень до договору про іпотечний кредит № 03-265 від 16 травня 2005. Відповідач стверджує, що не отримувала на адресу за якою проживає та зареєстрована жодних вимог від ТОВ «Кредитні ініціативи». Відповідно до п.3.12 Кредитного договору (зі змінами внесеними 04 листопада 2011 року) про особу нового Кредитора ОСОБА_3 повинен був повідомити протягом 5 днів з моменту укладення цього договору. Такого повідомлення від ОСОБА_3 ОСОБА_1 не отримувала, а тому критично розцінює ніби-то перехід до позивача прав Кредитора за Кредитним договором.

Крім того, ТОВ «Кредитні ініціативи» заявлено до стягнення суму заборгованості за тілом кредиту, яка підлягає стягненню відповідно до рішення Тернопільського міськрайонного суду у справі 1915/4196/2012р. від 03 вересня 2012 року. Первісний кредитор повинен би був повідомити дану обставину позивачу.

У розрахунку заборгованості, який долучено до позовної заяви, позивачем заявлено вимоги ще з 17 грудня 2012 року. Згідно ч.1 ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. А тому, відповідно до ст.267 ЦК України ОСОБА_1 заявляє про застосування позовної давності до всіх вимог ТОВ «Кредитні ініціативи» та просить суд застосувати наслідки спливу позовної давності.

Також відповідач зазначає, що позивач не надає жодного доказу наявності та обґрунтування розміру заборгованості за винятком виданого ним самим розрахунку. Згідно наданого розрахунку, ОСОБА_1 14 травня 2015 року (в останній день дії договору) внесла ТОВ «Кредитні ініціативи» плату в сумі в 0,49 дол. США. Однак, позивач стверджує, що даний платіж вона не здійснювала, як і не здійснювала будь-яких інших платежів, які перервали б позовну давність.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду у справі 1915/4196/2012р. від 03 вересня 2012 року було задоволено вимогу ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про стягнення суми боргу за даним кредитом в розмірі 8 369,59 дол. США, в тому числі строкова заборгованість - 6516,38 дол. США. Дане рішення набрало законної сили та підлягало примусовому виконанню. Натомість, позивач в розрахунку знову заявив суму 6516,38 дол. США, по стягненню якої існує рішення суду про стягнення заборгованості, яке набрало законної сили. Оскільки згідно вищевказаного судового рішення позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту повністю ідентичні заявленим позивачем, то у задоволені позову в даній частині слід відмовити.

Розрахунок процентів наданий позивачем без пояснення формул та даних на основі яких він здійснений. ОСОБА_1 вважає, що з врахуванням застосування позовної давності та строку дії ОСОБА_2, за умови підтвердження прав кредитора, ТОВ «Кредитні ініціативи» може претендувати на стягнення як процентів за користування кредитом в розмірі 511,53 дол. США, що становить в гривневому еквіваленті за курсом 26,87 (вказано позивачем) суму 13 744,81 грн. Водночас, встановити правильність та законність нарахування відсотків зазначених позивачем можливо перевірити лише за умови надання первинних документів бухгалтерського обліку в якому дані відсотки нараховані.

Нарахування сум комісії позивачем є безпідставним, оскільки ним не здійснювалося жодних дій по наданню та обслуговуванню кредиту.

Верховний Суду України в правовій позиції по справі № 6-1746цс16 відзначив, що: суди, дійшовши висновку про те, що обслуговування кредиту є супутньою послугою, за надання якої можливе встановлення комісії, не звернули уваги, що, встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, відповідач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позивачу. При цьому відповідач нараховував, а позивач сплатив комісію за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок позивача, що є незаконним.

В даній справі позивач на відміну від ОСОБА_3 взагалі не здійснював жодних дій по наданню і обслуговуванню кредиту. Дана комісія згідно п.3.11. ОСОБА_2 встановлена за надання та обслуговування кредиту, однак як зазначив сам позивач у позовній заяві, кредит ним не надавався. Крім того, у Кредитному договорі для внесення щомісячних платежів були зазначені відповідні банківські рахунки для здійснення оплати, передбачався механізм списання коштів з інших рахунків позичальника. Позивачем у свою чергу не зазначено, які комісійні послуги ним надавалися, а тому вимоги про стягнення комісії за надання та обслуговування є безпідставними та не підлягають до задоволення.

З врахуванням наведеного ОСОБА_1 просить: застосувати до усіх позовних вимог позивача наслідки спливу позовної давності; витребувати у позивача: 1) оригінал ОСОБА_2 про відступлення прав вимог від 17 грудня 2012 року; 2) оригінал додатку №1 до ОСОБА_2 про відступлення прав вимог від 17 грудня 2012 року; 3) оригінал довіреності ОСОБА_4, посвідченої ОСОБА_5, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 21 червня 2012 року та зареєстрованої в реєстрі за № 8141. У випадку ненадання позивачем даних документів позивач просить не брати до уваги копію ОСОБА_2 про відступлення прав вимог від 17 грудня 2012 року, ОСОБА_6 з Додатку № 1 до нього та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У відповіді на відзив від 26 лютого 2018 року представник ТОВ «Кредитні ініціативи» зазначив, що Договір відступлення прав вимоги від 07 грудня 2012 року ніким не визнаний недійсним, неукладеним чи нікчемним, а отже на дату подачі позову є чинним в контексті вимог ст.204 ЦПК України. З цих підстав представник позивача вважає, що витребування його оригіналу та копії довіреності ОСОБА_4 є недоцільним.

ТОВ «Кредитні ініціативи» надсилало ОСОБА_1 вимогу про досудове врегулювання спору, яка нею не виконана. Неотримання відповідачем повідомлення про зміну Кредитора не є підставою для відмови у задоволенні позову, що був заявлений новим Кредитором, та не звільняє його від обов’язку погашення кредиту. На дату подачі ТОВ «Кредитні ініціативи» повторного позову, ОСОБА_1 не виконала рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 вересня 2012 року, внаслідок чого позивач на піставі вимог ст.ст.625, 1048 ЦК України має законне право продовжувати нараховувати проценти за користування кредитом, комісії та пеню аж до повного виконання даного рішення суду.

З врахуванням наведеного представник позивача просить прийняти відповідь на відзив та винести позов, яким частково задовольнити позов ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 в мажах строків позовної давності по нарахованих процентах та нарахованій комісії, а саме за період з 29 грудня 2014 року по 29 грудня 2017 року. За вказаний період сума заборгованості, що підлягає до стягнення становить: 4480,99 дол. США, що за курсом НБУ станом на 29 листопада 2017 року (26,87 грн. за дол. США) складає 120404,20 грн. по нарахованих процентах за користування кредитними коштами; 476,64 дол. США, що за курсом НБУ станом на 29 листопада 2017 року (26,87 грн. за дол. США) складає 12807,31 грн. – комісія за надання та обслуговування кредиту. Всього до стягнення підлягає 133211,51 грн.

В заяві про уточнення суми позову від 26 лютого 2018 року представник ТОВ «Кредитні ініціативи» просить винести рішення, яким задовольнити заявлений позов та стягнути з ОСОБА_1 в користь позивача заборгованість за договором про іпотечний кредит №03-265 від 16 серпня 2005 року, за період з 29 грудня 2014 року по 29 грудня 2017 року, в наступних сумах: 4480,99 дол. США, що за курсом НБУ станом на 29 листопада 2017 року (26,87 грн. за дол. США) складає 120404,20 грн. - по нарахованих процентах за користування кредитними коштами; 476,64 дол. США, що за курсом НБУ станом на 29 листопада 2017 року (26,87 грн. за дол. США) складає 12807,31 грн. – комісія за надання та обслуговування кредиту, всього - 133211,51 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

В запереченнях на відповідь на відзив від 13 березня 2018 року, поданих представником відповідача адвокатом ОСОБА_6 зазначено про те, що позивач неправомірно продовжував нараховувати ОСОБА_1 відсотки за користування кредитними коштами за період з 29 грудня 2014 року по 29 грудня 2017 року. У 2012 року ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» реалізував своє право на дострокове повернення кредиту та сплату нарахованих відсотків за ОСОБА_2 про іпотечний кредит №03-265 від 16 травня 2005 року, який припинив свою дію у 2012 році. З вимогою про дострокове погашення всієї суми заборгованості кредитний договір припинив свою дію. А позивач втратив можливість нарахування та стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором. Оскільки кредитний договір припинив свою дію, то і нарахування комісії після пред’явлення даної вимоги є незаконним.

Крім того, представник відповідача повністю підтримує зроблену ОСОБА_1 у відзиві на позов заяву про застосування строків позовної давності та з цих підстав просить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Кредитні ініціативи». Клопотання про витребування у позивача документів, згідно переліку, зазначеного у відзиві на позовну заяву, знімається з розгляду.

У додаткових поясненнях від 05 травня 2018 року представник відповідача – адвокат ОСОБА_6 покликається на постанову ОСОБА_7 Верховного Суду від 10 квітня 2018 року та підтримує свою попередню позицію про те, що з пред’явленням вимоги про дострокове повернення кредитних коштів і нарахованих відсотків відпадає підстава для нарахування відсотків за користування коштами, оскільки користування кредитними коштами після отримання вимоги про дострокове повернення кредиту є неправомірним. Також з часу пред’явлення вимоги про дострокове повернення кредиту кредитодавець зупинив надання і обслуговування кредиту на умовах Кредитного договору, а тому, підстава нарахування будь-яких комісійних винагород, відпала. Крім того, ТОВ «Кредитні ініціативи» не навело жодного доказу надання послуг, за які могла б зніматися комісійна винагорода за надання та обслуговування кредиту.

Представник ТОВ «Кредитні ініціативи» в судове засідання, призначене на 08 травня 2018 року не з’явився, подав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених у позові та у заяві про уточнення суми позову.

Представник відповідача – адвокат ОСОБА_6 подав письмову заяву від 08 травня 2018 року в якій просив розгляд справи №607/37/18 проводити без його участі та участі ОСОБА_1

Перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 21 квітня 2005 року ОСОБА_1 адресувала керуючому філією «Тернопільське Центральне відділення Промінвестбанку» Заяву-анкету позичальника на отримання кредиту в сумі 23000,00 дол. США з метою придбання квартири по вул. Новий Світ,4/6 в м. Тернополі.

16 травня 2005 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) правонаступником якого є ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, та ОСОБА_1 (Позичальник) був укладений Договір про іпотечний кредит № 03-265 (надалі - Договір).

Згідно п. 2.1. Розділу 2 ОСОБА_2 надає Позичальнику кредит у сумі 23000,00 дол. США на умовах, передбачених цим ОСОБА_2. За користування кредитом встановлюється процентна ставка в розмірі 12% річних (п.2.2.). кінцевий термін повернення кредиту та відсотків за ним – не пізніше 15 травня 2015 року. У разі несвоєчасної сплати відсотків за користування кредитом, відповідно до п.3.3. цього ОСОБА_2, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитом є шістдесятий календарний день від дня нарахування відсотків, що не сплачені у встановлений цим ОСОБА_2 строк., але не пізніше дати кінцевого повернення кредиту та відсотків за ним (п.2.3. ОСОБА_2). Погашення кредиту та процентів за ним здійснюється Позичальником щомісячно у відповідності до графіку (Додаток №1), який є невід’ємною частиною цього ОСОБА_2. Погашення здійснюється валютою, якою отримано кредит ( п.2.4. ОСОБА_2). Кредит надається Позичальнику для придбання ним нерухомості у власність, а саме – трикімнатної квартири в АДРЕСА_2 (п.2.5. ОСОБА_2). За надання та обслуговування кредиту ОСОБА_2 встановлює щомісячну комісійну винагороду в розмірі 0,2% від кредитної заборгованості (п.3.10. ОСОБА_2). У випадку прострочення Позичальником виконання зобов’язання по поверненню банку суми боргу за цим ОСОБА_2 він зобов’язаний, відповідно до ст.625 ЦК України, сплатити суму заборгованості з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу (п.5.2.9. ОСОБА_2).

04 жовтня 2011 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_1 укладено Договір №1 про внесення змін та доповнень до договору про іпотечний кредит №03-265 від 16 травня 2005 року, згідно якого в пункти 3.3., 3.10., 5.2.1. та 5.2.2. внесено зміни та викладено їх зміст в новій редакції. Всі інші умови договору про іпотечний кредит №03-265 від 16 травня 2005 року залишилися незмінними.

17 грудня 2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» «Первісний Кредитор», який є правонаступником Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) та ТОВ «Кредитні ініціативи» (ОСОБА_8 Кредитор) було укладено Договір відступлення прав вимоги. На умовах, встановлених цим ОСОБА_2, первісний Кредитор передає (відступає), а ОСОБА_8 Кредитор приймає Кредитний Портфель та зобов’язується сплатити за нього Первісному Кредиторові грошову винагороду (Ціну продажу) на умовах, визначених цим ОСОБА_2 (п.2.1. ОСОБА_2). Термін Кредитний Портфель в п.1 ОСОБА_2 визначено, як сукупність усіх Прав Вимоги (Прав Вимоги за Кредитами (включаючи Основні Права Вимоги за Кредитами та Додаткові Права Вимоги за Кредитами) та Права Вимоги за Забезпеченнями, існуючих та майбутніх, наявних та умовних), які передаються (відступаються) Первісним Кредитором ОСОБА_8 Кредитору та перелік яких визначено у Реєстрі Позичальників.

Згідно витягу з реєстру позичальників (Додаток №1) до ОСОБА_2 про відступлення прав вимоги від 17 грудня 2012 року, ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було відступлено право грошової вимоги за договором про іпотечний кредит №03-265 від 15 травня 2005 року ТОВ «Кредитні ініціативи», яке звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

19 грудня 2017 року ТОВ «Кредитні ініціативи» надіслало відповідачу повідомлення про усунення порушень №РІВ-КІ-1145/17, вимагаючи у строк до 30 днів з дати відправлення цієї Вимоги, але не пізніше 3 днів з дати її отримання сплатити заборгованість у сумі 761604,25 грн., яка Позичальником не виконана.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитом у валюті договору, заборгованість відповідача перед позивачем за договором про іпотечний кредит №03-265 від 16 травня 2005 року станом на 29 листопада 2017 року становить: за кредитом - 6619,59 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 177880,47 грн.; по відсотках – 6844,24 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 183917,22 грн.; по комісії – 781,16 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 20991,20 грн., а всього - 382788,89 грн.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Визначення поняття «зобов’язання» міститься у ч.1 ст.509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов’язання - це право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Положеннями ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст.530 ЦК України).

Із статей 610, 611, 612 ЦК України вбачається, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов’язання. У разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов’язання та сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 не заперечує того, що вона неналежно виконувала свої зобов’язання перед ОСОБА_3, однак не погоджується з розміром заявленого до стягнення боргу з огляду на те, що у 2012 році ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» реалізував своє право на дострокове повернення кредиту та сплату нарахованих відсотків за ОСОБА_2 про іпотечний кредит №03-265 від 16 травня 2005 року. З вимогою про дострокове погашення всієї суми заборгованості кредитний договір припинив свою дію, а тому нарахування ТОВ «Кредитні ініціативи» відсотків та комісії є незаконним.

Суд погоджується з такими доводами позивача з огляду на наступне.

03 вересня 2012 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області ухвалено рішення в справі №1915/4196/2012р. за позовом ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Зі змісту рішення слідує, що судом з відповідача в користь ОСОБА_3 стягнуто заборгованість за договором про іпотечний кредит №03-265 від 15 травня 2005 року в розмірі 8369,59 дол. США, що еквівалентно 66898,12 грн., з яких: прострочена заборгованість згідно графіку – 1853,21 дол. США та строкова заборгованість 6516,38 дол. США. (станом на 14 серпня 2012 року).

Вказане рішення вступило в законну силу.

10 жовтня 2013 року у справі №607/17536/13-ц Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області постановлено ухвалу, якою замінено сторону виконавчого провадження, а саме – стягувача ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на його правонаступника ТОВ «Кредитні ініціативи», у виконавчому провадженні, відкритому згідно постанови державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції серії ВП №38293408 від 10 червня 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 в користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» 66898,12 грн. заборгованості за договором про іпотечний кредит №03-265 від 15 травня 2005 року.

З ухваленням судового рішення про задоволення вимог кредитора у справі №1915/4196/2012р. від 03 вересня 2012 року про задоволення вимог кредитора про дострокове погашення усієї суми існуючої на той час строкової та простроченої заборгованості, кредитний договір припинив свою дію, а правовідносини сторін позивача та відповідача, що ґрунтувалися на договорі про іпотечний кредит №03-265 від 15 травня 2005 року, зокрема сплата на нарахування процентів, комісії, – припинилися.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора надає кредитору право лише на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України

Даного правового висновку дійшов Касаційний цивільний суд Верховного Суду в Постанові від 14 лютого 2018 року у провадженні №61-2404св18.

В силу ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

За вказаних вище обставин, у зв’язку з припиненням правовідносини сторін за договоромпро іпотечний кредит №03-265 від 15 травня 2005 року, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за період з 29 грудня 2014 року по 29 грудня 2017 року, в наступних сумах: 4480,99 дол. США, що за курсом НБУ станом на 29 листопада 2017 року (26,87 грн. за дол. США) складає 120404,20 грн. - по нарахованих процентах за користування кредитними коштами; 476,64 дол. США, що за курсом НБУ станом на 29 листопада 2017 року (26,87 грн. за дол. США) складає 12807,31 грн. – комісія за надання та обслуговування кредиту, всього - 133211,51 грн., у зв’язку з безпідставністю цих вимог.

Разом з тим, в заяві про уточнення суми позову від 26 лютого 2018 року представник ТОВ «Кредитні ініціативи» посилається на положення ст. 625 ЦК України та вважає, що вони підлягають до застосування в даному спорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, врахувавши те, що станом на час розгляду справи в суді не виконано рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 вересня 2012 року в справі №1915/4196/2012р., яке набрало законної сили, про стягнення з ОСОБА_1 в користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованості за договором про іпотечний кредит №03-265 від 15 травня 2005 року в розмірі 8369,59 дол. США, що еквівалентно 66898,12 грн., приходить до обґрунтованого висновку про наявність підстав, передбачених ст. 625 ЦК України, для стягнення з відповідача в користь позивача трьох відсотків річних від простроченої суми в розмірі 753,26 дол. США, що складає 20240,18 грн., згідно офіційного курсу, встановленого НБУ станом на 29 листопада 2017 року.

Відмовляючи у задоволенні вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» в частині стягнення інфляційних втрат, суд виходить з того, що за змістом ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти. Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору про іпотечний кредит №03-265 від 15 травня 2005 року, індексації не підлягає.

Відтак системний аналіз наданих сторонами доказів дозволяє суду зробити висновок про часткову підставність позовних вимог, які підлягають до задоволення шляхом стягнення з ОСОБА_1 в користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості в розмірі 753,26 дол. США, що складає 20240,18 грн., згідно офіційного курсу, встановленого НБУ станом на 29 листопада 2017 року.

Згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вказаної норми, суд вважає, що підлягають стягненню з відповідача в користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1600,00 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 283, 284, 352-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованість в розмірі 753,26 доларів США ( сімсот п’ятдесят три долара США 26 центів), що складає 20 240,18 грн. (двадцять тисяч двісті сорок гривень 18 копійок), згідно офіційного курсу встановленого Національним банком України, станом на 29.11.2017 р. та сплачений судовий збір у розмірі 1600,00 грн. (тисячу шістсот гривень 00 копійок).

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», місцезнаходження: вул. В. Хвойки, буд. 21, місто Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35326253.

Відповідач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Повний текст рішення суду складено 17 травня 2018 року.

Головуючий суддяОСОБА_9