Рішення № 74045530, 16.05.2018, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа № 647/808/18

№ провадження 2/647/365/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2018 року Бериславський районний суд Херсонської області

у складі: головуючого – судді Миргород В.С.

при секретарі – Татаровській І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Берислав Херсонської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 28.09.2006 року, відповідач отримала кредит у розмірі 3600,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Банк свої зобов'язання перед відповідачем виконав у повному обсязі. Відповідач підтвердила свою згоду тим, що підписала заяву разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку», уклавши з Банком Договір, однак, зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв’язку з чим, станом на 13.03.2018 року має заборгованість – 39996,09 грн., з яких: 2316,36 грн. – тіло кредиту; 1019,50 грн. –нараховано відсотків за користування кредитом; 34279,46 грн. – нараховано пені, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. – штраф (фіксована частина) та 1880,77 грн. – штраф (процентна складова).

У зв’язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 39996,09 грн. та судові витрати в розмірі 1762,00 грн.

Ухвалою суду від 10.04.2018 року провадження по дані справі було відкрито та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з’явився, згідно заяви просив справу розглянути у його відсутність, підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про застосування строків позовної давності щодо стягнення з неї штрафних санкцій в межах спеціальної позовної давності, просила проведення судового засідання провести без її участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що 28.09.2006 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк “ПриватБанк” та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н, згідно якого остання отримала кредит у розмірі 3600,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердила свою згоду тим, що підписала заяву разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», уклавши з Банком Договір, що підтверджується її підписом в заяві.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно умов договору, відповідач зобов’язалася: на підставі п.2.1.1.5.5 Договору погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором та слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Договору, а у разі невиконання зобов’язань за Договором, у відповідності до п. 2.1.1.5.6 на вимогу банку виконати зобов’язання з повернення кредиту, оплати винагороди банку.

Пунктом 2.1.1.12.1 Договору сторонами погоджено, що зобов’язання клієнта з повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальна заборгованість клієнта є борговими зобов’язаннями.

Відповідно до п. 2.1.1.3.3 Договору відповідач доручив банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами банку при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов’язань згідно п.п. 2.1.1.12.9 Договору, списувати з будь-якого рахунку відкритого в банку грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов’язань, у тому числі мінімального обов’язкового платежу. Списанні коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку.

На підставі п.2.1.1.12.2 Договору, сплату процентів за користування кредитом клієнт здійснює шляхом надання доручення банку про списання грошей з його поточного рахунку в розмірі нарахування процентів.

Якщо на дату нарахування процентів клієнт використав всю суму кредиту, сторони узгодили збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов’язань за кредитом, що мала місце на дату нарахування процентів.

Згідно п. 2.1.1.12.6.1 умов та правил надання банківських послуг, у разі виникнення прострочених зобов’язань за борговими зобов’язаннями на суму від 100 грн., клієнт сплачує банку пеню, відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500,00 грн.+5% від суми позову.

У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, ОСОБА_1 станом на станом на 13.03.2018 року має заборгованість – 39996,09 грн., з яких: 2316,36 грн. – тіло кредиту; 1019,50 грн. –нараховано відсотків за користування кредитом; 34279,46 грн. – нараховано пені, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. – штраф (фіксована частина) та 1880,77 грн. – штраф (процентна складова).

За змістом ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 1.1.2.1.6 умов передбачено, що у випадку незгоди зі змінами правил та/або тарифів банку, позичальник зобов’язаний надати банку письмову заяву про розірвання цього договору і здійснити погашення заборгованості перед банком (у випадку, якщо вона є), в тому числі заборгованість, яка виникла протягом 30 днів з моменту повернення карт, виданих держателю і його довіреним особам. При незгоді зі списанням коштів по картрахунку письмово проінформувати банк про це протягом 35 днів з моменту списання.

Пунктом 1.1.7.11 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

Таке свідчить про те, що сторони, укладаючи зазначений договір, досягли згоди, що по закінченню строку його дії відповідна картка продовжується банком на новий строк, якщо раніше (до початку місяця закінчення строку дії) не поступило письмової заяви держателя про закриття картрахунку, а відтак продовжується строк дії кредитного договору, тобто момент досягнення домовленості вважається таким, що настав.

Таким чином, на підставі умов кредитного договору, строк дії картки та строк дії кредитного договору поновлюється кожного разу зі спливом терміну дії картки.

Із матеріалів справи вбачається, що з моменту укладання кредитного договору, 28.09.2006 року, ніхто зі сторін до цього часу не заявив про намір його припинити, у свою чергу, відповідач не надала банку письмової заяви про закриття картрахунку.

За таких обставин строк дії картки, у тому числі і строк дії кредитного договору, пролонгувався з кожним роком і діє на момент звернення позивача з позовом до суду.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У поданій заяві відповідач заявив про застосування спеціального строку позовної давності у встановленому законом порядку.

Враховуючи заяву відповідача про застосування строків позовної давності на підставі ст. ст. 256-258 ЦК України, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальний строк позовної давності встановлюється в три роки.

Частина 2 статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (частина перша статті 259 ЦК України).

Зокрема, пунктом 1.1.7.31 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що строк позовної давності до вимог Банку про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів, витрат Банку складає 50 років.

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Виходячи з правового аналізу вказаних норм та пункту 1.1.7.31 Умов та правил надання банківських послуг, яким установлено позовну давність тривалістю в п'ятдесят років, не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі Умови не містять підпису позичальника; не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів позичальник, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови містили збільшений строк позовної давності в момент підписання заяви позичальника, або в подальшому такі Умови, зокрема щодо збільшення строку позовної давності, не змінювались.

Крім того, у заяві позичальника, домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає (відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 11 березня 2015 року (справа №6-16 цс 15).. Відсутність позову про визнання кредитного договору недійсним як оспорюваного правочину не може бути перешкодою для неврахування інтересів позичальника при вирішенні справи за позовом банку до позичальника про стягнення заборгованості за кредитним договором. Отже, суд, виходячи з вищевикладеного вважає за необхідне при розгляді даної справи керуватися строком позовної давності, який передбачений законом, а не договором.

Частиною 1 статті 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 28.09.2006 року, укладеного між ПриватБанком та Клієнтом ОСОБА_1, станом на 13.03.2018 року вбачається, що останній платіж боржником був здійснений 03.10.2016 року. Позивач же звернувся до суду з позовом до Відповідача 06.04.2018 року (а.с.2) — до спливу строку загальної позовної давності. Тому позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту у розмірі 2316,36 грн. та нарахованих відсотків за користування кредитом у розмірі 1019,50 грн. підлягають задоволенню .

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі - є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Виходячи з вище зазначеного в частині позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій у вигляді пені за період до 06.04.2017 року позивачу слід відмовити та стягнути з відповідача 21450,19 грн. пені за період з 06.04.2017 року по 06.04.2018 року згідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 28.09.2006 року, укладеного між ПриватБанком та Клієнтом ОСОБА_1, станом на 13.03.2018 року (а.с. 9). Відповідно, з урахуванням зміни розміру боргу за пенею, який підлягає стягненню з відповідача, підлягає зміні і розмір боргу по штрафу, а саме його процентної складової. Борг по процентній складовій штрафу відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг буде складати 1239,30 грн. ((2316,36+1019,50+21450,19) * 5% ), який підлягає стягненню разом із фіксованою частиною штрафу у розмірі 500,00 грн. .

Позовні вимоги в частині стягнення 12829,27 грн. пені задоволенню не підлягають з мотивів пропуску спеціального строку позовної давності.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконала свої зобов’язання по погашенню заборгованості за кредитним договором б/н від 28.09.2006 року.

Враховуючи вище зазначене, суд приходе до висновку, що заборгованість за кредитним договором № б/н від 28.09.2006 року, яка складається з тіла кредиту у розмірі 2316,36 грн., нарахованих відсотків за користування кредитом у розмірі 1019,50 грн., нарахованої пені у розмірі 21450,19 грн., а також відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг фіксованої частини штрафу у розмірі 500,00 грн. та процентної складової штрафу у розмірі 1239,30 грн., а всього 26525,35 грн. підлягає стягненню з відповідача. В решті позовних вимог слід відмовити.

Крім цього, враховуючи те, що позов задоволено частково, відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним і документально підтверджені судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1168 грн. 56 коп. (26525,35 грн. х 1762,00 грн. / 39996,09 грн.).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. ст. п. 1 ч. 2 ст. 11, 207, 257-259, 264,267, 509, 525, 526, 527, 530, 1049, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 28.09.2006 року у розмірі – 26525,35 грн., а також 1168,56 грн. в рахунок відшкодування судових витрат, а всього стягнути 27693 гривень 91 копійка. В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до апеляційного суду Херсонської області через Бериславський районний суд Херсонської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Позивач публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», 01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1д, код ЄДРПОУ 14360570.

Представник позивача ОСОБА_2, 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50.

Відповідач ОСОБА_1, Херсонська область, Бериславський район, с. Одрадокам’янка, вул. Дніпровська, буд. 17, РНОКПП НОМЕР_1.

Повне рішення складено 16.05.2018 року

Суддя В. С. Миргород