Рішення № 74045288, 07.05.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.05.2018 Справа №607/14532/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді – Сливки Л.М.

за участі секретаря судового засідання – Зарічної О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю “МЖК ІрЛАГА” про усунення перешкод у користуванні майном шляхом демонтажу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 пред’явила позов до відповідача ОСОБА_3, третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю “МЖК ІрЛАГА”, в якому просить зобов’язати відповідача ОСОБА_3 провести демонтаж самовільно встановлених дверей у приміщенні для сушіння білизни між 8 та 9 поверхами і між 7-8 поверхами на загальному сходовому майданчику 4 під’їзду багатоквартирного житлового будинку за адресою: вул. Наливайка,1а у м. Тернопіль та привести приміщення у попередній стан. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що вона (ОСОБА_1В.) є власником квартири №119, що знаходиться на 8 поверсі IV під’їзду у будинку №1а по вул. Наливайка у м. Тернополі. Відповідач ОСОБА_3 є власником квартири №116, що знаходиться у вказаному житловому будинку. Однак, відповідач самовільно зайняла приміщення загального користування, а саме: частину коридору та більшу частину приміщення для сушіння між 8 та 9 і між 7 та 8 поверхами 4 під’їзду, вибивши стіну та вікно між приміщенням для сушіння та коридором та несучу стіну та встановили двері та зачинила їх на ключ. На її (ОСОБА_4В.) прохання щодо вирішення вказаної ситуації, відповідач не реагує, не відповідає на письмові звернення, не відчиняє вхідних дверей та уникає зустрічей. Вважає вказані дії відповідача такими, що порушують її права.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилася, однак, її представник ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи за його відсутності позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, повторно до суду не з'явилася, не повідомивши про причини неявки. Відзиву на позовну заяву не подавала.

Від третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю “МЖК ІрЛАГА” надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника, не заперечують щодо задоволення позову.

За вказаних обставин, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення в порядку ст. 280 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого 15 вересня 2011 року виконкомом Тернопільської міської ради ОСОБА_1 є власником квартири №119, що знаходиться у будинку №1а по вул. Наливайка в м. Тернополі.

Відповідно до акту обстеження технічного стану приміщень складеного 30 серпня 2017 року комісією у складі головного інженера ОСОБА_5, майстра ОСОБА_6, представника муніципальної поліції Тернопільської міської ради інспектора відділу контролю ОСОБА_7, при обстеженні сходової клітки між 8 і 9 поверхами в будинку по вул. Наливайка, 1а виявлено, самовільне зайняття приміщення загального користування (частина коридору та більша частина сушки між 8 і 9 поверхами 4 під’їзду) вибиті стіна та вікно між сушкою та коридором, частина несучої стіни, замуровано, поставлені двері, які закриті на ключ. Зі слів жительки квартири №119 вказані дії вчинені мешканкою квартири №116 вказаного будинку.

На звернення ОСОБА_1 01 вересня 2017 року відділом державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради за №180/27 надано відповідь, у якій ОСОБА_1 рекомендовано звернутись до балансоутримувача будинку з метою вирішення питання щодо самовільного захоплення коридору та сушки у багатоквартирному житловому будинку за адресою: вул. Наливайка, 1а у м. Тернополі.

05 вересня 2017 року виконавчим комітетом Тернопільської міської ради на запит ОСОБА_1 надано відповідь за №9335/02, у якій зазначено, що працівниками управління муніципальної поліції Тернопільської міської ради та працівниками балансоутримувача ТоЗОВ “МЖК ІрЛАГА” проведено обстеження під’їзду №4 за адресою: вул. Наливайка, 1а в м. Тернополі, в ході якого підтвердився факт захоплення місця загального користування. Приміщення для сушіння білизни є місцем загального користування, а тому до них повинні мати вільний доступ усі співвласники будинку. У зв’язку із цим, ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до суду із позовом.

Згідно відповіді Тернопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області за №14195 наданої 09 жовтня 2017 року, на звернення ОСОБА_1 працівниками патрульної поліції при прибутті на місце події було виявлено факт встановлення пластикових дверей між 7 та 8 поверхами. При опитуванні мешканців під’їзду №4 вказаного будинку виявлено, що вказані дії вчинені ОСОБА_3 В телефонному режимі ОСОБА_3 підтвердила факт встановлення нею дверей між 7-8 та 8-9 поверхами, однак, вказала, що пояснень надати не може, оскільки перебуває у м. Києві. Таким чином, підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку розслідування не має.

Стаття 41 Конституції України передбачає, що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до ст. 382 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Вимогами статті 383 ЦК України передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Положеннями ст. 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

У відповідності до вимог ст. 10 Житлового Кодексу Української РСР громадяни зобов'язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію. Жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися громадянами на шкоду інтересам суспільства.

Статтею 179 ЖК України передбачено, що користування будинками (квартирами) державного й громадського житлового фонду, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями (далі - Правила).

Згідно п. 4 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 №45 власник наймач (орендар) приміщень житлових будинків мають право на: переобладнання та перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку.

Пунктом 1.4.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкової території, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 № 76 передбачено, що переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої ради народних депутатів відповідно до законодавства.

За правилами утримання жилих будинків та при будинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 року перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі не допускається.

Згідно із вимогами ст. 189 Житлового кодексу України, особи, винні у порушенні правил користування приміщеннями, санітарного утримання місць загального користування, сходових клітин, ліфтів, під'їздів, прибудинкової території несуть кримінальну, адміністративну та іншу відповідальність згідно чинного законодавства України.

Згідно п. 3.1.13 Правил утримання жилих будинків та прибудинкової території, затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 № 76, використання допоміжних приміщень для розміщення майстерень, комор та інших завдань не допускається. Під маршем сходів у першому і цокольному поверхах допускається обладнання тільки приміщень для вузлів управління центрального опалення, водомірних вузлів і електрощитів, що захищаються неспаленними перегородками.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в рішенні від 02 березня 2004 року № 4-рп/2004 ( v004p710-04 ), у багатоквартирних будинках, де не всі квартири приватизовані чи приватизовані повністю, власник (власники) неприватизованих квартир (їх правонаступники) і власники приватизованих квартир багатоквартирного будинку є рівноправними співвласниками допоміжних приміщень. Вони є рівними у праві володіти, користуватися і розпоряджатися допоміжними приміщеннями. Ніхто з власників квартир не має пріоритетного права користуватися та розпоряджатися цими приміщеннями (абзац перший підпункту 4.3 пункту 4 мотивувальної частини).

Судом установлено, що ОСОБА_3 самовільно встановила двері у приміщенні для сушіння білизни між 8 і 9 поверхами на загальному сходовому майданчику 4 під’їзду багатоквартирного житлового будинку за адресою вул. Наливайка, 1а у м. Тернопіль, що спричинило відсутність доступу до вказаного приміщення загального користування позивачу та іншим власникам квартир вказаного багатоквартирного будинку. Таким чином, здійснені відповідачем ОСОБА_3 переобладнання у коридорі загального користування завдають незручностей та погіршують умови експлуатації і проживання позивача у своїй квартирі, перешкоджають вільному доступу до приміщення для сушіння білизни між 8 та 9 поверхами будинку, яке є приміщенням загального користування.

Частиною 1, 2, 3 та 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Станом на дату розгляду справи відповідачем не подано, а судом не здобуто доказів на спростування вказаних обставин.

Разом із тим позивачем не надано жр одних доказів на підтвердження факту самовільного встановлення відповідачем ОСОБА_3 дверей у приміщенні для сушіння білизни між 7 та 8 поверхами 4 під’їзду багатоквартирного житлового будинку №1а, що знаходиться по вул. Наливайка у м. Тернополі, оскільки ОСОБА_7 обстеження технічного стану априміщень від 30 серпня 2017 року встановлено факт самовільного зайняття приміщення загального користування – сушки лише між 8 та 9 поверхами вказаного багатоквартирного житлового будинку.

Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування майном.

Аналізуючи в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, враховуючи вимоги закону, які до них застосовуються, суд приходить до переконання, що позовні слід задовольнити частково, зобов’язавши відповідача ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні приміщенням загального користування, шляхом демонтажу дверей у приміщенні для сушіння білизни між 8 та 9 поверхами 4 під’їзду багатоквартирного житлового будинку №1а, що знаходиться по вул. Наливайка у м. Тернополі та відновити попередній стан приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 141 , 259, 263, 265, 268, 273, 280, 281, 282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (зареєстрована адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 (останнє відоме зареєстроване місце проживання - вул. С. Наливайка, 1а/116, м. Тернопіль), третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю “МЖК ІрЛАГА” (адреса місцезнаходження: вул. Новий Світ, 8, м. Тернопіль, ідентифікаційний код юридичної особи 31830642) про усунення перешкод у користуванні майном шляхом демонтажу – задовольнити частково.

Зобов’язати ОСОБА_3 демонтувати двері у приміщенні для сушіння білизни між 8 та 9 поверхами 4 під’їзду багатоквартирного житлового будинку №1а, що знаходиться по вул. Наливайка у м. Тернополі та відновити попередній стан приміщення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 320 гривень судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складання повного тексту рішення суду – 07 травня 2018 року.

Головуючий суддяОСОБА_8