Вирок № 74045264, 17.05.2018, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 428/7273/16-к

Провадження № 11-кп/782/124/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого судді О.В.Чобур,

суддів Ю.В.Чорнобривко, А.В. Юрченко,

при секретарі Л.С.Данько,

за участю прокурора Р.В.Кім,

захисника Д.В.Шевченко,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянула у приміщенні апеляційного суду Луганської області у м.Сєвєродонецьку Луганської області апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2, його захисника Шевченко Д.В., прокурора Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Карпенко О.В. на вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13.02.2018 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Сєвєродонецьк Луганської області, громадянина України, не працюючого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимий:

- 30.01.2004 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ст. 15, ч.1 ст. 186, 72 КК України до 1 року 3 місяців 2 днів виправних робіт з утриманням 15% заробітної плати, звільнений із залу суду за відбуттям строку покарання;

- 29.09.2004 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі. 28.12.2007 року звільнений з Чорнухінської ВК Луганської області згідно постанови Перевальського районного суду Луганської області від 20.12.2007 року умовно-достроково на невідбутий строк 6 місяців 1 день;

- 22.06.2010 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч.1 ст. 296 КК України до 1 року 7 місяців обмеження волі;

- 29.07.2013 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч.1 ст. 309 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі, на підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік,

визнано винним та засуджено за ч.2 ст.121 КК України до 9 років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишено у вигляді тримання під вартою.

Строк покарання ОСОБА_2 постановлено рахувати з 10.04.2016 року, зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 10.04.2016 року по 20.06.2017 року відповідно ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, з 21.06.2017 по 13.02.2018 року відповідно ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 2046-VIII від 18.05.2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення дактилоскопічної експертизи у розмірі 770, 35 грн.

Питання про речові докази вирішені згідно ст. 100 КПК України.

В с т а н о в и л а :

Оскаржуваним вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_4 за наступних обставин.

09 квітня 2016 року, протягом дня ОСОБА_2 разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_4 за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_4, та ОСОБА_5, який тимчасово мешкав разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_4, вживали спиртні напої. Приблизно після 18:00 години, на запрошення ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у квартиру прийшли їх знайомі ОСОБА_6 та ОСОБА_7, яка була разом зі своїм малолітнім сином, після чого ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6, та ОСОБА_7 продовжили разом вживати спиртні напої.

В період часу з 01:00 години до 03:00 години 10 квітня 2016 року, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, переміщуючись між житловою кімнатою та кухнею, на побутовому грунті, став з`ясовувати особисті стосунки зі ОСОБА_4, яка також знаходилась у стані алкогольного сп`яніння. Під час з`ясування стосунків, ОСОБА_2 став висловлювати на адресу ОСОБА_4 образи, хапати її руками за волосся, наносити їй удари руками в область обличчя, і також замахувався для нанесення ударів ОСОБА_4 молотком та ножем, які періодично хапав руками. Однак у сварку втрутився ОСОБА_8, який фізично став стримувати ОСОБА_2 не даючи наносити удари ОСОБА_4 Після того, як ОСОБА_2 трохи заспокоївся, ОСОБА_8 разом з ОСОБА_7 вирішили піти з квартири. ОСОБА_4 також мала намір разом з новонародженою дитиною покинути квартиру, але ОСОБА_2 словесно їй заборонив це зробити.

Після того, як приблизно о 03:35 годині ОСОБА_9, ОСОБА_7 та її неповнолітній син пішли з квартири, ОСОБА_2 замкнув вхідні двері зсередини на ключ та продовжив з`ясовувати зі ОСОБА_4 особисті стосунки, при цьому схопив її руками за волосся та потягнув останню до кухні. Під час з`ясування стосунків, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень. Виконуючи цей умисел, керуючись виниклим почуттям особистої неприязні до ОСОБА_4, ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, наніс ОСОБА_4 кілька ударів руками, а також молотком в область обличчя та голови, а після того, як ОСОБА_4 від отриманих ударів впала на підлогу в кухні, ОСОБА_2, користуючись її безпорадним станом, молотком, який утримував у руці, з достатньою силою наніс їй кілька ударів в область обличчя, а після цього наніс їй множинні удари ногами по тулубу, голові та кінцівкам.

В цілому ОСОБА_2 наніс потерпілій ОСОБА_4 не менше 43 травматичних впливів, якими спричинив потерпілій синець на передній поверхні підборіддя з переходом на нижню поверхню, на фоні нього справа садно, зліва переривчасте садно, на передній поверхні шиї синець, в правій підключичній області синець, на задній поверхні грудної клітки у зовнішнього кута лівої лопатки на рівні 6-го ребра садно, на лівій боковій стінці живота садно, в поперековій області зліва садно, на зовнішній поверхні лівого плечового суглоба садно, на передній поверхні лівого плечового суглоба садно, на задній поверхні лівого плечового суглоба синець, на фоні нього 2 садна, на задній поверхні лівого плечового суглоба в середній третині синець, на фоні нього поперечно розташовується садно, на тильній поверхні лівого передпліччя в нижній третині садно, зліва 3 садна, на тильній поверхні середньої фаланги другого пальця лівої кисті переривчасте садно, на тильній поверхні середньої фаланги четвертого пальця лівої кисті синець, на зовнішній поверхні правого плеча в нижній третині синець, на внутрішній поверхні правого ліктьового суглоба синець, на тильній поверхні правого передпліччя у верхній третині синець, на фоні нього садно, на тильній поверхні правого передпліччя в нижній третині синець, на тильній поверхні правого передпліччя в середній третині синець, на тильній поверхні правого передпліччя в нижній третині синець, на тильній поверхні правого лучезап`ястного суглоба з переходом на тильну поверхню правої кисті синець, на передній поверхні правого передпліччя в нижній третині синець, на передній поверхні лівого колінного суглоба синець, на передній поверхні лівої гомілки у верхній третині 2 садна, на зовнішній поверхні лівого гомілковостопного суглоба синець, на фоні нього розташовується садно, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень;

- синці на верхньому повіці лівого ока, на нижньому повіці лівого ока, на верхньому повіці правого ока, на нижньому повіці правого ока, перелом кісток носа, синець по всій поверхні носа, на фоні нього рана, на лівій щоці 2 садна, на правій щоці 4 садна, на правій щоці синець, на верхній губі по всій поверхні синець, на фоні нього поздовжньо садно, на верхній губі зліва, садно, на верхній губі в центрі крововиливи, на нижній губі в проекції 1-3 зуба забита рана, м`які покриви голови з боку їх внутрішньої поверхні з крововиливом в скроневій області зліва, в лобній ділянці справа, тім`яній ділянці зліва, потиличної області праворуч, тверда мозкова оболонка напружена, під нею в області обох потиличних часток темно-червоний крововилив, під м`якою мозковою оболонкою в області правої лобної ділянки, крововилив, в області лівої скроневої частки, садно на лівій боковій стінці живота, садно в поперековій ділянці зліва, селезінка з розривом тканини і капсули у кореня, в зачеревинному просторі зліва великий крововилив, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки в момент заподіяння.

Смерть ОСОБА_4 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 на місці скоєння правопорушення від травматичного крововиливу під тверду мозкову оболонку та під м`яку мозкову оболонку, від травматичного розриву селезінки, рясної внутрішньої крововтрати, протягом 60 хвилин після заподіяння ушкоджень. Між встановленими тілесними ушкодженнями, які відносяться до категорії тяжких, які було заподіяно ОСОБА_2, та смертю потерпілої ОСОБА_4 є прямий причинний зв`язок.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 просить скасувати вирок суду, у зв`язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, ухвалити новий вирок, яким виправдати його у зв`язку із недоведеністю його вини у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.

Посилаючись на вимоги ст. 370, 84,85 КК України зазначає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку щодо скоєння злочину ОСОБА_2, що підтверджується такими доказами як показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, висновками імунологічної експертизи та телефонним дзвінком до органів поліції.

Зазначає, що судом помилково визнано належними вищенаведені докази, оскільки показання свідків доводять лише те, що обвинувачений вживав алкогольні напої та вступив у невелику сварку з потерпілою на грунті ревнощів, яких-небудь тілесних ушкоджень, на той момент, коли свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 покинули квартиру, у потерпілої не було.

Крім того, зазначає, що кров, яка ймовірно могла належати потерпілій, знайдена на ньому та його одязі, могла утворитися, згідно його показань, наданих у судовому засіданні, коли він знайшов потерпілу на кухні без ознак життя, та спільно зі свідком ОСОБА_5 перенесли її до кімнати, де вона знаходилась до приїзду поліції, що підтверджується іншими матеріалами справи.

Тому обвинувачений вважає, що стороною обвинувачення ані під час складання обвинувального акту, ані під час судового розгляду, не надано жодних прямих чи непрямих доказів щодо вчинення ним злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.

Також зазначає, що вирок суду не містить достатніх та належних мотивів його ухвалення, оскільки вживання ним алкогольних напоїв та сварка з потерпілою, на його думку, не є достатнім мотивом визнання його винним у злочині.

В апеляційній скарзі захисник Шевченко Д.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 просить скасувати вирок суду у зв`язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, ухвалити новий вирок, яким виправдати ОСОБА_2 у зв`язку із недоведеністю його вини у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, та наводить доводи апеляційної скарги аналогічні доводам апеляційної скарги його підзахисного.

В апеляційній скарзі прокурор, не оскаржуючи доведеності вини ОСОБА_2 і правильності кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 121 КК України, просить скасувати вирок суду у зв`язку із невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення і особі обвинуваченого, та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання у виді 10 років позбавлення волі.

Посилається на те, що суд першої інстанції, всупереч вимог ст. 65 КК України та п.п.2,3 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» не повною мірою врахував ступінь тяжкості скоєного ОСОБА_2 злочину, яке відповідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, суспільно корисною працею не займався, тому на думку прокурора, призначене ОСОБА_2 покарання є явно несправедливим через м`якість.

Під час апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_2 від надання пояснень, виступу у судових дебатах та останнього слова відмовився.

Заслухавши захисника Шевченко Д.В., який підтримав доводи своєї апеляційної скарги та апеляційної скарги ОСОБА_2, просив апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення; прокурора Кім Р.В., який підтримав апеляційну скаргу та просив відмовити в задоволенні апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника; дослідивши матеріали кримінального провадження, провівши судові дебати, колегія суддів доходить до наступних висновків.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, а саме в умисному заподіянні тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_4, при викладених у вироку обставинах відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються дослідженими в судовому засіданні з дотриманням вимог кримінального процесуального закону доказами, які викладені у вироку.

Так, свідок ОСОБА_6 пояснив, що 09.04.2016 року ввечері він прийшов до дому обвинуваченого, де разом із ОСОБА_4 в кімнаті вони вживали спиртні напої, та він чув як на кухні між обвинуваченим і ОСОБА_4 відбувалась сварка. В квартирі ще був один чоловік, якого він не знав, та малолітня дитина, яка знаходилась у кімнаті. Пізніше прийшла ОСОБА_7. Обвинувачений сварився зі ОСОБА_4 в кімнаті та в кухні. Під час сварки обвинувачений штовхав ОСОБА_4, а він намагався закрити її собою та захистити. ОСОБА_2 штовхав ОСОБА_4 у тулуб, але скільки разів, не пам`ятає. Тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 він не бачив, як і не бачив у руках обвинуваченого ніяких предметів. Після 24:00 години він разом із ОСОБА_7 пішли з квартири ОСОБА_2, ОСОБА_4 хотіла піти разом з ними, однак обвинувачений її не пустив.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що 09.04.2016 року ОСОБА_6 запросив її в гості до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 з яким вона була знайома, разом вони вживали спиртні напої. У ОСОБА_2 з ОСОБА_4 почався скандал через ревнощі до ОСОБА_6, вони сварилися на кухні. В цей час вона знаходилась у кімнаті з своєю дитиною і дитиною ОСОБА_4, та бачила як ОСОБА_2 хапав та тріпав ОСОБА_4 за волосся, бив її руками по обличчю, а ОСОБА_6 намагався їх зупинити. Після чого вона з ОСОБА_6 вирішили поїхати до дому. ОСОБА_4 просила щоб вони взяли її з собою, оскільки боялася ОСОБА_2, який її не відпустив. Зранку їй стало відомо що знайшли труп ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_10, який 09.04.2016 року був на чергуванні, пояснив, що вночі надійшло повідомлення від дівчини, яка з грудною дитиною і її б`є співмешканець. Працівники поліції виїхали за повідомленням за адресою мешкання потерпілої та, повернувшись, повідомили, що за зазначеною адресою двері не відчинили. Зранку о 09:10 годині повідомили, що виявлений труп дівчини за тією ж адресою, звідки надійшло повідомлення про побиття.

Свідок ОСОБА_11, який знає обвинуваченого як сусіда, пояснив, що напередодні того, що трапилося, у сусіда було шумно, з кімнати того вечора доносились чоловічі та жіночі голоси, грала музика, чути було сварку. Пізніше від працівників поліції він дізнався, що сусід вбив дівчину.

Під час огляду місця події 10.04.2016 року працівниками поліції в квартирі АДРЕСА_4 виявлено труп ОСОБА_4 В ході огляду відкопійовано 12 слідів пальців рук, здійснено змиви речовини бурого кольору з підлог біля плінтусу на кухні, з поверхні стіни кухні, вилучено металеву лінійку, мобільний телефон «Samsung С-100» з сім-картою, також виявлено під вікном чоловічі труси (т.2 а.к.п. 6-17).

Під час затримання ОСОБА_2 10.04.2016 року здійснено змиви речовини бурого кольору з тіла ОСОБА_2 (т.2 а.к.п. 32-38).

В ході огляду квартири АДРЕСА_4 виявлено та вилучено молоток з дерев`яною ручкою (т.2 а.к.п. 41-42), на якому згідно висновку експерта № 175 від 14.06.2016 року, слідів крові не виявлено (т.2 а.к.п. 160-161).

Згідно протоколу огляду трупа від 11.04.2016 року, оглянуто труп ОСОБА_4, в ході якого виявлено численні тілесні ушкодження, здійснено змиви речовини бурого кольору, та вилучено зразки крові, піднігтьовий вміст, зразки волосся (т. 2 а.к.п. 47-51).

Відповідно до висновку дактилоскопічної експертизи № 19/113/6-1/269е від 04.05.2016 року, вісім слідів пальців рук, виявлені та вилучені за фактом заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_4 придатні для ідентифікації особи, при цьому сліди пальців руки розмірами: 18x30 мм, 15x20 мм, 16x27 мм, відкопійовані на відрізки липкої стрічки розмірами: 45x48 мм, 29x48 мм, 39x48 мм, залишені пальцями ОСОБА_2 (т. 2 а.к.п. 87-107).

Згідно висновкам імунологічних експертиз № 176 та № 177 від 16.06.2016 року в змивах з підлоги, відібраних при огляді місця події, виявлена кров людини, яка могла походити від потерпілої ОСОБА_4, також на шортах ОСОБА_2 (об'єкт 1)виявлена кров людини, яка могла походити від потерпілої ОСОБА_4 (т. 2 а.к.п. 163-166, 168-170).

Згідно висновку експерта № 52 від 25.04.2016 року вбачається, що у ОСОБА_4 встановлено: синці на верхньому повіці лівого ока, на нижньому повіці лівого ока, на верхньому повіці правого ока, на нижньому повіці правого ока, перелом кісток носа, синець по всій поверхні носа, на фоні нього рана, на лівій щоці 2-е садно, праворуч-ліворуч, на правій щоці 4 садни, на правій щоці синець, на верхній губі по всій поверхні синець, на фоні нього поздовжньо садно, на верхній губі зліва, садно, на верхній губі в центрі крововилив, на нижній губі в проекції 1-3 зуба рана (забита рана), м`які покриви голови з боку їх внутрішньої поверхні з крововиливом в скроневій області зліва, в лобній ділянці справа, тім`яній ділянки зліва, потиличної області праворуч, тверда мозкова оболонка напружена, під нею в області обох потиличних часток темно-червоний крововилив, під м`якою мозковою оболонкою в області правої лобної ділянки, крововилив, в області лівої скроневої частки за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки в момент заподіяння.

Пошкодження у вигляді саден на лівій боковій стінці живота і в поперековій ділянці зліва та селезінка з розривом тканини і капсули у кореня, в зачеревинному просторі зліва великий крововилив, наявність в черевній порожнині 700 мл рідкої крові відносяться за ступенем тяжкості до тяжких тілесних ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

Інші тілесні ушкодження, виявлені в ході проведення експертизи у ОСОБА_4 і зазначені експертом у висновках, за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Смерть ОСОБА_4 наступила від травматичного крововиливу під тверду мозкову оболонку і під м`яку мозкову оболонку, від травматичного розриву селезінки, рясної внутрішньої крововтрати, що підтверджується даними експертизи трупа і результатами лабораторних досліджень.

Встановлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, незадовго до настання смерті, та могли утворитися як від кількох предметів так і від одного предмета, в тому числі від нанесення ударів кулаками, взутими ногами, металевим молотком.

При експертизі група ОСОБА_4 встановлено не менше 43 травматичних впливів на тіло потерпілої, тілесні ушкодження заподіяні в один і той же період часу, тому послідовність їх заподіяння визначити неможливо.

Між встановленими тілесними ушкодженнями і смертю потерпілої є прямий причинний зв'язок. Тілесні ушкодження потерпілій заподіювалися з достатньою силою.

З моменту заподіяння тілесних ушкоджень до моменту смерті проміжок часу склав не менше 60 хвилин. При завданих тілесних ушкоджень потерпіла не могла здійснювати цілеспрямованих дій: самостійно сидіти, підніматися, вставати, лягати, говорити, ходити тощо.

Всі встановлені пошкодження у потерпілої ОСОБА_4 є прижиттєвими. При наданні своєчасної кваліфікованої медичної допомоги можливо було врятувати життя ОСОБА_4 Синці і садна в області верхніх кінцівок, можуть вказувати на самооборону.

Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наведені докази, дав їм належну оцінку і обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_4

Всупереч доводам апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника, суд обґрунтовано визнав належними доказами у справі показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, які узгоджуються між собою та у своїй сукупності з вищенаведеними доказами вказують на доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.

Крім того, сам обвинувачений у судовому засіданні пояснював, що під час сварки вдарив ОСОБА_4 рукою по її обличчю, а свідок ОСОБА_6 намагався захистити потерпілу, однак внаслідок вживання алкогольних напоїв не пам`ятає всіх подій та завдання потерпілій тілесних ушкоджень, тому суд обґрунтовано розцінив невизнання ОСОБА_2 своєї вини, як обраний ним спосіб уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Всупереч доводам апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника, версія обвинуваченого щодо утворення на ньому та його одязі плям крові потерпілої, під час апеляційного розгляду не знайшла свого підтвердження матеріалами кримінального провадження.

Вирок суду першої інстанції містить достатні та належні мотиви прийнятого ним рішення щодо винності ОСОБА_2 у скоєному злочині за ч. 2 ст.121 КК України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів доходить висновку щодо необґрунтованості апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника Шевченко Д.В., оскільки вони спростовуються сукупністю доказів, досліджених судом, які узгоджуються між собою та не викликають сумнівів щодо причетності обвинуваченого ОСОБА_2 до вчиненого злочину, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

Відповідно до положень п.3 ч.1 ст. 65 КК України, суд, при призначенні покарання винній особі, повинен враховувати ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до вимог ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляції прокурора про те, що суд першої інстанції при постановленні вироку та при призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 міри покарання, не виконав належним чином вимог п.3 ч.1 ст. 65 КК України, не в повній мірі врахував ступінь тяжкості скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення і особу обвинуваченого, який неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, внаслідок чого призначив покарання, яке за своєю мірою є явно несправедливим через м`якість.

У відповідності до вимог ст. 65 КК України, колегія суддів при призначенні ОСОБА_2 покарання враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 10 років, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за вчинення умисних, в тому числі корисливих злочинів, що свідчить про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень і небажання стати на шлях виправлення. Колегія суддів враховує також особливо жорстокий характер скоєння злочину, що знайшло вираження в нанесенні потерпілій не менше 43 ударів, а також тяжкі наслідки, а саме те, що малолітній син ОСОБА_4 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 залишився сиротою.

Обставин, що пом'якшує покарання ОСОБА_2 не встановлено.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд першої інстанції обґрунтовано визнав вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння та рецидив злочинів.

За таких умов, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу прокурора і відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 420 КПК України скасувати вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання і ухвалити новий вирок, яким застосувати до ОСОБА_2 більш суворе покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 121 КК України, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Керуючись статтями 407 та 420 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та захисника Шевченко Д.В. залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу прокурора Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Карпенко О.В. задовольнити.

Вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13.02.2018 року відносно ОСОБА_2, яким його визнано винним за ч. 2 ст. 121 КК України скасувати в частині призначеного покарання.

Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 за ч.2 ст. 121 КК України покарання у виді 10 років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з 17 травня 2018 року.

У строк покарання ОСОБА_2 зарахувати строк попереднього ув'язнення з 10.04.2016 року по 20.06.2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, з 21 червня 2017 року по 16 травня 2018 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

На вирок можуть бути подані касаційні скарги учасниками судового провадження безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_2, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

СУДДІ:

О.В.Чобур Ю.В Чорнобривко А.В.Юрченко