Ухвала суду № 74044880, 17.05.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.05.2018 Справа №607/13150/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Кунцьо С.В.

за участю секретаря Ліщинського О.І.

прокурора Лушкін І.В.

розглянувши, у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Тернополі клопотання начальника державної установи «Чортківська установа виконання покарань №26» про роз’яснення порядку направлення засудженого ОСОБА_1 до місця відбування покарання у виді обмеження волі,

В С Т А Н О В И В:

На адресу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшло клопотання від начальника державної установи «Чортківська установа виконання покарань №26» про роз’яснення порядку направлення засудженого ОСОБА_1 до місця відбування покарання у виді обмеження волі.

В обґрунтування поданого клопотання начальник держаної установи вказує на те, що у вироку Тернопільського міськрайонного суду від 30.03.2018 року не вказано порядок направлення засудженого ОСОБА_1 до місця відбування покарання у виді обмеження волі, з врахуванням вимог п.п.1, 2 ст.57 КВК України.

Дослідивши клопотання про роз’яснення порядку направлення засудженого ОСОБА_1 до місця відбування покарання у виді обмеження волі, ознайомившись із матеріалами кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебувало кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017210010002684 від 14 серпня 2017 року, про обвинувачення Моргошії Манучара у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України та ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч. 1 ст. 345 КК України.

Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 березня 2018 року, Моргошію Манучара та ОСОБА_1 визнано винними у вчиненні кримінальних правопорушень, зокрема, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.345 КК України, та призначено покарання за ч.1 ст.185 КК України у виді 3 (трьох) місяців арешту; за ч.2 ст.185 КК України у виді 3 (трьох) років обмеження волі; за ч.1 ст.345 КК України у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі. Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту взяття його під варту, тобто з 11 вересня 2017 року. На підставі ст.72 КК України в строк призначеного судом покарання ОСОБА_1 зараховано термін перебування його під вартою з 11 вересня 2017 року по дату ухвалення вироку включно, тобто по 30 березня 2018 року у співвідношення одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі. Захід забезпечення кримінального провадження, а саме: запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 продовжено до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців, тобто до 28 травня 2018 року.

У своєму клопотанні начальник державної установи «Чортківська установа виконання покарань №26» зазначив, що у вищезгаданому вироку Тернопільського міськрайонного суду не вказано порядку направлення засудженого ОСОБА_1 до місця відбування призначеного покарання, у зв’язку із чим просить суд роз’яснити такий порядок.

Відповідно до п.14 ч.1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Згідно ч.ч.2,3 ст. 377 КПК України при засудженні до обмеження волі суд з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, має право звільнити обвинуваченого з-під варти. Якщо обвинувачений, що тримається під вартою, засуджений до арешту чи позбавлення волі, суд у виняткових випадках з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, має право змінити йому запобіжний захід до набрання вироком законної сили на такий, що не пов’язаний з триманням під вартою, та звільнити такого обвинуваченого з-під варти.

Так, відповідно до ч.1 ст.57 КВК України, особи, які засуджені до обмеження волі, прямують за рахунок держави до місця відбування покарання самостійно. Орган з питань пробації згідно з вироком суду вручає засудженому припис про виїзд до місця відбування покарання. Не пізніше трьох діб з дня одержання припису засуджений зобов'язаний виїхати до місця відбування покарання і прибути туди відповідно до вказаного в приписі строку.

Зокрема ч.2 ст. 57 КВК України передбачено, що з урахуванням особи та інших обставин суд може направити засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. У цьому випадку засуджений звільняється з-під варти при прибутті до місця відбування покарання.

Як вбачається із вироку Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_1 засуджено до 3 (трьох) років обмеження волі, захід забезпечення кримінального провадження, а саме: запобіжний захід у вигляді тримання під вартою останньому було залишено без змін до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців. Таким чином суд при засудженні ОСОБА_1 враховував його особу, зокрема те, що він являється громадянином ОСОБА_2, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_1, вчинив злочини середньої тяжкості, а також інші обставини кримінального провадження, у зв’язку із чим залишив засудженого під вартою до 28 травня 2018 року, адже кримінальним законом передбачено можливість а не обов’язок при засудженні до обмеження волі звільнити обвинуваченого з-під варти.

Таким чином враховуючи особу засудженого ОСОБА_1 та інші обставини кримінального провадження, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 не змінювався, відтак засудженого до обмеження волі слід направити до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі, на підставі ч. 2 ст. 57 КВК України.

Згідно до ст.87 КВК України передбачений порядок направлення засудженого до місця відбування покарання шляхом переміщення засудженого під вартою.

Окрім цього порядок направлення осіб для відбування покарань визначений також Положенням про визначення особам, засудженим до довічного позбавлення волі та позбавлення волі на певний строк, виду колонії, порядок направлення для відбування покарання осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, арешту й обмеження волі, та їх переведення. Згідно вказаного положення, засуджені підлягають направленню(етапуванню) із слідчих ізоляторів до місця відбування покарання.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 372, 377, 395, 537, 539 КПК України, ст.ст.57, 87 КВК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання начальника державної установи «Чортківська установа виконання покарань №26» про роз’яснення порядку направлення засудженого ОСОБА_1 до місця відбування покарання у виді обмеження волі – задовольнити.

Роз'яснити Чортківській УВП №26, що засуджений ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, повинен бути етапований із державної установи «Чортківська установа виконання покарань №26» до місця відбування покарання у виді обмеження волі в порядку встановленому для осіб засуджених до позбавлення волі.

Копію ухвали негайно направити в Чортківську УВП №26 для вручення засудженому ОСОБА_1.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом семи діб з дня її оголошення.

Головуючий суддяОСОБА_3