Вирок № 74044760, 14.05.2018, Попаснянський районний суд Луганської області

423/2554/17

1-кп/423/59/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року

Попаснянський районний суд Луганської області

у складі:

головуючої судді Архипенко А.В.,

при секретарі Іваненко С.П,

за участю прокурора Неустроєвої В.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

захисника Мальчиніна Ю.О.

розглянувши у відкритомі судовому засіданні матеріали кримінального провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Врубівка Попаснянського району Луганської області, громадянки України, яка має базову загальну освіту, не працює , не заміжня, на утриманні дітей не має,

зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1,

мешкає за адресою: АДРЕСА_2

ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1

невійськовозобов'язана

раніше судима:

- 03.09.2007р. Попаснянським районним судом Луганської області за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнену з іспитовим строком 2 роки;

- 05.11.2007р. Попаснянським районним судом Луганської області за ст. 277 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнену з іспитовим строком 3 роки; за постановою Попаснянського районного суду Луганської області від 12.12.2008р. замінено покарання до 4 років позбавлення волі;

- 25.12.2013р. Попаснянським районним судом за ст. 185 ч.2 КК України призначено покарання у вигляді 3 місяців арешту;

- 19.12.2013р. Попаснянським районним судом за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 70 ч.4, 72 КК України шляхом часткового складання покарань за вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 25.11.2013 остаточно до 3 років 3 місяців позбавлення волі;

- 18.02.2014р. Стахановським міським судом Луганської області за ст. 185 ч.2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 70 ч.4 КК України міра покарання за даним вироком поглинена мірою покарання призначеною за вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 19.12.2013р., остаточно призначено покарання 3 роки 3 місяці позбавлення волі,

звільнена - 21.06.2016 р. умовно-достроково на невідбутий строк 8 місяців 18 днів, ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України,

в с т а н о в и в :

02.07.2017 приблизно о 21.30 годині ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп'яніння за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 разом із співмешканцем ОСОБА_3. ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння почав висловлюватися нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_1 та між останніми виник особистий конфлікт, в ході якого ОСОБА_3 кулаком руки наніс 2 удари в область голови ОСОБА_1, заподіявши фізичного болю останній. У ОСОБА_1, яка знаходилась у стані алкогольного сп'яніння, виникла особиста неприязнь до ОСОБА_3 та несподівано виник умисел на заподіяння йому тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, ОСОБА_1, на ґрунті вказаних раптово виниклих неприязних відносин, схопила кухонний ніж зі стола та використовуючи його, умисно нанесла потерпілому ОСОБА_3 один удар в область грудної клітини справа та два удари в область грудної клітини зліва. В результаті протиправних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді:колото-різане поранення грудної клітини справа, проникаюче в черевну порожнину, яке згідно висновку судово-медичної експертизи №99 від 06.07.2017 відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення та непроникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва, які згідно висновку судово-медичної експертизи №99 від 06.07.2017 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Таким чином, своїми умисними, протиправними діями, ОСОБА_1 вчинила умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, тобто вчинила кримінальне правопорушення, відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 121 КК України.

У даному кримінальному провадженні потерпілою стороною являється гр. ОСОБА_3, цивільного позову з його боку не заявлено.

Процесуальних витрат у даному кримінальному провадженні немає.

Потерпілий надав суду заяву, в якій просив розглядати кримінальне провадження без його участі, так як не має до обвинуваченої ніяких претензій, згідно поданої заяви потерпілий розуміє зміст фактичних обставин вчинення злочину, не оскаржує доказів щодо цих обставин, визнає їх достовірними та не заперечує щодо не дослідження доказів щодо вказаних обставин, якщо суд визнає недоцільним їх дослідження, у разі, якщо вони не будуть оспорюватись іншими учасниками кримінального провадження.

У судовому засіданні обвинувачена свою вину в скоєнні вищезазначеного кримінального правопорушення, визнала повністю, від надання показань відмовилася, підтвердила обставини скоєння кримінального правопорушення, викладені в установочній частині вироку.

При цьому обвинувачена не заперечувала щодо не дослідження доказів щодо обставин скоєного нею кримінального правопорушення, так як повністю погоджується з досудовим розслідуванням кримінального провадження і не оскаржує фактичних обставин в даному кримінальному провадженні та доказів щодо цих обставин.

Пояснення обвинуваченої щодо визнання своєї винуватості та відмови від надання показань у судовому засіданні, послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду в правильності розуміння нею змісту фактичних обставин вчинення нею кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

За таких обставин, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, враховуючи думку прокурора, обвинуваченої та потерпілої сторони , вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, при цьому суд переконався, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин кримінального провадження і в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Наведене свідчить про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального провадження за обставин, встановлених судом.

Дії обвинуваченої правильно кваліфіковані ст. 121 ч.1 КК України, так як вона дійсно вчинила умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують їй покарання.

А так:

Кримінальне правопорушення (злочин), скоєне обвинуваченим за ст.121 ч.1 КК України, відповідно до ст.12 КК України є злочином, що відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої, згідно ст.66 КК України, є щире каяття.

Обставиною, що обтяжуєь покарання обвинуваченої згідно ст.67 КК України, є вчиненя злочину у стані алкогольного сп»яніння, рецедив злочинів.

Обвинувачена за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, , не працює, замічена у вживанні спиртних напоїв, заробляє випадковими підробітками.

Згідно висновку відділу пробації - ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченою оцинений як високий.

При цьому на час розгляду кримінального провадження обвинувачена проживає у зареєстрованому шлюбі, вагітна .

Також суд враховує думку потерпілої сторони, з боку якого до обвинуваченої претензій не має.

Враховуючи всі обставини, суд вважає, що виправлення обвинуваченої можливо без відбування призначеного покарання, в межах санкції ст.121 ч.1 КК України, України і тому, у відповідності до ст. 75 КК України, обвинувачену можливо звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши їй певні обмеження, а строк випробувального терміну необхідно визначити максимальним.

Питання про речові докази необхідно вирішити у відповідності із вимогами ст.100 КПК України. та з урахуванням вимог положень ст..96-1, 96-2 КК України ( в редакції ЗУ № 1019-УІІІ від 18.02.2016р.) щодо застосування спеціальної конфіскації .

Відповідно до ст.100 КПК України - гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються... (ч.9 п.1)

- майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане - знищується , а в разі необхідності - передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання (ч.9 п.4).

А так, речовими доказами по данноу кримінальному провадженню, які зберігаються в Попаснянському В.П., суд вважає необхідним розпорядитися наступним чином:

- 3 кухонних ножа, які є знаряддям вчинення кримінального правопорушення- конфіскувати та передати у власність держави,

- спортивні брюки з РБК, жіночи шорти (2шт.) та майка з РБК, які не мають ніякої цінності, їх належність не визначена та про них не надійшло заяв про передачу заінтересованим особам - знищити.

Процесуальних витрат та цивільного позову у даному кримінальному проваджені немає.

Керуючись ст.ст. 366-368, 369, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України, та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75,76 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням на 3 роки та покласти на неї слідуючи зобов'язання:

-періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

-повідомляти органи пробації про зміну місця, проживання роботи або навчання,

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 - не обирати.

Речові докази, які зберігаються у камері речових доказів Попаснянського ВП ГУНП у Луганській області , а саме:

- 3 кухонних ножа - конфіскувати та передати у власність держави,

- спортивні брюки з РБК, жіночи шорти (2шт.) та майка з РБК - знищити.

Копію вироку після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 діб з моменту оголошення до Апеляційного суду Луганської області через Попаснянський районний суд, з урахуванням особливостей апеляційного оскарження окремих судових рішень, в порядку, передбаченому ст..394 КПК України.

Суддя

Попаснянського районного суду А.В. Архипенко