Ухвала суду № 74044546, 17.05.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/3619/18

Провадження № 2/415/1455/18

УХВАЛА

17 травня 2018 року м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Грибанова Л.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Лисичанського міського суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Розглянувши подану позовну заяву, вважаю за необхідне залишити зазначену позовну заяву без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Як вбачається із позовної заяви, позивачем не зазначено хто саме з числа осіб, які беруть участь у справі, є позивачем, а хто відповідачем.

Таким чином позивачу слід зазначити процесуальний статус сторін.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Так, позивачем в позовній заяві не зазначено відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Отже, позивачу слід виправити зазначені недоліки шляхом зазначення відомих номерів засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, для відповідача.

До того ж, відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що в позовній заяві не зазначено переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви.

Таким чином, позивачу слід зазначити в позовній заяві перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

До того ж, відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

З позовної заяви вбачається, що в ній не зазначено підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Отже, позивачу слід зазначити в позовній заяві такі відомості.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України до позивач повинен додати до позовної заяви її копії, та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Як вбачається з позовної заяви позивачем не надано копії доданих до заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Так, заявнику слід надати копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Також дана позовна заява не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України. Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Відповідно до ст. 95 ЦПК України письмові докази подають в оригіналі або в належним чином посвідченій копії.

Як вбачається із поданої позовної заяви відповідач ОСОБА_2 проживає в республіці Молдова, район Ришканский, місто Белуи, село Лядовени Сингурень, вул. Садова.

Провадження у справах за участю іноземних осіб врегульовано розділом ХI ЦПК України, а також Законом України «Про міжнародне приватне право», Договіром між Україною і Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини від 10.11.94 року.

Відповідно до ст. 5 Договіру між Україною і Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у справах, що охоплюються цим Договором, клопотання складаються державною мовою запитуючої Договірної Сторони і до них додаються переклади на державну мову запитуваної Сторони або англійську чи російську. Якщо стосовно положень цього Договору вимагається додавати

до документів, які пересилаються, їх переклад на мову іншої Договірної Сторони, ті переклади мають бути здійснені офіційним перекладачем, або нотаріусом, або посадовою особою запитуваної установи, або дипломатичним представництвом чи консульською установою Договірної Сторони.

Відповідно до ч. 3 ст. 499 ЦПК України судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Як вбачається з додатків доданих до позовної заяви позивачем надано документ, який належним чином не перекладений українською мово.

Таким чином позивачу необхідно надати суду належним чином посвідчений переклад документів.

Також всупереч вимогам ст. 5 вищезазначеного договору позивачем подано позовну заяву та додані до неї документи лише українською мовою без відповідного перекладу на державну мову відповідача або на англійську чи російську мову.

Суд вважає за необхідне розяснити позивачу наступне.

Вирішуючи питання про підсудність справи за участю іноземної особи, суд повинен керуватися не тільки нормами внутрішнього процесуального законодавства, але й нормами, які містяться в міжнародних договорах про правову допомогу. Загальні правила підсудності цивільних справ судами України визначаються стосовно іноземців так само, як і стосовно громадян України. Відповідно до ст. 497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України. Отже, при вирішенні питання про міжнародну підсудність в Україні також діє «закон суду». Це означає, що при визначенні підсудності цивільних справ за участю іноземної особи може мати місце загальна територіальна підсудність, альтернативна, виключна та договірна підсудність.

За загальним правилом внутрішньої територіальної підсудності позови до фізичної особи предявляються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (ст. 27 ЦПК України). Однак щодо цього загального правила варто зазначити, що позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть предявлятися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні. Місцезнаходження майна та останнє відоме місце проживання чи перебування відповідача повинні бути в кожному випадку достовірно встановлені (ч. 10 ст. 28 ЦПК України). Нормами ст. 28 ЦПК України щодо даної категорії справ визначена й інша альтернативна підсудність.

Позивачем не зазначено відомостей щодо можливості застосування альтернативної підсудності.

Відповідно до ч. 6 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Таким чином, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на необхідність зазначення в позовній заяві підстав звернення до Лисичанського міського суду Луганської області з позовом про розірвання шлюбу з іноземцем.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом. Заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків. В іншому випадку позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Керуючись ст.ст. 19, 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суддя –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху, про що сповістити позивача, надавши йому строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз’яснити, що у випадку не усунення зазначених недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

СУДДЯ Л.О.ГРИБАНОВА