
справа № 415/3434/17
провадження № 1-кп/415/282/18
ВИРОК
Іменем України
16 травня 2018 року місто Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Старікової М.М.
за участю: секретаря Демченко Е.Є., Керімової Е.Р.
прокурора Гусака О.О.
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області об’єднане кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Казахстан, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не є особою з інвалідністю, не одруженого, не працюючого, судимого: 1) 01 серпня 2013 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст.263 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 1 рік; 2) 11.11.2013 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст.70 КК до 4 років позбавлення волі; 3) 11.02.2014 р. Кремінським районним судом Луганської області за ч. 1 ст. 203-2 КК України, із застосуванням ст.ст. 69,71 КК України – до 4 років позбавлення волі та штрафу 127500 грн., звільнений з місць позбавлення волі 21 квітня 2017 року умовно-достроково на невідбутий строк 09 місяців 11 днів, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.185, ч. 3 ст.185, ч. 1 ст.263, ч. 1 ст. 309 КК України, –
ВСТАНОВИВ:
Наприкінці квітня 2017 року, обвинувачений ОСОБА_1О, більш точної дати та часу не встановлено, перебуваючи біля пішохідного мосту через річку Сіверський Донець в м. Привілля знайшов реактивну протитанкову гранату РПГ-22, після чого, реалізовуючи раптово виниклий умисел на придбання, носіння, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, підібрав та залишив її собі, перенісши за місцем свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, де став зберігати. 1 червня 2017 року, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, взяв вищезазначену гранату та переміщуючи її при собі, поніс до саду, який розташований в районі шахтного стовбуру та вулиці Кутузова м. Привілля з метою подальшого її зберігання поза межами свого місця мешкання. Під час слідування був зупинений співробітниками поліції для перевірки, в ході якої в нього були виявлено та вилучено реактивну протитанкову гранату РПГ-22, яка, відповідно до висновку вибухотехнічної експертизи № 19/113/10/169-е від 15.06.2017 р. є придатним до використання бойовим припасом.
04 травня 2017 року у нічний час доби, більш точного часу не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, заліз на опору та, за допомогою ножиць по металу, повторно, таємно викрав оптоволоконні кабелі марки: Finmark UT-012-SM-04-Т, довжиною 22 м, марки М-ДС (1.2) П-2Е1, довжиною 20 метрів, марки марки М-ДС (1.2) П-4Е1, довжиною 20 метрів, які належить потерпілому ПП «Луренет», чим завдав останньому шкоду на суму 780 гривень; марки ТКО 4f кп, довжиною 23 метрів, які належать потерпілому ТОВ «ІПС АКСОН» , чим завдав останньому шкоду на суму 184 грн.; марки М-ДС (1.2) П-4Е1, довжиною 40 метрів, який належить потерпілому ПП « ПІРО-ЛІС», чим завдав останньому шкоду на суму 383 грн. Викраденим розпорядився на власний розсуд.
Приблизно 10 травня 2017 року у нічний час доби, більш точної дати та часу не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи біля будинків № 363, № 365,№367,№373,№375 по вулиці ім. В. Сосюри в м. Лисичанську, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом демонтажу кабельних ліній зв’язку, повторно, таємно викрав з чотирьох колодязів кабелі марки: ТППепЗ 30*2*0,5, довжиною 193 м, ТПП 50*2*0,32 довжиною 69 м, ТПП 30*2*0,5, довжиною 193 м, ТПП 20*2*0,32, довжиною 73 м, які належать потерпілому ПАТ «Укртелеком», тим самим останньому завдано шкоду на суму 21689,97 гривень.
14 травня 2017 року приблизно о 02-00 годині ночі, більш точного часу не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи біля будинків № 343 А, № 420 по вулиці ім. В. Сосюри в м. Лисичанську, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом демонтажу кабельних ліній зв’язку, повторно, таємно викрав з колодязя кабелі марки: ТППепЗ 50*2*0,5, довжиною 2 м, ТПП 100*2*0,4, довжиною 2 метри, ТПП 100*2*0,32 довжиною 2 м, ТПП 50*2*0,4, довжиною 2 м, які належать потерпілому ПАТ «Укртелеком», завдавши останньому майнову шкоду на суму 551,16 гривень.
21 травня 2017 року, приблизно о 23:00 годині, більш точного часу не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, проникнувши до квартири № 30 будинку № 2 б по вулиці Ломоносова в м. Привілля, яка належить потерпілому ОСОБА_2, шляхом вибиття вхідних дверей, повторно, таємно викрав телевізор ТМ «LG» серія Golden Eye Supreme та жаровню алюмінієву з кришкою, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 788 грн. (відповідно до товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/602-138е від 22.06.2017 р.)
В ніч з 22 на 23 травня 2017 року, більш точного часу не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи біля будинків № 367, № 373 по вулиці ім. В. Сосюри в м. Лисичанську, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом демонтажу кабельних ліній зв’язку, повторно, таємно викрав з колодязя кабель марки ТППеп 30*2*0,5, довжиною 124 м, які належать потерпілому ПАТ «Укртелеком», заподіявши останньому майнову шкоду на суму 5408,88 гривень.
В ніч з 28 на 29 травня 2017 року, більш точного часу не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи біля будинків № 364, № 372 по вулиці ім. В. Сосюри в м. Лисичанську, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом демонтажу кабельних ліній зв’язку, повторно, таємно викрав з колодязя кабелі марки: ТППеп 10*2*0,5, довжиною 28 м, ТПП 30*2*0,4 довжиною 7 м, ТПП 100*2*0,5, довжиною 7 м, ТППеп 50*2*0,5, довжиною 7 м, ТПП 10*2*0,4 довжиною 14 м, які належать потерпілому ПАТ «Укртелеком», заподіявши останньому майнову шкоду на суму 2266,39 гривень.
29 травня 2017 року близько 02-00 годині ночі, більш точного часу не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи біля будинків № 1 по вулиці Маресьєва в м. Лисичанську, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом демонтажу кабельних ліній зв’язку, повторно, таємно викрав з колодязя кабелі марки: ТППепЗ 50*2*0,5, довжиною 50 м, ТППеп 20*2*0,64 довжиною 50 м, які належать потерпілому ПАТ «Укртелеком», заподіявши останньому майнову шкоду на суму 5953 гривень.
30 травня 2017 року в вечірній час, більш точного часу не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи біля будинку № 151 по вулиці Карла Маркса в м. Лисичанську, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом демонтажу кабельних ліній зв’язку, повторно, таємно викрав зі стіни вказаного будинку кабелі марки: ТПП 50*2*0,32, довжиною 25 м, ТПП 10*2*0,4 довжиною 42 м, які належать потерпілому ПАТ «Укртелеком», заподіявши останньому майнову шкоду на суму 1306,51 гривень.
Наприкінці травня 2017 року, більш точної дати та часу не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 знаходячись біля річки Сіверський Донець в м. Привілля, маючи умисел на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, зірвав приблизно п’ять кущів дикорослої коноплі, які приніс до місця свого мешкання – ІНФОРМАЦІЯ_7, де висушив та шляхом подрібнення виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – канабіс, та зберігав за місцем свого мешкання з метою особистого вживання до моменту вилучення працівниками поліції 05 червня 2017 року о 15-50 годин. Вилучена речовина згідно висновку експерта № 19/113/8-2/523е від 08.06.2017 р. є наркотичним засобом, обіг якого заборонений - канабіс, загальною масою у перерахунку на суху речовину 8,39 г.
В ніч з 11 на 12 червня 2017 року, більш точного часу не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи біля будинків № 20, № 16, № 2 по вулиці Ломоносова в м. Привілля, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом демонтажу кабельних ліній зв’язку, повторно, таємно викрав з колодязя кабелі марки: ТГ 500*2*0,4, довжиною 70 м, ТПП 500*2*0,4 довжиною 109 м, які належать потерпілому ПАТ «Укртелеком», заподіявши останньому майнову шкоду на суму 115577,30 гривень.
03 серпня 2017 року вранці, обвинувачений ОСОБА_1О, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, знаходячись на березі річки Сіверський Донець в районі міста Привілля, знайшов у траві конструктивно-оформлений заряд вибухової речовини (тротил масою 100-115 грам) корпус ручної бойової гранати РГД-5 та засіб ініціювання – підривач УЗРГМ для ручних гранат РГД-5, Ф-1 та РГ-42, який містить заряд комбінованої вибухової речовини (ТНРС+ азид свинцю, масою 0,1+0,2 грами та ТЕН або гексоген, масою 1 грам), які в сукупності являються боєприпасом – ручною осколковою гранатою РГД-5, згідно висновку експерта №19/113/10/252-е від 14.08.2017 р. придатною до вибуху. Після чого ОСОБА_1, керуючись раптово виниклим умислом на придбання, носіння та зберігання бойового припасу без передбаченого законом дозволу, вказану гранату РГД-5 залишив собі та поніс до себе додому за адресою: м. Привілля, вул. Ломоносова, 2б/801, зберігаючи її в поліетиленовому пакеті. Слідуючи до себе додому ОСОБА_1, проходячи по провулку Красному м. Привілля, був зупинений працівниками поліції. Того ж дня в період часу з 11 години 47 хвилин до 12 години 30 хвилин, під час огляду місця події, проведеного біля будинку № 11 а, розташованого по провулку Красному міста Привілля, працівниками поліції у ОСОБА_1 була виявлена та вилучена вищевказана ручна осколкова граната РГД-5, яку він придбав, носив та зберігав при зазначених обставинах.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.185, ч. 3 ст.185, ч. 1 ст.263, ч. 1 ст. 309 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальних актах, визнав повністю, від надання пояснень відмовився, і, відповідаючи на питання, зазначив, що час, місце та спосіб скоєння ним інкримінованих органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальних актах, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Завдану потерпілому ОСОБА_2 шкоду відшкодовано, потерпілим ПАТ «Укртелеком», ПП «Луренет», ТОВ «ІСП АКСОН», ПП «ПІРО-ЛІС» матеріальна шкода не відшкодована. У скоєному щиро розкаявся. Він готовий нести відповідальність за вчиненні діяння, однак при призначенні покарання просив врахувати стан його здоров’я та наявність тяжкої хвороби, а також те, що під час досудового розслідування він надавав правдиві свідчення про обставини, вчинення ним кримінальних правопорушень, активно сприяв розкриттю злочинів, не намагаючись уникнути відповідальності.
Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, надавши до суду заяву, в якій просив проводити судовий розгляд кримінального провадження без його участі. Матеріальна шкода відшкодована, претензій до обвинуваченого він не має. Покарання обвинуваченому просив призначити на розсуд суду.
Представники потерпілих ПАТ «Укртелеком», ПП «Луренет», ТОВ «ІСП АКСОН», ПП «ПІРО-ЛІС» у судове засідання не з’явилися, надавши до суду заяви, в яких просили провести судовий розгляд кримінального провадження без їх участі. Матеріальна шкода їм не відшкодована. Покарання обвинуваченому просили призначити на розсуд суду.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину у вчинені інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальних актах, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ч.3 ст.349 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, вважає, що винуватість ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, та у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у житло, повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст.185 КК України та ч. 3 ст.185 КК України відповідно.
Доведеною в судовому засіданні суд вважає винуватість ОСОБА_1 у незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичного засобу без мету збуту, а також у придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, а його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України та за ч. 1 ст. 263 КК України відповідно.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:
- ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості (ч.2 ст.185, ч. 1 ст. 309 КК України) та тяжких злочинів (ч. 3 ст.185, ч. 1 ст.263 КК України);
- особу винного, який не працює, має постійне місце проживання, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, у побуті характеризується задовільно, раніше судимий;
- та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочинів.
В якості обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.67 КК України, суд визнає рецидив злочину, оскільки обвинувачений, являючись особою, що має судимість за умисний злочин, знову вчинив нові умисні злочини, а також повторність злочинів, оскільки обвинувачений вчинив два злочини, передбачені ст. 263 ч. 1 КК України.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням вимог ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, враховуючи суспільну небезпеку вчинених злочинів та кількість епізодів злочинної діяльності, наявність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого та його репутацію, який на час вчинення злочинів не працював, єдиного джерела доходів не мав, маючи незняті та непогашені судимості за вчинення умисних тяжких, в тому числі корисливих злочинів, належних висновків для себе не зробив та знову, в період невідбутої частини покарання за попереднім вироком, вчинив умисні, корисливі злочини, а також злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів та проти громадської безпеки, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів та злочинів середньої тяжкості, що свідчить про антисоціальну спрямованість особи обвинуваченого, його схильність до вчинення кримінальних правопорушень, а тому суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе лише із застосуванням покарання, пов’язаного з ізоляцією від суспільства - у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкціями ч. 2 ст.185, ч. 3 ст.185, ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України. Підстав для призначення менш суворого виду покарання, передбаченого санкціями ст.ст. 185 ч.2, 309 ч.1 КК України, суд не вбачає.
При цьому, суд, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, беручи до уваги щире каяття обвинуваченого, повне визнання вини та активне сприяння розкриттю злочинів останнім, поведінку обвинуваченого після вчинення злочинів, який усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки, в судовому засіданні вибачався за вчинене, як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні надав правдиві свідчення про обставини вчинених ним кримінальних правопорушень, які повністю викривають його у вчинених злочинах, дав критичну оцінку своїм злочинним діям, виказав готовність нести кримінальну відповідальність, внаслідок вчинених кримінальних правопорушень тяжких наслідків не настало, приймаючи до уваги відомості про стан здоров’я обвинуваченого та наявність тяжкої хвороби, думку потерпілого та представників потерпілих, які щодо призначення покарання обвинуваченому посилалися на розсуд суду, підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_1 максимальної міри покарання у виді позбавлення волі, передбаченої санкціями ч.12 ст. 185 , ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України суд не вбачає. На переконання суду, таке покарання буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст.50 КК України мети покарання.
У зв’язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив більш одного злочину, при призначенні останньому покарання, суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.70 ч.1 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, за сукупністю злочинів, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Крім того, як було встановлено в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вчинив нові злочини, передбачені ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України у період невідбутої частини покарання, призначеного вироком Кремінського районного суду від 11.02.2014 року, згідно якого, ОСОБА_1 було засуджено за ч.1ст. 203-2, ст. 69, ст. 71 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі та штрафу у розмірі 127500 гривень, який виконується самостійно, звільненого з місць позбавлення волі 21 квітня 2017 року умовно-достроково на невідбутий строк 09 місяців 11 днів, а тому, суд вважає за необхідне застосувати положення ст.71 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання, - за сукупністю вироків, частково приєднавши до призначеного за цим вироком покарання, невідбуту частину покарання, призначеного вироком Кремінського районного суду від 11.02.2014 року.
Підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України суд не вбачає.
Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчинених злочинів та являлись передумовою для застосування вимог ст. 69 КК України судом не встановлено.
Підстав для зміни запобіжного заходу - у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, обраного, відповідно до ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області від 17.08.2017 року, суд не вбачає.
Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 слід обчислювати з дня ухвалення вироку, тобто з 16 травня 2018 року, оскільки згідно до ч. 1 ст. 17 КПК України особа не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком, тобто покарання може бути призначене лише з моменту винесення судом обвинувального вироку.
При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України ( в редакції Закону від 18.05.2017 року № 2046-УІІІ), в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_1. за даним вироком покарання необхідно зарахувати строк попереднього ув’язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, тобто з моменту взяття під варту – з 17.08.2017 року по день ухвалення вироку, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за один день позбавленні волі.
Процесуальні витрати на залучення експертів для проведення:
вибухотехнічної експертизи №19/113/10/169-е від 15.06.2017 р., які згідно довідки № 19/113/10/151-д від 15.06.2017 р. складають 790,96 грн.;
вибухотехнічної експертизи № 19/113/10/218-д від 14.08.2017 р., які згідно довідки № 19/113/10/218-д від 14.08.2017 р. складають 790,96 грн.;
судово-трасологічної експертизи № 19/113/6-3/156е від 19.05.2017 р. які згідно довідки № 19/113/6-2/450д від 19.05.2017 р. складають 865,90 грн.;
судово-трасологічної експертизи № 19/113/6-3/198е від 29.06.2017 р. які згідно довідки № 19/113/6-2/581д від 29.06.2017 р. складають 790,96 грн.;
судової товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/602-138е від 22.06.2017 р., які згідно довідки № 19/113/9-3/636д від 22.06.2017 р. складають 865,90 грн.;
експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № 19/113/8-2/523е від 08.06.2017 р., які згідно довідки № 19/113/8-2/521д від 08.06.2017 р. складають 618,50 грн. - підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Цивільні позови у даному кримінальному провадженні не заявлені, що не позбавляє потерпілих права звернутися до суду з відповідними позовами у порядку цивільного судочинства.
Долю речових доказів по справі слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України, а саме:
-первинну упаковку, порожню пускову трубу РПГ-22, в опечатаному вигляді а саме: в прозорому полімерному пакеті, горловина якого зав’язана за допомогою спеціальної пломби № 7612298, з відповідними пояснювальними надписами, які визнані речовими доказами постановою слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області про визнання речовим доказом і долучення його до матеріалів кримінального провадження від 15.06.2017 р. та передані на зберігання до складу зберігання речових доказів ГУНП в Луганській області , розташованого у Сватівському ВП ГУНП в Луганській області слід знищити, оскільки після проведення експертизи, вони не представляють ніякої цінності та вже не є боєприпасом, придатним до використання;
-полімерний мішок та паперову упаковку, визнані речовим доказом постановою слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області про визнання речовим доказом і долучення його до матеріалів кримінального провадження від 15.06.2017 р. та передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів ГУНП в Луганській області , розташованої у Лисичанському ВП ГУНП в Луганській області слід знищити;
-два фрагменти кабелю, які були упаковані до поліетиленового пакету, горловина якого перемотана ниткою та опечатана биркою з пояснювальною биркою, які визнані речовими доказами постановою слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області про визнання речовим доказом і долучення його до матеріалів кримінального провадження від 29.06.2017 р. та передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів ГУНП в Луганській області , розташованої у Лисичанському ВП ГУНП в Луганській області слід знищити;
-два фрагменти кабелю, які були упаковані до поліетиленового пакету, горловина якого перемотана ниткою та опечатана биркою з пояснювальною биркою, які визнані речовими доказами постановою слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області про визнання речовим доказом і долучення його до матеріалів кримінального провадження від 29.06.2017 р. та передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів ГУНП в Луганській області , розташованої у Лисичанському ВП ГУНП в Луганській області слід знищити;
-фрагмент кабелю, який було упаковано до пакету експертної служби 3969592 з роз’яснювальними написами та підписами судового експерта, які визнані речовими доказами постановою слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області про визнання речовим доказом і долучення його до матеріалів кримінального провадження від 30.06.2017 р. та передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів ГУНП в Луганській області , розташованої у Лисичанському ВП ГУНП в Луганській області слід знищити;
-спец-пакет 2244200, в який поміщено поліетиленовий прозорий пакет з паперовим згортком з речовиною, яка є канабісом, масою в перерахунку на суху речовину 8,21 г (повернена після проведення експертизи), який визнано речовим доказом постановою слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області про визнання речовим доказом і долучення його до матеріалів кримінального провадження від 09.06.2017 р. та переданий0 на зберігання в камеру зберігання речових доказів ГУНП в Луганській області, розташованої у Лисичанському ВП ГУНП в Луганській області слід знищити;
-телевізор торгової марки «LG» серія Golden Eye Supreme та алюмінієву жаровню з кришкою, які визнано речовими доказами постановою слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області про визнання речовим доказом і долучення його до матеріалів кримінального провадження від 31.05.2017 р. та передані на зберігання потерпілому ОСОБА_2 слід повернути законному власнику, тобто ОСОБА_2
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, з урахуванням санкцій, інкримінованих ОСОБА_1 злочинів, ножиці по металу, що використовувалися обвинуваченим як знаряддя вчинення злочинів, які постановою слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 30.06.2017 р. визнані речовими доказами та передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів ГУНП в Луганській області, розташованої у Лисичанському ВП ГУНП в Луганській області підлягають конфіскації в дохід держави.
Керуючись ч.3ст.349, ст.373, ст.374 КПК України, суд, –
У Х В А Л И В :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст.185, ч. 3 ст.185, ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання:
за ч. 1 ст. 309 КК України – у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;
за ч. 2 ст. 185 КК України – у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки;
за ч. 3 ст. 185 КК України – у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців,
за ч. 1 ст. 263 КК України – у виді позбавлення волі на строк 5 (п’ять) років.
На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання – у виді позбавлення волі на строк 5 (п’ять) років.
На підставі ст.71 КК України, до призначеного за даним вироком покарання, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Кремінського районного суду Луганської області від 11.02.2014 року у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі і, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання, за сукупністю вироків, - у виді позбавлення волі на строк 5 (п’ять) років 1 (один) місяць та штрафу у сумі 127500 грн., який відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України виконувати самостійно.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, залишити попередній - тримання під вартою. Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 16 травня 2018 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України ( в редакції Закону від 18.05.2017 року № 2046-УІІІ) зарахувати в строк призначеного обвинуваченому за даним вироком покарання строк попереднього ув’язнення з моменту взяття під варту – з 17 серпня 2017 року по день ухвалення вироку, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за один день позбавленні волі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням: вибухотехнічної експертизи № 19/113/10/169-е від 15.06.2017 р. у сумі 790 (сімсот дев’яносто) гривень 96 копійок; вибухотехнічної експертизи № 19/113/10/218-д від 14.08.2017 р. у сумі 790 (сімсот дев’яносто) гривень 96 копійок; судової трасологічної експертизи № 19/113/6-3/156е від 19.05.2017 р. в сумі 865 (вісімсот шістдесят п’ять) гривень 90 копійок; судово-трасологічної експертизи № 19/113/6-3/198е від 29.06.2017 р. в сумі 790 (сімсот дев’яносто) гривень 96 копійок; судової товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/602-138е від 22.06.2017 р. в сумі 865 (вісімсот шістдесят п’ять) гривень 90 копійок; експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № 19/113/8-2/523е від 08.08.2017 р. в сумі 618 (шістсот вісімнадцять) гривень 50 копійок (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).
Речові докази:
-первинну упаковку, порожню пускову трубу РПГ-22, в опечатаному вигляді а саме: в прозорому полімерному пакеті, горловина якого зав’язана за допомогою спеціальної пломби № 7612298, з відповідними пояснювальними надписами, які визнані речовими доказами постановою слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області про визнання речовим доказом і долучення його до матеріалів кримінального провадження від 15.06.2017 р. та передані на зберігання до складу зберігання речових доказів ГУНП в Луганській області , розташованого у Сватівському ВП ГУНП в Луганській області - знищити;
-полімерний мішок та паперову упаковку, визнані речовим доказом постановою слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області про визнання речовим доказом і долучення його до матеріалів кримінального провадження від 15.06.2017 р. та передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів ГУНП в Луганській області , розташованої у Лисичанському ВП ГУНП в Луганській області - знищити;
-два фрагменти кабелю, які були упаковані до поліетиленового пакету, горловина якого перемотана ниткою та опечатана биркою з пояснювальною биркою, які визнані речовими доказами постановою слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області про визнання речовим доказом і долучення його до матеріалів кримінального провадження від 29.06.2017 р. та передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів ГУНП в Луганській області , розташованої у Лисичанському ВП ГУНП в Луганській області - знищити;
-два фрагменти кабелю, які були упаковані до поліетиленового пакету, горловина якого перемотана ниткою та опечатана биркою з пояснювальною биркою, які визнані речовими доказами постановою слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області про визнання речовим доказом і долучення його до матеріалів кримінального провадження від 29.06.2017 р. та передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів ГУНП в Луганській області , розташованої у Лисичанському ВП ГУНП в Луганській області - знищити;
-фрагмент кабелю, який було упаковано до пакету експертної служби 3969592 з роз’яснювальними написами та підписами судового експерта, які визнані речовими доказами постановою слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області про визнання речовим доказом і долучення його до матеріалів кримінального провадження від 30.06.2017 р. та передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів ГУНП в Луганській області, розташованої у Лисичанському ВП ГУНП в Луганській області - знищити;
-спец-пакет 2244200, в який поміщено поліетиленовий прозорий пакет з паперовим згортком з речовиною, яка є канабісом, масою в перерахунку на суху речовину 8,21 г (повернена після проведення експертизи), який визнано речовими доказами постановою слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області про визнання речовим доказом і долучення його до матеріалів кримінального провадження від 09.06.2017 р. та переданий на зберігання в камеру зберігання речових доказів ГУНП в Луганській області, розташованої у Лисичанському ВП ГУНП в Луганській області - знищити;
-телевізор торгової марки «LG» серія Golden Eye Supreme та алюмінієву жаровню з кришкою, які визнано речовими доказами постановою слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області про визнання речовим доказом і долучення його до матеріалів кримінального провадження від 31.05.2017 р. - повернути власнику ОСОБА_2.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, ножиці по металу, що використовувалися обвинуваченим як знаряддя вчинення злочинів, які постановою слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 30.06.2017 р. визнані речовими доказами та передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів ГУНП в Луганській області, розташованої у Лисичанському ВП ГУНП в Луганській області - конфіскувати в дохід держави.
На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.
Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та направити потерпілим, в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
Суддя: М.М. Старікова
Судове рішення № 74044122, Лисичанський міський суд Луганської області було прийнято 16.05.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 415/3434/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: