Постанова № 74043385, 17.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/635/18

Номер справи місцевого суду: 501/1737/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сєвєрова Є. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2018 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі :

головуючого судді – Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я.,

за участю секретаря – Сідлецької Ю.С.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_2

відповідач – ОСОБА_3 міська рада Одеської області

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 міської ради Одеської області на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 27 листопада 2017 року у складі судді Максимович Г.В.,

в с т а н о в и л а:

До суду звернувся ОСОБА_2 із позовом до ОСОБА_3 міської ради з позовом про визнання незаконним та скасування рішення ОСОБА_3 міської ради Одеської області від 27 січня 2017 року за №202/87-VІІ про відмову в наданні ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Паркова, 43-А; зобов’язання ОСОБА_3 міської ради Одеської області повторно розглянути питання надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0758 га за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Паркова, 43-А з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); зобов’язання ОСОБА_3 міську раду Одеської області надати ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0758 га за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Паркова, 43-А з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), посилаючись на безпідставну відмову у наданні дозволу та документів, в той час як він є власником будинку за зазначеною адресою.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 27 листопада 2017 року визнано незаконним та скасовано рішення ОСОБА_3 міської ради Одеської області від 27 січня 2017 року за №202/87-VІІ про відмову в наданні ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Паркова, 43-А; зобов’язано ОСОБА_3 міську раду Одеської області повторно розглянути питання надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0593 га за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Паркова, 43-А з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). В іншій частині вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, 06.12.2017 року ОСОБА_3 міська рада Одеської області подала апеляційну скаргу, якою просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, безпідставне задоволення вимог за відсутності на час звернення згоди на вилучення земельної ділянки у попереднього землекористувача, безпідставне зазначення про зобов’язання надати дозвіл на розробку документації на площу земельної ділянки, яка перевищує передбачену за фактичним користуванням.

В судове засідання апеляційного суду 08.05.2018 року сторони не з’явилися, повідомлені про час та місце розгляду справи (а.с.81-82).

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що на підставі договору дарування (а.с.7-8), технічного паспорту (а.с.9-17) ОСОБА_2 30.06.2015р. є власником житлового будинку №43-А по вул. Парковій в м. Чорноморську Одеської області.

06.12.2016 року ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_3 міської ради із заявою, в якій просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0593 га за адресою: Одеська область, м.Чорноморськ, вул.Паркова, 43-А, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), з подальшою передачею у власність (а.с.35).

Рішенням №202/87-VІІ від 27.01.2017р ОСОБА_2 ОСОБА_3 міською радою було відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0593 га за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Паркова, 43-А для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), ...у зв’язку з невідповідністю нормам ст.123 ЗК України, а саме: відсутністю письмової засвідченої нотаріально згоди попереднього користувача про вилучення зазначеної земельної ділянки.

14 серпня 2017 року ОСОБА_4 "ПРЕСТИЖНИЙ" , що є користувачем земельної ділянки 0,0593 га, кадастровий номер 5110800000:02:003:0101, надав згоду на безоплатну власність під будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с.17).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на те, що ОСОБА_2 набув право власності на жилий будинок за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Паркова, 43-А і наявна згода ОСОБА_4 "ПРЕСТИЖНИЙ", тому позивачу перейшло право користування спірною земельною ділянкою.

Проте, до такого висновку суд прийшов шляхом порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (частина перша статті 116 ЗК).

За правилами цієї статті громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності подають заяву до відповідної міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

Проект відведення земельної ділянки погоджується в порядку ч.9ст.116 Земельного кодексу України.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частина 11 ст.116 ЗК).

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність, користування громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність, користування зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у користування, за результатами розгляду яких визначені в 116 ЗК органи приймають одне з відповідних рішень. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування (оренду).

Таким чином, відповідач при винесенні спірного рішення про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її у власність здійснював владні управлінські функції, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду, тому суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про розгляд справи в порядку цивільного судочинства (аналогічні правові позиції висловлені у справах постанові ВСУ від 19 січня 2016 року (справа N 21-3690а15) постанові ВСУ від 11 жовтня 2016 року).

Відповідно до ст.377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

З врахуванням викладеного, порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов’язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Рішення суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі, оскільки спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, тому позивач вправі звернутися повторно за вирішенням питання до суду адміністративної юрисдикції.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний тест судового рішення складений 17.05.2018 року.

Керуючись ст.ст. 374, 377, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 міської ради Одеської області задовольнити частково.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 27 листопада 2017 року скасувати, провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 міської ради про визнання незаконним та скасування рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, зобов’язання вчинити дії закрити.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий:

Судді: