Ухвала суду № 74042235, 21.03.2018, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/867/18

1-кс/504/374/18

У Х В А Л А

21.03.2018смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області ОСОБА_1, секретаря Данько Т.В., за участі прокурора Семко М.О., розглянувши клопотання прокурора Комінтернівської місцевої прокурати Одеської області ОСОБА_2 про арешт майна по кримінальному провадженню №42017161330000009 від 13 травня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

20 березня 2018 року до Комінтернівського районного суду Одеської області надійшло клопотання Комінтернівської місцевої прокурати Одеської області ОСОБА_2 про арешт майна по кримінальному провадженню №42017161330000009 від 13 травня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України, про арешт майна, яке належить ТОВ «Стандарт Інжинірінг», код ЄДРПОУ:33436167, а саме: 19/25 частин об’єкта нерухомого майна «Торгово-виставочний та офісний центр над існуючою спорудою заглибленої бойлерної ЦТП № 28», розташованої за адресою: Одеська область, м. Южне, пр-т Мира, буд. 15-Б, площею 568,30 кв.м.

Як підставу зазначено, що 01.04.2010 між Комунальним підприємством теплових мереж «Южтеплокомуненерго» та TОB «Стандрат Інжинірінг» укладено договір № СТ 5/03-10 оренди нежитлового приміщення №26, а саме: дах над нежилими підвальними приміщеннями ЦТП-28, загальною площею 190,5 кв.м., розташованими за адресою: Одеська область, м. Южне, вул. Леніна (ОСОБА_2), Т5-Б, в порушення вимог ст.ст. 3, 11 Закону України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об’єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності» На підставі якої ухвалою господарського суду Одеської області №916/973/16 від 20.12.2016 року фактично визнано право власності за ТОВ «Ставдарт Інжинірінг» на 19/25 частин споруди, розташованої за адресою: Одеська область, м. Южне, пр-т Мира, буд. 15-Б, площею 568,30 кв.м.

Відповідно до Інформаційної довідки № 11790082 від 15.03.2018 року державним реєстратором Визирської сільської ради Лиманського району Одеської області зареєстровано право власності за ТОВ «Стандарт Інжйнірінг» на 19/25 частин споруди «Торгово-виставочний та офісний центр над існуючою спорудою заглибленої бойлерної ЦТП № 28», розташованої за адресою: Одеська область, м. Южне, пр-т Мира, буд. 15-Б, площею 568,30 кв. м.

В результаті проведеного досудового слідства прокурор вважав, що в діях посадових осіб Южненської міської ради Одеської області, КП «Южтеплокомуненерго» та державного реєстратора Визирської сільської ради Лиманського району вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України, - зловживання повноваженнями посадовою особою органу місцевого самоврядування, державним реєстратором, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам. Вважав, що подальшому TОB «Стандарт Інжинірінг» може відчужити вказані будівлі, що призведе до порушення інтересів територіальної громади, у зв’язку з чим виникла необхідність в накладенні арешту на майно.

Вивчивши документи та матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання з наступних підстав.

За змістом ст. ст. 170, 171 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких за арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати, зокрема, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завдання кримінального провадження.

Відповідно до положень ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту клопотання слідчого, будь-яких даних на обґрунтування законності підстав накладення арешту на майно, які би відповідали меті та завданням арешту та свідчили про наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, воно не містить.

Окрім цього, суд зважає, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно подане у кримінальному провадженні за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст.365-2 КК України, який є злочином середньої тяжкості та санкція якого не передбачає конфіскацію майна.

Слідчий суддя також приймає до уваги, що у кримінальному провадженні нікому не повідомлено про підозру, що виключає можливість накладення арешту із підстав, передбачених п.п. 2,4 ч.2 ст.170 КПК України.

Наведене, із урахуванням того, що майно у даному кримінальному провадженні не визнано речовим доказом, слідчий суддя прийшов до висновку про відсутність будь-яких законних підстав накладення арешту, які би відповідали меті та завданням арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження.

Так, відповідно до положень ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Оцінюючи дотримання права на мирне володіння своїм майном, декларованого ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий суддя зважає на те, що суспільний інтерес у даному кримінальному провадженні не є виправданим, оскільки незважаючи на те, що накладення арешту на майно, хоча формально залишає право власності за третіми особами, на практиці їхні можливості користуватися та розпоряджатися їм є суттєво обмеженими, у зв’язку із чим, на думку колегія суддів фактично становить порушення їхнього права на мирне володіння своїм майном.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 314 КПК України, суд, -.

УХВАЛИЛА:

В задоволенні клопотання прокурора Комінтернівської місцевої прокурати Одеської області ОСОБА_2 про арешт майна по кримінальному провадженню №42017161330000009 від 13 травня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України-відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: Н.В. Вінська