Постанова № 74041710, 17.05.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/5992/18

Номер провадження 3/521/3237/18

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2018 року Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 у складі:

головуючого Граніна В.Л.

при секретарі Шкребтієнко Г.М.

за участю:

представника Одеської митниці ДФС ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті ОСОБА_1 справу, що надійшла з Одеської митниці ДФС відносно громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, який мешкає за адресою: Естонія, м. Таллін, вул. Коорті, 21/8, про порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси надійшов протокол №0583/50000/18 від 15.03.2018 року про порушення митних правил з відповідними матеріалами, у відношенні гр. ОСОБА_3 за ознаками скоєння правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України.

З вищезазначеного протоколу про порушення митних правил, вбачається, що 15.03.2018 року о 15 год. 00 хв. у оглядовому залі «Приліт» Міжнародного аеропорту «Одеса» в зоні діяльності митного поста «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеської митниці ДФС, проходив митний контроль гр. ОСОБА_3, який прибув в Україну з Польщі, літаком «CRJ-9» авіакомпанії «ЛОТ», рейсом №767 сполученням «Варшава-Одеса».

Формою проходження митного «контролю гр. ОСОБА_3 обрав проходження через зону (коридор) спрощеного митного контролю («зелений коридор»), що належним чином інформаційно обладнана, тим самим шляхом вчинення дій заявив про відсутність у нього товарів, які під час переміщення через митний кордон України громадянами підлягають обов'язковому письмовому декларуванню, а також на переміщення яких через митний кордон України встановлено заборони або обмеження.

Після перетину гр. ОСОБА_3 білої лінії (згідно відеофіксації, диск з відеозаписью додається), що позначає закінчення «зеленого» коридору, на вимогу інспектора митниці пред'явити наявні у нього валютні цінності, гр. ОСОБА_3 надав наявну при ньому готівку, іноземну валюту. Після перерахунку валюти було встановлено, що загальна сума складає 68 500 євро. Будь-які дозвільні документи чи довідки банків на ввезення валюти понад 10 000 євро у гр. ОСОБА_3 були відсутні.

Гр. ОСОБА_3 пропущено суму 10 000 євро, затримано 58 500 євро.

Таким чином, на думку митного органу, гр. ОСОБА_3 порушив встановлений порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, оскільки він формою проходження митного контролю обрав проходження через таку зону (коридор) та у неї під час проведення митного контролю крім допустимої суми грошей 10 000 євро було виявлено іноземну валюту в сумі 58 500 євро, що перевищує встановлені законодавством України обмеження для переміщення через митний кордон України по «зеленому» коридору.

На підставі вказаних обставин у відношенні гр. ОСОБА_3 було складено протокол про ПМП №0583/50000/18 за ст. 471 МК України.

У судовому засіданні гр. ОСОБА_3 участі не приймав, однак приймав участь його захисник, який вину фактично визнав та просив не застосовувати додаткове покарання у вигляді конфіскації вилученої валюти.

Представник митниці у судовому засіданні вважав, що особа яка притягується до адміністративної відповідальності, винна у вчиненні адміністративного правопорушення, її вина підтверджується зібраними у справі доказами, і тому необхідно притягнути її до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України, та застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу та конфіскації.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку учасників процесу, суд вважає, що особа стосовно якої складено протокол, підлягає притягненню до адміністративної відповідальності і її дії суд кваліфікує за ст. 471 МК України, за кваліфікуючими ознаками: порушення встановленого МК України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів (валютних цінностей) переміщення, яких через митний кордон обмежено, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.03.2018 року о 15 год. 00 хв. у оглядовому залі «Приліт» Міжнародного аеропорту «Одеса» в зоні діяльності митного поста «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеської митниці ДФС, проходив митний контроль гр. ОСОБА_3, який прибув в Україну з Польщі, літаком «CRJ-9» авіакомпанії «ЛОТ», рейсом №767 сполученням «Варшава-Одеса».

Формою проходження митного «контролю гр. ОСОБА_3 обрав проходження через зону (коридор) спрощеного митного контролю («зелений коридор»), що належним чином інформаційно обладнана, тим самим шляхом вчинення дій заявив про відсутність у нього товарів, які під час переміщення через митний кордон України громадянами підлягають обов'язковому письмовому декларуванню, а також на переміщення яких через митний кордон України встановлено заборони або обмеження.

Після перетину гр. ОСОБА_3 білої лінії (згідно відеофіксації, диск з відеозаписью додається), що позначає закінчення «зеленого» коридору, на вимогу інспектора митниці пред'явити наявні у нього валютні цінності, гр. ОСОБА_3 надав наявну при ньому готівку, іноземну валюту. Після перерахунку валюти було встановлено, що загальна сума складає 68 500 євро. Будь-які дозвільні документи чи довідки банків на ввезення валюти понад 10 000 євро у гр. ОСОБА_3 були відсутні.

Гр. ОСОБА_3 пропущено суму 10 000 євро, затримано 58 500 євро.

Згідно з «Інструкцією про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України», затвердженою постановою Правління Національного Банку України від 27.05.2008 року №148 (зі змінами), фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити з України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро без письмового декларування митному органу.

Згідно Постанови Правління НБУ від 25.07.2012 року №312 фізична особа – нерезидент має право ввозити в Україну готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі.

У відповідності до Правил застосування спрощеного порядку здійснення митного контролю предметів, що переміщуються громадянами, які прямують авіаційним транспортом, затверджених наказом Держмитслужби України від 18.02.2006 року №137 «зелений» коридор - це зона спрощеного митного контролю, яка є частиною зони митного контролю на території (у приміщенні) аеропорту, облаштована належним технічним та інформаційним обладнанням і призначена для здійснення в спрощеному порядку митного контрою товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, не підлягають обов'язковому письмовому декларуванню, а також оподаткуванню й на переміщення яких через митний кордон України не встановлено заборони або обмежень.

Згідно з п.1.9 даних правил, громадянин самостійно приймає рішення про проходження спрощеного митного контролю чи митного контролю з поданням митної декларації - «зеленим» чи «червоним» коридором. Митний контроль предметів громадян закінчується з моменту переміщення цих предметів за межі зони митного контролю - у разі обрання громадянином «зеленого» коридору; відповідальність за порушення митних правил настає для громадянина, який обрав проходження митного контролю «зеленим» коридором, - з моменту перетину громадянином білої лінії, що позначає закінчення «зеленого» коридору.

Обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщуванні ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановленні законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчать про факти, що мають юридичне значення.

Згідно вимог санкції ст. 471 МК України, порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами порушення є товари, переміщення яких обмежено, - також конфіскацією цих товарів.

Відповідно до ст. 4 п. 57 МК України, до товарів віднесено, зокрема, валютні цінності тобто іноземну валюту.

Питання щодо обмеження ввезення на митну територію України та вивезення за її межі валютних цінностей, порядку переміщення їх через митний кордон та визначення граничних сум, які підлягають письмовому або усному декларуванню, регламентовані ст. 197 МК України та Інструкцією про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 27.05.2008 року №148.

Згідно п. 1 ч. 2 даної Інструкції, фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування органу доходів і зборів.

Пунктом 7 ч. 2 даної Інструкції, фізична особа, юридична особа несуть відповідальність за недекларування готівки і банківських металів, що переміщують через митний кордон України, відповідно до законодавства України.

Отже, відсутність у його діях умислу не позбавляє його від відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України.

Крім цього, правопорушником не було надано жодних документів на підтвердження легального походження саме тієї валюти, яка переміщувалася чи довідки з банків про їх зняття з рахунків.

Так, твердження захисника про те, що валюта, яка може бути законно ввезена на територію України не обмежена, а обмежена лише сума, яка може бути ввезена без письмового декларування (10 000 євро) і тому у особи існує лише обов’язок щодо декларування таких коштів залежно від суми – не в повній мірі відповідає вимогам діючого в Україні законодавства, оскільки, як зазначалось вище, для осіб – нерезидентів, яким був гр. ОСОБА_3, Постановою НБУ №312 від 25.07.2012 року передбачений обов’язок письмового декларування всієї суми, яка перевищувала еквівалентно 10 000 євро, могла бути ввезена в Україну тільки при наявності банківських рахунків, яких у гр. ОСОБА_3 не було.

Вказані вимоги діючого законодавства України повною мірою відповідають Міжнародній конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності, прийнятою резолюцією 15/25 Генеральної Асамблеї ООН 15.11.2000 року та ратифікованої ВР України 04.02.2004 року (набула чинності в Україні з 21.05.2004 року).

Наявність вимоги закону про необхідність банківських рахунків для пропуску валюти на територію України покладає на особу обов’язок підтвердити законне джерело походження коштів.

Зважаючи на те, що по справі, яка розглядається, не встановлено законності походження коштів, які перевозилися гр. ОСОБА_3, є безпідставним посилання захисника на рішення Європейського суду з прав людини від 06.11.2008 року по справі «Ісмаілов проти Російської Федерації», де з достовірністю було встановлено законне походження коштів.

Окрім того, безпідставними є посилання захисника на ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 20.03.1952 року.

Так, захисник вказує, що зазначеною нормою Протоколу передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципам міжнародного права.

Однак, зазначенні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Таким чином, регулювати на законодавчому рівні різні випадки, за наявності яких, особа може бути позбавлена своєї власності, є правом держави.

За таких обставин, наведені доводи захисника стосовно рішення Європейського суду з прав людини та Конвенції про захист прав людини та основних свобод, не суперечать законодавству України у даних правовідносинах, тому посилання про достатність стягнення у виді штрафу не може бути прийнятий до уваги, оскільки конфіскація товарів (валюти) встановлена законом України, до того ж, за санкцією ст. 471 МК України є безальтернативною.

Винність правопорушника підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом по справі про порушення митних правил, доповідною запискою інспектора митниці, поясненням правопорушника, описом вилученої валюти.

Провадження у справах про порушення митних правил, згідно ст. 487 МК України, здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи вищевикладене, суд накладає на правопорушника стягнення, відповідно до санкції ст. 471 МК України, у виді штрафу з конфіскацією предмету правопорушення, тому як іншого стягнення ця стаття не передбачає.

Керуючись ст. 4 ЗУ «Про судовий збір України», ст.ст. 197, 471, 522, 524-529 МК України, ст.ст. 283-285, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1 700 (одна тисяча сімсот) грн., з конфіскацією грошових коштів, вилучених згідно протоколу про порушення митних правил.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 352, 40 гривень (Отримувач коштів: УК у місті ОСОБА_1/Малиновський район; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38016923; банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО): 828011; рахунок отримувача: 31216206700007; код класифікації доходів бюджету: 22030001; призначення платежу – судовий збір за постановою про накладення адміністративного стягнення, Малиновський районний суд м. Одеси, код ЄДРПОУ 05383419, пункт 5).

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Суддя