Рішення № 74040855, 17.05.2018, Арцизький районний суд Одеської області

Справа № 492/205/18

Провадження № 2/492/323/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області в складі:

Головуючого – судді Череватої В.І.,

за участю секретаря судового засідання – Каширної О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Арцизі Одеської області цивільну справу за позовом Державної екологічної інспекції в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, -

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція в Одеській області звернулася з позовом до відповідача про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, посилаючись на те, що ОСОБА_1 здійснював засмічення земельної ділянки в межах прибрежно – захисної смуги річки Чага (Когильник), за межами населеного пункту с. Мирнопілля Арцизького району Одеської області на Північно-Західній околиці, а саме розміщав відходи життєдіяльності тварин гній з побутовим сміттям, не маючи дозвільних документів, за що передбачена відповідальність за статтями 42, 43 Закону України «Про відходи» та ст. 52 КУпАП. До наявного часу відповідач в добровільному порядку не відшкодував шкоду, завдану ним навколишньому природному середовищу на загальну суму 35 035,00 гривень, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму шкоди та сплачений судовий збір.

Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст. ст. 128, 130, 131 ЦПК України.

Ухвалою суду від 27.02.2018 року провадження у справі відкрито.

Представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про час та місце його проведення сповіщена належним чином, звернулася до суду з заявою, в якій просила розглянути справу у її відсутність, позов підтримала повністю та просила суд позов задовольнити у повному обсязі, не вбачаючи підстав для здійснення перерахунку згідно відповіді на заперечення відповідача на позов (а.с. 47 – 49).

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав частково, просив суд стягнути з нього шкоду завдану навколишньому природному середовищу в розмірі 7 507,50 гривень, в задоволенні решти позовних вимог просив відмовити та пояснив суду, що ним дійсно була засмічена земельна ділянка, але її площа становила загалом не більше 100 кв.м. Він сплатив відповідний штраф та повністю очистив забруднену земельну ділянку, про що свідчить наданий ним акт про усунення наслідків правопорушення (очищення земельної ділянки від сміття) від 29.03.2018 року.

Суд, вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з копії повідомлення Мирнопільської сільської ради Арцизького району Одеської області від 25.08.2015 р. № 02-06/Ко-11/172, ОСОБА_1 здійснював засмічення земельної ділянки в межах прибрежно – захисної смуги річки Чага (Когильник), за межами населеного пункту с. Мирнопілля Арцизького району Одеської області на Північно-Західній околиці, а саме розміщав відходи життєдіяльності тварин гній з побутовим сміттям, не маючи дозвільних документів та самовільно перегородив русло річки, на зауваження не реагує (а.с. 14).

Відповідно до повідомлення Відділу Держгеокадастру в Арцизькому районі Одеської області Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 13.11.2015 року № 8-1507-99.11-388/15-15, прибережна смуга річки Чага (Когильник) є землі водного фонду, вартість 1 кв. метра земель водного фонду складає 0,91 гривень (а.с. 15).

Відповідно до копії протоколу про адміністративне правопорушення № 000495 від 11.09.2015 року ОСОБА_1 11.09.2015 року о 11 годині 00 хвилин допустив засмічення земельної ділянки загальною площею 350 кв. метрів в межах прибрежно – захисної смуги річки Когильник (Чага), за межами населеного пункту с. Мирнопілля Арцизького району Одеської області, а саме розміщав відходи життєдіяльності тварин, не маючи дозвільних документів, чим порушив вимоги ст. ст. 17, 22, 34 Закону України «Про відходи» та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ст. 52 КУпАП (а.с. 10 - 11). Як вбачається з пояснень ОСОБА_1, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, останній пояснив, що він зобов’язався прибрати сміття протягом десяти днів, що свідчить про фактичне визнання, що відповідач незаконно розміщав відходи життєдіяльності тварин гній з побутовим сміттям (а.с. 11). Постановою Державної екологічної інспекції в Одеській області про накладення адміністративного стягнення № 000495 від 15.09.2015 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 52 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 гривень (а.с. 12 - 13). Протокол та постанова відповідачем не оскаржувалися.

Відповідно до обґрунтування розрахунків розміру шкоди, заподіяної внаслідок засмічення земельних ресурсів на території Мирнопільської сільської ради Арцизького району Одеської області поза межами населеного пункту відповідач заподіяв шкоду державі на загальну суму 35 035,00 гривень (а.с. 8 - 9).

Державна екологічна інспекція в Одеській області направляла ОСОБА_1 претензію № 4 від 25.01.2016 року про відшкодування заподіяної шкоди на загальну суму 35 035,00 гривень (а.с. 7).

Що стосується складеного акту, який свідчить, що станом на 11.02.2016 р. земельна ділянка знаходиться в належному стані, а також на неї немає навозу та побутового сміття (а.с. 36). Даний акт складений 11.02.2016 р., при цьому постанова по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу № 000495 складена 15 вересня 2015 року.

Суд не приймає до уваги в якості належного та допустимого доказу по справі акт про усунення наслідків правопорушення (очищення земельної ділянки від сміття) від 29.03.2018 року (а.с. 39), наданий відповідачем ОСОБА_1, оскільки зазначений акт складено після спливу двох років після складання протоколу про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності та відповідачем суду не надано доказів того, що ним була засмічена земельна ділянка саме площею 100 кв.м, чим відповідачем порушено вимоги ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Слід зазначити, що до позовної заяви Державною екологічною інспекцією в Одеській області надано лист сільського голови Мирнопільської сільської ради, в якому вказано, що відповідно до звернень громадян відповідач висипає та накопичує послід після овець біля русла річки, також самовільно перегородив русло річки, тим самим зробив греблю з земляної насипи. З виїздом на місце державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища було встановлено, що відповідач допустив засмічення земельної ділянки, про що зазначено в протоколі.

ОСОБА_3 зі ст. 33 Закону України «Про відходи» (далі - Закон), зберігання та видалення відходів здійснюється в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з урахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, метолів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання. Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єктів повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів. Забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створити небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

Відповідно до п. п. «а», «б», «г» ст. 42 Закону особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків, самовільне розміщення чи видалення відходів, невиконання розпоряджень і приписів органів, що здійснюють державний контроль та нагляд за операціями поводження з відходами та за місцями їх видалення.

Статтями 43, 44 даного Закону передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни України зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Як зазначалося вище, відповідно до копії протоколу про адміністративне правопорушення № 000495 від 11.09.2015 року ОСОБА_1 11.09.2015 року о 11 годині 00 хвилин допустив засмічення земельної ділянки загальною площею 350 кв. метрів в межах прибрежно – захисної смуги річки Когильник (Чага), за межами населеного пункту с. Мирнопілля Арцизького району Одеської області, а саме розміщав відходи життєдіяльності тварин, не маючи дозвільних документів, чим порушив вимоги ст. ст. 17, 22, 34 Закону України «Про відходи» та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ст. 52 КУпАП (а.с. 10 - 11). Як вбачається з пояснень ОСОБА_1, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, останній пояснив, що він зобов’язався прибрати сміття протягом десяти днів, що свідчить про фактичне визнання, що відповідач незаконно розміщав відходи життєдіяльності тварин гній з побутовим сміттям (а.с. 11). Постановою Державної екологічної інспекції в Одеській області про накладення адміністративного стягнення № 000495 від 15.09.2015 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 52 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 гривень (а.с. 12 - 13). Протокол та постанова не оскаржувалися. ОСОБА_3 з протоколу ОСОБА_1 вказав, що він зобов’язується прибрати сміття протягом десяти днів, таким чином відповідач визнав себе винним.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За частиною 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частиною 1 ст. 81 цього Кодексу визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вказані норми процесуального права, суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1, пояснення останнього в протоколі, постанова про накладення адміністративного стягнення від 15.09.2015 року за ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», яка відповідачем не оскаржена, а також добровільна сплата ним адміністративного штрафу, свідчать про належність та допустимість доказів, які підтверджують факт порушення ОСОБА_1 Закону України «Про відходи».

За ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В силу ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» одним з джерел формування Державного фонду та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, які утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди, є частина грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 157 ЗК України, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Отже, предметом даного спору є стягнення шкоди у вигляді збитків, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів.

Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Порядок відшкодування шкоди природному середовищу визначено Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 171 від 27.10.1997 р.

ОСОБА_3 з розрахунком за вказаною Методикою розмір шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земельної ділянки відповідачем складає 35 035,00 грн.

Пунктом 3.2 Методики визначено, що землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього середовища.

За п. 3.3 Методики факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

При розгляді справи судом встановлено, що факт забруднення (засмічення) земель відповідачем підтверджено належними способами доказування, яким підстав недовіряти немає.

Відповідно до п. 5.2 Методики основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки. Пунктом 5.6 Методики встановлено, що довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала засмічення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

В матеріалах справи є інформація відділу Держгеокадастру в Арцизькому районі від 13.11.2015р. № 8-1507-99.11-388/15-15 про те, що прибережна смуга річки Чага (Когильник) є землі водного фонду, вартість 1 кв. метра земель водного фонду складає 0,91 гривень (а.с. 15).

Пунктом 2 ст. 60 Земельного кодексу України визначено, що прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів.

ОСОБА_3 перевірки виконання природоохоронного законодавства від 11.09.2015р. б/н виявлено засмічення земельної ділянки ОСОБА_1, в межах прибережно-захисної смуги річки Чага (Когильник), за межами населеного пункту с. Мирнопілля Арцизького району Одеської області, на Північно-Західній околиці, а саме розміщені відходи життєдіяльності тварин (гній в перемішку з побутовим сміттям), не маючи на те жодного дозвільного документу, тобто на землі, що відноситься до прибережної захисної смуги та не є землею сільськогосподарського призначення згідно вказаної вище норми ЗК України.

За наявності вказаних обставин, доказів по справі, суд вважає доведеним факт засмічення відповідачем землі, а тому підстав вважати вказаний позивачем розрахунок неправильним немає.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено та доведено матеріалами справи, що відповідач здійснив засмічення земельної ділянки в межах прибрежно-захисної смуги річки Чага (Когильник), за межами населеного пункту с. Мирнопілля Арцизького району Одеської області на Північно-Західній околиці, а саме розміщав відходи життєдіяльності тварин гній з побутовим сміттям, не маючи дозвільних документів, за що передбачена відповідальність за статтями 42, 43 Закону України «Про відходи».

Державною екологічною інспекцією в Одеській області, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 68 Кодексу про адміністративні правопорушення України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Внаслідок вчиненого відповідачем правопорушення державі нанесено шкоду у розмірі 35 035,00 гривень.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність достатніх підстав для задоволення позову Державної екологічної інспекції в Одеській області про стягнення з відповідача ОСОБА_1 шкоди, завданої навколишньому природному середовищу на загальну суму 35 035,00 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України вимоги позивача щодо відшкодування судових витрат підлягають задоволенню, оскільки його позов задоволено та понесені витрати підтверджені відповідними платіжними дорученнями № 62 від 23.03.2016 року, № 10 від 24.01.2018 року.

Керуючись ст. 1166 ЦК України, ст. ст. 47, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 10, 12, 13, 76, 141, 206, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Державної екологічної інспекції в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП: НОМЕР_1), місце проживання якого зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь держави суму шкоди, завданої навколишньому природному середовищу в розмірі 35 035 (тридцять п’ять тисяч тридцять п’ять) гривень 00 копійок, які перераховувати одержувачу коштів Управління Казначейства в Арцизькому районі (код класифікації бюджету: 24062100; р/р 33113331700039, одержувач - УК в Арцизькому районі Одеської області; МФО 828011; код ЄДРПОУ: 38019107; банк ГУДКСУ в Одеській області; балансовий рахунок 3311, символ звітності 331).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Державної екологічної інспекції в Одеській області (р/р 35214089081168 в ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 38017120, МФО 820172) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 17 травня 2018 року.

СУДДЯ

Арцизького районного суду ОСОБА_4

Одеської області