Ухвала суду № 74040690, 15.05.2018, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа № 488/1179/17

Провадження № 2/488/285/18

УХВАЛА

Іменем України

15.05.2018 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого по справі – судді Селіщевої Л.І.,

при секретарі – Тузові Р.О.,

за участю прокурора - Корзун В.С.,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

та відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Миколаївської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_4, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: ДП "Миколаївське лісове господарство" та Виконком Миколаївської міськради, про скасування рішення Миколаївської міської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та її витребування із незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року керівник Миколаївської місцевої прокуратури № 2, який діє в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, звернувся до суду із даним позовом до відповідачів, в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати пункти 21 та 21.2 рішення Миколаївської міськради № 22/57 від 14.03.2008р., якими було погоджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку загальною площею 1 000 кв.м. по провул. Менделєєва, 21 в м. Миколаєві;

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 139488, з кадастровим номером 4810136600:05:001:0026, який був виданий 04.11.2008 року на ім'я ОСОБА_5;

- витребувати із незаконного володіння ОСОБА_4 на користь держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 1 000 кв.м., яка розташована по провулку Менделєєва 21, у м. Миколаєві.

Прокурор вважає, що зазначені рішення Миколаївської міськради були прийняті із порушенням вимог чинного законодавства через те, що спірна земельна ділянка належить до земель державної власності , а тому повноваження щодо розпорядження нею належить органам державної виконавчої влади, а не органам місцевого самоврядування.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 08.11.2017 р., за клопотанням представника відповідача ОСОБА_5 – ОСОБА_6 по справі була призначена судова земельно-технічна експертиза, у зв’язку із чим провадження у даній справі було зупинено.

Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області від 05.12.2017 р. вищевказана ухвала суду була скасована, цивільна справа була передана до суду першої інстанції для вирішення клопотання про призначення експертизи.

У зв’язку із вищевказаним суд повторно розглядає клопотання представника відповідача про призначення судової земельно-технічної експертизи.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 – ОСОБА_3 підтримав клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи, в обґрунтування якого вказав, що зібрані по справі та досліджені судом письмові докази не дають об’єктивної можливості встановити дійсне розташування спірної земельної ділянки та її віднесення до земель ДП «Миколаївське лісове господарство». Тому для повного та об’єктивного розгляду справи необхідні спеціальні знання у галузі, іншій ніж право.

Заслухавши думку осіб, які приймають участь у справі, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1)для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2)сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Разом із цим, згідно ч.3 ст. 102 ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017 р.) висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Відповідно до ч.1 ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов’язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду (ч.ч. 5-6 ст. 106 ЦПК).

Відповідно до вимог ч.2 ст. 76 ЦПК України висновок експерта є одним з видів доказів, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, що мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Наполягаючи на проведенні зазначеної експертизи представник відповідача ОСОБА_3 посилався на те, що зібрані по справі письмові докази, зокрема, листи ВО «Укрдержліспроект» № 698 від 21.12.2016 р. та № 299 від 04.09.2014 р., та фрагменти накладки земельних ділянок і межі кварталу 43 Миколаївського лісництва ДП «Миколаївське лісове господарство» на Публічну кадастрову карту, а також інші надані прокурором докази, не містять жодних відомостей, які б переконливо доводили віднесення спірної земельної ділянки до земель лісового фонду, та мають характер припущення.

Однак, проаналізувавши доводи представника відповідача та інших учасників справи з приводу заявленого клопотання, суд знаходить їх необґрунтованими через те, що заперечуючи проти позову, представник відповідача не надав суду інших доказів щодо розташування спірної земельної ділянки. Що ж до доказів, наданих прокурором в обґрунтування позовних вимог, то суд вважає необхідним дати їм відповідну належну оцінку при постановленні рішення по суті справи, у відповідності з вимогами ст. 89 ЦПК України.

Крім цього, відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст.12 ЦПК України).

Згідно положень ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що доводи представника відповідача щодо відсутності у матеріалах справи доказів щодо місця розташування спірної земельної ділянки, та необхідність через це у призначенні відповідної експертизи, є необґрунтованими і нічим не підтвердженими. Тому суд відмовляє у задоволенні клопотання про призначення по справі судової земельно-технічної експертизи.

Керуючись ст.ст. 103-106, 353 ЦПК України, суд –

У х в а л и в :

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_5, - ОСОБА_3 про призначення по справі судової земельно-технічної експертизи – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.І. Селіщева