Постанова № 74040363, 16.05.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/435/18 Головуючий у 1 інстанції: Чорна С.З.

Провадження № 33/783/320/18 Доповідач: Романюк М. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року суддя Апеляційного суду Львівської області Романюк М. Ф., з участю захисника ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 23 лютого 2018 року, -

встановив:

цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 352,40 гривень судового збору.

За постановою суду ОСОБА_1 21 січня 2018 року о 21 од. 45 хв. на вул.Стрийська, 202 у м. Львові, керуючи автомобілем НОМЕР_1, в стані алкогольного сп’яніння, у зв’язку з чим не врахував дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати автомобілем, не вибрав безпечну дистанцію, чим порушив п.п. 2.9 «а», 12.1, 13.1 ПДР України, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «ALFA ROMEO», н.з.RP 70801, під керуванням ОСОБА_3, який стояв попереду на світлофорі, задавши транспортним засобам технічних пошкоджень.

Не погоджуючись з постаново суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить поновити строк апеляційного оскарження постанови Сихівського районного суду м. Львова від 23 лютого 2018 року скасувати її та прийняти нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що висновок суду першої інстанції щодо винуватості в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП ґрунтується на неповно з’ясованих обставинах та належним чином не мотивований. Вважає, що в адміністративних матеріалах є суттєві розбіжності в оформленні вказаних фактів у фіксуванні повторно одного і того ж самого правопорушення повторно. Постанова і протокол про адміністративне правопорушення, не відображають дійсних обставин справи, винесені з грубим порушенням вимог чинного законодавства щодо їх змісту, процедури оформлення, що вбачає їх незаконність. Крім того зазначає, що йому відмовили у наданні належних доказів сертифікації приладів для обстеження водія на місці події, зокрема застосування драгера (прилад був застосований повторно, очевидно неодноразово до інших водіїв)

Потерпілий ОСОБА_3 подав заяву в якій просить розглядати апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 23 лютого 2018 року без його участі.

Заслухавши думку захисника ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, то матеріалами справи підтверджуються пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження.

Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Даний висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, зокрема:

-протоколами про адміністративні правопорушення серії БР №163315 від 21 січня 2018 року та серії БР №163314 від 21 січня 2018 року;

-схемою місця ДТП від 21 січня 2018 року;

-актом огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

-поясненнями ОСОБА_3

-поясненнями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_3 від 21 січня 2018р.;

-даними тесту приладу «Драгер» , з якого вбачається, що ОСОБА_1 на момент огляду перебував в стані алкогольного сп’яніння (2.67 проміле).

На думку апеляційного суду, незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку щодо його винуватості у скоєному, оскільки така повністю та об’єктивно стверджується зібраними по справі доказами

Зібрані у справі докази в їх сукупності є достатніми для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст. 130 КУпАП.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1, будучи ознайомленим з правами, передбаченими ст.63 Конституції України і ст.268 КУпАП без застережень і зауважень підписав протоколи про адміністративні правопорушення.

Відсутність у потерпілого ОСОБА_3 претензій до ОСОБА_1 є позицією потерпілого , однак не є доказом невинуватості останнього у скоєнні правопорушення.

Покликання в апеляційній скарзі, що прилад «Драгер» був застосований повторно ( очевидно неодноразово до інших водіїв) є необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу оскільки таке нічим не підтверджується та спростовується наведеними вище доказами.

Таким чином, у суду апеляційної інстанції не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про невідповідність вимогам закону складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення вважаю безпідставними, оскільки цей протокол складений уповноваженою особою, а за формою і за змістом він відповідає вимогам ст.256 КУпАП.

Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно і всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.

Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті ) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік накладене на ОСОБА_5 з дотриманням вимог ч.2 ст. 36 КУпАП.

Адміністративне стягнення накладено у межах передбаченого ст. 38 КУпАП строку.

Накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги.

Судове рішення є законним, обґрунтованим і вмотивованим, а тому підстав для його скасування чи зміни немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови Сихівського районного суду м. Львова від 23 лютого 2018 року.

Постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 23 лютого 2018 року щодо ОСОБА_1 за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.

Суддя М.Ф. Романюк