Ухвала суду № 74040247, 16.05.2018, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/9253/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«15» травня 2018 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі : головуючого – судді Глинської Д.Б.

за участі секретаря Івасюти А.М.

з участю: представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові

справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов’язання до вчинення дій, У С Т А Н О В И В

:

23 листопада 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова з позовом до Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов’язання до вчинення дій.

До суду представником позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 подано клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що позивач ОСОБА_3 з 19 вересня 2011 року до 22 листопада 2017 року після припинення виплати пенсії звертався в різні інстанції, зокрема, до Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області, Личаківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова, Львівську обласну державну адміністрацію, Управління Пенсійного фонду у Шевченківському районі м. Львова, Державну казначейську службу України з питанням здійснення перерахунку пенсії відповідно до ст. ст. 50,54,67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Тому, на її думку, перебіг строку звернення до суду починається з моменту, коли позивач дізнався про порушення свого права. У зв’язку з цим, вважає причини пропуску строків звернення до суду поважними.

Суд поставив на обговорення питання про визнання поважними причин пропуску строків звернення до суду та про залишення позовної заяви без розгляду.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду.

Представник відповідача ОСОБА_2А.в судовому засіданні щодо залишення позовної заяви без розгляду підтримала. Просила суд залишити позовну заяву без розгляду, у зв’язку з пропущенням позивачем встановленого законом строку звернення до адміністративного суду.

Заслухавши думку представників сторін, розглянувши клопотання представника позивача про визнання поважними причин пропуску строків звернення до суду та питання про залишення позовної заяви без розгляду, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, виходячи з такого.

Пунктом 10 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов’язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов'язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов’язків.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», Європейська Конвенція «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) є джерелом права.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Плахтєєв та Плахтєєва проти України» зазначено, що п. 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено право на суд, одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак, це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності. Якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, суд має з'ясувати, чи не порушило встановлене обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою (рішення ЄСПЛ у справах Стаббігс та ін. проти Великобританії від 22.10.1996 року, Девеер проти Бельгії від 27.02.1980).

Необхідно зазначити, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

При цьому, необхідно зазначити, що судом вбачаються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльності), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Представник позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_1 подала до суду заяву про поновлення строків звернення до суду, обґрунтувавши її наступним.

Позивач ОСОБА_3 з 19 вересня 2011 року до 22 листопада 2017 року після припинення виплати пенсії звертався в різні інстанції, зокрема, до Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області, Личаківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова, Львівську обласну державну адміністрацію, Управління Пенсійного фонду у Шевченківському районі м. Львова, Державну казначейську службу України з питанням здійснення перерахунку пенсії відповідно до ст. ст. 50,54,67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Водночас, судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 неодноразово звертався в Шевченківський районний суд м. Львова з адміністративними позовами щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова провести йому перерахунок раніше призначеної пенсії відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зокрема, позивачем було подано позов у вересні 2009 року, у лютому 2011 року. По даних справах приймалися судом рішення. На виконання постанов судів Управлінням Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова здійснювалося перерахунок пенсії ОСОБА_3 відповідно до вимог Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Враховуючи зазначене, оскільки позивачем не надано доказів, які були об'єктивно непереборними на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку про те, що позивач знав про порушення його прав.

Згідно з ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, суд не вбачає поважних причин пропуску строку звернення до суду та відповідно підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Згідно з п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених ч.ч. 3-4 ст. 123 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд вважає, що у задоволенні клопотання представника позивача про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, необхідно відмовити, а позовну заяву залишити без розгляду відповідно до п.8 ч.1 ст. 240 КАС України.

Керуючись ст.ст. 123, п.8 ч.1 ст.240, ст.ст. 241-243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

у задоволенні клопотання представника позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду Львівської області про визнання дій протиправними та зобов’язання до вчинення дій залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу в строк та в порядку, що передбачені ст.ст.292-293, 295 КАС України

Повний текст ухвали виготовлений 16 травня 2018 року.

Суддя ОСОБА_4