Рішення № 74040203, 07.05.2018, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/4004/17

провадження №: 2/398/734/18

РІШЕННЯ

Іменем України

"07" травня 2018 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Коліуш Г.В., за участю секретаря – Лісовської Л.М., Замкової Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» в особі Кіровоградської дирекції ОСОБА_3 "Українська пожежно-страхова компанія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4, про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, стягнення моральної шкоди та витрат на лікування,

за участю:

представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 27324,66 грн. матеріальної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу, та 3000,00 грн. моральної шкоди, на користь ОСОБА_1 – 1797,69 грн. шкоди, завданої лікуванням.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.07.2017 року об 11.00 год. на перехресті вулиць Червоноармійська та ОСОБА_1 в м. Олександрії сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів під керуванням ОСОБА_4 та ОСОБА_1, постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25.09.2017 року по справі №398/2624/17 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Висновком експерта від 04.09.2017 року встановлено, що сума матеріальної шкоди, завдана позивачу ОСОБА_2 становить 45524,01 грн. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 застрахована в відповідача – ОСОБА_3 «Українська пожежно-страхова компанія», позивачі звернулися до відповідача з заявою про здійснення страхової виплати, однак відповідачем страхова виплата здійснена в розмірі 18199,35 грн., в виплаті решти суми було відмовлено. Крім того, позивачу ОСОБА_2 завдана моральна шкода, яка виразилася в негативних емоціях та стресі, психічних та моральних переживаннях в зв’язку з ушкодженням здоров’я. Позивач ОСОБА_6 в результаті ДТП переніс психоемоційне перенавантаження, в зв’язку з чим був госпіталізований до лікарні та перебував на стаціонарному лікуванні з 26.07.2017 року по 07.08.2017 року, під час якого витратив на придбання ліків 1797,69 грн.

30.01.2018 року через канцелярію суду представником відповідача наданий відзив на позов, в якому проти позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні, з огляду на таке. 25.07.2017 року надійшло повідомлення про ДТП від ОСОБА_4, 26.07.2017 року – від ОСОБА_1, на виконання вимог Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 25.07.2017 року в межах визначеного законом десятиденного строку представником відповідача – аварійним комісаром був проведений огляд автомобіля позивача ОСОБА_2 та складено Акт огляду транспортного засобу для визначення розміру збитків та сформована ремонтна калькуляція від 09.08.2017 року, сума страхових виплат була зменшена на суму податку на додану вартість зв’язку неотриманням страховиком на момент виплати документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту та суму франшизи. У позивачів не виникло право на проведення власного експертного авто товарознавчого дослідження, оскільки право самостійно обрати аварійного комісара або експерта виникає у потерпілого тільки у разі нез’явлення представника страховика протягом десяти робочих днів з дня отримання повідомлення про ДТП, також страховик не повідомлявся про дату проведення експертизи, позивачами невірно визначений суб’єктний склад сторін, оскільки у разі недостатності страхової виплати саме особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою. Також вважає безпідставною позовну вимоги щодо стягнення з відповідача витрат, пов’язаних з лікуванням позивача ОСОБА_1, оскільки позивач порушив порядок та умови отримання ним такого виду страхового відшкодування, тому вимоги, пов’язані з відшкодуванням витрат на лікування є передчасними. Щодо моральної шкоди звернув увагу на той факт, що розмір моральної шкоди розраховується у розмірі п’яти відсотків від розміру шкоди, заподіяної здоров’ю

Ухвалою від 30.03.2018 року до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору залучений ОСОБА_4.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, про час, місце та дату судового засідання повідомленаналежним чином, причини неявки не повідомила.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, надав відзив на позовну заяву.

Третя особа – ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, будь-яких заяв, клопотань не надав.

Неявка учасників справи, враховуючи приписи ст. 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснив, що позивачі неодноразово зверталися до відповідача в усному порядку про відшкодування різниці між сумою, виплаченої страховиком, та визначеною експертом, не заперечував той факт, що про наявність експертного висновку письмово відповідач не повідомлявся, заяв про відшкодування моральної шкоди та витрат на лікування з підтверджуючими документами до відповідача не подавали, щодо обґрунтування розміру моральної шкоди та причинно-наслідкового зв’язку з ДТП, обмежився загальними фразами, зазначеними в позовній заяви та надав суперечливі пояснення, спочатку зазначивши, що моральні страждання ОСОБА_2 полягають в тому, що автомобіль взагалі непридатний до експлуатації, а потім – що автомобіль придатний до експлуатації, але має пошкодження, тому це доставляє моральні страждання позивачу.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_2, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник – особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки – особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов’язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка її завдала, а іншою особою, – якщо законом передбачено такий обов’язок.

Відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов’язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров’я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов’язкове страхування). До відносин, що випливають із обов’язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов’язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом № 1961-IV.

Метою здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об’єктом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов’язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров’ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю та/або майну потерпілого.

Настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров’ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов’язана зі смертю потерпілого (статті 9, 22–31, 35, 36 Закону № 1961-IV).

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Сторонами договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди внаслідок ДТП особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов’язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає обов’язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов’язання згідно з договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (у договірному зобов’язанні ним є страховик).

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов’язань – деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (стаття 29 51>Закону № 1961-IV).

Згідно зі статтею 34 Закону № 1961-IV страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про ДТП страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

25.07.2017 року об 11.00 год. на перехресті вулиць Червоноармійська та ОСОБА_1 в м. Олександрії сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ2115, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля ОСОБА_7 під керуванням ОСОБА_1, постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25.09.2017 року по справі №398/2624/17 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 застраховано в ОСОБА_3 «Українська пожежно-страхова компанія», що підтверджується полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/6807995, строк дії з 01.06.2017 року по 21.05.2018 року, страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю – 200 000 грн., за шкоду, заподіяну майну – 100 000 грн., франшиза – 500,00 грн.

25.07.2017 року ОСОБА_4 повідомив відповідача про дорожньо-транспортну пригоду, що сталася на перехресті вулиць Червоноармійська та ОСОБА_1 в м. Олександрії 25.07.2017 року.

25.07.2018 року представником позивача проведений огляд автомобіля Toyota Corolla, 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_2

Проте, позивач ОСОБА_2 в день настання дорожньо-транспортної пригоди звернулася до судового експерта ОСОБА_8 з письмовою заявою про проведення авто товарознавчого дослідження по визначенню суми матеріальних збитків заподіяних їй внаслідок ДТП. Відповідно до висновку експерта №106.2017, складеного 04.09.2017 року сума матеріальної шкоди, що нанесена з причини дорожньо-транспортної пригоди власнику автомобіля марки, моделі Toyota Corolla, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2, на момент проведення дослідження становить 45524,01 грн. З описової частини висновку вбачається, що огляд автомобіля був проведений 31.07.2017 року у присутності власника автомобіля ОСОБА_2 та учасника ДТП ОСОБА_4, однак відомості щодо повідомлення відповідача як заінтересовану особу про проведення огляду автомобіля відсутні. Суд звертає увагу, що з висновку неможливо встановити дату, станом на яку визначена сума матеріальних збитків, оскільки в висновку дата не зазначена взагалі, а описова частин містить дату звернення -25.07.2017 року, дату огляду автомобіля – 31.07.2017 року та дату складення висновку – 04.09.2017 року.

Відповідно до ремонтної калькуляції №uip_3290 від 09.08.2017 року, складеної аварійним комісаром ОСОБА_9 вартість ремонту без ПДВ складає 18699,35 грн., з ПДВ – 22439,22 коп.

26.07.2017 року ОСОБА_1 повідомив відповідача про дорожньо-транспортну пригоду, що сталася на перехресті вулиць Червоноармійська та ОСОБА_1 в м. Олександрії 25.07.2017 року, в якому зазначив, що пошкодженим майном є автомобіль ОСОБА_7, реєстраційний номер НОМЕР_2, заяви про відшкодування моральної шкоди не подавав.

07.11.2017 року власник автомобіля ОСОБА_2 звернулася до відповідача з заявою про страхове відшкодування в зв’язку з ДТП від 25.07.2017 року.

13.11.2017 року страхове відшкодування в розмірі 18199,35 було перераховано відповідачем на рахунок ОСОБА_2, що підтверджується платіжним дорученням №797 від 13.11.2017 року.

Відповідно до п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ)

протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну

пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про

страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на

проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану

вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв’язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

З заяви ОСОБА_2 про страхове відшкодування від 07.11.2017 року вбачається, що потерпіла просила відповідача оцінити та виплатити шкоду, завдану внаслідок ДТП та відсутнє зазначення розміру шкоди, нанесену здоров’ю та розмір моральної шкоди, відсутнє посилання на висновок експерта від 04.09.2017 та відсутні відомості щодо неузгодження розміру страхового відшкодування та розмір моральної шкоди. Також потерпіла, якій на день подачі заяви про страхове відшкодування було відомо про наявність висновку експерта, не повідомила відповідача про проведення експертного дослідження на її замовлення та про результати такого дослідження.

Отже, судом встановлено, що страхова компанія під час вирішення питання про виплату страхового відшкодування у першу чергу керується Законом «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховиком виконані вимоги діючого законодавства, а саме, страховик направив свого представника для визначення аварійним комісаром розміру збитків, проведений огляд автомобіля та складений відповідний акт, за результатами якого аварійним комісаром визначено розмір збитків та протягом визначеного законом строку виплачений потерпілій розмір страхового відшкодування в розмірі, визначеному аварійним комісаром за вирахування ПДВ та франшизи, тому самостійне замовлення позивачем ОСОБА_2 товарознавчого дослідження по визначенню вартості матеріальної шкоди не відповідає вимогам ст.34 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тоже, немає підстав для задоволення позову в частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 27324,66 грн.

Щодо відшкодування на користь позивача ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 3000 грн. та шкоди, завданої лікуванням в розмірі 1797,69 грн. на користь позивача ОСОБА_1, суд зазначає наступне.

За змістом Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (статті 9, 2231, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров’ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов’язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов’язань деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Суб’єктивне матеріальне цивільне право і право на позов відносяться до різних видів матеріального права: перше регулятивне, друге - охоронне.

Змістом права на позов є правомочність, що включає одну або декілька передбачених законом можливостей для припинення порушення, відновлення права або захисту права іншими способами, які можуть реалізовуватись тільки за допомогою звернення до суду.

Отже, право особи на звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права виникає з моменту, коли право цієї особи порушене (особа довідалася про порушення свого права), тобто з моменту відмови страховика у виплаті стахового відшкодування.

Оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з заявами про виплату страхового відшкодування в частині моральної шкоди та витрат на лікування не зверталися. В цій частині позов також не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на позивачів.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 264, 265, 352, 354, пп.15.5 пп.15 п. 1 Розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Кирилівська, 40, код ЄДРПОУ 20602681), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5) про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, стягнення моральної шкоди та витрат на лікування - відмовити

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 17 травня 2018 року.

Суддя Коліуш Г.В.