Рішення № 74039836, 03.05.2018, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/2315/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2018 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Струс Т. В. ,

при секретарі Синевської Г.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сокалі, Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Синов»ят ОСОБА_2, з участю третьої особи Савчинської сільської ради Сокальського району про відновлення меж земельної ділянки в натурі та їх закріплення за межовими знаками, а також зустрічною позовною заявою Синов»ят ОСОБА_2 до ОСОБА_1, з участю третіх осіб Савчинської сільської ради Сокальського району, Приватного підприємства «Земельно-кадастрове бюро», Міськрайонного управління у Сокальському районі та м. Червонограді Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжним землекористувачем,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Синов»ят М.П. про відновлення меж земельних ділянок в натурі та їх закріплення за межовими знаками, свої вимоги мотивує тим, що рішенням Савчинської сільської ради Сокальського району від 10.05.1975р. за №19 батькові позивачки ОСОБА_3 виділено земельну ділянку для будівництва будинку в межах існуючої присадиби та згідно плану земельної ділянки №7. Дана земельна ділянка була виділена за адресою – с. Гута, вул. Центральна, 17 Сокальського району, якою позивач користується по даний час. Згідно довідки виконавчого комітету Савчинської сільської ради №498 від 07.08.2017р. позивач має у користуванні згідно господарських книг земельні ділянки площею 0,64га. Згідно договору дарування від 13.03.2006р. позивачці належить на праві одноособової приватної власності житловий будинок, що розташований на даній земельній ділянці. Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку від 12.05.2008р. позивачці належить земельна ділянка площею 0,25га. в с. Гута, вул. Центральна, 17, Сокальського району для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель. Зазначає, що розмір виділеної для будівництва і обслуговування житлового будинку земельної ділянки на підставі рішення виконкому Савчинської сільської ради від 10.05.1975р. є більшим, ніж розмір земельної ділянки переданої позивачці у приватну власність. Вказує, що по сусідству із нею в будинку №15 по вул. Центральна, проживає відповідачка Синов»ят М.П., житловий будинок якої розташований на земельній ділянці площею 0,25га. та межує із її земельною ділянкою. Зазначає, що за час коли її мама хворіла і не користувалася землею, відповідачка перемістила межу, що поділяє їх земельні ділянки на два метри в сторону її земельної ділянки згідно плану №7 від 10.05.1975р. Після отримання позивачкою Державного акту на землю вона запропонувала відповідачці перенести межу назад, а коли вона відмовилася, позивач звернулася до сільського голови та начальника ПП «Земельно-кадастрове бюро» із заявами про відновлення та встановлення меж між даними земельними ділянками. Просить відновити межу, що поділяє її земельну ділянку із земельною ділянкою відповідачки по вул. Центральна №15 та №17 в с. Гута Сокальського району, переданих у приватну власність для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель у відповідності з даними земельно-кадастрової документації та плану земельної ділянки №7 від 10.05.1975р..

У відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_4»ят М.П., адвокат ОСОБА_5 зазначив, що позивачці на праві приватної власності належить земельна ділянка розміром 0,25 га. в с.Гута, Сокальського району, Львівської області, що підтверджується Державним актом про право власності на земельну ділянку від 12.05.2008 року. Підставою набуття права власності згідно даного акту вказано – договір дарування. В обґрунтування заявлених вимог, позивачка зсилається на те, що в період хвороби її матері, відповідач самовільно захопила частину її земельної ділянки, а саме на 2 метри в глиб. Однак, в порушення принципів змагальності позивачкою не надано жодного належного та допустимого доказу, який би мав підтвердити факт порушення її прав. Зазначає, що позивачка зсилається на план земельної ділянки №7 від 10.05.1975 року, та вказує, що розмір належної їй на праві власності земельної ділянки є менший ніж той який визначений даним планом. Звертає увагу, що первинним власником земельної ділянки по вул. Центральна, 15 в с.Гута Сокальського району була ОСОБА_6. Як вбачається, з Державного акту про право власності на землю за №192, виданого на ім’я ОСОБА_6, їй передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,6га в межах згідно планом, який включає також і земельну ділянку для будівництва та обслуговування будинку та господарських будівель 0,26 га, на підставі рішення Савчинської сільської ради від 15.07.2001р. В подальшому 12.05.2008 року, на підставі договору дарування від 13.03.2006р. позивачка набула у власність дану земельну ділянку у площі та розмірах вказаних у плані меж земельної ділянки, а саме в межах 0.25 га., що становить норму безоплатної приватизації. Даний факт також підтверджується технічною документацією по видачі Державного акту на право приватної власності на землю на ім»я ОСОБА_6, які виготовлялись ПП «Абсолют», з якої вбачається, що згідно кадастрового плану земельної ділянки з експлікацією угідь та плану встановлення меж земельної ділянки, поворотні точки меж земельної ділянки яка виділялась ОСОБА_6 та плану відведення земельної ділянки ОСОБА_7 співпадають. Відтак, з моменту первинного оформлення права власності на дану земельну ділянку, як ОСОБА_6 так і позивачка, погодили та підписали акт визначення меж своєї земельної ділянки, а отже визнали своє право на землю у межах згідно плану земельної ділянки та технічної документації. Вказує, що не відповідають дійсності і обставини, з приводу захоплення нею частини земельної ділянки позивачки. Із заявлених позовних вимог так і не зрозуміло де саме захоплено частину земельної ділянки позивачки. Хоча частина межі, що поділяє земельні ділянки між ними огороджена парканом, який було ще встановлена її батьком, а інша частина межі, а саме між городами, є метровою полосою бур’яну, яка має великий нахил. Дану межу ніхто ніколи не чіпав, так як фактично між земельними ділянками у цій частині існує певний перепад у висоті, а тому захопити цю частину є неможливим. Також зазначає, що не відповідають дійсності твердження позивачки, що ОСОБА_7 захопила частину земельної ділянки, в період хвороби її матері, яка за станом здоров’я не могла обробляти город. Земельна ділянка розташована під городом, постійно оброблялась родиною ОСОБА_1, а на протязі останніх восьми років особисто позивачкою. Також в квітні 2017 року відповідач звернулась до ОСОБА_1, з метою погодження меж земельної ділянки, однак, остання безпідставно відмовляє їй. З метою добровільного вирішення межового спору з позивачкою, нею був запрошений спеціаліст ПП «Земельно-кадастрового бюро» який розробляв технічну документацію на її земельну ділянку. Останній, в присутності позивачки провів заміри суміжних земельних ділянок, та вказав на відсутність будь-яких порушень з її сторони. Просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заявлених нею позовних вимогах.

У зустрічній позовній заяві Синов»ят М.П. до ОСОБА_1 про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжним землекористувачем, зазначила, що з 2001 року вона є власником будинку вул. Центральна 15 в селі Гута, Сокальського району, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після смерті батька ОСОБА_8. З вказаного часу вона разом із своєю сім’єю постійно проживає у даному будинку та користується земельною ділянкою розташованою під будинком, господарськими будівлями для обслуговування даного будинку та ведення присадибного господарства. Зазначає, що з метою належного оформлення земельної ділянки та отримання свідоцтва про право власності на землю в червні 2017 року вона звернулася до Савчинської сільської ради із заявою про надання дозволу на приватизацію земельної ділянки. Рішенням Савчинської сільської ради №158 від 07.04.2017р. їй надано дозвіл на виготовлення меж земельної ділянки для особистого житлового будівництва орієнтовною площею 0,25га в с. Гута, по вул. Центральна, 15 Сокальського району. З метою оформлення даної документації, вона звернулась у ПП «Земельно-кадастрове бюро». Серед документів, що було необхідно подати комісії з розгляду питань, пов’язаних з погодженням документації із землеустрою, був акт про погодження меж земельної ділянки. У зв’язку із цим вона звернулася до сусідів, а саме суміжних землекористувачів для підписання відповідного акту. Звернувшись до суміжних землекористувачів ОСОБА_9, ОСОБА_10, останні підписали акт погодження меж земельної ділянки. Однак, відповідач ОСОБА_1, власник суміжної земельної ділянки, що знаходиться за адресою вул. Центральна,17 відмовилася підписувати вказаний акт, мотивуючи свою відмову тим, що вона начебто захопила частину її земельної ділянки. На її доводи, та доводи працівника землевпорядної організації ПП «Земельно-кадастрове бюро » з приводу безпідставності відмови ОСОБА_1 у погоджені меж, остання повідомила, що не буде підписувати акт погодження меж так як вважає, що коли її мама хворіла та не обробляла земельну ділянку, позивач начебто зайшла на два метри вглиб її земельної ділянки. В подальшому, позивач письмово звернулась у Савчинську сільську раду із заявою, в якій просила розглянути питання безпідставності відмови у підписанні акту визначення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі ОСОБА_1 та погодити даний акт без підпису відповідачки. Однак, як вбачається із повідомлення Савчинської сільської ради від 05.10.2017 року, останні повідомили, що дана заява була скеровану у профільну комісію Савчинської сільської ради, однак у зв’язку із поступленням ухвали Сокальського районного суду від 04.10.2017р. про забезпечення позову, накладено заборону на вчинення будь-яких дій щодо розмежування спірних земельних ділянок. Вважає що такі дії відповідача, порушують гарантоване їй Конституцією України право на приватизацію земельної ділянки. Просить визнати за нею право на приватизацію земельної ділянки по вул.Центральна, 15 в с.Гута, Сокальського району, Львівської області, без погодження меж із суміжним землекористувачем ОСОБА_1, а також стягнути судові витрати.

Позивач за первинним позовом ОСОБА_1 та її представник, адвокат ОСОБА_11 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити, в обґрунтування навели доводи, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зустрічний позов не визнали, вважають такий безпідставним та у його задоволенні просять відмовити.

Відповідач за первинним позовом Синов»ят М.П. та її представник, адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали. Підтримали доводи викладені у відзиві на позовну заяву та додатково повідомили про відсутність будь-яких доказів щодо порушення меж із земельною ділянкою ОСОБА_1 та захоплення її земельної ділянки. ОСОБА_4»ят М.П. зазначила, що ОСОБА_1 безпідставно відмовляє їй у погодженні меж її земельної ділянки. Зустрічну позовну заяву підтримали та просили її задовольнити.

Представник третьої особи Савчинської сільської ради ОСОБА_12 в судовому засіданні щодо задоволення первинного позову заперечив, в свою чергу щодо задоволення зустрічного не заперечив. Зазначив, що в 2008р. у сільську раду звернулася ОСОБА_1 з приводу її незгоди щодо меж земельних ділянок із сусідкою Синов»ят М.П.. При виході на місце комісії, будь-яких порушень меж чи захоплення площ земельних ділянок між сторонами не виявлено.

Представник третьої особи ПП «Земельно-кадастрове бюро» ОСОБА_13 в судовому засіданні повідомив, що працює інженером землевпорядником. В травні 2017р. ОСОБА_4»ят М.П. звернулася до підприємства з приводу виготовлення технічної документації для виготовлення правовстановлюючого документа на належну їй земельну ділянку. В ході виконання робіт було встановлено, що суміжні землекористувачі мають виготовлені Державні акт на належні їм земельні ділянки. В подальшому ним було виготовлено акт узгодження меж земельної ділянки Синов»ят М.П., який передав для погодження у сільську раду та суміжних землевласників. При замірах земельної ділянки Синов»ят М.П. не було виявлено жодних порушень меж із ОСОБА_1 Вважає вимоги ОСОБА_1 безпідставними, так як межі та площі земельних ділянок сторін відповідають дійсним. Не заперечує щодо задоволення позовних вимог Синов»ят М.П..

Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Львівській області в судове засідання не прибув та не повідомив суд про причину неявки.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показав, що є сусідом сторін. Зазначив, що скільки себе пам’ятає межа між господарствами сторін так і проходила як є зараз. Щоб хтось із сторін пересовував межу він не бачив.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показала, що є сестрою Синов»ят М.П. та проживала з народження в батьківському будинку до 1978р. Як тоді так і зараз межа між господарством ОСОБА_1 проходить в тому ж місці. В даний час ОСОБА_1 вирішила, що захоплено частину її земельної ділянки, однак це не відповідає дійсності.

Свідок ОСОБА_16 показав, що є односельчанином сторін. Біля шести років він працював землевпорядником в сільській раді і в цей час надійшла заява ОСОБА_1 з приводу замірів площі її земельної ділянки. При виході на місце були присутні родичі сторін та вони самі. Документи для проведення замірів надавав ОСОБА_17. Жодних порушень меж виявлено не було. В 2015р. він звільнився, однак документів з приводу проведених тоді замірів він не зберіг.

Заслухавши учасників судового розгляду та дослідивши докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Згідно п. г ч.1 ст. 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара.

Дослідженим витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.09.2017р., встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 13.03.2006р. на праві приватної власності належить житловий будинок №17 по вул. Центральна в с. Гута Сокальського району.

Також, із копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №053791 від 12.05.2008р., встановлено, що на підставі договору дарування від 13.03.2006р. ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 0,25га., що розташована в с. Гута по вул. Центральна, 17 Сокальського району, для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель.

Згідно дослідженого плану земельної ділянки №7 (в даний час №17) по вул. Центральна в с. Гута Сокальського району, переданої ОСОБА_3 (батькові позивачки ОСОБА_1І.) на підставі рішення виконкому Савчинської сільської ради №19 від 10.05.1975р., встановлено, що площа земельної ділянки для будівництва житлового будинку становить в межах існуючої присадиби.

Із копії заяви ОСОБА_1 від 10.08.2017р., встановлено, що із такою вона зверталася до начальника ПП «Земельно-кадастрове бюро» з приводу проведення повторної топографо-геодезичної зйомки її земельної ділянки, оскільки фактично не можна встановити її межі.

Також заявою від 10.08.2017р. ОСОБА_1 повідомила сільського голову с. Савчин про звернення до ПП «Земельно-кадастрове бюро» щодо заміру її земельної ділянки.

Як встановлено в ході розгляду справи сторони є суміжними землевласниками ділянок №17 та №15 по вул. Центральна в с. Гута Сокальського району.

Дослідженим Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №053791 від 12.05.2008р., встановлено, що ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 0,25га., що розташована в с. Гута по вул. Центральна, 17 Сокальського району, для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель.

Також встановлено, що не погоджуючись із межами належної їй земельної ділянки позивач ОСОБА_1 зверталась зокрема до сільської ради з приводу замірів ділянки та при виході на місце землевпорядником здійснено відповідні заміри в присутності сторін, однак жодних порушень площ та меж ділянок належних ОСОБА_1 та Синов»ят М.П. виявлено не було, що також підтверджується кадастровою зйомкою проведеною в 2018р. ПП «Земельно-кадастрове бюро», де відображено площі ділянки ОСОБА_1 – 0,25га. та Синов»ят М.П. – 0,25га., а також межа між їх господарствами.

Крім цього, із наданих в судовому засіданні показів свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 встановлено, що межа між господарствами ОСОБА_1 та Синов»ят М.П. не змінювалася, відтак, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відновлення меж земельних ділянок суд відмовляє.

Що стосується зустрічних позовних вимог Синов»ят М.П. до ОСОБА_1, судом встановлено наступне.

Згідно копії реєстраційного посвідчення від 01.10.2001р., виданого Червоноградським МБТІ, встановлено, що Синов»ят М.П. на праві приватної власності згідно свідоцтва про право на спадщину належить будинковолодіння №15 по вул. Центральна в с. Гута Сокальського району.

Відповідно до рішення Савчинської сільської ради №158 від 07.04.2017р., встановлено, що таким вирішено надати дозвіл Синов»ят М.П. на виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки для ОЖБ орієнтовною площею 0,25га. в с. Гута по вул. Центральна, 15. Зобов»язано Синов»ят М.П. звернутися в ліцензійну організацію для виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки.

Встановлено, що реалізуючи права, що випливають із вказаного рішення сільської ради Синов»ят М.П. звернулася у ПП «Земельно-кадастрове бюро» з приводу виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки, складовою якої є зокрема узгодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками (користувачами) земельних ділянок.

Із копії акта визначення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі, складеного ПП «Земельно-кадастрове бюро», щодо узгодження меж земельної ділянки Синов»ят М.П., площею 0,25га. в с. Гута по вул. Центральна, 15 Сокальського району, встановлено, що суміжними землекористувачами є ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_1, яка зокрема одна і не узгодила межу шляхом підписання вказаного акту.

Згідно ч.1 ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Як встановлено Синов»ят М.П. на підставі свідоцтва про право на спадщину набула право власності на житловий будинок в с. Гута по вул. Центральна, 15 Сокальського району, земельна ділянка на якій він розташований не приватизована, відтак Синов»ят М.П. набула право на земельну ділянку для його обслуговування.

Відповідно до ч.2 ст. 78 ЗК України, право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно ч.1 ст. 118 ЗК України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до п. б ч.2 ст. 198 ЗК України, погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами здійснюється при здійсненні кадастрової зйомки.

Згідно приписів ч.2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відтак, судом встановлено, що Синов»ят М.П. як землекористувач земельною ділянкою в с. Гута по вул. Центральна, 15 Сокальського району реалізуючи своє право на приватизацію земельної ділянки, що перебуває у її користуванні бажає виготовити технічну документацію із узгодження меж даної земельної ділянки, однак суміжний землевласник ОСОБА_1 відмовляється погодити межу їх ділянок шляхом не підписання відповідного акту через на її думку невідповідність реальної межі між їх земельних ділянок та захоплення її частини ділянки Синов»ят М.П., що свого підтвердження в ході розгляду справи не здобуло.

Відтак, зустрічні позовні вимоги Синов»ят М.П. про визнання права на приватизацію земельної ділянки по вул. Центральбна, 15, в с. Гута Сокальського району, Львівської області, без погодження меж із суміжним землекористувачем ОСОБА_1 підлягають до задоволення.

Згідно ч.9 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Відтак, оскільки у задоволенні первинного позову ОСОБА_1 судом відмовлено у повному обсязі, вжиті заходи забезпечення даного позову згідно ухвали від 28.09.2017р. слід скасувати.

Крім цього, при зверненні до суду із зустрічним позовом Синов»ят М.І. сплачено 640грн., що підтверджується квитанцією від 27.10.2017р. за №1, які згідно приписів ст. 141 ЦПК України лід стягнути із ОСОБА_1.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259,265,268,273, 354,355 ЦПК України , суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Синов»ят ОСОБА_2 про відновлення меж земельної ділянки в натурі та їх закріплення за межовими знаками – відмовити.

Зустрічну позовну заяву – задовольнити.

Визнати за Синов»ят ОСОБА_2, 28.09.1961р.н. право на приватизацію земельної ділянки по вул. Центральбна, 15, в с. Гута Сокальського району, Львівської області, без погодження меж із суміжним землекористувачем ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Синов»ят ОСОБА_2 640 (шістсот сорок) грн. сплаченого судового збору.

Заходи забезпечення позову, вжиті згідно ухвали від 28.09.2017р. – скасувати.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Т. В. Струс