Постанова № 74039230, 16.05.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/3188/18 Головуючий у І інстанції Усатов Д. Д.Провадження № 22-ц/780/2109/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 53 16.05.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2018 року Апеляційний суд Київської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Приходька К.П.,

суддів: Верланова С.М., Кашперської Т.Ц.,

за участю секретаря: Дрозда Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гімназія «Пріоритет» на ухвалу ОСОБА_2 – Святошинського районного суду Київської області від 22 березня 2018 року про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гімназія «Пріоритет» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, зміну підстав та формування звільнення, стягнення середнього заробітку за час прогулу та відшкодування моральної шкоди,-

встановила:

у березні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_2 – Святошинського районного суду Київської області з позовом до ТзОВ «Гімназія «Пріоритет» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, зміну підстав та формування звільнення, стягнення середнього заробітку за час прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою ОСОБА_2 – Святошинського районного суду Київської області від 22 березня 2018 року відкрито провадження у вищезазначеній справі.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ТзОВ «Гімназія «Пріоритет» подало апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що при поданні позовної заяви та доданих до неї копій документів, позивачем не було надано до суду заяви про поновлення строку для звернення до суду в місячний строк з моменту видачі наказу, як не додано доказів отримання трудової книжки саме 19.02.2018 року.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилається на те, що позовна заява не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року. Крім того, позивачем заявлено чотири вимоги, в тому числі щодо визнання звільнення незаконним, визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення позивача на посаді, стягнення: «мінімального заробітку за час вимушеного прогулу», стягнення моральної шкоди. Апелянт, зазначає, що відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за позовом про стягення заробітної плати та поновлення на роботі. Відповідач стверджує, що позивачем не сплачено за вимогу щодо відшкодування моральної шкоди 704,80 грн. та за вимогу про визнання звільнення незаконним 704,80 грн.

Відповідач стверджує, що суд першої інстанції не звертався до відповідного органу реєстрації місця перебування та міся проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст.31 ЦПК України.

Крім того, в позові ОСОБА_3 вказує паспорт серії СН 331951, виданий ОСОБА_2 – Святошинським РВ ГУ МВС України в Київській області 12.08.2010 року, а в додатках до позову цей же паспорт серії СН 331951 виданий Дніпровським РУГУ 21.11.1996 року.

Стверджує, що справа не підсудна ОСОБА_2 – Святошинському районному суду Київської області, адже відповідно до інформаційного інтернет сайту «Вся Україна - жителі» вбачається, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований в Дніпровському районі АДРЕСА_1.

Просив скасувати ухвалу ОСОБА_2 – Святошинського районного суду Київської області від 22 березня 2018 року про відкриття провадження і постановити нову ухвалу про направлення справи для розгляду до Оболонського районного суду міста ОСОБА_2 за місцем знаходження відповідача ТОВ «Гімназія «Пріоритет» (вул. Героїв Дніпра, 69, м. Київ, 04214) за встановленою підсудністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відкриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що позовна заява відповідає вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України, а також дотримані правила підсудності.

З такими висновками колегія суддів погодитись не може, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи, а також не узгоджуються з вимогами чинного законодавства з наступних підстав.

Згідно до ч.1. ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч.2 ст.27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

За правилами ч.1 ст. 28 ЦПК України, позови про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції не було направлено запит до адресно – довідкового підрозділу територіального органу ДМС України УДМС України в Київській області, з метою перевірки місця реєстрації чи місця перебування позивача.

Відповідно ч.7 ст.187 ЦПК України, інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надано протягом п’яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення до суду.

Натомість, в матеріалах справи міститься копія витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань де зазначено, що місце перебування ТзОВ «Гімназія «Пріоритет» - 04214, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, будинок 69.

На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув, в зв’язку з чим колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТзОВ «Гімназія «Пріоритет» підлягає частковому задоволенню, ухвала ОСОБА_2 – Святошинського районного суду Київської області від 22 березня 2018 року скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Пунктом 6 ч.1 ст.374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду про відкриття провадження, як така, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367,368,374,379,381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гімназія «Пріоритет» задовольнити частково.

Ухвалу ОСОБА_2 – Святошинського районного суду Київської області від 22 березня 2018 року про відкриття провадження скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді