Постанова № 74039101, 16.05.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/9968/15-ц Головуючий у І інстанції Ковальчук Л. М.Провадження № 22-ц/780/1947/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 52 16.05.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі суддів:

головуючого судді: Суханової Є.М.,

суддів: Верланова С.М., Мережко М.В.,

розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження за апеляційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Київській області в особі старшого державного виконавця Телейчук Т.О. на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 лютого 2018 року у справі за заявою Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області в особі старшого державного виконавця Телейчук Т.О. про роз»яснення рішення суду за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МОФ» про поновлення на роботі, скасування наказу про звільнення, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди ,-

ВСТАНОВИЛА:

Києво-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області в особі старшого державного виконавця Т.О. ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про роз»яснення рішення суду, в якій з посиланням на вимоги ст. 221 ЦПК України, п. 10, ч. 2 ст. 18, ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», просив роз»яснити чи зобов»язаний державний виконавець повторно скасувати наказ про звільнення № МОФ012К-0000000018 від 14 серпня 2015 року ОСОБА_2 на підставі вимог п. 6 ст. 36 КЗпП України та повторно поновлювати ОСОБА_2 на посаді бухгалтера ТОВ «МОФ».

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 лютого 2018 року відмовлено в задоволенні заяви про роз’яснення рішення.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Головне територіальне управління юстиції у Київській області в особі старшого державного виконавця Телейчук Т.О. подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, постановлену з порушенням норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 травня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МОФ» про поновлення на роботі, скасування наказу про звільнення, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди, позов задоволено частково. Визнано незаконним і скасовано наказ про звільнення № МОФО12К-0000000018 від 14 серпня 2015 року ОСОБА_2 на підставі вимог п. 6 ст. 36 КЗпП України. Визнано незаконним звільнення за п. 6 ст. 36 КЗпП України ОСОБА_2 у зв»язку з відмовою від продовження роботи у зв»язку із зміною істотних умов праці та поновлео ОСОБА_2 на посаді бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю «МОФ». Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «МОФ» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 56 691 грн. 25 коп.. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «МОФ» на користь ОСОБА_2 2500 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди. У решті позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «МОФ» 2028 грн. 51 коп. судового збору на користь держави.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 02 жовтня 2017 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 травня 2017 року залишено без змін.

Згідно вимог ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз»яснення відповідного рішення.

Відповідно до вимог ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз»яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз»яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред»явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз»яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз»яснення рішення. Про роз»яснення або відмову у роз»ясненні судового рішення суд постановляє увалу, яку може бути оскаржено.

З заявлених заявником вимог про роз»яснення рішення суду шляхом роз»яснення виконавцю чи зобов»язаний він повторно скасовувати наказ про звільнення № МОФ012К-0000000018 від 14 серпня 2015 року ОСОБА_2 на підставі вимог п. 6 ст. 36 КЗпП України та повторно поновлювати ОСОБА_2 на посаді бухгалтера ТОВ «МОФ», суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в роз»ясненні рішення суду.

Як вбачається з рішення Києво-Святошинського районного суду від 31 травня 2017 року, воно є чітким та зрозумілим.

Оскільки судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а постановлена ухвала відповідає вимогам процесуального права, та підстави для її скасування відсутні.

За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постановлену ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування постановленої ухвали суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційний суд, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 7, 367, 374, 375, 381, 382, 389, 369 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Київській області в особі старшого державного виконавця Телейчук Т.О. залишити без задоволення.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді