Вирок № 74038431, 16.05.2018, Миронівський районний суд Київської області

16.05.2018 Єдиний унікальний № 371/834/17

Миронівський районний суд Київської області

ЄУН 371/834/17

Провадження № 1-кп /371/10/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2018 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Поліщука А.С.,

за участі секретаря Овчаренко В.С.,

прокурора Пастушенко М.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 червня 2017 року за № 12017110220000244, 05 липня 2017 року за № 12017110220000323 та 06 вересня 2017 року за № 12017110220000435 по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, українця, не працюючого, не одруженого, дітей на утриманні не маючого, раніше не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 та ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що в один з днів першої половини квітня 2017 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, достовірно знаючи, що в приміщенні літньої кухні по місцю проживання його бабусі ОСОБА_3 зберігається пральна машина «Бош», у нього вини умисел на таємне викрадення цієї машини.

13 квітня 2017 року близько 01 години 00 хвилин ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, з метою протиправного заволодіння чужим майном, прийшов до місця проживання своєї бабусі ОСОБА_3 за адресою: Київська область, місто Миронівка, вулиця Полуботка, 10. Маючи дозвіл ОСОБА_3 на вільний прохід на територію її господарства та до приміщень, які знаходяться на її території, він пройшов в двір та через незачинені запираючим пристроєм двері, пройшов в приміщення літньої кухні.

В приміщенні літньої кухні ОСОБА_1, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправність своїх дій, користуючись відсутністю власника та будь-яких інших осіб, які б могли завадити йому вчинити крадіжку, підійшов до пральної машинки «Бош» моделі WAE 20260 PL, яка належить ОСОБА_3, і таємно викрав її, а саме завантажив на візок, котрий взяв на території двору поблизу літньої кухні та вивіз за межі господарства ОСОБА_3, тобто розпорядився нею на власний розсуд.

Таким чином, своїми умисними, протиправними винними діями обвинувачений ОСОБА_1,13 квітня 2017 року близько 01 години 00 хвилин викрав пральну машину належну ОСОБА_3 вартістю 3900 гривень (згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № 12-4/789тв від 12 липня 2017 року), спричинив їй матеріальну шкоду в розмірі 3900 гривень, чим вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Крім того, 18 травня 2017 року ОСОБА_1 гостював у своєї бабусі ОСОБА_3, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3. Того ж дня, близько 14 години, проходячи повз дерев’яний стіл, який розташований на території подвір’я вказаного домоволодіння ОСОБА_1 побачив мобільний телефон марки «Нокіа» моделі «Х1-01» чорного кольору, належний ОСОБА_4 В цей час у нього виник умисел на таємне викрадення цього мобільного телефону.

Реалізовуючи свій умисел ОСОБА_1, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, пересвідчившись, що його дії залишаються непоміченими з боку власника та інших осіб, підійшов до вказаного столу, таємно від оточуючих викрав мобільний телефон марки «Нокіа» моделі «Х1-01» чорного кольору вартістю 348 гривень 33 копійки в комплекті із картою пам’яті марки «Transcend» microSD вартістю 56 гривень 00 копійок та сім-картою мобільного оператора зв’язку «Київстар» вартість якої відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №17/3-24 від 16.06.2017 встановити не видалося за можливе, на рахунку якої знаходились кошти в сумі 25 гривень 00 копійок, помістивши його до кишені своїх штанів у які був одягнений. Після чого покинув територію вказаного домоволодіння, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, а саме: продав вказаний мобільний телефон в комплекті з картою пам’яті ОСОБА_5 за 70 гривень, яка не була обізнана про те, що вказане майно було набуте злочинним шляхом.

Таким чином, своїми повторними, умисними, протиправними, винними діями обвинувачений ОСОБА_1,18 травня 2017 року близько 14 години викрав мобільний телефон марки «Нокіа» моделі «Х1-01» чорного кольору, карту пам’яті марки «Transcend» microSD та сім-карту мобільного оператора зв’язку «Київстар», належні потерпілому ОСОБА_4, загальною вартістю 429 гривень 33 копійки (згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №17/3-24 від 16.06.2017) спричинивши потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 429 гривень 33 копійки, чим вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.

Також, 05 липня 2017 року приблизно о 06 години 00 хвилин ОСОБА_1 з дозволу власника зайшов до будинку, що розташований за адресою: Київська область, Миронівський район, село Владиславка, вулиця Центральна, 296, який належить ОСОБА_6 та перебуває у фактичному користуванні останнього.

Цього ж дня, приблизно о 10 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи у вищевказаному будинку, побачив на столі в одній з кімнат будинку мобільний телефон марки «Nokia» моделі «1101» чорного кольору з сірими вставками, що належить ОСОБА_6, та в цей час у нього виник умисел направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону марки «Nokia» моделі «1101».

Реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправність своїх дій, впевнившись, що у будинку відсутній господар та будь-які інші особи, які б могли бачити його злочинні дії та завадити їх вчиненню, повторно, таємно викрав вказаний мобільний телефон марки «Nokia» моделі «1101» чорного кольору з сірими вставками сховавши його до кишені своїх шортів, після чого з вказаним мобільним телефоном покинув місце вчинення злочину, таким чином розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тобто довівши свій злочинний умисел до кінця.

Таким чином, своїми повторними, умисними, протиправними, винними діями обвинувачений ОСОБА_1,05 липня 2017 року приблизно о 10 годині 00 хвилин викрав мобільний телефон марки «Nokia» моделі «1101» чорного кольору з сірими вставками, належний потерпілому ОСОБА_6 вартістю 177 гривень 67 копійок (згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № 17/3-50 від 20.09.2017 року) спричинивши потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 177 гривень 67 копійок, чим вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.

Крім цього, 07 липня 2017 року в період часу з 17 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1, знаходячись біля магазину «Бережок», що за адресою: Київська область, Миронівський район, село Владиславка, вулиця Центральна, 392 а, побачив ОСОБА_7, який спав сидячи за столиком в стані алкогольного сп’яніння, а поруч з ним на столику знаходився мобільний телефон «ergo» моделі «F 240 Pulse Dual SIM (BLACK)», з sіm-картою оператора мобільного зв’язку компанії ПрАТ «Київстар», який належить цивільній дружині останнього – ОСОБА_8, і в цей час вирішив вчинити крадіжку зазначеного мобільного телефону.

Реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, протиправно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправність своїх дій, користуючись тим, що його дії залишаються непоміченими з боку власника та сторонніх осіб, підійшов до вказаного столика і таємно від оточуючих викрав мобільний телефон «ergo» моделі «F 240 Pulse Dual SIM (BLACK)», в якому знаходилася sіm-картка оператора мобільного зв’язку компанії ПрАТ «Київстар», без грошових коштів на мобільному рахунку. Після цього ОСОБА_1 покинув місце вчинення крадіжки, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, своїми повторними, умисними, протиправними, винними діями обвинувачений ОСОБА_1,07 липня 2017 року в період часу з 17 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин викрав мобільний телефон марки «ergo» моделі «F 240 Pulse Dual SIM (BLACK)», sіm-картку оператора мобільного зв’язку компанії ПрАТ «Київстар», належний потерпілій ОСОБА_8 вартістю 366 гривні 67 копійок (згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № 12-4/829тв від 18.07.2017 року), спричинив потерпілій матеріальну шкоду в розмірі 366 гривень 67 копійок, чим вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.

Також, 15 липня 2017 року близько 11 години 00 хвилин, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1, перебуваючи в місті Миронівка Київської області, вирішив вчинити повторне таємне викрадення чужого майна з території домоволодіння за адресою: Київська область, Миронівський район, село Владиславка, вулиця Центральна, 141, яке належить ОСОБА_9, з метою обернення його на власну користь, оскільки йому достовірно було відомо про наявність на території даного домоволодіння велосипеда.

15 липня 2017 року в період часу з 11 години 00 хвилин до 12 години 00 хвилин, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1, з метою протиправного заволодіння чужим майном, прийшов до домоволодіння за адресою: Київська область, Миронівський район, село Владиславка, вулиця Центральна, 141, двір якого огороджений парканом, а вхідні ворота і хвіртка зачинені запираючими пристроями.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправність своїх дій, впевнившись, що у дворі та навколо відсутні господарі та будь-які інші особи, які б могли бачити його злочинні дії та завадити їх вчиненню, переліз через паркан в двір домоволодіння, пройшов у глибину двору та зайшов у господарську будівлю без дверей, в середині якої знаходився велосипед «Ardis» Kaliber 2.1. Підійшовши до цього велосипеда, який належить ОСОБА_9, він його таємно викрав, а саме вивів із зазначеного приміщення до огорожі домоволодіння та через паркан переніс його за межі двору, передавши його ОСОБА_10, який був необізнаним про те, що ОСОБА_1 здійснив його крадіжку. Залишивши територію домоволодіння, ОСОБА_1 розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, своїми умисними, протиправними, винними діями обвинувачений ОСОБА_1, 15 липня 2017 року в період часу з 11 години 00 хвилин до 12 години 00 хвилин незаконно проник на огороджену територію домоволодіння по вулиці Центральна, 141 села Владиславка Миронівського району Київської області, звідки з нежитлової будівлі викрав велосипед марки «Ardis» Kaliber 2.1. належний потерпілій ОСОБА_9, вартістю 2355 гривень (згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № 12-4/931тв від 09.08.2017 року), спричинив їй матеріальну шкоду в розмірі 2355 гривень, чим вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням в інше приміщення.

Крім цього, 15 липня 2017 року близько 12 години ОСОБА_1, перебуваючи неподалік домоволодіння № 222 по вулиці Центральна в селі Владиславка Миронівського району Київської області, через незачинені ворота побачив у дворі цього домоволодіння велосипед «Ardis Rocks» 26”. У цей момент у нього виник умисел на викрадення цього велосипеду.

15 липня 2017 року о 12 годині 09 хвилин, ОСОБА_1, з метою протиправного заволодіння чужим майном, підійшов до належного ОСОБА_11 домоволодіння за адресою: Київська область, Миронівський район, село Владиславка, вулиця Центральна, 222, двір якого огороджений парканом, а вхідні ворота відчинені.

Реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправність своїх дій, впевнившись, що у дворі та навколо відсутні господарі та будь-які інші особи, які б могли бачити його злочинні дії та завадити їх вчиненню, через незачинені ворота пройшов у двір домоволодіння, підійшов до велосипеда «Ardis Rocks» 26”, який належить ОСОБА_12 та таємно викрав його, а саме вивів через незачинені ворота за межі двору та поїхав на ньому з місця вчинення крадіжки, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, своїми умисними, протиправними, винними діями обвинувачений ОСОБА_1 15 липня 2017 року о 12 годині 09 хвилин незаконно проник на огороджену територію домоволодіння по вулиці Центральна, 222 села Владиславка Миронівського району Київської області, звідки викрав велосипед марки «Ardis Rocks» 26” належний потерпілому ОСОБА_12, вартістю 3031 гривні 66 копійок (згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № 12-4/862тв від 08.08.2017 року), спричинив йому матеріальну шкоду в розмірі 3031 гривні 66 копійок, чим вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням в інше сховище.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вищенаведених злочинів визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив, що в 2017 році викрав у ОСОБА_3 пральну машину, у потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_8 мобільні телефони, у потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_12 велосипеди, за обставин зазначених в обвинувальному акті. В судовому засіданні обвинувачений не оспорював вартості викраденого ним майна.

З’ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченого, кваліфікація його дій та вартість викраденого майна, з’ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз’яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд провів судовий розгляд провадження із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів, що характеризують його особистість, визнавши недоцільним дослідження інших доказів.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_1:

13 квітня 2017 року одного злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України;

18 травня 2017 року, 05 липня 2017 року та 07 липня 2017 року трьох злочинів, передбачений ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України;

15 липня 2017 року двох злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України.

При розгляді даної справи судом було детально вивчено та проаналізовано докази, які характеризують особу обвинуваченого, зокрема:

Відповідно до довідки психіатра Миронівської центральної районної лікарні, обвинувачений на обліку в психіатра не перебуває (а. с. 70 т. 2).

Згідно з довідкою нарколога Миронівської центральної районної лікарні, обвинувачений на обліку в нарколога не перебуває (а. с. 71 т. 2).

Відповідно до вимоги про судимість від 07 вересня 2017 року № 6341/109/1011/0217, обвинувачений раніше не судимий (а. с. 72 т. 2).

Згідно з копією вироку Рокитнянського районного суду Київської області від 18 грудня 2017 року (набрав законної сили 18 січня 2018 року) ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України та призначено покарання у виді чотирьох місяців арешту (а.с. 76 том 2).

Відповідно до довідки Мироніської районної ради Київської області від 20 вересня 2017 року № 01/23-512, обвинувачений не являється депутатом Миронівської районної ради VІІ скликання (а.с. 73 т. 2).

Відповідно до довідки Мироніської міської ради Миронівського району Київської області від 08 вересня 2017 року № 02-36/2825, обвинувачений не являється депутатом Миронівської міської ради сьомого скликання (а.с. 74 т. 2).

Відповідно до характеристики Миронівського міськвиконкому від 08 вересня 2017 року № 02 – 51/166, у відношенні до обвинуваченого скарг до міської ради не надходило (а.с. 75 т. 2).

Згідно з досудовою доповіддю Миронівського РВП Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України від 28 листопада 2017 року, виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі на певний строк, може становити високу небезпеку для суспільства (а. с. 165 -169 т. 1).

Під час розгляду кримінального провадження, судом не встановлено обставин, які у відповідності до ст. ст. 36-49 Кримінального кодексу України, виключають злочинність діяння обвинуваченого, а також підстав для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, передбачених ст. ст. 44-49 Кримінального кодексу України.

Крім того, під час розгляду справи, судом не встановлено обставин, які свідчать про необхідність застосування до обвинуваченого примусового лікування, а також обставин, які свідчать про те, що обвинувачений вчинив вищезазначені злочини у стані не осудності чи обмеженої осудності.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 Кримінального кодексу України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

У відповідності до ст. ст. 65, 66 Кримінального кодексу України суд вважає можливим визнати щире каяття та активне сприяння обвинуваченого у розкритті злочинів - обставинами, що пом’якшують покарання за скоєне.

У відповідності до ст. ст. 35, 65, 67 Кримінального кодексу України суд вважає можливим визнати вчинення обвинуваченим злочину щодо особи похилого віку та повторність скоєння злочинів, передбачених ст. 185 Кримінального кодексу України є обставинами, що обтяжують покарання.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченого, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, особу обвинуваченого: його вік, стан здоров'я, соціальне становище, а також те, що відповідно до досудової доповіді органу пробації його виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства, а також те, що обвинувачений будучи не працюючим вчинив шість умисних корисливих злочини проти власності, два з яких відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України є тяжкими злочинами.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення злочинів, його щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів буде призначення покарання у виді позбавлення волі.

З огляду на те, що обвинувачений не працює, міцних соціальних зв’язків за місцем свого проживання не має, вчинив шість умисних корисливих злочинів, два з яких є тяжкими, засуджений 18 грудня 2017 року Рокитнянським районним судом Київської області за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до нього положень ст. 75 Кримінального кодексу України, так як відсутні підстави дійти висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні слід покласти на ОСОБА_1

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.

З урахуванням того, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 обрано у зв’язку із ризиком вчинення ним нового злочину (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1, перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність продовження обвинуваченому обраного щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили забезпечить належне виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов’язків, передбачених КПК України, та зменшить ризик можливого вчинення ним нових злочинів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 183, 318, 322, 337, 349, 368, 369-371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 та ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України, призначивши йому покарання:

- за ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України у виді 1 року позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України у виді 3 років позбавлення волі.

- за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України за сукупності злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 Кримінального кодексу України шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Рокитнянського районного суду Київської області від 18 грудня 2017 року більш суворим покаранням, призначеним за цим вироком, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з 23 серпня 2017 року (моменту його затримання), із урахуванням норми ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України зарахувавши йому строк попереднього ув’язнення з розрахунку один день тримання під вартою як один день позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 у виді тримання під вартою - залишити без зміни, продовжити строк його дії до набранням вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави Україна 1087,57 грн. (одну тисячу вісімдесят сім гривень п’ятдесят сім копійок) процесуальних витрат, за проведення судових товарознавчих експертиз.

Речові докази: мобільний телефон марки «Nokia» моделі «1101»; мобільний телефон марки «Nokia» моделі «Х1-01»; велосипед марки «Ardis» сірого кольору; мобільний телефон марки «ergo» моделі «F 240 Pulse Dual SIM BLACK», після набрання вироком законної сили повернути потерпілим та скасувати арешт накладений ухвалами слідчого судді Миронівського районного суду Київської області.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, потерпілим.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя підпис ОСОБА_13

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя А.С. Поліщук