Рішення № 74036774, 26.04.2018, Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

Справа № 318/2111/17 Номер провадження №2/318/25/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2018 р. м. Кам’янка-Дніпровська

Кам”янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

у складі головуючого судді: Комишньої Н.І.,

при секретарі Борисенко П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам”янка-Дніпровська цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» в особі Кам'янсько-Дніпровського відділення Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення боргу за договорами кредиту та поруки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів про стягнення боргу за договором кредиту за наступними підставами. Відповідно до укладеного договору №ДК 169-159 від 04 листопада 2016 року ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 80000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 59,4% на рік. Згідно умов укладеного договору відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки на умовах, що встановлені договором кредиту в строк до 17.07.2017 року. Позивач свої зобов'язання за договором кредиту виконав, тоді як відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, сплативши тільки частково тіло кредиту в розмірі 22851 грн. 00 коп., частково проценти за користування кредитом в розмірі 29043 грн. 00 коп. У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 28.09.2017 року має заборгованість - 77628 грн. 91 коп., яка складається з наступного: 57149,00 грн. - сума основного боргу; 4155,90 грн. - відсотки за користування кредитом; 16324,01 грн. - пеня за порушення строків оплати по договору. Пунктом 6.1. договору кредиту передбачено, що виконання зобов'язання ОСОБА_1 за договором кредиту забезпечується договором поруки № 148 від 04.11.2016 року між позивачем, громадянами ОСОБА_2, ОСОБА_3 Відповідно до пункту 1.1 договору поруки поручителі прийняли на себе зобов'язання перед позивачем відповідати по зобов'язанням ОСОБА_1, які виникають з умов договору кредиту в повному обсязі, тобто нести разом з боржником солідарну відповідальність. Позивач просить стягнути з відповідачів солідарно на його користь суму заборгованості за договором 77628 грн. 91 коп., судовий збір у розмірі 1600 гривень.

В судове засідання представник позивача не з’явився, від нього надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В судове засідання відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_3 не з"явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та в належній формі рекомендованою поштою з повідомленням про вручення за зареєстрованим місцем їх проживання, документів на підтвердження поважності причин неявки суду не надано, від них не надійшло повідомлення про розгляд справи у її відсутність, відзиву на позов не подано.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з»явився, надав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову до відповідачів відмовити повністю, вважає, що позовні вмоги до нього є незаконними, необгрунтованими, при цьому зазначив, що у листопаді 2016 року до нього звернувся його знайомий ОСОБА_1 та попросив бути поручителем перед ТОВ «ФК «Надія України», 04.11.2017 року він підписав договір поруки № 148, але які саме умови кредиту були йому невідомо, примірник договору поруки, йому як поручителю надано не було, з кредитним договором та графіком платежів по кредиту його не було ознайомлено. Оскільки він є юридично необізнаним, тому повінстю довірився діям співробітників фінансової компанії. На його питання як ОСОБА_1 буде повертати кредит йому сказали, що ОСОБА_1 знає дати, в які потрібно здійснювати оплату, а у разі несплати йому повідомлять додатково. Позивач додав до позовної заяви історію банківських платежів, з якої вбачається, що позичальник ОСОБА_1 04.11.2016 року отримав кредит у розмірі 80000 грн. і у той самий день здійснив сплату авансом процентів за користування кредитом у сумі 24894 грн. Зазначене свідчить, що ОСОБА_1 здійснив дострокове погашення відсотків за користування кредитом за шість місяців у день його отримання. Крім цього, не зважаючи на те, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов»язання не виконав, кредитор не надіслав ОСОБА_2 письмову вимогу про оплату боргу відповідно до договору поруки п.2.3, у зв»язку з чим у позивача не виникло право стягнення заборгованості до нього. Також позивач нарахував пеню значно завищену, оскільки ОСОБА_1 вже було сплачено за договором 59,4% річних, а тому додаткове стягнення пені в розмірі 16324,01 грн. не відповідає законодавству. Пред»явлення позовних вимог, щодо стягнення з ОСОБА_2 надмірної суми пені є значним тягарем для нього, оскільки він є безробітним та на його утриманні перебуває дружина та двоє малолітніх дітей. Просить суд врахувати його тяжке матеріальне положення та зменьшити розмір пені до розміру суми відсотків за користування кредитом до 4149 грн.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між позивачем та ОСОБА_1 04 листопада 2016 року було укладено договір кредиту №ДК 169-159, згідно якого відповідач отримав 04 листопада 2016 року кредит у розмірі 80000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 59,4% на рік з кінцевим терміном повернення до 17.07.2017 року , що підтверджується випискою по рахунках за період з 04.11.16 року по 04.11.2016 року.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував зобов'язання з приводу повернення взятих кредитних коштів, внаслідок чого за ним станом на 28.09.2017 року утворилася заборгованість у розмірі 77628 грн. 91 коп., яка складається з наступного: 57149,00 грн. - сума основного боргу; 4155,90 грн. - відсотки за користування кредитом; 16324,01 грн. - пеня за порушення строків оплати по договору.

ТакожОСОБА_1 протягом часу з моменту укладення кредитного договору здійснювалося часткове погашення кредитної заборгованості, а саме: частково тіло кредиту в розмірі 22851 грн. 00 коп., частково проценти за користування кредитом в розмірі 29043 грн. 00 коп.

В забезпечення виконання зобов’язань позичальника, що випливають з договору кредиту, 04.11.2016 року між позивачем, ОСОБА_2, ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 148 (а.с. 6).

30.06.2017 року на адресу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 позивачем були направлені листи про невиконання ОСОБА_1 зобов»язань по кредитному договору та запропоновано сплатити заборгованість по кредиту.

17.07.2017 року на адресу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 позивачем були направлені повідомлення-вимоги про необхідність сплатити суму заборгованості по кредиту та зазначено, що у разі несплати до 20.07.2017 року позивач буде звертатись до суду (а.с.67-69).

На підставі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Стаття 527 ЦК України регламентує, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 625 ЦК України встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

В силу ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 1054 ЦК України встановлює, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. До договору кредиту застосовуються правила щодо позики, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до частин першої, третьої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частинами першою, другою статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строки, встановлені договорами.

Стаття 553 ЦК України передбачає, що поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання Боржником.

Стаття 554 ЦК України передбачає, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Сума заборгованості, яку відповідачі повинні сплатити позивачу підтверджується наданими суду історією кредиту, деталізацією нарахувань.

Відповідач ОСОБА_2 у відзиві на позовну заяву просив зменьшити розмір пені нарахованої за несвоєчасність виконання зобов»язання до розміру відсотків за користування кредитом до 4149 грн., врахувати його тяжке матеріальне становище, оскільки він є безробітним, має на утриманні дружину та двоє малолітніх дітей, тому що його дружина отримує мінімальну заробітну плату в сумі 3200 грн., якої не вистачає на достойне життя та після обов»язкових платежів ледве вистачає на існування родини.

Суд, вважає, що підстави для зменьшення пені відсутні з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд приходить до висновку, що розмір неустойки не перевищує розміру збитків, а для врахування інших обставин, які мають істотне значення підстав не вбачається, тому що надані відповідачем ОСОБА_2 документи не свідчать про його тяжкий матеріальний стан, а при заповненні особистих даних 04.11.2016 року, що були надані ним в письмовому виді позивачу, він власноручно зазначив, що сума його доходу за сезон від продажу сільськогосподарської продукціїї складає 200000 грн., про що він поставив власний підис (а.с.70).

Суд вважає необхідним стягнути з відповідачів на користь позивача солідарно заборгованість за кредитним договором в сумі 77628 грн. 91 коп.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом був сплачений судовий збір в розмірі 1600, який підлягає згідно ст. 141 ЦПК України відшкодуванню за рахунок відповідачів в рівних частинах по 881 грн. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 536, 553, 554, 610-612, 625, 629, 1048, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 76- 81, 258, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» в особі Кам'янсько-Дніпровського відділення Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення боргу за договорами кредиту та поруки - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_1, (зареєстрований за адресою: Запорізька область, Кам»янсько-Дніпровський район, с. Водяне, пров. Партизанський, 49), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНН НОМЕР_2, (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3»янка-Дніпровська, вул. Білозерська, 17), ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНН НОМЕР_3, (зареєстрований за адресою: Запорізька область, Кам»янсько-Дніпровський район, с. Водяне, вул. Калініна, 84), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» (код ЄДРПОУ 37062743, МФО 313582) заборгованість по договору кредиту від 04.11.2016 року в сумі 77628 (сімдесят сім тисяч шістсот двадцять вісім) грн. 91 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» судовий збір в розмірі по 533 (п»ятсот тридцять три) гривні 33 коп. з кожного.

Рішення суду може бути оскаржено, шляхом подання апеляційної скарги через Кам’янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області до Апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі розгляду справи без повідомлення / виклику / учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.І. Комишня