Рішення № 74036738, 02.05.2018, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/3731/17

Провадження №2/442/244/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 травня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючого – судді Нагірної О.Б.

за участю секретаря – Харіва І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 442/3732/17 за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицького відділу Державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області, Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсними результатів прилюдних торгів,

учасники справи:

представник позивача ОСОБА_4,

представники відповідача ПАТ «Державний ощадний банк України» ОСОБА_5, ОСОБА_6,

суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду до відповідачів, третіх осіб з позовом, в якому просить визнати недійсними результат прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна - нежитлової будівлі, загальною площею 1363,0 кв.м., що по вул. Січових Стрільців,7 у м. Дрогобич, м. Стебник, що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які проведені 14.02.2014 року ПП «Нива-В.Ш.»; оформлені протоколом проведення прилюдних торгів № 1413690 від 14.02.2014 та актом державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 24.02.2014.

В обґрунтування покликається на те, що 04.07.2013 Стрнйським міськрайонним судом Львівської області було винесено додаткове рішення по справі №2-318/11 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ «Державний Ощадний банк України» в особі ТВБВ № 1003/018 філії - Львівське обласне управління АТ «Державний ощадний банк» 1893467,38 гри. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 03.06.2008 року зі змінами і доповненнями від 16.09.2008 року, а саме, нежитлову будівлю, загальною площею 1363,1 кв.м., що за адресою м.Дрогобич м.Стебник, вул. Січових Стрільців, 7, яке належить на праві спільно-часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 13.08.2008 року. 18.07.2013р. Вказаним судом видані відповідні виконавчі листи по справі №2-318/11, які стягувачем були пред'явлені для примусового виконання рішення суду до ВДВС Дрогобицького МРУЮ Львівської області. 24.02.2014 року державним виконавцем складено акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки - спірного майна прилюдних торгах з реалізації арештованого майна та 14.02.2014 року переможцем таких торгів оголошено АТ «Державний ощадний банк України». В подальшому, в день призначення прилюдних торгів, оскільки жоден учасник не зареєстрував своє бажання взяти участь в прилюдних торгах за спірне нерухоме майно, ПП «ОСОБА_7Ш.» визнав прилюдні торги такими, що не відбулися, про що складено протокол № 1413690 від 14.02.2014. Водночас у протоколі зазначено і переможця торгів – іпотеко держателя АТ « Державний ощадний банк України», який виявив бажання придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. З урахуванням викладеного стверджує, що ПП ”НИВА-В.Ш.” не здійснено належної організації прилюдних торгів у відповідності до вимог п. п. 3.5-3.6 Тимчасове положення №68/5, внаслідок чого зацікавлені особи не були належним чином повідомлені про торги, що виключило конкуренцію на торгах та могло істотно вплинути на формування ціни під час проведення торгів. В силу пункту 7.1 Тимчасового положення №68/5 прилюдні торги з реалізації нерухомого майна, які оформлені протоколом проведення прилюдних торгів №1413690 від 14.02.2014 року є такими, що не відбулися, тому правових підстав визнавати переможця торгів не існувало, а державний виконавець склав акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 14.02.2014року із зазначенням неіснуючих даних.

Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, подав суду заяву про проведення такого без його участі, позовні вимоги підтримав, росив позов задовольнити.

Представники відповідача – ПАТ «Державний ощадний банк України» ОСОБА_5, ОСОБА_6, позову не визнали, подавши відзив на позов. Зазначають, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення, оскільки дії державного виконавця, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів мають самостійний спосіб оскарження та не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Більше того, вбачають за необхідне заявити про застосування позовної давності, яка є самостійною підставною для відмови у позові..

Представник відповідача - відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції не з’явився.

Представники третіх осіб: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на розгляд не з»явилися, не повідомивши причин своєї неявки, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Вислухавши пояснення представників відповідача, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Матеріалами справи встановлено, що 04.07.2013 Стрийським міськрайонним судом Львівської області було винесено додаткове рішення по справі №2-318/11 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ «Державний Ощадний банк України» в особі ТВБВ № 1003/018 філії - Львівське обласне управління АТ «Державний ощадний банк» 1893467,38 гри. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 03.06.2008 року зі змінами і доповненнями від 16.09.2008 року, а саме, нежитлову будівлю, загальною площею 1363,1 кв.м., що за адресою м.Дрогобич м.Стебник, вул. Січових Стрільців, 7, яке належить на праві спільно-часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 13.08.2008 року. 18.07.2013р (а/с 7) та видано відповідний виконавчий лист по справі №2-318/11 (а/ с 9).

Як вбачається з протоколу № 1413690 від 14.02.2014 ПП «ОСОБА_7Ш.» визнав прилюдні торги такими, що не відбулися, де зазначено переможця торгів – іпотеко держателя АТ «Державний ощадний банк України», який виявив бажання придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна (а/с 11).

24.02.2014 року державним виконавцем складено акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки - спірного майна прилюдних торгах з реалізації арештованого майна та 14.02.2014 року переможцем таких торгів оголошено АТ «Державний ощадний банк України» (а/с 12).

Порядок реалізації арештованого майна, зокрема передбачено Законом України «Про виконавче провадження» надалі (Закон), Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 (надалі Тимчасове положення) та Законом України «Про іпотеку». в редакціях на момент виникнення правовідносин.

Відповідно до ч. 8 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до п.1.4 Тимчасового положення організація та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про іпотеку», в свою чергу відповідно до змісту якого Тимчасове положення застосовується у частині, що не суперечить такому Закону (розділ VІ Прикінцевих положень Закону України «Про іпотеку»).

Згідно з частиною 1 статті 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Стаття 48 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

Прилюдні торги проводяться в двомісячний строк з дня одержання організатором прилюдних торгів заявки державного виконавця на їх проведення. Заявки суду не надано.

Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки (ч.ч. 1,2 ст. 43 Закону України «Про іпотеку»).

Відповідно до ч. 4 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець про оцінку арештованого майна повідомляє сторони, які мають право оскаржити оцінку майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення.

Так, відповідно до ч.2 ст. 41 Закону України «Про іпотеку» організація продажу предмета іпотеки покладається на спеціалізовані організації, які залучаються на конкурсній основі органами державної виконавчої служби. Право вибору спеціалізованої організації належить іпотекодержателю.

Так згідно, п.3.5. Тимчасового положення, за яким оголошення про проведення прилюдних торгів має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, а у випадку проведення повторних торгів - не пізніше семи днів з моменту переоцінки майна.

Відповідно до п. 3.11. Тимчасового положення спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про іпотеку» організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію. Аналогічні вимоги містяться у п. 3.5 Тимчасового положення.

З урахуванням наведеного незважаючи на неодноразові вимоги суду не надано матеріали виконавчого провадження, отже суд розцінює такі дії державного виконавця як бездіяльність службових осіб.

Частиною 5 ст. 43 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна.

Реалізація предмета іпотеки здійснюється у населеному пункті за місцем його розташування, а якщо предмет іпотеки перебуває за межами населеного пункту, його реалізація здійснюється у найближчому населеному пункті або районному центрі на території, на яку поширюються повноваження відділу державної виконавчої служби, на виконанні якого перебуває рішення суду, або виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки (ст. 41 Закону України « Про іпотеку», п.1.3. Тимчасового положення).

Згідно вимог ч. ч. 1, 2 ст. 49 Закону України «Про іпотеку» протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.

Як наслідок, 14.02.2014 року філією 14 ПП «НИВА-В.Ш.» було складено протокол №1413690, проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), що належить на праві власності ОСОБА_8 та ОСОБА_2 за місцем проведення м. Львів пр. Чорновола, 7/235, на виконання ст. 49 Закону України « про іпотеку» т згідно з вказаним листом Лот. №6 нежитлова будівля загальною площею 1363,1 кв.м., що по вул. С. Стрільців,7, м. Стебник, м. Дрогобич передається АТ «Державний ощадний банк України» шляхом заліку забезпечених вимог в рахунок ціни майна, яка складає 1268987 грн. (початкова ціна майна). Прилюдні торги визнанні такими, що не відбулись (а.с.72), що підкріплено актом від 24.02.2014 року головного державного виконавця Л.В. Баб»як (а.с.11).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

Відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені ч.ч. 1-3 та 6 ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 цього Кодексу).

Разом із тим слід зазначити, що оскільки виходячи зі змісту ч.1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням.

Так, державний виконавець, відповідно до положень вказаних правових норм, здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (п. 5.11).

Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Вказана правова позиція визначена у Постанові Верховного Суду України у справі № 6-116цс12, від 24 жовтня 2012 року, ухваленої в порядку ст. 360-4 ЦПК України і у силу вимог ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх судів України, які зобов'язані привести свою практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Згідно ч. 1ст. 81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

А відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов’язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Поряд з тим, вище згадане додаткове рішення Стрнйського міськрайонного суду Львівської області від 04.07.2013 було оскаржене ОСОБА_1

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи наведене те, що, судом встановлено, що порушення процедури проведення торгів, які не відбулись, та те, що місце проведення заліку забезпечених вимог АТ «Державний ощадний банк України» в рахунок ціни майна – вказана пр. Чорновола,7/235, м. Львів, що б в свою чергу могли вплинути на факт зарахування боргу, позивачем не доведено, а судом не здобуто, адже борг був зарахований за початковою ціною у передбачених законом підставах та термінах за стягувачем (іпотекодержателем) – Банком, що відповідає змісту ст. ст. 47, 49 Закону України «Про іпотеку»; доказів про те, що позивач не погоджується з оцінкою спірного майна не подано. Поряд з цим, позовні вимоги є суперечливими за своїм змістом способом, захисту, передбаченого ст. 16 ЦК України, ст. ст. 5, 10 ЦПК України, оскільки з правової точки зору можливо визнати недійсними результати торгів, тобто фактичного визначення переможця прилюдних торгів (покупця) та укладення з ним правочину купівлі-продажу майна, в даному випадку має місце зарахування боргу шляхом заліку забезпечених вимог в рахунок ціни боргу майна. Отже мотиви, викладені у позовних вимогах не знайшли свого підтвердження та не можуть слугувати підставами для задоволення позову.

Щодо вирішення заявленого клопотання представниками відповідача про застосування позовної давності, суд бере до уваги таке.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

У законі для окремих видів вимог може встановлюватися спеціальна позовна давність.

У справі, яка переглядається, з прилюдних торгів реалізовано майно, що є предметом іпотеки.

До вимог про оскарження прилюдних торгів з реалізації іпотечного майна застосовується спеціальна позовна давність.

Згідно зі статтею 48 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

Отже, у справах про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, що перебуває в іпотеці, підлягає застосуванню спеціальна позовна давність, передбачена статтею 48 Закону України «Про іпотеку».

У справі, яка переглядається, суд установив, що прилюдні торги з реалізації і спірного нерухомого майна проведені 14.02.2014 року, проте позивач звернувся з і позовом до суду 19.05.2017 року, тобто з пропуском позовної давності, передбаченої статтею 48 Закону України «Про іпотеку», а отже позиція Верховного Суду України полягає в обов'язковому застосуванні норм, що передбачають спеціальну позовну давність.

Разом з тим, за змістом ч.1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. Як вбачається з самого позову належним чином необґрунтовано порушення його інтересів оспорюваними правочинами, не встановлено та не доведено наявність чи недійсності договору та додаткової угоди до такого.

Оскільки суд не вбачає підстав для визнання прав позивача порушеними, а відповідно і відсутні підстави для застосування позовної давності.

З врахуванням наявних у справі обставин і доказів у позові слід відмовити по суті позовних вимог за їх безпідставністю, не вирішуючи при цьому питання щодо спливу строку позовної давності.

Відповідно до ст.ст. 141, 264ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» вирішує питання і про судові витрати, які залишаються за позивачем.

Враховуючи вище наведене та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 212, 263-265 ЦПК України, суд-

ухвалив:

В позові відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 07 травня 2018 року.

Суддя: О.Б.Нагірна